Рішення

від 18.04.2018 по справі 904/831/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2018 Справа № 904/831/18 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", м. Дніпро

до Комунального закладу "Перещепинська районна лікарня № 2" Дніпропетровської обласної ради", м. Перещепине

про стягнення заборгованості 122 642,35грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального закладу "Перещепинська районна лікарня № 2" Дніпропетровської обласної ради" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 122 642,35 грн., з яких: 119 995,87 грн. - основний борг, 2 419,64 грн. - пеня, 226,84 грн. - три відсотки річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору про постачання природного газу №114101RGJGCB017 від 30.12.2016 в частині своєчасної оплати поставленого газу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.18 відкрито провадження у справі №904/831/18, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, за змістом якого визнав позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 119 995,87 грн. Проти позову в частині стягнення пені та трьох процентів річних заперечував, у зв'язку з тим, що відповідач є бюджетною установою та є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області та перебуває в управлінні Дніпропетровської області.

Позивач надав відповідь на відзив, за змістом якої зазначив, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Крім того, позивач вказав на відсутність підстав для зменшення розмірі пені, оскільки позивачем належним чином виконані договірні зобов'язання та здійснено постачання природного газу у строки та в повному обсязі відповідно до умов договору та розмір неустойки є незначним.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (далі - позивач, постачальник) та Комунальним закладом "Перещепинська районна лікарня № 2" Дніпропетровської обласної ради" (далі-відповідач, споживач) укладено договір на постачання природного газу №114101RGJGCB017.

Згідно п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2017 та у січні 2018 природний газ (далі - газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором (з урахуванням додаткової угоди №18 від 03.01.2018).

Пунктом 3.2. договору, ціна газу становить 7 518,53 грн. за 1000 куб. м., крім того ПДВ 1 503,71 грн., всього з ПДВ - 9 022,24 грн.

Відповідно до п. 4.2. договору, оплата газу здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем не пізніше 30 (31) числа розрахункового місяця, у якому здійснюється постачання природного газу (п. 4.2.1. договору).

Пунктом 11.1 договору визначено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31.12.17, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

03.01.18 сторонами укладено додаткову угоду № 11 до договору на постачання природного газу №114101RGJGCB017 від 30.12.16, згідно з умовами якої викладено п.п.1.1, 11.1 договору в наступній редакції:

п. 1.1 Постачальник зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строках та порядку, що визначені договором ;

п. 11.1 Цей договір набуває чинності з дати підписання та діє до 31.12.17, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення

03.01.18 сторонами укладено додаткову угоду №13 до договору на постачання природного газу №114101RGJGCB017 від 30.12.16, згідно з умовами якої викладено п. 3.2 договору в наступній редакції:

п. 3.2 Ціна газу становить 9 344,60 грн. за 1 000 куб.м., крім того ПДВ 1 868,92 грн., всього з ПДВ - 11 213,52 грн.

На виконання умов договору позивачем в січні 2018 поставлено природний газ обсягом 10,701 тис. куб.м. всього на суму 119 995,87 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі природного газу №ДОЗ00003440 від 31.01.18.

На час розгляду справи, доказів оплати заборгованості в зазначеному розмірі суду не надано.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Пунктом 6.2.1. договору, сторони визначили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

В зв'язку із порушенням строків оплати поставленого газу, Позивач вимагає стягнення пені за загальний період прострочення з 01.02.18 по 23.02.18, розмір якої за наданим суду розрахунком, становить 2 419,64 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеної норми матеріального права, Позивачем нараховані до стягнення з Відповідача три проценти річних за загальний період прострочення з 01.02.18 по 23.02.18 у розмірі 226,84 грн.

Враховуючи наведені вище обставин, суд дійшов висновку, що вимоги відносно стягнення пені в розмірі 2 419,64 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 226,84 грн. заявлені Позивачем обґрунтовано.

Щодо заперечень Відповідача про незастосування до нього штрафних санкції, а саме, пеня та 3% річних, через те, що він є бюджетною установою, яка є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області та перебуває в управлінні Дніпропетровської області, суд зазначає наступне.

Відповідно до принципів, закріплених ГК України, не допускається привілейоване становища суб'єктів господарювання тієї чи іншої форми власності.

З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Вимоги ст. 625 ЦК України застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань.

Таким чином, посилання Відповідача на те, що штрафні санкції не застосовується до спірних правовідносин є безпідставними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, а отже, не можуть братися судом до уваги при вирішення спору.

Водночас, суд зауважує, що згідно ч. 1 ст. 233 ГК України закріплено право суду на зменшення розміру санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зважаючи на те, що відповідач є комунальним закладом який фінансується з бюджету, а причиною прострочення виконання зобов'язання з оплати поставленого газу є відсутність своєчасного бюджетного фінансування, тобто в допущенні прострочення відсутня безпосередня вина споживача, господарський суд вважає за можливе зменшити суму заявленої до стягнення пені на 50%, тобто до суми 1 209,82 грн.

З урахуванням встановлених вище обставин, суд дійшов висновку, що вимоги Позивача підлягають задоволенню частково, шляхом стягнення з Відповідача основної заборгованості у розмірі 119 995,87 грн., пені у розмірі 1 209,82 грн., трьох відсотків річних у розмірі 226,84 грн.

Враховуючи приписи ч. 9 ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору в повному обсязі покладаються на відповідача, як сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 77-79, 86, 129, 233, 236-241, 247, 252, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального закладу "Перещепинська районна лікарня № 2" Дніпропетровської обласної ради" (51220, Дніпропетровська область, Новомосковський район, м. Перещепине, вул. Шевченка, 28, код ЄДРПОУ 01988700) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 39572642) основну заборгованість у розмірі 119 995,87 грн., пеню у розмірі 1209,82 грн., три відсотки річних у розмірі 226,84 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 839,64 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18.04.2018

Суддя ОСОБА_1