Ухвала

від 29.03.2018 по справі 335/14108/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа № 335/14108/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №335/14108/17 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження №11-сс/778/306/18 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

Категорія ст.ст.170-173 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №42017080000000086 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 212, ч.5 ст.27, ч.3 ст. 212, ч.2 ст. 205 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

представника третьої особи ( ОСОБА_7 ) адвоката ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИЛА:

представник третьої особи ( ОСОБА_7 ) адвокат ОСОБА_8 звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 07 грудня 2017 року, якою клопотання прокурора відділу прокуратури Запорізької області молодшого радника юстиції ОСОБА_9 задоволено частково та накладено арешт на майно, яке вилучено 09 листопада 2017 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з наведенням переліку майна; 09 листопада 2017 року у ході обшуку автомобіля: «Porsche Cayenne» НОМЕР_1 , з наведенням переліку майна; 09 листопада 2017 року за адресою: АДРЕСА_2 , з наведенням переліку майна; 09 листопада 2017 року за адресою: АДРЕСА_3 ; 09 листопада 2017 року за адресою: АДРЕСА_4 ; 10 листопада 2017 року у ході обшуку автомобіля: «Toyota Camry» НОМЕР_2 ; 09 листопада 2017 року за адресою: АДРЕСА_5 , з наведенням переліку майна, в іншій частині вимог клопотання відмовлено.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що зазначене майно відповідає критеріям, передбаченим ст.98, ч.2 ст.167 КПК України, містить на собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, даних, які б спростовували відповідні твердження прокурора, надано не було, а тому слідчий суддя вважав наявними передбачені ст.170 КПК України підстави для арешту вказаного майна з метою збереження речових доказів у даному кримінальному провадженні. Що стосується вимог клопотання в частині накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку, проведеного 09 листопада 2017 року за адресою: м. Дніпро, вул.Барикадна, буд.15-а, 3 під`їзд, 7 поверх, у тому числі безпосередньо у ОСОБА_10 , слідчий суддя не встановив обставин, які б вказували та те, що зазначене майно має доказове значення у даному кримінальному провадженні.

В апеляційній скарзі представник третьої особи ( ОСОБА_7 ) - адвокат ОСОБА_8 просить поновити строк на апеляційне оскарження, вищевказану ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Запорізької області молодшого радника юстиції ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №42017080000000086, внесеному до ЄРДР від 15 лютого 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 212, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 212, ч.2 ст. 205 КК України.

В обґрунтування своїх вимог вказує на порушення слідчим суддею при постановленні зазначеної ухвали норм процесуального та матеріального права. Вказує на те, що слідчим суддею не було вжито заходів щодо забезпечення явки ОСОБА_7 (власника арештованого майна) в судове засідання під час розгляду зазначеного клопотання прокурора та за результатом розгляду якого останньому не було надіслано копію рішення про накладення арешту, а відтак, ОСОБА_7 був позбавлений права на захист своїх прав та права оскарження рішення слідчого судді у передбачений законом строк.

У зв`язку з викладеним, апелянт просить поновити строк апеляційного оскарження вказаної ухвали слідчого судді, оскільки ОСОБА_7 ознайомився з нею лише 06 березня 2018 року.

Крім того, апелянт вказує на порушення з боку прокурора строку звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, що на думку апелянта, є підставою для відмови у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.

Також апелянт вказує на те, що ОСОБА_7 був присутнім під час проведення обшуку за вказаною адресою, та може зазначити, що все майно було вилучено з його квартири, але саме це майно до даного кримінального провадження відношення не має. Вилучення майна було проведено без огляду цього майна. Це свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання прокурора. Докази того, що вилучене майно має відношення до кримінального провадження, відсутні.

Колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження в даному випадку не пропущений, оскільки клопотання розглянуто слідчим суддею у відсутність ОСОБА_7 , об`єктивних відомостей, коли саме останній отримав копію оскаржуваної ухвали, матеріали провадження не містять.

Згідно з ухвалою слідчого судді, прокурор відділу прокуратури Запорізької області молодший радник юстиції ОСОБА_9 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку, проведеного 09 листопада 2017 року на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, за адресою: м.Дніпро, вул. Барикадна, будинок 15А, 3 під`їзд, 7 поверх, у числі безпосередньо у ОСОБА_10 , зазначене у клопотанні; 09 листопада 2017 року за адресою: АДРЕСА_1 ; 09 листопада 2017 року в ході обшуку автомобіля: «Porsche Cayenne» НОМЕР_1 ; 09 листопада 2017 року за адресою: АДРЕСА_2 ; 09 листопада 2017 року за адресою: АДРЕСА_3 ; 09 листопада 2017 року за адресою: АДРЕСА_4 ; 10 листопада 2017 року в ході обшуку автомобіля: «Toyota Camry» НОМЕР_2 ; 09 листопада 2017 року за адресою: АДРЕСА_5 .

Досудове слідство вважає, що зазначене майно використовується як засіб вчинення злочину та містить на собі його сліди, є предметом кримінального правопорушення та доказом вчинення злочину.

З наданих в обґрунтування клопотання матеріалів вбачається, що прокуратурою Запорізької області здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабавіапром» (код ЄДРПОУ 38664831) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 212, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.2 ст.205 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що службовими особами ТОВ «Снабавіапром» (код ЄДРПОУ 38664831) в період з 01 травня 2015 року по 30 листопада 2016 року здійснено низку безтоварних взаємовідносин по придбанню ТМЦ (робіт, послуг) в розрахунок яких, на поточні рахунки транзитно-конвертаційних підприємств, які мають ознаки ризику, а саме: ТОВ "Картеле" (ЄДРПОУ 40392925), ТОВ "Охланд Компані" (ЄДРПОУ 40393049), ТОВ "Юлкон Компані" (ЄДРПОУ 40260781), ТОВ "Інтраст Інвест груп" (ЄДРПОУ 40625325) та ТОВ "Атлега" (ЄДРПОУ 39429726), перераховано кошти в сумі 4 022 тис. грн ПДВ.

Заслухавши доповідь судді; думку представника третьої особи ( ОСОБА_7 ) адвоката ОСОБА_8 на підтримання апеляційної скарги; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і вважав, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до положень ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з вимогами частини 3 вказаної статті, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Задовольняючи клопотання прокурора про арешт майна частково, слідчий суддя послався на те, що матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, містять достатні дані для висновку, що зазначене у клопотанні майно, окрім майна, яке вилучене в ході обшуку проведеного 09 листопада 2017 року за адресою: АДРЕСА_6 , 3 під`їзд, 7 поверх, у тому числі безпосередньо у ОСОБА_10 , відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, зокрема, вказане майно містить на собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Натомість, як слідчий суддя зазначив, майно, вилучене в ході обшуку проведеного 09 листопада 2017 року за адресою: АДРЕСА_7 , під час якого вилучено, у тому числі безпосередньо у ОСОБА_10 , зазначене у клопотанні, не має відношення до вказаних у клопотанні кримінальних правопорушень, а тому воно не має доказового значення, таким чином відсутні підстави для арешту такого майна.

Отже, у разі повернення вищезазначеного майна, яке відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, його власнику, це може призвести до зникнення, втрати та іншого видозмінення речового доказу, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до вимог ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Крім того, згідно з положеннями ч.5 ст.173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: перелік майна, на яке накладено арешт; підстави застосування арешту майна; перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

На думку колегії суддів, слідчим суддею було дотримано зазначених вимог закону та перевірено підстави і необхідність накладення вищевказаного арешту.

Слідчий суддя дійшов правильного висновку про те, що прокурором надані докази, які дають підстави вважати, що вищевказане майно є доказом у кримінальному провадженні. Накладення арешту на це майно є необхідним заходом забезпечення даного провадження.

Свої висновки слідчий суддя належним чином вмотивував в оскаржуваній ухвалі.

Колегія суддів вважає, що доводи представника третьої особи ( ОСОБА_7 ) адвоката ОСОБА_8 в апеляційній скарзі про те, що слідчим суддею розглянуто клопотання прокурора, яке подано до суду після спливу 48 годин після вилучення майна, тобто з порушенням встановленого законом строку, висновків слідчого судді про необхідність накладення вищевказаного арешту не спростовують і не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді у розумінні положень ст.ст.409,412 КПК України.

Крім того, за змістом ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна лише у разі, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків слідчого судді не спростовують.

На думку колегії суддів, порушень вимог кримінального процесуального закону, що тягнуть за собою скасування прийнятого судового рішення, слідчим суддею не допущено при розгляді клопотання.

Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 , яка діє в інтересах третьої особи - ОСОБА_7 , залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 07 грудня 2017 року, якою клопотання прокурора відділу прокуратури Запорізької області молодшого радника юстиції ОСОБА_9 задоволено частково та накладено арешт на майно, яке вилучено 09 листопада 2017 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з наведенням переліку майна; 09 листопада 2017 року у ході обшуку автомобіля: «Porsche Cayenne» НОМЕР_1 , з наведенням переліку майна; 09 листопада 2017 року за адресою: АДРЕСА_2 , з наведенням переліку майна; 09 листопада 2017 року за адресою: АДРЕСА_3 ; 09 листопада 2017 року за адресою: АДРЕСА_4 ; 10 листопада 2017 року у ході обшуку автомобіля: «Toyota Camry» НОМЕР_2 ; 09 листопада 2017 року за адресою: АДРЕСА_5 , з наведенням переліку майна, в іншій частині вимог клопотання відмовлено, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4