Постанова

від 13.06.2007 по справі 4/327/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/327/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2007 р. Справа №  4/327/07

Позивач            Товариство з обмеженою відповідальністю “Кватро Плюс”,

вул. Севастопольська, 49, м. Миколаїв, 54055

відповідач          Жовтнева районна рада Миколаївської області,

пр-т Жовтневий, 306,  м. Миколаїв, 54050

суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача           Матвєєв С.Б. керівник.

Від відповідача           Ткаченко О.І. доручення № 45/03-28-07 від 17.01.2007р.

                                     Єрохіна З.В. доручення № 109/03-28-07 від 31.01.2007р.

СУТЬ СПОРУ: про скасування рішення відповідача, зобов'язання прийняти рішення про надання згоди позивачу на приватизацію шляхом викупу орендованого ним майна та визнати переважне право на приватизацію.

          Відповідач позов визнав частково. Щодо скасування рішення зазначив, що воно прийняте на підставі Закону України “Про місцеве самоврядування”, в межах повноважень відповідача та у спосіб, передбачений законодавством. Підставою відмови у приватизації майна є розташування навісу у комплексній забудові районного будинку культури. Право на першочергову приватизацію орендованого позивачем майна відповідач не заперечив (детальніше у відзиві а.с. 130-131).

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Жовтневої районної ради Миколаївської області та просить суд скасувати рішення відповідача від 30.03.2007р. № 19 “Про відмову в наданні згоди на приватизацію нерухомого майна”, зобов'язати відповідача прийняти рішення про надання згоди позивачу на приватизацію шляхом викупу орендованого ним майна та визнати переважне право позивача  на приватизацію орендованого ним майна.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного:

19.07.2005р. сторони уклали договір оренди нерухомого майна (а.с. 8-13) строком до 19.06.2006р. Додатковою угодою від 10.04.2006р. сторони визначили строк дії договору до 10.04.2007р. включно (а.с. 14).

Відповідно до п. 1.1. договору відповідач передав позивачу в оренду нежиле приміщення, а саме –споруда навісу загальною площею 534,6 кв.м., розташованого в комплексній забудові Жовтневого районного будинку культури за адресою:

м. Миколаїв, пр-т Жовтневий, 328, про що свідчить акт приймання-передачі приміщення від 01.07.2005р. згідно договору оренди (а.с. 42).

Вартість майна, яке було передане в оренду позивачу, станом на 30.06.2005р. становила 51 967,00 грн., про що зазначено в  звіті про оцінку вартості майна (а.с. 50-80).

Обов'язок щодо орендної плати, передбачений п. 5.2. договору оренди виконується позивачем своєчасно та в повному обсязі, про що свідчать платіжні документи (а.с. 106-125) та не заперечено відповідачем.

Відповідно до п. 8.1. договору позивач має право при наявності письмової згоди відповідача проводити переобладнання, перепланування, ремонт об'єкту оренди, вести будівельні роботи на прибудинковій території. Дозвіл на виконання таких робіт оформляються відповідним листом відповідача, в якому зазначається про надання дозволу.

2 вересня 2005р. позивач звернувся до відповідача з листом № 4 (а.с. 15) про надання дозволу на внесення поліпшень до орендованого майна шляхом проведення ремонтних робіт по переобладнанню орендованого нерухомого майна для організації культурно-масових та спортивних заходів. Листом від 02.09.2005р. № 693 відповідач надав згоду позивачу на проведення ремонтних робіт (а.с. 16).

Позивач провів ремонтні роботи по внесенню поліпшень до орендованого майна на загальну вартість 204 500,00 грн., про що свідчить договір підряду № 14 від 10.08.2005р. (а.с. 126-128) , кошторисна документація та квитанція від 22.02.2006р. (а.с 129). В результаті чого вартість майна комунальної власності незавершеного будівництва навісу під будівлю молодіжно-розважального комплексу збільшилась   та склала 597 920,00 грн., що підтверджується  незалежною оцінкою № 100-771 РТПП Миколаївської області (а.с. 18-40).

16 березня 2007р. позивач звернувся до відповідача з листом № 12 про вирішення питання на приватизацію орендованого майна із врахування факту, що поліпшення проведені за рахунок позивача, а саме –проведення електропостачання, вироблення періметрального фундаменту,  заповнення каркасу стін пенобетоном та конструкції теплової сендвіч-стелі на загальну суму 204 500,00 грн.,  які відбувались за згодою власника та на підставі ст. 51 “Про державну програму приватизації” (а.с. 17).

