Рішення

від 17.04.2018 по справі 910/21903/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 17.04.2018Справа №  910/21903/17 Господарський суд міста Києва у складі судді Якименко М.М. розглянув матеріали господарської справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м.Київ, вул. Січових Стрільців,60) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм-Інжиніринг» (04074, м. Київ, вул. Лугова, буд. 2А ) про стягнення 335  374,76 грн. Представники учасників судового процесу: не викликались ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Публічне акціонерне товариство «Банк "Фінанси та Кредит» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм-Інжиніринг» про стягнення 335 374,76 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав умови Договору овердрафту №58-1/14-11533-с-к від 14.01.2014 рок, зокрема у визначений договором строк не повернув позивачу грошові кошти та не сплатив проценти за користування грошовими коштами. З цих підстав позивач просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 84  285,97 грн. – суми простроченої заборгованості по основному боргу, 105  597,87 грн. – суми простроченої заборгованості по відсотках, 145  490,92 грн. – пені. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 31.01.2018 року. 15.12.2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції. Відповідно до пункту 9 частини 1 розділу XI перехідних положень Господарського процесуального кодексу України  в новій редакції від 15.12.2017 справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. У судове засідання 31.01.2018 року представники відповідача не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. У судовому засіданні 31.01.2018 року судом роз'яснено про набрання чинності Законом України від 03.10.2017р. N2147-VIII. Частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що малозначними справами є: - справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; - справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. Врахувавши, що оскільки у справі №910/21903/17 ціна позову не перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в силу приписів ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, про що судом було прийнято відповідну ухвалу від 31.01.2018 року. Крім того, ухвалою Господарського суд міста Києва від 31.01.2018 року встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов – протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) – протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Докази направлення відзиву та заперечень позивачу надати суду. Відповідачем без поважних причин письмового відзиву на позов не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано. При цьому судом встановлено, що від відповідача ухвали суду в даній справі повернуто з посиланням на закінчення встановленого строку зберігання. У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України). Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами. Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: 14.01.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (далі по тексту – позивач, Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прайм-Інжиніринг» (далі по тексту – відповідач, позичальник,боржник) укладено Договір овердрафту №58-1/14-11533-с-к (далі по тексту – Договір), за умовами якого (п.1.1. Договору) на умовах та у порядку визначених цим Договором, Банк надає Позичальнику кредитні кошти на умовах забезпеченості, поворотності, строковості і платності шляхом встановлення Позичальнику на поточний рахунок Позичальника №26004017233801 відкритий в Філії «Центральне РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит», код банку 25745867 (надалі «поточний рахунок»), ліміту овердрафту та здійснює овердрафтне обслуговування Позичальника, а Позичальник зобов'язується повністю повернути отримані за рахунок ліміту овердрафту кредитні кошти у строк до 14.01.2017 р., сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі, порядку й у строки, встановлені цим Договором. Розмір ліміту овердрафту, що надається за цим Договором, становить 51 200,00 (п'ятдесят одна тисяча двісті) грн. 00 копійок. Згідно із п. 1.2. Договору кредитні кошти надаються для покриття тимчасової нестачі обігових коштів Позичальника шляхом оплати з його поточного рахунку розрахункових (в тому числі касових) документів понад фактичний залишок коштів на ньому, в межах встановленого Банком ліміту овердрафту. Відповідно до п. 1.3. Кредитного договору овердрафтне обслуговування здійснюється згідно з наступним графіком: - при оплаті розрахункових (в тому числі касових) документів за рахунок овердрафту в межах ліміту овердрафту (при недостатності або відсутності коштів на поточному рахунку Позичальника) утворюється від'ємний (дебетовий) залишок по поточному рахунку Позичальника, тобто заборгованість Позичальника по основній сумі кредиту (п.1.3.1. Договору); - Грошові кошти, що надходять впродовж операційного дня на поточний рахунок Позичальника, автоматично надходять на закриття від'ємного залишку (дебетового сальдо) цього рахунку (п.1.3.2. Договору); - Банк нараховує проценти згідно з умовами цього Договору на суму від'ємного залишку /дебетового сальдо) на поточному рахунку Позичальника, що утворився за результатами оборотів по поточному рахунку Позичальника станом на кінець операційного дня (п.1.3.3. Договору). Згідно із п. 3.1. Договору видача кредитних коштів за рахунок овердрафту здійснюється в межах ліміту овердрафту у відповідності зі встановленим порядком розрахунків на цілі, що передбачені цим Договором. Пунктом 3.3. Договору передбачено, що Позичальник зобов'язується щомісячно повністю погашати всю суму основної заборгованості за кредитом в періоди з 01 числа по останній день кожного місяця користування кредитом, починаючи з місяця, наступного за місяцем встановлення ліміту овердрафту. Позичальник зобов'язується повністю погасити всю суму основної заборгованості за кредитом у дату закінчення строку дії ліміту