Рішення

від 03.04.2018 по справі 804/7074/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року Справа № 804/7074/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участі: представник позивача ОСОБА_3 предстваник відповідача ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжспецремонт" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Криворіжспецремонт звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0010221421 від 26 липня 2017 року та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 26 липня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що документальна позапланова виїзна перевірка, проведена Головним управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області за період з 01.01.2014 року по 18.05.2017 року з порушенням вимог Податкового кодексу України, оскільки була проведена повторно з тих же самих питань за той же період. Крім того зазначив, що взаємовідносини позивача з його контрагентами ТОВ "Маріот Груп", ТОВ "Профіт Партнер", ТОВ "Кристал Буд", ТОВ "Смарт ОСОБА_5", ТОВ "ОСОБА_1 ОСОБА_6", ТОВ "Алінос" перевірялися контролюючим органом та були предметом позапланових документальних виїзних перевірокк, які охоплювали періоди: 01.01.2013 року по 30.09.2016 року за результатами яких були складені акти № 617/04-81-22-01/33453203 від 25.06.2015, №1969/04-83-14-01/33453203 від 15.12.2016 року та винесені податкові-повідомлення рішення, які в подальшому були оскаржені в судовому порядку. Позивач вважає, що висновки ОСОБА_1, зроблені податковим органом, не грунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а лише на припущеннях, оскільки дослідження первиних документів при проведенні спірної перевірки не були. Крім того, вказана перевірка була проведена на підставі ухвали слідчого судді, що є також порушення норм податковго кодексу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року закінчено підготовче судове засідання та розпочато у той самий день розгляд справи по суті, яка занесена до протоколу судового засідання.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Криворіжспецремонт з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 18.05.2017р проводилась у зв'язку з отриманням Ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпро Решетнік М.О. у справі №200/8197/17, провадження №1-кс/200/4823/17 від 18.05.2017 за клопотанням слідчого СВ ФР ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра (кримінальне провадження №32017041640000004 від 23.01.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України). Підставою для проведення повторної перевірки господарських операцій між ТОВ Криворіжспецремонт та його контрагентами ТОВ Маріот Груп , ТОВ Профіт Партнер , ТОВ Крістал Буд , ТОВ Смарт ОСОБА_5 , ТОВ ОСОБА_1 ОСОБА_7 , ТОВ Алінсо була Ухвала слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпро, яка є обов'язковою для виконання, відсутність непоновлених ТОВ Криворіжспецремонт первинних документів з даними контрагентами, наявність вхідної інформації правоохоронних органів щодо відсутності залучення субпідрядних організацій та проходження ними вхідного інструктажу, допити свідків. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Криворіжспецремонт .

Суд, розглянувши адміністративний позов, письмові заперечення, дослідивши надані письмові докази, оцінивши їх у взаємозв'язку та сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 07.06.2017 року № 8920, від 08.06.2017 року № 8957, наказу № 2893-р від 07.06.2017 року Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області та ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпра від 18.05.2017 року, відповідачем проведена документальна позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Криворіжспецремонт з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2014 року по 18.05.2017 року, валютного законодавства за період 01.01.2014 по 18.05.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період 01.01.2014 по 18.05.2017 та іншого законодавства України за період 01.01.2014 по 18.05.2017 року, з 12.06.2017 року, тривалістю 5 робочих днів, з подовженням на 2 дні по 19.06.2017 року.

За результатами документальної позапланової перевірки було складено ОСОБА_1 № 6884/04-36-14-03/33453203 від 27.06.2017 року, яким встановлено порушення податкового законодавства, а саме:

-п.44.1 ст.44, п.138.2, 138.8, ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями); п.1, п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-ХІ та п.п.2.1, 2.2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, внаслідок чого ТОВ "КРИВОРІЖСПЕЦРЕМОНТ" занижено податок на прибуток у загальній сумі 1081735грн. у т.ч. по періодам: 2013 рік - 887333 грн., 2014 рік - 61559 грн., 2016 рік -132843 грн.;

- п.44.1 ст.44, п.198.1 п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198 п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, п.1, п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-ХІ та п.п.2.1, 2.2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, ТОВ КРИВОРІЖСПЕЦРЕМОНТ , внаслідок чого ТОВ "КРИВОРІЖСПЕЦРЕМОНТ" занижено податок на додану вартість на загальну суму 1162539грн., в тому числі: за грудень 2013р. у сумі 934035грн., за січень 2014р. у сумі 34200 грн., за лютий 2014 року у сумі 34200 грн. за серпень 2015 року у сумі 137904 грн., за вересень 2015 року у сумі 2062 грн., за жовтень 2015 року у сумі 16551 грн., за листопад 2015 року у сумі 3587 грн.

