Постанова

від 23.05.2007 по справі 2/202/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/202/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2007 р. 11:30Справа №  2/202/07

м. Миколаїв

Позивач: Очаківського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі УПФУ в м.Очакові та Очаківському районі Миколаївської області (57500, Миколаївська область, м.Очаків, вул.Леніна, 26)

Відповідач: Покровське СГКП «Василівський сількомунгосп»(57555, Миколаївська область, Очаківський район, с.Василівка, вул.Лиманська, 37)

Про: стягнення 1764, 07 грн.

Суддя Моргуленко Т.Є.

при секретарі судового засідання Соловйовій К.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Муштук Н.Я., дов. № 12 від 05.03.2007р.

Від відповідача: Цвєтков О.І., голова.

В засіданні приймає участь: Порошина Н.Г., прокурор.

Суть спору: з урахуванням уточнених позовних вимог відповідно до заяви № 2246/07 від 22.05.2007р., позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього заборгованості по страхових внесках у сумі 1298, 80 грн.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі, пояснюючи несплату тим, що плату за використання води пенсіонери платять несвоєчасно, ніяких дотацій від місцевого бюджету не передбачено. У підприємства будь-які кошти на придбання водяного насосу відсутні. Звернення до різних посадових осіб про надання фінансової допомоги ніяких змін не дали. Заробітну плату керівнику та головному бухгалтеру виплачувати в повному обсязі просто неможливо за браком коштів.

Відповідач, як юридична особа, відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” зареєстровано позивачем як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальник зобов'язаний нараховувати,  обчислювати  і  сплачувати  в   установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно п. 6 ст. 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники  зобов'язані  сплачувати  страхові  внески, нараховані за відповідний базовий звітний період,  не пізніше  ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до п. 2 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” суми  страхових  внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки,  визначені  статтею  20  цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті  20  цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і  стягуються  з  нарахуванням  пені  та застосуванням фінансових санкцій.        

Станом на 19.03.2007р., відповідач має узгоджену прострочену заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період грудень 2006р. - січень 2007р. у сумі 1764, 07 грн., що підтверджується розрахунками суми страхових внесків та Рішеннями про застосування фінансових санкцій (а.с. 8-22).

В установлений строк заборгованість відповідачем сплачена не була, що стало підставою звернення позивача до суду з відповідним позовом.

У зв'язку з частковою оплатою суми заборгованості 16.05.2007р., станом на 18.05.2007р. складає 1298, 80 грн.

           В разі несплати страхувальником суми недоїмки, орган Пенсійного  фонду    має  право   звернутися   до   суду   чи  господарського  суду  з  позовом  про  її стягнення.

За таких обставин, враховуючи визнання заборгованості відповідачем, позовні вимоги є обґрунтованими та  підлягають задоволенню.

Керуючись Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Декретом КМУ „Про державне мито”, ст. 158-163 КАСУ,  - суд

ПОСТАНОВИВ:

1.                Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Покровського сільського госпрозрахункового комунального підприємства «Василівський сількомунгосп»(57555, Миколаївська область, Очаківський район, с.Василівка, вул.Лиманська, 37; р/р № 260018002, в МОД «Райффайзен банк Аваль», м.Миколаїв, МФО 326182, код 32521015) на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Очакові та Очаківському районі Миколаївської області (57500, Миколаївська область, м.Очаків, вул.Леніна, 26; р/р № 2560831126136 в ОПЕРВ ОУ Ощадбанка, м.Миколаїв, МФО 326461, код 20916600) –1298, 80 грн.

Постанова  або ухвала суду першої інстанції,  якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя