Рішення

від 20.11.2009 по справі 2-408 /09

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 2-408 /09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

    20 листопада 2009 року Шевченківський районний суд Харківської області в складі:

судді Стеганцова С.М.

при секретарі Реуцькій Н.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в сел. Шевченкове цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Фрегат” до ОСОБА_1 про стягнення боргу

в с т а н о в и в :

    Представник позивача звернувся до суду з вищезазначеною позовною заявою та просить стягнути з відповідача на користь ТОВ фірми “Фрегат” заборгованість в сумі 1526,37 грн., пеню в сумі 1526,37 грн., інфляційні витрати в сумі 682,48 грн., 3 % річних в сумі 80,04 грн. за період прострочки з  01.09.2007 року по 01.06.2009 року та судові витрати за справою. Всього – 3 815,26.

В обґрунтування позову зазначив, що 11.09.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про погашення боргу по житлово-комунальним послугам в сумі 2846,37 грн. шляхом щомісячного перерахування на розрахунковий рахунок позивача 120 грн., починаючи з жовтня 2006 р., а в вересні 2008 р. – 86,37 грн. Взятих на себе зобов’язань відповідач не виконав, станом на 23.07.07 року перерахував тільки 1320 грн., таким чином сума заборгованості складає 1526,37 грн. Згідно п.2.3. договору за позивачем зберігається право витребування оплати боргу з урахуванням пені в розмірі 1 % від суми боргу за кожний день прострочки та 3 % річних від суми боргу. Суму пені позивач обраховує в розмірі 1526,37 грн., інфляційні витрати за період прострочки в розмірі 682,48 грн, 3 % річних в розмірі 80,04 грн. Таким чином загальна сума, яку просить стягнути представник позивача з відповідача становить 3815,26 грн.  

В письмових поясненнях представник позивача зазначив, що відповідач 25.12.2006 року підписала договір про погашення боргу по житлово-комунальним послугам в сумі 2846,37 грн. від 11.09.2006 року, в подальшому неналежним чином виконувала взяті на себе обов’язки, в зв’язку з чим ТОВ фірмою “Фрегат” їй направлялися претензії № 43 від 12.03.2007 року та № 144 від 07.10.2008 року та листи № 110 від 11.07.2007 року та № 06 від 17.01.2008 року. Тому керуючись нормами зобов’язального права стосовно невиконання договірних відносин просив стягнути на користь ТОВ фірми “Фрегат” 3815,26 грн.  

    У судовому засіданні представник позивача на задоволені позовних вимог наполягав. Відповідач з позовними вимогами не згодна, пояснила, що під час підписання договору з ТОВ фірмою “Фрегат” вважала, що її заборгованість фактично погашена, після цього сплачувала кошти на користь позивача  на загальну суму 1320 грн., про що свідчать квитанції та 9 листопада 2009 року сплатила борг в сумі 161,35 грн. При цьому вказала, що має тяжкий фінансовий стан, оскільки часто хворіє і втрачає значні кошти на лікування.        

Суд, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, вважає, що позов  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

11.09.2006 року між сторонами було укладено договір про погашення заборгованості в сумі 2846,37 грн, що не заперечувалося відповідачем і про її підпис в договорі.  Предметом договору були умови про порядок і строк погашення заборгованості, що виникла в результаті уступки боргу позивачеві  від арбітражного керуючого ліквідатора Шевченківського ВУЖКХ Згідно цього договору відповідач підтвердила дійсність переданої суми боргу в розмірі 2846,37 грн. станом на 01.08.2005 року і готовність провести оплату боргу на протязі 24 місяців, зобов’язувалася щомісячно перераховувати на рахунок позивача 120 грн., починаючи з жовтня 2006 року, а у вересні 2008 року – 86,37 грн.

 Пунктом 2.3 договору передбачено, що у разі невиконання боржником умов договору щодо погашення заборгованості на протязі двох місяців за кредитором зберігається право витребування оплати боргу з врахуванням пені в розмірі 1 % від суми боргу за кожен день прострочки грошового зобов’язання, але не більше 100 % загальної суми боргу, а також індексу інфляції за весь час прострочки та 3 % річних від суми боргу.  

