Рішення

від 27.12.2017 по справі 804/7761/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2017 року Справа № 804/7761/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОКОМОТИВПОСТАЧ до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

23 листопада 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОКОМОТИВПОСТАЧ до Державної фіскальної служби України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 30.08.2017 року №127300/39304469 про відмову у реєстрації податкової накладної від 20.06.2017 року №10;

- вважати податкову накладну №10 від 20.06.2017 року прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку: 07.07.2017 року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що ним засобами електронного зв'язку було направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 20.06.2017 року №10. Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування від 07 липня 2017 року, накладна була отримана, але реєстрація зупинена із посиланням на пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567. Позивачем подано податковому органу всі документи, що стали підставою для складання зазначеної накладної, які в повному обсязі підтверджують реальність господарської операції, однак Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення від 30.08.2017 року №127300/39304469, якими Товариству з обмеженою відповідальністю ЛОКОМОТИВПОСТАЧ було відмовлено у реєстрації податкової накладної від 20.06.2017 року №10 з підстав, що платником податку надані копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, тобто, не вбачається конкретної підстави відмови. Враховуючи наведене, позивач вважає рішення Державної фіскальної служби України від 30.08.2017 року №127300/39304469 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2017 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 20 грудня 2017 року о 13 годині 30 хвилин, яке у зв'язку з неявкою відповідача, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання , на підставі пункту 1 частини 2 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України було відкладено на 27 грудня 2017 року об 11 годині 15 хвилин.

Позивач у судове засіданні не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засіданні не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується матеріалами справи, про причини неявки суду не повідомив, правом на надання відзиву на позов не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищезазначене та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю ЛОКОМОТИВПОСТАЧ (код ЄДРПОУ 39304469) зареєстроване у якості юридичної особи 15 липня 2014 року та є платником податку на додану вартість.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності позивача є оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (Код КВЕД 45.31); оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (Код КВЕД 46.69); оптова торгівля іншими проміжними продуктами (Код КВЕД 46.76); неспеціалізована оптова торгівля (основний) (Код КВЕД 46.90); ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення (Код КВЕД 33.12); ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів (Код КВЕД 33.17).

01 березня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ЛОКОМОТИВПОСТАЧ (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Омелянівський кар'єр (Замовник) було укладено Договір №01/03/17 на виконання послуг з капітального ремонту тепловоза марки ТГМ-4А зав.№1365 на загальну суму 650 000,00 грн. з урахуванням ПДВ. Пунктом 4.2 Договору передбачено, що Замовник переказує на розрахунковий рахунок Виконавця попередню оплату в розмірі 30% від суми договору.

На підставі рахунку-фактури від 20.06.2017 року №СФ-0000065 20 червня 2017 року Замовником на користь Виконавця платіжним дорученням від 20.06.2017 року №2860 було сплачено у якості передплати по вищевказаному Договору грошові кошти у розмірі 300 000,00 грн., після отримання яких Позивачем було складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну від 20.06.2017 року №10 на загальну суму 300 000,01 грн., у тому числі ПДВ - 50 000,00 грн.

Однак, на адресу позивача була надіслана квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування від 07.07.2017 року, відповідно до якої на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК зупинена та зазначено наступні підстави для зупинення реєстрації податкової накладної: ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 33.17.11. Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Товариством з обмеженою відповідальністю ЛОКОМОТИВПОСТАЧ листом від 10.07.2017 року вих.№10 до податкового органу за місцем реєстрації та обліку - Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було надано пояснення, у яких було зазначено, що умови укладеного договору від 01.03.2017 року №01/03/17 передбачають попередню оплату. Згідно цього договору Товариство з обмеженою відповідальністю ЛОКОМОТИВПОСТАЧ виставило рахунок від 20.06.2017 року на попередню оплату послуг в розмірі - 300 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 50 000,00 грн. Попередня оплата необхідна для закупівлі запасних частин та матеріалів. Товариство з обмеженою відповідальністю Омелянівський кар'єр сплатило рахунок 20.06.2017 року, у зв'язку з чим була сформована податкова накладна від 20.06.2017 року №10 на загальну суму 300 000,00 грн.