овердрафту (п. 3.3.1. Договору). Відповідно до п. 4.1. Договору Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами у валюті кредиту за процентними ставками: а) 29,99 % (двадцять дев'ять цілих дев'яносто дев'ять сотих процентів) річних - за період з дня надання кредитних коштів до дня закінчення строку дії ліміту овердрафту, визначеного пунктом 1.1 цього Договору, а при простроченні Позичальником повернення кредитних коштів у день закінчення строку дії ліміту овердрафту, визначеного пунктом 1.1 цього Договору, також за період подальшого користування кредитними коштами до дати їх повернення Банку у повному обсязі; b) 39,99 % (тридцять дев'ять цілих дев'яносто дев'ять сотих процентів) річних - за кожен день користування кредитними коштами у випадку порушення строків повернення кредитних коштів, що вказані в п. 3.3. цього Договору. Застосування процентної ставки, зазначеної у підпункті b) цього пункту є правом, але не обов'язком Банку, і не звільняє Позичальника від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язань. Відповідно до п. 4.2. Договору проценти сплачуються шляхом їх перерахування платіжним дорученням на рахунок Банку №26073172338003, код банку 25745867. Згідно із п. 4.3. Договору нарахування процентів здійснюється за період з моменту списання коштів з поточного рахунку Позичальника за рахунок овердрафту до моменту повернення коштів на поточний рахунок Позичальника. Нарахування процентів за день видачі здійснюється як за повний день, а за день повернення не здійснюється. Нарахування процентів здійснюється виходячи з 365 днів в році (366 днів у високосному році), в місяці - за календарем. Датою сплати процентів є день зарахування коштів на рахунок, що вказаний у п. 4.2. цього Договору (п. 4.5. Договору). 28.02.2014 року між сторонками укладено Додаткову угоду №1 до Договору, згідно якої пункт 1.1. Договору викладено в наступній редакції: «На умовах та у порядку визначених цим Договором, Банк надає Позичальнику кредитні кошти на умовах забезпеченості, поворотності, строковості і платності шляхом встановлення Позичальнику на поточний рахунок Позичальника № 26004017233801 відкритий в Філії «Центральне РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит», код банку 25745867 (надалі «поточний рахунок»), ліміту овердрафту та здійснює овердрафтне обслуговування Позичальника, а Позичальник зобов'язується повністю повернути отримані за рахунок ліміту овердрафту кредитні кошти у строк до 14.01.2015 р., сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі, порядку й у строки, встановлені цим Договором». Позивач виконав умови Договору овердрафту належним чином та надав відповідачу овердрафт, що підтверджується банківською випискою про рух коштів по рахунку відповідача за період з 14.01.2014р. по 24.11.2017р. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та у визначений договором строк не повернув позивачу грошові кошти в розмірі 84  285,97 грн. не сплатив проценти за користування грошовими коштами в розмірі 105  597,87 грн. Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позивні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що Договір який укладено між позивачем та відповідачем за своєю юридичною природою є кредитним договором. Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. З наданих позивачем та не спростованих відповідачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачу кредитні (грошові) кошти в розмірі 84  285,97 грн. згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не повернув Банку (позивачу) кредитні кошти, та не сплатив проценти за їх користування в розмірі 105  597,87 грн. Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 84  285,97 грн.  (суми простроченої заборгованості по основному боргу) та  105  597,87 грн. (суми простроченої заборгованості по відсотках), нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню. Відповідач припустився прострочення виконання зобов'язання, а тому позивач, керуючись п.7.1. Договору просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 145  490,92 грн. Пунктом 7.1. Договору передбачено, що за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів та/або комісійної винагороди Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня сплачується у разі порушення Позичальником термінів платежів, передбачених п.п. 1.1., 3.3.1., 3.5., З.9., 4.4., 4.8. цього Договору, а також будь-яких інших термінів платежів, що передбачені цим Договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»). Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України). Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 145  490,92 грн., нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача. Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 73-80, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, - ВИРІШИВ: 1. Позовні вимоги задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм-Інжиніринг» (04074, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЛУГОВА, БУДИНОК 2 (ЛІТЕРА А); код ЄДРПОУ 37897021) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, ВУЛИЦЯ АРТЕМА, будинок 60; код ЄДРПОУ 09807856) 84  285 (вісімдесят чотири тисячі двісті вісімдесят п'ять) грн. 97 коп. – суми простроченої заборгованості по основному боргу, 105  597 (сто п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто сім) грн. 87 коп. – суми простроченої заборгованості по відсотках, 145  490 (сто сорок п'ять тисяч чотириста дев'яносто) грн. 92 коп. – пені, 5  030 (п'ять тисяч тридцять ) грн. 62 коп. – судового збору. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 Господарського процесуального кодексу України) У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (абзац 2 ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України). Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 року №147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Суддя                                                                                                            М.М. Якименко