Справа № 408/6453/17-ц
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2018 року смт. Біловодськ
Біловодський районний суд Луганської області у складі:
головуючого Соболєва Є.О.,
при секретареві Негоді В.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська фірма Агроком до ОСОБА_1, в якому позивач просить визнати поновленим на той же строк на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки від 15 жовтня 2010 року, зареєстрований у Станично-Луганському районному реєстраційному окрузі за № 041042300049 від 24.12.2010 (кадастровий номер 4424886500:01:006:0110) загальною площею 5,9484 гектарів для ведення товарного сільгоспвиробництва, яка знаходиться на території Чугинської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області згідно плану (схеми) землекористування, вказаному у державному акті на землю, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська фірма Агроком та ОСОБА_1 строком на 7 років шляхом укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі в редакції, запропонованій позивачем,
ВСТАНОВИВ:
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказав, що належним чином виконував укладений між сторонами договір оренди землі, повідомив відповідача про намір скористатись своїм переважним правом на його поновлення на новий строк, відповідач не повідомляв про наявність заперечень проти цього.
Відповідач у визначений судом строк відзив не позов не надала, тому суд вважав можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом дійсно встановлено (чого ніким не оспорювалось), що 15 жовтня 2010 року між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Чугинської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області. Даний договір набрав чинності з моменту його державної реєстрації - 24 грудня 2010 року.
За умовами укладеного договору відповідач передала у платне користування позивачу належну їй на праві власності земельну ділянку загальною площею 5,9484 га строком на 7 років, тобто до 24 грудня 2017 року. Після закінчення строку дії договору позивач мав переважне право на його поновлення на новий строк.
Спірним в даному випадку є питання застосування переважного права позивача на поновлення цього договору на новий строк.
Так, у своєму позові позивач просить визнати поновленим на новий строк на тих самих умовах укладений між сторонами вказаний вище договір оренди земельної ділянки шляхом укладення додаткової угоди, посилаючись на те, що ним належно виконувались умови договору, він повідомив відповідача про намір скористатись своїм переважним право на укладення договору на новий строк, відповідач, у свою чергу, не повідомив його про наявність заперечень проти цього.
Між тим, суд не погоджується із даним способом захисту переважного права позивача на укладення договору оренди землі на новий строк з огляду на таке.
Відповідно до вимог статей 11, 15 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, в тому числі судом.
Захист же цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів наводиться частині другій статті 16 Цивільного кодексу України.
Таким чином, власник порушеного права може скористатись не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права чи інтересу. Частіше за все спосіб порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
В даному випадку таким спеціальним законом, що регулює правовідносини між сторонами, є Закон України Про оренду землі .
Статтею 33 вказаного Закону, на яку посилається позивач, не передбачено такого способу захисту прав, як можливість визнання договору оренди земельної ділянки поновленим на новий строк на тих самих умовах.
Даною статтею лише передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (див. ч. 6 ст. 33). У цьому випадку є обов'язковим укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, яка повинна бути укладена між сторонами у місячний строк.
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 9 ст. 33 ЗУ Про оренду землі ).
Наведені норми закону свідчать про те, що належним способом захисту порушеного права у випадку, коли орендар продовжує користуватись земельною ділянкою і проти цього не заперечує орендодавець, є лише оскарження дій останнього щодо не укладення додаткової угоди.
У випадку коли сторони не дійшли згоди щодо поновлення договору оренди землі на новий строк, переважне право орендаря на оренду землі припиняється (див. ч. 4 ст. 33 ЗУ Про оренду землі ).
Дані положення засновані та відповідають вимогам ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, в якій передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, враховуючи, що вимоги позивача не відповідають наведеному у законі способу захисту права, у задоволенні його позову слід відмови в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська фірма Агроком , юридична адреса: 93620, Луганська область, Станично-Луганський район, с. Чугинка, вул. Інтернаціональна, 5-а, код ЄДРПОУ 35259465, до ОСОБА_1, який проживає за адресою: 93620, Луганська область, Станично-Луганський район, с. Чугинка, вул. Козача, 6, іпн. НОМЕР_1, про визнання поновленим договору оренди землі - залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 273 Цивільного процесуального кодексу України та може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Головуючий:
Суд | Біловодський районний суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 13.04.2018 |
Оприлюднено | 19.04.2018 |
Номер документу | 73454738 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Біловодський районний суд Луганської області
Соболєв Є. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні