Рішення

від 26.03.2018 по справі 826/5973/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 березня 2018 року № 826/5973/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Добрівської Н.А.,

за участю секретаря судового засідання - Шаповалової К.В.,

та представника позивача - Школьного В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

з позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Євро-Хоум доДержавної фіскальної служби України, треті особи:Товариство з обмеженою відповідальністю АСФ-ГРУП , Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві прозобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Євро-Хоум (далі - позивач, ТОВ Євро-Хоум ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС України ), треті особи: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю АСФ-ГРУП , 2) Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного Управління ДФС у м. Києві про зобов'язання відповідача внести до системи електронного адміністрування податку на додану вартість ТОВ Євро-Хоум суми податку на додану вартість, що містяться у виписаних позивачем наступних податкових накладних: №1 від 10.03.2016, складену на загальну суму 3440160,00 грн. (ПДВ - 573360,00 грн.) та №2 від 11.03.2016, складену на загальну суму 385805,29 грн. (ПДВ - 59800,88 грн.), тобто зареєструвати дані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних станом на 18.03.2016.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вищезазначені податкові накладні видані контрагенту ТОВ АСФ-Груп відповідно до вимог податкового законодавства - до прийняття відповідачем рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та блокування системи електронного адміністрування податку на додану вартість, а тому відповідні суми податку по вищевказаних податкових накладних мають бути відображені в системі електронного адміністрування ПДВ.

У своїх додаткових поясненнях до позовної заяви від 06.06.2016 та від 30.06.2016 позивач, окрім наведених вище доводів, звертає увагу суду на те, що подальше прийняття третьою особою-1 рішення про анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ, не повинно позбавляти права позивача в межах законодавчо встановлених строків зареєструвати попередньо виписані ним (як ще зареєстрованим платником ПДВ) податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку передбаченому п.200-1.3 ст.200-1 Податкового кодексу України, і відповідні суми податку, що містяться у цих податкових накладних. Також позивач наголошує на то тому, що позивачем законність рішення №156/26-58-12-01 від 12.03.2016 (№3417/10/26-58-12-01-17 від 12.03.2016) про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача останнім не оскаржується.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки згідно п.200-1.8 ст.200-1 Податкового кодексу України встановлено, що після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. На думку податкового органу, направлені податкові накладні особою, яка не є платником ПДВ.

Третя особа-2 позовні вимоги не визнала, просила у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки податковим органом правомірно рішенням №156/26-58-12-01 від 12.03.2016 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача відповідно до пп. г п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва судді від 13.04.2016 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

На підставі розпорядження про повторний автоматичний розподіл від 10.10.2017 №5109 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2017 визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи №826/5973/16 та вказану справу 17.10.2017 передано на розгляд судді Добрівській Н.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2017 прийнято до провадження адміністративну справу №826/5973/16, зобов'язано учасників процесу подати до канцелярії суду всі наявні документи та пояснення, які, на думку учасників процесу, мають значення для розгляду даної справи, крім тих, що вже наявні в матеріалах справи, а також призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.01.2018 повідомлено Державну фіскальну службу України, Товариство з обмеженою відповідальністю АСФ-ГРУП , Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного Управління ДФС у м. Києві про відкладення підготовчого засідання в адміністративній справі №826/5973/16.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях підстав.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав і заперечив проти його задоволення, наголошуючи при цьому на безпідставності заявлених позивачем вимог.

15.12.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до пункту 10 підпункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядається за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши думку представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ТОВ Євро-Хоум зареєстровано як юридична особа з 26.09.2013, на підтвердження чого надано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Позивач з 01.11.2013 був зареєстрований платником ПДВ, що підтверджується витягом №1426584500435 від 28.04.2014, виданим ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві.

В період з 12.03.2015 по 12.03.2016 ТОВ Євро-Хоум було придбано (імпортовано) товари:

23.02.2016 - придбано товар відповідно до ВМД 100270001/2016/249548 та сплачено на митниці 20% ПДВ - у розмірі 637542,37 грн., дану суму ПДВ включено до податкового кредиту у декларації з ПДВ за лютий 2016 року;

10.03.2016 - придбано товар відповідно до ВМД 125130013/2016/403252 та сплачено на митниці 20% ПДВ - у розмірі 52289,58 грн., дану суму ПДВ включено до податкового кредиту у декларації з ПДВ за березень 2016 року;

10.03.2016 - придбано товар відповідно до ВМД 125130013/2016/403261 та сплачено на митниці 20% ПДВ - у розмірі 209,16 грн., дану суму ПДВ включено до податкового кредиту у декларації з ПДВ за березень 2016 року.

