Ухвала

від 17.04.2018 по справі 923/277/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17 квітня 2018 року м.Херсон Справа № 923/277/18

Суддя господарського суду Херсонської області Пінтеліна Т.Г., розглянувши матеріали за заявою: Фермерського господарства "Харизма" 74312, с.Раківка Бериславського району Херсонської області, код ЄДРПОУ 25645137

до: ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Херсонській області 73000, м. Херсон, вул. Потьомкінська, 42/14,

Третя особа -1 : Бериславська районна державна адміністрація Херсонської області, 74300, м. Берислав Херсонської області, вул. Перемоги, 2, код ЄДРПОУ 04059987,

Третя особа - 2 : Раківська сільська рада Бериславського району Херсонської області, 74312, с. Раківка Бериславського району Херсонської області, вул. Миру, 8, код ЄДРПОУ 04401339

про визнання не чинним рішення державного реєстратора Милівської сільської ради ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний № 36133876 від 13.07.2017р 16:14:42, яким зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 9,0364 га з кадастровим № 6520686600:05:021:0003 (контур № 64, ділянка №3) та про скасування запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 21381568 про реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 9,0364 га з кадастровим № 6520686600:05:021:0003 (контур № 64, ділянка№3).

ВСТАНОВИВ:

16.04.2018р. до Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява фермерського господарства "Харизма", заявлена до відповідача ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Херсонській області. Позивач просить суд постановити рішення, яким визнати не чинним рішення державного реєстратора Милівської сільської ради ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний № 36133876 від 13.07.2017р 16:14:42, яким зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 9,0364 га з кадастровим № 6520686600:05:021:0003 (контур № 64, ділянка №3) та скасувати запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 21381568 про реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 9,0364 га з кадастровим № 6520686600:05:021:0003 (контур № 64, ділянка№3).

Стосовно предмету спору суд звертає увагу позивача, що предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів визначена ст.ст.20 та 30 ГПК України. Суд рекомендує позивачу пересвідчитись стосовно юрисдикції заявленого позову.

Відповідно до п.3 ст. 50 ГПК України у заяві про залучення третіх осіб зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до справи, на стороні позивача або відповідача. Відповідної обгрунтованої заяви позивачем до позовної заяви не надано.

Відповідно до ст.162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява повинна містити, зокрема, :

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Згідно ст.164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують позовні вимоги. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 174 ГПК України унормовано, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Стосовно питання оскарження рішень державних реєстраторів суд доводить до відома позивача наступне.

Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1.07.2004 №1952-IV (у редакції закону від 26.11.2015 №834-VIII) запроваджено дворівневу процедуру адміністративного оскарження рішень суб'єктів реєстрації. Зокрема, законодавець надав додаткову можливість оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державних реєстраторів при реєстрації нерухомого майна - шляхом подання скарги до органів Міністерства юстиції.

Попередня редакція акта до 1 січня 2016 року передбачала можливість оскарження таких рішень лише до суду. Порядок адміністративного оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних реєстраторів регулюється розд.VII закону №1952-IV та Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.12.2015 №1128.

Суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в цьому з підстав, передбачених законами, у формі наказу. Також законом установлено, що рішення, дії або бездіяльність Мін'юсту та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Проте закон №1952-IV чітко не встановлює, в порядку якого судочинства мають бути вирішені такого роду спори. Водночас і судова практика не містить єдиної позиції стосовно юрисдикції зазначених спорів. Так, частіше за все рішення державних реєстраторів приймаються на підставі цивільно-правових угод (договір іпотеки, договір поруки тощо). Тобто реєстратор учиняє реєстраційну дію на підставі цивільно-правової угоди, але при цьому є суб'єктом владних повноважень.

При розгляді скарг на дії держреєстраторів комісія Мін'юсту може задовольнити скаргу або відмовити в цьому, відповідно, скасувати реєстраційний запис чи залишити його в силі. При цьому комісія також може бути суб'єктом владних повноважень.

Як правило, спори про оскарження рішень комісії (скасування реєстраційного запису) розглядаються в порядку адміністративного судочинства з огляду на їх публічно-правовий характер. Адже стороною в спорі є суб'єкт владних повноважень.

Так, у справі № 826/3736/16 про скасування наказу Мін'юсту й запису про право власності на нерухоме майно суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що спір є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів.

Водночас існує правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду України від 14.06.2016 (№21-41а16) у справі за позовом до Державної реєстраційної служби про визнання протиправним і скасування рішення, визнання протиправними дій, скасування запису. В ній зазначено, що спірні правовідносини пов'язані з невиконанням (на думку позивача) умов цивільно-правової угоди. Тому судові палати в адміністративних, господарських і цивільних справах ВСУ на спільному засіданні дійшли висновку, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися за правилами Цивільного процесуального кодексу. Як наслідок, провадження в адміністративній справі закрито.

Тобто ВСУ вважає, що в такого роду спорах позивачем фактично оскаржується правомірність набуття третіми особами права власності на нерухоме майно, а не фактичні адміністративно-управлінські функції державного реєстратора. Отже, такий спір не має ознак адміністративного та підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

У постанові від 17.02.2015 (справа №21-551а14) ВСУ висловив правову позицію, яка полягає в тому, що в разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, на підставі якого виникають цивільні права й обов'язки особи, а потім такі права підтверджуються чи оформлені відповідним правовстановчим документом, подальше оспорювання іншою особою правомірності набуття фізичною чи юридичною особою права має вирішуватись у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Такої позиції дотримується і Вищий адміністративний суд. Наприклад, в ухвалі від 29.03.2016 (справа №701/720/15-а) зазначено: оскільки позивачем оспорюється правомірність набуття третьою особою права власності на нерухоме майно, такий спір не має ознак адміністративного та підлягає вирішенню в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін.

Якщо оскаржується правомірність набуття особою права власності на майно, такі спори підлягають розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позовну заяву залишити без руху . Позивачу протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви - а саме :

- обгрунтувати підстави залучення до участі у справі третіх осіб та зазначити на стороні позивача чи відповідача їх необхідно залучити

- надати обгрунтування визначення юрисдикції заявленого позову як такого, що підлягає розгляду господарським судом.

- визначити спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;

- зазначити докази, що підтверджують викладені у позовній заяві обставини; правові підстави позову;

2. Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою ч. 4 ст. 174 згідно з п.5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Г. Пінтеліна