На підтвердження реальності господарських операцій у якості додатків до вищенаведеного листа було додано копії наступних документів:

- договору від 01.03.2017 року №01/03/17;

- рахунку від 20.06.2017 року №СФ-0000065 від 20.06.2017 року;

- платіжного доручення від 20.06.2017 року №2860;

- податкової накладної від 20.06.2017 року №10.

22 серпня 2017 року на адресу Державної фіскальної служби України Товариством з обмеженою відповідальністю ЛОКОМОТИВПОСТАЧ було направлено Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК №11.

30 серпня 2017 за результатами розгляду зазначених пояснень Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №127300/39304469 про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОКОМОТИВПОСТАЧ від 20 червня 2017 року №10, у зв'язку з наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Не погодившись з вищенаведеними рішеннями, позивач звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів з адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - Податковий кодекс України), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567 (далі - Критерії оцінки ступня ризиків).

Згідно з пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється Державною фіскальною службою за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються Державною фіскальною службою, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Таким чином, контролюючий орган був зобов'язаний у квитанції чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу №567.

Суд зазначає, що такий критерій як невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 33.17.11 у пункті 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків не передбачений.

Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З матеріалів справи встановлено, що підставою для відмови є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією Державної фіскальної служби рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, суд звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні та письмових запереченнях відповідача не наведено обґрунтованих причин відмови в реєстрації податкової накладної від 20.06.2017 року №10, виписаних Позивачем у зв'язку з наданням послуг Товариству з обмеженою відповідальністю Омелянівський кар'єр .

Відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено, що саме стало підставою для винесення вказаного рішення - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства чи недостатність поданих документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Також, податковим органом не вказано, які саме документи платника податків складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Таким чином, рішення Комісії Державної фіскальної служби України від 30.08.2017 року №1273000/39304469 не відповідає вимогам підпунктів 1, 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесені відповідачем необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З урахуванням наведеного вище, суд прийшлов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОКОМОТИВПОСТАЧ в частині визнання протиправним та скасування рішень Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 30 серпня 2017 року №1273000/39304469 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про визнання податкової накладної №10 від 20.06.2017 року прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку: 07.07.2017 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в Інформаційному листі від 24.10.2013 року № 1486/12/13-13, у відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язком постачальника товарів чи послуг.

Цьому обов'язку співвідноситься обов'язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При розв'язанні спорів, пов'язаних з оскарженням неприйняття податкових накладних для їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, суди повинні враховувати таке.

Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Як визначено положеннями пункту 201.16.4. статті 201.16 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду).

У разі надходження до Державної фіскальної служби України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке набрало законної сили, такі податкова накладна/розрахунок коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, порушеного оскаржуваними рішеннями.

До того ж, згідно з частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З аналізу вищенаведеного, суд вважає за необхідне для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОКОМОТИВПОСТАЧ від 20.06.2017 року №10.

У відповідності до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позовні вимоги задоволено часткового, у зв'язку з тим, що похідну позовну вимогу викладено в іншій редакції, судовий збір у розмірі 1 600,00 грн., сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю ЛОКОМОТИВПОСТАЧ при поданні адміністративного позову до суду платіжним дорученням від 20 листопада 2017 року №430, підлягає стягненню з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 205, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОКОМОТИВПОСТАЧ (місцезнаходження: 50099, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Леніна (Свято-Миколаївська), будинок 60; ідентифікаційний код 39304469) до Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код 39292197) про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 30.08.2017 року №127300/39304469 про відмову у реєстрації податкової накладної від 20.06.2017 року №10, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю ЛОКОМОТИВПОСТАЧ .

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОКОМОТИВПОСТАЧ від 20.06.2017 року №10.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної фіскальної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОКОМОТИВПОСТАЧ судові витрати у розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтею 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст постанови складено 27 грудня 2017 року.

Суддя ОСОБА_1