Як вказує позивач і це підтверджується квитанціями, відповідач перераховувала кошти наступним чином:

30.11.2006 року – 120 грн.;

30.11.2006 року – 120 грн.;

02.02.2007 року – 240 грн.;

30.03.2007 року – 240 грн.;

25.05.2007 року – 240 грн.;

23.07.2007 року – 360 грн., а всього 1320 грн.

Тобто відповідачем були здійснені платежі за 11 місяців, як передбачено договором, включаючи платежі за місяці: з жовтня 2006 року по серпень 2007 року (1320 грн.: 120 грн. = 11 місяців). Відповідач припинила виконувати зобов’язання за договором з 01.09.2007 року і її заборгованість склала 1526,37 грн., що становить різницю між сумою боргу за договором та сумою сплачених коштів (2846,37 грн. – 1320 грн. ). Під час судового розгляду справи відповідачем було сплачено на користь позивача 161,35 грн. в рахунок погашення боргу, що підтверджується квитанцією від 09.11.2009 року (а.с.42).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання  має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

 Тому суд вважає, що згідно вищевказаного договору з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу в розмірі 1365,02 грн., без врахування коштів, сплачених відповідачем в листопаді 2009 року в розмірі 161,35 грн. (1526,37 грн. – 161,35 грн.)

Укладеним між сторонами договором передбачено стягнення неустойки у вигляді пені за невиконання його умов, яку позивач просить стягнути з відповідача в розмірі боргу – 1526,37 грн. Однак суд, на підставі ч.3 ст. 551 ЦК України, вважає за необхідне зменшити  розмір пені, стягнувши її в сумі 300 грн., враховуючи обставини, що мають істотне значення, а саме майновий стан відповідача, яка протягом 2007-2009 року хворіла, неодноразово перебувала на стаціонарному лікуванні з діагнозом: “кризовий МКБ, хронічний панкреатит” , “хронічний пієлонефрит”, що підтверджується її амбулаторною карткою  та виписками з її медичної картки стаціонарного хворого (а.с. 46-55), які вона надала суду.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено стягнення боргу з боржника за порушення грошового зобов’язання з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми, про що зазначено й в укладеному між сторонами договорі.      

Тому суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з позивача на користь відповідача 3 % річних за весь час прострочення грошового зобов’язання  в розмірі 80,04 грн., яка розраховується наступним чином: 1526,37 грн. х 3 % х 638 дн. : 365 дн., де 638 – це кількість днів за прострочений період.

Також з відповідача на користь позивача необхідно стягнути інфляційні витрати в розмірі 682,48 грн., які розраховані: 1526,37 грн. х 102,2 % х 102,9 % х 102,1 % х  122,31 % х 102,9 % х 101,5 % х 101,4 % х 100,9 % х 100,9 % - 1526,37 грн., де 102,2 % і т.д. – індекси інфляції за вересень-грудень 2007 року, 122,31 % - індекс інфляції за 2008 рік, 102,9 % і т.д. – індекси інфляції за січень-травень 2009 року.

Судові витрати, сплачені позивачем при подачі позову до суду, в розмірі 81 грн. підлягаються стягненню з відповідача.

 Тому всього з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2508,54 гривень, в іншій частині – розміру пені у задоволенні позову відмовити.

На підставі викладеного, суд керуючись ст.ст. 10,11, 209, 212,214-215 ЦПК України, ст. ст. 526, 551, 624, 625, 626 ЦК України

    ВИРІШИВ:

    Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Фрегат» задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_1  на користь товариства з обмеженою відповідальністю  фірми «Фрегат » 2508,54 гривень  ( р/р 260086127 в ХОД АППБ “Аваль” МФО 350589 код ОКПО 30412541).

    В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:                                                                                 С.М. Стеганцов