Рішення

від 17.04.2018 по справі 195/312/18

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 195/312/18

2/195/152/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

17.04.2018 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Кондус Л.А., при секретарі - Музичук В.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду сел. Томаківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна та визнання права власності на майно,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про поділ спадкового майна та визнання права власності на майно.

Представник позивача обґрунтовує вимоги тим, що 23 квітня 2015 року помер ОСОБА_3, який доводиться позивачу та відповідачу сином, що підтверджується його свідоцтвом про смерть серії І-КИ № 634702 та свідоцтвом про народження серії ІІІ-ЛО № 368353.

Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на належне йому майно: земельну ділянку площею 8,090 га, кадастровий номер 1225455100-01-002-0188, яка розташована на території Томаківської селищної ради Томаківського району Дніпропетровської області і належала ОСОБА_3 відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДП № 053680.

Позивач та відповідач, відповідно до положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважаються таким, що прийняли спадщину, так як постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Утримувачем земельної ділянки, після смерті спадкодавця, фактично являється один позивач по справі. Про порядок поділу майна з відповідачем домовитися не може, також остання відмовляється брати участь в утриманні зазначеного нерухомого майна та оформленні своїх спадкових прав на нього, тому спільне володіння зазначеними об'єктами окремо в частках (у спільній частковій власності) є недоцільним.

Позивач, вважає, що розподіл спільного спадкового майна частками неможливий, то його можливо розділити неподільно визнавши право власності за ним, так як відповідач своїми діями фактично відмовилася від прийняття зазначеного спадкового майна у володіння та утримання.

Позивачем не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Представник позивача подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивача, при цьому зазначив, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач подала до суду також письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, при цьому зазначила, що проти позовних вимог не заперечує та визнає позов в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

23 квітня 2015 року помер ОСОБА_3, який доводиться сторонам у справі сином, що підтверджується його свідоцтвом про смерть серії І-КИ № 634702 та свідоцтвом про народження серії ІІІ-ЛО № 368353.

Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на належне йому майно: земельну ділянку площею 8,090 га, кадастровий номер 1225455100-01-002-0188, яка розташована на території Томаківської селищної ради Томаківського району Дніпропетровської області і належала ОСОБА_3 відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДП № 053680, копію якого додано до матеріалів справи.

Сторони у справі, відповідно до положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважаються таким, що прийняли спадщину, так як постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою № 590 від 23.02.2018 року наданою Виконавчим комітетом Томаківської селищної ради Томаківського району Дніпропетровської області.

Судом встановлено, що утримувачем земельної ділянки, після смерті спадкодавця, фактично являється один позивач по справі.

На сьогоднішній день позивач не може дійти згоди з відповідачем щодо порядку поділу всього спадкового майна в натурі та оформлення спадщини в нотаріальному порядку, тому спір може бути вирішений судом.

Зазначена обставина підтверджується листом наданим приватним нотаріусом ОСОБА_4 від 26.02.2018 року за № І-01/02-17.

Згідно з висновком ТОВ Грандторгстрой , станом на 27.02.2018 року, дійсна вартість земельної ділянки складає 80 136,00 грн

З повідомлення приватного нотаріуса Томаківського районного нотаріального округу ОСОБА_4 № 198/01-16 від 26.03.2018 р. та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 51356762 вбачається, що після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заводилася, дано до матеріалів справи, з якої суд вбачає, що окрім позивача та відповідача інші спадкоємці відсутні.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Стаття 328 ЦК України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до положень ст. 365 ЦК України право на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду, якщо спільне володіння і користування майном неможливе.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Із наведених вище обставин вбачається, що в наявності є належні та достатні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просить судовий збір зарахувати до держави, звільнивши відповідача від сплати на його користь, тому суд вважає можливим звільнити відповідача від відшкодування витрат та залишити сплачений судовий збір на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4,9, 83, 229, 235, ч.2 ст. 247, 258, 259, 265 ЦПК України, ст.ст. 365, 1216, 1218, 1258, 1261, 1268 ЦК, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (прож. за адресою: с-ще Томаківка, вул. 8-го Березня, 10 Томаківського району Дніпропетровської області) до ОСОБА_2 (прож. за адресою: с-ще Томаківка, вул. 8-го Березня, 10 Томаківського району Дніпропетровської області) про поділ спадкового майна та визнання права власності на майно - задовольнити.

Поділити майно, що залишилось після смерті ОСОБА_3, який помер 23 квітня 2015 року, та визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування за законом, як спадкоємцем першої черги, право власності на земельну ділянку площею 8,090 га, кадастровий номер 1225455100-01-002-0188, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Томаківської селищної ради Томаківського району Дніпропетровської області і належала ОСОБА_3 відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДП № 053680.

Сплачений по справі ОСОБА_1 судовий збір в сумі 801,36 грн. залишити в дохід держави, звільнивши від відшкодування таких витрат ОСОБА_2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів.

Суддя: ОСОБА_5