Рішення

від 18.04.2018 по справі 327/157/18

РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 327/157/18

Провадження № 2-о/327/7/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.04.2018 року смт.Розівка

Розівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Антіпової Т.А.,

при секретарі судового засідання - Літвіновій Т.А.,

за відсутності осіб, які повинні приймати участь у справі

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Розівського районного суду Запорізької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Розівська районна державна адміністрація Запорізької області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 звернулася до Розівського районного суду Запорізької області з вищезазначеною заявою, в якій просить встановити факт належності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, правовстановлюючого документу, а саме Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого на підставі розпорядження голови Розівської райдержадміністрації від 20 лютого 2003 року №74, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № НОМЕР_1, кадастровий № НОМЕР_3, який було видано на ім`я ОСОБА_1.

В обґрунтування заяви зазначила, що 21 липня 2006 року, на підставі державного акту серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку, виданого на підставі розпорядження голови Розівської райдержадміністрації від 20 лютого 2003 року №74, вона отримала у приватну власність земельну ділянку площею 10,8999 гектарів, що розташована на території Пролетарської (зараз - Новозлатопільська) сільради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за НОМЕР_1, кадастровий НОМЕР_3. При написанні вказаного державного акту було допущено помилку, а саме вказано, що державний акт видано на ім`я ОСОБА_1 , однак за паспортом ім'я заявниці пишеться ОСОБА_1 , отже при написанні державного акту складеного державною мовою, помилково зазначено ім`я позивача з літерою а в кінці замість правильного я , що не відповідає даним, зазначеним в паспорті. При зверненні до Розівської держадміністрації Запорізької області від 20 березня 2018 року стосовно внесення змін до державного акту на право власності на земельну ділянку, 20 березня 2018 року Розівська райдержадміністрація повідомила, що не має можливості задовольнити заяву у зв`язку з відсутністю відповідних повноважень.

В судове засідання 18 квітня 2018 року заявник не з'явилася, про дату, час та місце його проведення була повідомлена належним чином (а.с.14), надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, наведених у заяві, просила заяву задовольнити (а.с. 12).

Представник заінтересованої особи - Розівської районної державної адміністрації Запорізької області в судове засідання 18 квітня 2018 року також не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, проти задоволення заявлених вимог ОСОБА_1 не заперечує (а.с. 13,15).

Враховуючи наведене та вимоги ч. 3 ст. 211, ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність заявника та представника заінтересованої особи - Розівської районної державної адміністрації Запорізької області.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, з'ясувавши позицію сторін, викладену в письмових заявах, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надавши їм належну правову оцінку, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Судом встановлено, що 21 липня 2006 року, на підставі державного акту серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку, виданого на підставі розпорядження голови Розівської райдержадміністрації від 20 лютого 2003 року №74, ОСОБА_1 отримала у приватну власність земельну ділянку площею 10,8999 гектарів, що розташована на території Пролетарської (зараз - Новозлатопільської) сільради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за НОМЕР_1, кадастровий НОМЕР_3 (а.с. 4).

Як зазначено в вищенаведеному державному акті, він виданий громадянину ОСОБА_1 (а.с. 4).

Відповідно до паспорту заявника його ПІБ зазначено: ОСОБА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 (а.с. 3).

Згідно із реєстраційного номеру облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ПІБ заявника зазначено ОСОБА_1 ( а.с. 3 - зворотній бік).

Вищенаведені розбіжності у документах є очевидною опискою, які не можуть бути належним чином виправлені без звернення до суду.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз'яснено в п.12 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 р. Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Як вбачається з листа Розівської районної державної адміністрації Запорізької області № 36/01-38 від 20 березня 2018 року, внесення змін у Державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, виданого на ім'я ОСОБА_1, неможливе в зв'язку із відсутністю у районних державних адміністрацій відповідних повноважень ( а.с. 5).

Досліджені докази вказують на те, що у правовстановлюючому документі, а саме у Державному акті на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, допущена помилка у написанні імені заявника, усунення якої є неможливе в позасудовому порядку, тому наявними є підстави для встановлення факту, що має юридичне значення.

Встановлення факту належності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, Державного акту серії НОМЕР_2 на право приватної власності на землю, виданого на підставі розпорядження Розівської районної державної адміністрації Запорізької області від 20 лютого 2003 року №74 на ім'я ОСОБА_1, має для заявника юридичне значення, оскільки наявність розбіжності у написанні її імені у правовстановлюючому документі, позбавляє її можливості вільно розпоряджатися своїм майном, а саме оформлення договору оренди земельної ділянки.

Враховуючи те, що підтвердити вищевказаний факт у позасудовому порядку неможливо, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, оскільки встановлення факту породить для заявника певні юридичні наслідки та іншого шляху для підтвердження даного факту не існує.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77-80, 89, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 319, 352, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Розівська районна державна адміністрація Запорізької області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, правовстановлюючого документу, а саме Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого на підставі розпорядження голови Розівської райдержадміністрації від 20 лютого 2003 року №74, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № НОМЕР_1, кадастровий № НОМЕР_3, який було видано на ім`я ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції Розівський районний суд Запорізької області шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду відповідно до частин 1 та 2 ст. 273 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Т.А. Антіпова