Ухвала

від 16.04.2018 по справі 761/14210/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

16 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 761/14210/17

провадження № 61-16301ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Журавель В. І. (суддя-доповідач), АнтоненкоН. О., Крата В. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою представником ОСОБА_5, на постанову Апеляційного суду міста Києва від 05 березня 2018 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю Большой Куш про забезпечення позову у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Большой Куш до ОСОБА_6, ОСОБА_4, третя особа - Територіальний сервісний центр № 8043 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в місті Києві, про визнання недійсними договору та довіреності, скасування державної реєстрації та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

У червні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю Большой Куш (далі - ТОВ Большой Куш ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_4, третя особа - Територіальний сервісний центр № 8043 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в місті Києві (далі - ТСЦ № 8043 РСЦ МВС в місті Києві), про визнання недійсними договору купівлі-продажу автомобіля та довіреності, скасування державної реєстрації права власності на транспортний засіб та зобов'язання вчинити певні дії.

З метою забезпечення позову представник ТОВ Большой Куш подав заяву про накладення арешту на транспортний засіб MERCEDES-BENZ, модель GL450, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2. Свої вимоги обґрунтовував тим, що вказаний автомобіль належав товариству на праві приватної власності. Однак ТСЦ № 8043 РСЦ МВС в місті Києві повідомило його про те, що спірний транспортний засіб перереєстровано на іншу особу - ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 10 серпня 2016 року, укладеного між уповноваженою особою ТОВ Большой Куш ОСОБА_6 та ОСОБА_4

Зазначав, що директор ТОВ Большой Куш не підписував указаного договору та не видавав відповідної довіреності на ім'я ОСОБА_6 За цим фактом 15 лютого 2017 року Шевченківським управлінням поліції Головного управління поліції у місті Києві відкрито кримінальне провадження на підставі частини третьої статті 289 Кримінального кодексу України. Представник товариства просив заяву задовольнити.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 20 грудня 2017 року у складі судді Юзькової О. Л. у задоволенні заяви ТОВ Большой Куш відмовлено.

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 05 березня 2018 року у складі колегії суддів: Кравець В. А., Кулікової С. В., Лапчевської О. Ф., ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 20 грудня 2017 року скасовано, заяву ТОВ Большой Куш про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель GL450, 2006 року випуску, номер кузову (шасі, рама) НОМЕР_3, колір - білий, реєстраційний номер НОМЕР_2, право власності на який зареєстровано на ім'я ОСОБА_4

У квітні 2018 року ОСОБА_4, який діє через представника ОСОБА_5, звернувся до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Апеляційного суду міста Києва від 05 березня 2018 року.

Вважає висновок апеляційного суду про необхідність у накладенні арешту на спірний транспортний засіб незаконним. Посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі ухвалу місцевого суду.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ТОВ Большой Куш не надано доказів на підтвердження факту того, що спірний транспортний засіб належить на праві власності ОСОБА_4 або знаходиться у володінні його чи інших осіб.

Скасовуючи ухвалу місцевого суду та задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції, застосувавши положення статті 150 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), дійшов висновку про те, що предметом цього позову є автомобіль, який може бути відчужений ОСОБА_4 на користь третіх осіб, що в подальшому утруднить виконання рішення. При цьому судом враховано лист-відповідь РСЦ у місті Києві від 23 березня 2017 року про перереєстрацію права власності на спірний транспортний засіб на ім'я ОСОБА_4 та договір купівлі-продажу автомобіля від 10 серпня 2016 року, укладений між відповідачами, які приєднані до позовної заяви.

Колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанції.

Як свідчить тлумачення статей 149, 150 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Встановивши, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зробив обґрунтований висновок про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GУMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Враховуючи характер спору, колегія вважає правильним висновок апеляційного суду про те, що накладення арешту на спірний автомобіль є співмірним та відповідає змісту позовних вимог.

З огляду на викладене правильне застосовування судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга необґрунтованою.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК Українисуд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись пунктом 5 частини другої, пунктом 2 частини четвертої, частинами п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України ,

ухвалив:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою представником ОСОБА_5, на постанову Апеляційного суду міста Києва від 05 березня 2018 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю Большой Куш про забезпечення позову у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Большой Куш до ОСОБА_6, ОСОБА_4, третя особа - Територіальний сервісний центр № 8043 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в місті Києві, про визнання недійсними договору та довіреності, скасування державної реєстрації та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Журавель

Н. О. Антоненко

В. І. Крат