На підставі висновку акту перевірки № 6884/04-36-14-03/33453203 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області були винесені податкові повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 26.07.2017 року згідно з якими Відповідач визначив грошові зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 6 375 091,50 грн., в т.ч. 4 250 061,00 грн. - основного платежу, та 2 125 030,50 грн. - фінансові санкції, та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 26.07.2017 року, згідно з якими Відповідач визначив грошові зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 4 992 171,50 грн., в т.ч. З 939 136,00 грн. - основного платежу, та 1 053 035,50 грн. - фінансові санкції (том. 2 а.с. 167,168).

Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20 Кодексу, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 ст.75 названого кодексу встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно пп. 78.1.11 п.78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.

Судом встановлено та сторонами не заперечувалось, що документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Криворіжспецремонт з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 18.05.2017 року проводилась у зв'язку з отриманням Ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпро Решетнік М.О. у справі №200/8197/17, провадження №1-кс/200/4823/17 від 18.05.2017року за клопотанням слідчого СВ ФР ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра (кримінальне провадження №32017041640000004 від 23.01.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України).

В свою чергу, приписами п. 56.21 ст. 56 ПК України встановлено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Так, положення Кримінального процесуального кодексу України не містять безпосередньої норми, якою визначено компетенцію слідчого судді щодо вирішення питання про проведення податкової перевірки, та не передбачають порядок розгляду питання призначення позапланової перевірки слідчим суддею.

Отже, з аналізу норм Податкового кодексу України та положень Кримінального процесуального кодексу України вбачається колізія норм права. Визначена в Податковому кодексі України процедура проведення позапланової перевірки за рішенням слідчого судді (суду) не узгоджується з приписами кримінального процесуального закону стосовно повноважень слідчого судді на призначення такої перевірки за клопотанням слідчого в рамках кримінального провадження та, крім того, взагалі відсутня процедура розгляду такого клопотання.

Європейський суд, вирішуючи справу Круслен проти Франції, зазначив, що словосполучення згідно із законом предбачає певну якість такого закону, вимагаючи, щоб він був доступний для особи і вона могла передбачити наслідки його застосування до неї та щоб закон не суперечив принципові верховенства права .

Основними засадами податкового законодавства є принципи, в яких визначено зміст і спрямованість правового регулювання податкових правовідносин.

Зважаючи на суперечність, непослідовність та неузгодженість зазначених вище положень нормативно-правових актів, суд приходить до висновку про наявність неоднозначного (множинного) трактування прав та обов'язків контролюючого органу у спірному випадку, а саме у правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень, за результатами перевірки, яка була проведена на підставі ухвали слідчого судді, прийнятої в рамках кримінального провадження.

Суд звертає увагу на вимоги ст. 78 ПК України, відповідно до якої документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: п.п. 78.1.11 отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону. Тобто, вказана норма відсилає до Закону в порядку якого має бути отримано зазначене судове рішення, а процесуальний порядок визначений саме КПК України. Проте, вирішення слідчим суддею вказаних клопотань не охоплюється його повноваженнями, які мають реалізовуватися в спосіб, передбачений процесуальним законом, адже не відносяться ані до заходів забезпечення кримінального провадження, ані до слідчих дій, ані до негласних слідчих дій. Отже, КПК України не передбачає права слідчого, прокурора на звернення до слідчого судді з клопотанням про призначення (проведення) податкової перевірки, більше того, в КПК відсутня процесуальна процедура розгляду такого виду клопотань.

В той же час, відповідно до правової позиції викладеної в Рішенні ЄСПЛ Михайлюк та Петров проти України від 10.12.2009 (п.25 Рішення) зазначається, що вираз згідно із законом насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві, він також стосується якості відповідного законодавства і потребує, аби воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права. Ті ж самі обґрунтування стосуються і посилань слідчого на положення ч.2 ст.93 КПК України, адже дана норма передбачає, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій, та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК і не містить окремого права прокурора, слідчого звертатися до слідчого судді з даним клопотанням.

Тобто, положення вказаного процесуального закону також не дають повноважень слідчому судді надавати дозвіл на призначення перевірки. Використання виразу витребування та отримання передбачає повноваження використовувати у якості доказів висновки ревізій і актів перевірок (як і будь-які інші документи), що існують незалежно від кримінального розслідування. Процесуальний закон чітко відрізняє документи, створені в межах кримінального провадження, від документів, походження яких не залежить від кримінального провадження, і підпорядковує ці два типи документів різному правовому режиму. Тому помилково виводити з повноваження витребувати повноваження призначити перевірку. Вказані висновки викладені в ухвалі Верховного Суду від 06.03.2018 року (справа № 243/6674/17-к).

Відповідачем не заперечувалось, що проведена повторна перевірки господарських операцій між ТОВ Криворіжспецремонт та його контрагентами ТОВ Маріот Груп , ТОВ Профіт Партнер , ТОВ Крістал Буд , ТОВ Смарт ОСОБА_5 , ТОВ ОСОБА_1 ОСОБА_7 , ТОВ Алінсо на підставі ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпро від 18.05.2017 року.