Відповідач прийняв рішення № 19 від 30.03.2007р., яким відмовив відповідачу у приватизації нерухомого майна.

Згідно ст. 289 ГК України орендар має право на викуп об'єкта оренди, якщо таке право передбачено договором оренди. Умови викупу орендованого державного (комунального)  майна (цілісного майнового комплексу) визначаються відповідно до закону. Орендар   має   право  у  будь-який  час  відмовитися  від здійснення передбаченого в договорі права на викуп об'єкта оренди.

Пункт 6.6. договору оренди нерухомого майна від 19.07.2005р. закріпив першочергове право позивача на отримання у власність об'єкту оренди, що не заперечується і відповідачем.

Отже, виходячи зі змісту ст. 289 ГК України, право на відмову від здійснення приватизації шляхом викупу належить лише позивачу, а не відповідачу.

Крім того, згідно ст. 51 Закону Україну “Про державну програму приватизації” в редакції від  15.12.2005, у  разі  прийняття  рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі,  споруди,  приміщення) орендар  одержує право  на викуп цього майна,  якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке  неможливо  відокремити  від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за   вирахуванням   зносу)   вартості   майна  (будівлі,  споруди, приміщення).  Оцінка вартості об'єкта приватизації  у  цьому  разі здійснюється  із  застосуванням  експертної  оцінки.  Таке ж право одержує  орендар  у  разі  прийняття  рішення   про   приватизацію відповідно до законодавства України

Як визначено раніше, поліпшення стану орендованого приміщення було виконано за згодою відповідача, за рахунок власних коштів позивача в сумі 204 500,00 грн., в результаті чого, значно збільшилась вартість об”єкту оренди і стала 597 920,00 грн, що значно більше первісної вартості -  51 967,00 грн. Виконані роботи по проведенню електропостачання, вироблення періметрального фундаменту,  заповнення каркасу стін пенобетоном та конструкції теплової сендвіч-стелі та матеріали неможливо  відокремити  від споруди навісу без завдання йому шкоди.

Рішення відповідача № 19 від 30.03.2007р. про відмову в наданні згоди на приватизацію необґрунтоване ніякими мотивами. Витяг з протоколу IX сесії Жовтневої райради від 30.03.2007р. свідчить, що відмова була вмотивована тим, що: “підприємство не зазначило цільове призначення споруди, отже сусідство з будинком культури може бути небажаним” (а.с. 144-146). Рекомендації постійних комісій (а.с. 133-135) не містять ніяких мотивів відмови.

Між тим, лист позивача від 16.03.2006р. № 12 свідчить, що позивач визначив призначення споруди, а саме: створення спортивно-розважального центру по проведенню спортивних та спортивно-масових заходів для дітей та молоді Жовтневого та Корабельного районів.

Наданий проект будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці за кадастровим номером 4810136600/06/010/0015 (а.с. 150-151) свідчить, що будова навісу знаходиться за межами самого Дому культури і міститься на границі паркану.  

          Виходячи з вимог ч. 3 ст .2 КАС України суб'єкти владних повноважень повинні приймати рішення на підставі, у  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України, з  використанням  повноваження  з   метою,   з   якою   це повноваження надано, обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно і розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідач не довів належним чином, що при прийнятті рішення № 19 від 30.03.2007р. було враховано всі обставини, що мають значення для прийняття рішення, що рішення прийняте безсторонньо (неупереджено), добросовісно і розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з  урахуванням  права  позивача на участь у процесі прийняття рішення.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ч.4 ст.94, ст.ст. 98, 158-163 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Скасувати рішення Жовтневої районної ради № 19 від 30.03.2007р. “Про відмову в наданні згоди на приватизацію нерухомого майна”.

Зобов”язати Жовтневу районну раду прийняти рішення про надання згоди ТОВ “Кватро Плюс”, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 33626629, на приватизацію шляхом викупу орендованого ним майна навісу загальною площею 534,6 кв.м., розташованого в комплексній забудові Жовтневого районного будинку культури, за адресою –м. Миколаїв, пр-т Жовтневий, 328.

Визнати переважне право ТОВ “Кватро Плюс”, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 33626629, на приватизацію шляхом викупу орендованого ним майна навісу загальною площею 534,6 кв.м., розташованого в комплексній забудові Жовтневого районного будинку культури, за адресою –м. Миколаїв, пр-т Жовтневий, 328.

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом 10 днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне скарження.

Суддя