Рішення від 11.04.2018 по справі 310/4380/16-ц

Справа № 310/4380/16-ц

2/310/816/18

РІШЕННЯ

Іменем України

11 квітня 2018 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого: судді - Черткової Н.І.

за участю секретаря судового засідання - Димової Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердянську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Бердянського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю, отриманої незаконним шляхом,-

ВСТАНОВИВ:

Бердянський міський центр зайнятості звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю, отриманої незаконним шляхом, посилаючись на наступні обставини. Позивач вказав, що 17.10.2013 року до Бердянського міського центру зайнятості з питанням надання допомоги в працевлаштуванні звернувся відповідач. На підставі звернення відповідачу було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю незалежно від страхового стажу.У заяві про надання статусу безробітного відповідачем було зазначено, що він не має заробітку або інших передбачених законом доходів, не забезпечує себе роботою самостійно, не є субєктом підприємницької діяльності, не отримує певні види допомоги, не є членом особистого селянського господарства чи фермером, не навчається на денній формі, тобто не відноситься до занятого населення. Позивач зазначив, що в результаті перевірки було виявлено, що ОСОБА_1 в період перебування на обліку в центрі зайнятості, займався індивідуальною трудовою діяльністю та забезпечував себе роботою самостійно, а саме: виконував роботи за договором цивільно - правового характеру від 02.06.2014р. № 56181, укладеними з Міжнародним фондом Відродження , у період з 02.06.2014р. по 10.06.2014р. та отримував при цьому винагороду від даного виду зайнятості на даному підприємстві.

Позивач зазначив, що ОСОБА_1 в порушення вищезазначених норм законодавства не повідомив Бердянський міський центр зайнятості про дану обставину справи, що він виконував роботи за договором підряду, тобто забезпечував себе роботою самостійно, тобто приховав даний факт своєї зайнятості, який мав значення для виплати забезпечення на період безробіття, та незаконно отримав нараховану йому допомогу по безробіттю за період з 02.06.2014р. по 24.10.2014р. в розмірі 12716 грн. 17 коп.

Позивачем 19.01.2015р. було винесено наказа за № 17-0 на підставі Акту розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення.

В послідуючому до даного наказу було внесено зміни згідно наказу Бердянського міського центру зайнятості від 08.07.2015р. № 223-0 та визначено суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю, як 12716 грн. 17 коп.

Позивач вказав, що 20.02.2015 р. відповідачем було відшкодовано 833 грн. 26 коп.

Представник позивача судове засідання не з явився, надав судові заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з явився, надав судові заяву про розгляд справи за його відсутності,позовні вимоги не визнав у повному обсязі.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Встановлено, що 17.10.2013 року до Бердянського міського центру зайнятості з питанням надання допомоги в працевлаштуванні звернувся відповідач, при взятті на облік до центру зайнятості відповідач був ознайомлений з правами і обов'язками безробітних, попереджався про відповідальність за подання неправдивих відомостей. В ході судового розгляду встановлено, що на підставі вищевказаного звернення відповідачу було надано статус безробітного відповідно до ч. 1 ст. 43 ЗУ Про зайнятість населення від 05.07.2012 р. № 5067- VI та призначено допомогу по безробіттю незалежно від страхового стажу у відповідності до п. п. 1, 3, 4 ст. 22 та п. 1 ст. 23 ЗУ Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття від 02.03.2000 № 1533-ІІІ . З матеріалів справи вбачається, що у заяві про надання статусу безробітного ОСОБА_1 було зазначено, що він не має заробітку або інших передбачених законом доходів, не забезпечує себе роботою самостійно, не є суб"єктом підприємницької діяльності, не отримує певні види допомоги, не є членом особистого селянського господарства чи фермером, не навчається на денній формі, тобто не відноситься до занятого населення. Судом встановлено, що в результаті перевірки позивачем було виявлено, що ОСОБА_1 в період перебування на обліку в центрі зайнятості, як безробітний, займався індивідуальною трудовою діяльністю та забезпечував себе роботою самостійно, а саме: виконував роботи за договором цивільно - правового характеру від 02.06.2014р. № 56181, укладеними з Міжнародним фондом Відродження , у період з 02.06.2014р. по 10.06.2014р. та отримував при цьому винагороду від даного виду зайнятості на даному підприємстві.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України Про зайнятість населення безробітним визнається особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи. Відповідно до п. 1 до зайнятого населення, серед інших, належать громадяни, які забезпечують себе роботою самостійно. Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України Про зайнятість населення статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування. Судом з'ясовано, що відповідач був ознайомлений з правами та обов'язками безробітного, що визначені Законами України Про зайнятість населення та Законом України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , попереджався про відповідальність за подання неправдивих відомостей та про зобов'язання своєчасно повідомляти про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг, про що свідчить особистий підпис відповідача у вищезазначеній заяві та у додатку № 1 до персональної картки. Згідно з Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року №60/62 , позивачем було виявлено, що в період перебування на обліку в Бердянському міському центрі зайнятості з 02.06.2014 р. відповідач відносився до зайнятого населення України, оскільки в період перебування на обліку в центру зайнятості як безробітний займався індивідуальною трудовою діяльністю та забезпечував себе роботою самостійно, а саме: виконував роботи за договором цивільно - правового характеру від 02.06.2014р. № 56181, укладеними з Міжнародним фондом Відродження , у період з 02.06.2014р. по 10.06.2014р. та отримував при цьому винагороду від даного виду зайнятості на даному підприємстві, що підтверджується Актом розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття №7 від 16.01. 2015 року.

