Постанова

від 18.04.2018 по справі 925/1642/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2018 р. Справа№ 925/1642/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання Каніковського А.О.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Монастирищенське виробниче управління житлово-комунального господарства"

на рішення господарського суду Черкаської області

від 22.02.2018 (повне рішення складено 05.03.2018)

у справі №925/1642/17 (суддя Довгань К.І.)

за позовом Дочірнього підприємства "Житлокомунгосп" Публічного акціонерного товариства "Монастирищенський ордена Трудового Червоного прапора машинобудівний завод"

до Комунального підприємства "Монастирищенське виробниче управління житлово-комунального господарства"

про стягнення 92650 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Житлокомунгосп" Публічного акціонерного товариства "Монастирищенський ордена Трудового Червоного прапора машинобудівний завод" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Комунального підприємства "Монастирищенське виробниче управління житлово-комунального господарства" про стягнення 92650 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару за договором №55 від 23.10.2015.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 22.02.2018 позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства "Монастирищенське виробниче управління житлово-комунального господарства" на користь Дочірнього підприємства "Житлокомунгосп" публічного акціонерного товариства "Монастирищенський ордена Трудового Червоного прапора машинобудівний завод" 92650,00 грн. боргу та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Комунальне підприємство "Монастирищенське виробниче управління житлово-комунального господарства" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 22.02.2018 у справі №925/1642/17 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник вказує, що оскаржуване рішення винесено у підготовчому засіданні, що є порушенням положень ст. 185 ГПК України, відповідно до якої за результатами підготовчого провадження суд ухвалює судове рішення у випадку визнання позову відповідачем; водночас в судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення на позов та просив відмовити у його задоволенні. Також скаржник зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги наданої відповідачем угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог із супровідним листом, підписання якої передбачало припинення за договором №55 від 23.10.2015 за поставлений товар вимоги про грошове зобов'язання в сумі 92650 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2018 (у складі: головуючого судді: Іоннікова І.А., суддів Тищенко О.В., Тарасенко К.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Монастирищенське виробниче управління житлово-комунального господарства" на рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2018 у справі №925/1642/17; призначено справу до розгляду на 18.04.2018.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

23.10.2015 між Комунальним підприємством "Монастирищенське виробниче управління житлово-комунального господарства", як покупцем, та Дочірнім підприємством "Житлокомунгосп" Публічного акціонерного товариства "Монастирищенський ордена Трудового Червоного прапора машинобудівний завод", як продавцем, було укладено договір №55 (далі за текстом - Договір), відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупця належний продавцю товар товар, а останній прийняти та оплатити його вартість на умовах цього договору.

Сума договору становить 92560 грн. (п.3.1 Договору).

Відповідно до п.3.1 Договору в редакції додаткової угоди від 26.11.2015 до Договору, продавець зобов'язується передати товар покупцю не пізніше 30 листопада 2015 року.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар згідно акту прийому-передачі від 27.11.2015.

Відповідач оплату товару не здійснив.

16.08.2016 позивач направив відповідачу вимогу про оплату товару, яка залишена відповідачем без виконання.

Предметом даного судового розгляду є вимоги Дочірнього підприємства "Житлокомунгосп" Публічного акціонерного товариства "Монастирищенський ордена Трудового Червоного прапора машинобудівний завод" про стягнення з Комунального підприємства "Монастирищенське виробниче управління житлово-комунального господарства" заборгованості з оплати вартості отриманого товару за договором №55 від 23.10.2015.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Виходячи зі змісту статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідні положення встановлені також в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.

В силу статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено вище, 16.08.2016 позивачем направлено відповідачу вимогу про оплату товару, яка залишена відповідачем без виконання.

Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві на позовну заяву та апеляційній скарзі посилається на наступні обставини.

Згідно трьохстороннього договору про заміну боржника, укладеного між ТОВ "Гонга", ДП "Житлокомунгосп" та КП "Монастирищенське ВУЖКГ" від 28 жовтня 2015 року, Комунальне підприємство "Монастирищенське ВУЖКГ" прийняло на себе зобов'язання щодо сплати боргу ДП "Житлокомунгосп" в розмірі 28402 (двадцять вісім чотириста дві) гривні 00 коп. перед кредитором - ТОВ "Гонта". Відповідно до платіжного доручення №53 від 29 січня 2016 року відповідач оплатив зобов'язання повністю.

Згідно трьохстороннього договору про заміну боржника, укладеного між ТОВ "Будсервіс", ДП "Житлокомунгосп" та КП "Монастирищенське ВУЖКГ" від 28 жовтня 2015 року, Комунальне підприємство "Монастирищенське ВУЖКГ" прийняло на себе зобов'язання щодо сплати боргу ДП "Житлокомунгосп" в розмірі 6123 (шість тисяч сто двадцять три ) гривні 85 коп. перед кредитором - ТОВ "Будсервіс". Відповідно до платіжного доручення №58 від 29 січня 2016 року відповідач оплатив зобов'язання повністю.