Крім того, судом встановлено, що взаємовідносини з ТОВ "Маріот Груп", ТОВ "Профіт Партнер", ТОВ "ОСОБА_1 ОСОБА_7" були предметом позапланової документальної виїзної перевірки, за результатами якої складено акт №1969/04-83-14-01/33453203 від 15.12.2016. Первинні документи, які було досліджено в ході даної перевірки та опрацювання встановлених ризикових операцій за період з 01.01.2013р. по 30.09.2016р. Взаємовідносини з ТОВ "Кристал Буд" були предметом позапланової документальної виїзної перевірки, за результатами якої складено акт №66/22-01/33453203 від 21.01.2015. Взаємовідносини з ТОВ "Смарт ОСОБА_5" за жовтень-листопад 2014, з ТОВ " Алінсо" за грудень 2014-лютий2015 були предметом позапланової документальної виїзної перевірки, за результатами якої складено акт №617/04-81-22-01/33453203 від 25.06.2015. За результати вказаної перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення №0001742201 від 01.10.2015 року, яке постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016 по справі №804/14948/15 скасовано.

Тобто, дотримання позивачем податкового законодавства за взаімовідносинами із вказаними підприємствами було встановлено судовими рішеннями.

Посилання відповідача на відкритті кримінальні провадження щодо контрагентів позивача не свідчить про порушення норм податкового законодавства, оскільки платник податків не повинен нести відповідальність за дії чи бездіяльність (протиправні) своїх контрагентів. Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку тягнуть відповідальність та негативні наслідки виключно для цієї особи. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення вартості отриманих послуг до складу валових витрат та формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження їх розміру.

Що стосується відносин ТОВ Криворіжспецремонт з підприємства ТОВ Сімбуд , ТОВ Фенікс , ТОВ Кастром Груп , ТОВ Мікос Торг , ТОВ Черато , ТОВ Юпоком, ТОВ Юнітакс , ТОВ ТБС ік , ТОВ Промбіржа , то відповідачем не надано належних доказів нереальності господарських операцій із зазначеними підприємства, а висновок який міститься в акті перевірки контролюючого органу зроблений на припущеннях, оскільки дослідження первинних документів під час проведення спірної перевірки, за результатами якої винесені податкові повідомлення, фактично не відбулося.

Крім того, суд звертає увагу, що під час розгляду адміністративної справи № 804/746/17, за результатом розгляду якої прийнято судове рішення, яке набрало законної сили судом встановлено, що позивач первинними документами підтвердив реальний характер здійснюваних господарських операцій за період з 01.01.2013 року по 30.09.2015 року з ТОВ Сіммбуд , ТОВ Юнітакс , ТОВ Фенікс , ТОВ Перший бізнес-центр , а отже належним чином підтвердив і право на формування податкового кредиту та валових витрат за даними операціями.

Суд зазначає, що чинним податковим законодавством не поставлено в залежність право на формування витрат та податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб, в тому числі і контрагента платника податків, зокрема, внаслідок виявлення порушень чинного законодавства при укладанні правочинів контрагентом позивача та іншими суб'єктами господарювання. Тобто, якщо суб'єкт господарювання не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, надання податкової звітності або інших вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки виключно щодо цієї особи. Вказані положення, також, узгоджуються зі змістом статті 61 Конституції України щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

Крім того, податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Крім того, суд звертає уваги, що саме підставою проведення вищезазначеної перевірки є Ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпро Решетнік М.О. у справі №200/8197/17, провадження №1-кс/200/4823/17 від 18.05.2017.

Таким чином, враховуючи наведене вище, суд вважає, що акт перевірки, отриманий в результаті документальної позаплонової перевірки, проведеної на підставі ухвали слідчого судді, в порядку ст.78 ПК України та без дослідження первиних документів є неналежним доказом виходячи із положень процесуального принципу допустимості доказів, закріплених частиною 2 статті 74 КАС України, за якою обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

І, як наслідок, податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі незаконної перевірки не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Аналогічної позиції дотримується і Верховний суд в постанови від 16.01.2018 року у справі К/9901/898/18 826/442/13-а, зокрема зазначивши, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України. Лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема, документальних позапланових перевірок, може бути належною підставою проведення такої перевірки.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

Отже, приймаючи до уваги все вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Криворіжспецремонт про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 липня 2017 року № 00100221421 та № НОМЕР_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а самі податкові повідомлення-рішення - скасуванню.

За ч.ч.1-2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_8 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та письмових доказів по справі, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Криворіжспецремонт є законними, обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому їх необхідно задовольнити в повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд встановив, що згідно платіжного доручення № 9293 від 20 грудня 2017 року за подання позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду товариства з обмеженою відповідальністю Криворіжспецремонт сплатило судовий збір на загальну суму 170508,96 грн., які в зв'язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Керуючись ст. 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області№ НОМЕР_2 від 26.07.2017 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області № НОМЕР_1 від 26.07.2017 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Криворіжспецремонт (ЄДРПОУ 33453203) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 170508,96 (сто сімдесят тисяч п'ятсот вісім гривень) 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1