Рішення

від 10.04.2018 по справі 916/3067/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" квітня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/3067/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Алсіті-Сервіс (пр-т Леніна, б. 118, кв. 148, м. Олександрія, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28000; код ЄДРПОУ - 40421931)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс-Сістем 2012 (площа Михайлівська, б. 1, м. Одеса, Одеська область, 65005; код ЄДРПОУ - 38352485)

про стягнення 460 000 грн. 00 коп.

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з ОСОБА_1

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - на підставі довіреності від 22.11.2017 р.;

Від відповідача: ОСОБА_3 - на підставі договору № 09/01 від 09.01.2018 р.

Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Алсіті-Сервіс , звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс-Сістем 2012 про стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 460 000 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 11 січня 2018 р., з урахуванням набрання 15.12.2017 р. чинності Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VII, справу № 916/3067/17 прийнято до розгляду за правилами ГПК України в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02 березня 2018 р. закрито підготовче провадження та призначено справу № 916/3067/17 до розгляду по суті в засіданні суду.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Представник відповідача заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Як зазначає позивач у справі, між Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Алсіті-Сервіс та Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Сервіс-Сістем 2012 існували бездоговірні домовленості, щодо поставки будівельних матеріалів (товар) на загальну суму 746 984 грн. 43 коп.

18 вересня 2017 р. на підтвердження домовленостей ТОВ Сервіс-Сістем 2012 виставлено рахунок № 65 на загальну суму 746 984 грн. 43 коп.

21 вересня 2017 р. ТОВ Алсіті-Сервіс частково оплачено вищезазначений рахунок в сумі 500 000 грн. 00 коп., однак, ТОВ Сервіс-Сістем 2012 поставив ТОВ Алсіті-Сервіс товар. Крім того, 21 жовтня 2017р. відповідач повернув ТОВ Алсіті-Сервіс предоплату за товар в сумі 40 000 грн. 00 коп.

Позивач зазначає, що відповідно ч.ч.1,2 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво-чи багатосторонніми (договори).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Із посиланням на положення ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, позивач зазначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

При цьому, позивач зазначає, що у будь-якому випадку, сторони мають домовитися про істотні умови договору, якими є предмет договору, ціна та строк договору. Враховуючи оплату лише частини товару, що був зазначений у рахунку , а також повернення відповідачем ще 40 000 грн., позивач вважає, що між ним та ТОВ Сервіс-Сістем 2012 не було досягнуто згоди щодо конкретного переліку товару , що має бути поставлений на користь ТОВ Алсіті-Сервіс . Крім того, сторони не домовилися щодо строку поставки товару, щодо строку повної оплати товару.

За таких обставин, позивач вважає, що сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору, у зв'язку з чим він безпідставно перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 500 000 грн., на підтвердження чого відповідачем було повернуто частину коштів у сумі 40 000 грн.

З урахуванням зазначеного, враховуючи факт відсутності між сторонами договірних відносин, позивач звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти у сумі 460 000 грн. 00 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач також посилається на ч.ч.1,2 ст. 1212 Цивільного кодексу України, згідно якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Частиною 1 ст. 1213 ЦК України встановлено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що, дійсно, між ТОВ Алсіті-Сервіс та ТОВ Сервіс-Сістем 2012 було укладено усний договір поставки будівельних матеріалів на суму 746 984 грн. 43 коп. та виставлено відповідачем рахунок на оплату №65 від 18.09.2017р. Проте, відповідно до цього договору сторонами не було встановлено строки поставки будівельного матеріалу та не повідомлено про це відповідача. Також, відповідач не отримував від позивача ніяких документів та вимог щодо поставки даного товару. Відповідач також звернув увагу суду на те, що відповідно до рахунку на оплату №65 від 18.09.2017р. товар відпускається за фактом приходу грошей на поточний рахунок Постачальника, самовивозом, за наявності довіреності та паспорту. З урахуванням зазначеного, відповідач вважає, що ТОВ Алсіті-Сервіс мало у будь-який час попередити ТОВ Сервіс-Сістем 2012 про прибуття за товаром, та отримати наявний на складі ТОВ Сервіс-Сістем 2012 товар.