Згідно договору поруки №616-01/22-15 від 27 листопада 2015 року Комунальне підприємство "Монастирищенське ВУЖКГ" є поручителем, який зобов'язується оплатити заборгованість за спожиту електричну енергію ДП

"Житлокомунгоп" перед кредитором - ПАТ "Черкасиобленерго" в сумі 51919 (п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот дев'ятнадцять) гривень 28 коп. Відповідно до п. 14 Реєстру №117/р від 16.05.2016 актів звіряння для розрахунків з підприємствами по видатках місцевих бюджетів з оплати послуг водопостачання та водовідведення, спожитих населенням по пільгах і житлових субсидіях, через ПАТ "Черкасиобленерго" в рахунок субвенції з державного бюджету відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 із змінами, вказано зарахування коштів.

Згідно п. 1.5. Угоди №49 від 21 червня 2016 року про зарахування зустрічних вимог Дочірнє підприємство "Житлокомунгосп" ПАТ "Монастирищенський ордена Трудового Червоного прапора машинобудівний завод" зобов'язується перерахувати не пізніше наступного банківського дня грошове зобов'язання в сумі 1390 (одна тисяча триста дев'яносто ) гривень 73 коп. КП "Монастирщенське ВУЖКГ". Проте дане зобов'язання виконане не було.

Відповідно до Договору про безоплатне користування нежитлового та підвального приміщення від 29 вересня 2015 року, укладеного між КП "Монастирищенське ВУЖКГ" та Монастирищенською міською радою, з 01 жовтня 2015 року приміщення по вул. Леніна 109 використовується КП "Монастирищенське ВУЖКГ". Так як, приміщення перейшло в оренду КП "Монастирищенське ВУЖКГ" тому, голові ліквідаційної комісії ДП "Житлокомунгосп" було направлено повторно Договір №35 про оренду нежитлового та підвального приміщення від 10.11.2015 на суму 4814 (чотири тисячі вісімсот чотирнадцять) гривень 14 коп. з супровідним листом №372 від 10.11.2015, у зв'язку із тим що працівниками ДП "Житлокомунгосп" використовувалося приміщення КП "Монастирищенське ВУЖКГ" з 01 жовтня 2015 року по 31 жовтня 2015 року. Підтвердженням даного факту є також те, що Договір №55 від 23 жовтня 2015 року та Акт приймання-передачі від 27 листопада 2015 року підписаний головою ліквідаційної комісії та скріплений мокрою печаткою ДП "Житлокомунгосп" ПАТ "Монастирищенський ордена Трудового Червоного прапора машинобудівний завод".

На адресу ДП "Житлокомунгосп" ПАТ "Монастирищенський ордена Трудового Червоного прапора машинобудівний завод" було направлено Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 29 червня 2016 року з відображення всіх фінансових операцій та з супровідним листом, де вказано терміни підписання. Даний лист був отриманий, але екземпляр вказаної угоди підписаний уповноваженою особою ДП "Житлокомунгосп" ПАТ "Монастирищенський ордена Трудового Червоного прапора машинобудівний завод" та скріплений печаткою повернутий не був.

Таким чином, на думку відповідача, з урахуванням всіх розрахунків за вищевказаними договорами, зобов'язання за договором №55 від 23.10.2015 з оплати поставленого товару в розмірі 92650 грн. виконано в повному обсязі.

Разом з тим, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на вищевказані договори як на доказ виконання останнім зобов'язань за договором №55 від 23.10.2015, оскільки вказані договори не містять відомостей про проведення, у зв'язку з їх укладенням, розрахунку за придбаний на умовах договору №55 від 23.10.2015 товар.

Договір №35 оренди нежитлового та підвального приміщення від 10.11.2015, в якому міститься посилання на договір від №55 від 23.10.2015, є неукладеним, оскільки не містить підпису уповноваженого представника Дочірнього підприємства "Житлокомунгосп" Публічного акціонерного товариства "Монастирищенський ордена Трудового Червоного прапора машинобудівний завод", а тому даний договір не приймається судом до уваги.

Додана відповідачем до відзиву на позовну заяву угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.06.2016 також не приймається судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки вона є неукладеною через відсутність на ній підпису уповноваженого представника Дочірнього підприємства "Житлокомунгосп" Публічного акціонерного товариства "Монастирищенський ордена Трудового Червоного прапора машинобудівний завод".

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що заявлена до стягнення позивачем сума сплачена ним, а відтак твердження відповідача про відсутність у нього боргу в розмірі 92650 грн. не може вважатися обґрунтованим, а тому не приймається колегією суддів до уваги.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 92650 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі щодо порушення судом положень ст. 185 ГПК України є безпідставними, оскільки як вбачається з протоколу судового засідання від 22.02.2018, суддею з'ясовано про можливість закриття підготовчого засідання та початок розгляду справи по суті, при цьому представники сторін вважали за можливе закрити підготовче засідання та розпочати розгляд справи по суті; суддею оголошено про закриття підготовчого засідання та початку розгляду справи по суті; після закінчення розгляду справи по суті судом першої інстанції ухвалено судове рішення.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування рішення суду, а тому відхиляються судом.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування, зміни чи визнання нечинним оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Монастирищенське виробниче управління житлово-комунального господарства" залишити без задоволення, рішення господарського суду Черкаської області від 22.02.2018 у справі №925/1642/17 - без змін.

Матеріали справи №925/1642/17 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

О.В. Тищенко

повний текст постанови складено 18.04.2018