Таким чином, судом об єктивно встановлено факт того, що відповідач в порушення вищезазначених норм законодавства не повідомив Бердянський міський центр зайнятості про дану обставину, а саме те, що він виконував роботи за договором підряду, забезпечував себе роботою самостійно, тобто приховав даний факт своєї зайнятості, який мав значення для виплати забезпечення на період безробіття та незаконно отримав нараховану йому допомогу по безробіттю за період з 02.06.2014р. по 24.10.2014р. в розмірі 12716 грн. 17 коп.

Відповідно до вимог п.7 спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики, державної податкової адміністрації України від 13.02.2009р. № 60/62 Про затвердження порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом.

Згідно наказу 19.01.2015 р. за № 17-0 на підставі Акту розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття від 16.01.2015р. № 7 та протоколу засідання робочої групи по розслідуванню страхових випадків № 3 від 17.01.2015р.

Встановлено, що до зазначеного наказу було внесено зміни наказом Бердянського міського центру зайнятості від 08.07.2015р. № 223-о та визначено суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 12716 грн. 17 коп.

Відповідно до вимог п.7 вищеназваного Порядку від 13.02.2009р. № 60/62 протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Встановлено, що повідомлення від 20.01.2015 року за вих. № 139/07-04 та від 08.07.2015р. за вих. № 1527/07-04 про необхідність повернення коштів були направлені відповідачу згідно поштової квитанції № 9523 від 20.01.2015 та згідно квитанції № 000002863 00054 від 09.07.2015р.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 20.02.2015 р. відповідачем було відшкодовано 833 грн. 26 коп. на виконання повідомлення позивача про необхідність повернути кошт від 20.01.2015р. № 129/07-04.

Згідно з ч. 3 ст. 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачено стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. Враховуючи, що відповідач не повідомив Бердянський міський центр зайнятості про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення по безробіттю та надання соціальних послуг, суд вважає, що незаконно одержані кошти в сумі 11882,91 грн. підлягають поверненню, шляхом їх стягнення з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача допомоги по безробіттю, отриманої незаконним шляхом у розмірі 11882,91 грн. є законними, обґрунтованими, підтверджуються наявними в справі доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1378 грн.

На підставі ст.ст. 43, 44 Закону України Про зайнятість населення , п. 2,3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та керуючись ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов Бердянського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю, отриманої незаконним шляхом, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1 на користь Бердянського міського центру зайнятості (р/р 37175301901011 ГУДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 20524099, одержувач Бердянський міський центр зайнятості) допомогу по безробіттю, отриману незаконним шляхом у розмірі 11882 (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят дві гривні), 91 копійку.

Стягнути з ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1 на користь Бердянського міського

центру зайнятості (р/р 37175301901011 ГУДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 20524099, одержувач Бердянський міський центр зайнятості) судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень), 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 ЦПК України рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу. Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 18 квітня 2018 року.

Суддя