Крім того, як зазначив відповідач, до нього не надходило ніяких пропозицій чи претензій від позивача щодо врегулювання спірних відносин, не здійснювалося спроб вирішити ситуацію в порядку досудового врегулювання спору.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Як встановлено судом 18 вересня 2017 р. ТОВ Сервіс-Сістем 2012 виставлено рахунок № 65 на загальну суму 746 984 грн. 43 коп. 21 вересня 2017 р. ТОВ Алсіті-Сервіс частково оплачено вищезазначений рахунок в сумі 500 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 180 Господарського кодексу України передбачає, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. При цьому, згідно ч. 8 зазначеної статті у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

За приписами ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, виходячи з аналізу норм чинного законодавства України, при укладанні договору поставки сторони мають, зокрема, обов'язково узгодити предмет поставки, його ціну та строки поставки. Але, з матеріалів справи не вбачається, що сторони у справі досягли згоди щодо таких істотних умов договору поставки .

Судом встановлено, що 21 вересня 2017 р. ТОВ Алсіті-Сервіс частково оплачено вищезазначений рахунок в сумі 500 000 грн. 00 коп. Але, 21 жовтня 2017р. ТОВ "Сервіс-Сістем 2012" повернуло ТОВ Алсіті-Сервіс предоплату за товар в сумі 40 000 грн. 00 коп.

На думку суду, враховуючи оплату позивачем лише частини товару, що був зазначений у рахунку , а також повернення відповідачем ще 40 000 грн., між ТОВ Алсіті-Сервіс та ТОВ Сервіс-Сістем 2012 не було досягнуто згоди щодо конкретного переліку товару, що має бути поставлений на користь ТОВ Алсіті-Сервіс . Крім того, сторони не домовилися щодо строку поставки товару, щодо строку повної оплати товару.

Посилання відповідача у справі на наявність на рахунку на оплату №65 від 18.09.2017р. напису про те, що товар відпускається за фактом приходу грошей на поточний рахунок Постачальника, самовивозом, за наявності довіреності та паспорту, свідчить про наявність домовленості щодо сторін та порядку поставки товару, судом сприймається критично, адже, з урахуванням оплати лише частини товару, та повернення з цих коштів ще 40 000 грн. з невідомих підстав, неможливо вважати, що сторони домовилися щодо самого переліку товару, що поставляється. Відсутність домовленості сторін щодо дати самовивозу, а також інших домовленостей щодо порядку узгодження такої дати, не дає можливості вважати, що сторони домовилися про порядок та строки отримання товару покупцем.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про відсутність між ТОВ Алсіті-Сервіс" та ТОВ "Сервіс-Сістем 2012" договірних відносин щодо поставки будівельних матеріалів на суму 746 984 грн. 43 коп., у зв'язку із досягненням згоди щодо усіх істотних умов, необхідних для укладання договорів такого виду.

Слід також зауважити, що за приписами ч.5 ст.265 Господарського кодексу України поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Отже, грошові кошти у сумі 460 000 грн. отримано ТОВ " Сервіс-Сістем 2012" за відсутності правової підстави, у зв'язку з чим, на думку суду, наявні правові підстави для стягнення зазначеної суми з зазначеного товариства.

За таких обставин, на думку суду, позовна заява ТОВ Алсіті-Сервіс є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Докази повернення відповідачем безпідставно отриманих коштів у сумі 460 000 грн. позивачу в матеріалах справи відсутні.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Алсіті-Сервіс - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс-Сістем 2012 (площа Михайлівська, б. 1, м. Одеса, Одеська область, 65005; р/р 26003054357566 ЮЖНЕ ГРУ ПАТ КБ Приватбанк , м. Одеса; код ЄДРПОУ - 38352485) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Алсіті-Сервіс (пр-т Леніна, б. 118, кв. 148, м. Олександрія, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28000; р/р 26003052917974, Кіровоградське РУ Приватбанк , м.Кіровоград; код ЄДРПОУ - 40421931) безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 460 000 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 016 грн. 83 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17 квітня 2018 р.

Суддя Н.В. Рога