Станом на 17.03.2016 в системі електронного адміністрування ПДВ знаходилась достатня сума податку в розмірі 728140,57 грн., на яку ТОВ Євро-Хоум мало право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

10.03.2016 та 11.03.2016 позивачем згідно договору купівлі-продажу №2502/1 від 25.02.2016 здійснило продаж зазначених у видаткових накладних товарів ТОВ АСФ-Груп , а також виписано видаткові та податкові накладні, які містять усі обов'язкові реквізити та відповідають усім вимогам, що передбачені пунктом 201.1. статті 201 Податкового кодексу України.

Податкові накладні: №1 від 10.03.2016, складена на загальну суму 3440160,00 грн. (ПДВ - 573360,00 грн.) та №2 від 11.03.2016, складена на загальну суму 385805,29 грн. (ПДВ - 59800,88 грн.) не були внесені позивачем до Єдиного реєстру податкових накладних до 12.03.2016, оскільки кінцевою датою реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних було 25.03.2016 та 26.03.2016 включно.

18.03.2016 позивач спробував зареєструвати вищезазначені податкові накладні в системі електронного адміністрування ПДВ.

В квитанції №1 від 18.03.2016 було зазначено, що податкова накладна №1 від 10.03.2016, складену на загальну суму 3440160,00 грн. (ПДВ - 573360,00 грн.) не може бути прийнята у зв'язку з наступними причинами: документ не може бути прийнятий - порушення вимог п.201.8 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України , а саме: продавець не був платником ПДВ 18.03.2016 , а датою анулювання реєстрації платника ПДВ є 12.03.2016.

12.03.2016 третьою особою-1 було прийнято рішення №156/26-58-12-01 від 12.03.2016 (№3417/10/26-58-12-01-17 від 12.03.2016) про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача, відповідачем було заблоковано доступ до системи електронного адміністрування ПДВ.

22.03.2016 ТОВ Євро-Хоум повторно отримано реєстрацію платника ПДВ та відповідно отримано новий індивідуальний податковий номер - 389134726586.

Проте, після повторної реєстрації платником ПДВ, під час наступних спроб зареєструвати вище зазначені податкові накладні, тобто 29.03.2016 та 01.04.2016 отримано відмову у їх реєстрації з тих самих підстав що і 18.03.2016.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування та повернення в разі переплати, права та обов'язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

З 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість, тестовий режим якої розпочався в лютому 2015 року і тривав до 1 липня 2015 року (про що зазначено у пункті 35 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України).

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість визначено статтею 200-1 розділу V Податкового кодексу України.

Згідно пунктів 200-1.1, 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

- суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Як визначено пунктами 200-1.4 та 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України, на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу;

б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

З рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

На запит платника податку йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.

Відповідно до пункту 200-1.7 статті 200-1 Податкового кодексу України кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200 1 цього Кодексу та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету (пункт 200-1.8 статті 200-1 Податкового кодексу України).

Аналізуючи вищенаведені норми статті 200-1 Податкового кодексу України, слід дійти висновку, що на електронному рахунку платника ПДВ обліковуються суми податку, що містяться у виданих чи отриманих податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, суми податку, сплачені при ввезенні товарів на митну територію України, а також суми податку у вигляді зарахованих платником чи з бюджету коштів.

При цьому ж, в разі анулювання реєстрації платника ПДВ в силу приписів пункту 200-1.8 статті 200-1 Податкового кодексу України до бюджету з електронного рахунку списуються кошти, а рахунок закривається.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України, а саме - постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок №569). Даний Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

У цьому Порядку терміни вживаються, зокрема, у такому значенні: електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі - електронний рахунок) - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку.

Згідно пункту 4 Порядку №569 електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.

Пунктом 5 Порядку № 569 передбачено, що електронні рахунки (в тому числі додаткові електронні рахунки, зазначені в абзацах третьому - п'ятому пункту 4 цього Порядку (далі - додаткові електронні рахунки) відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС надсилає Казначейству.

Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата реєстрації його платником податку (для платників податку, зареєстрованих до 1 лютого 2015 р. - 1 лютого 2015 р.).

Казначейство відповідно до вимог статті 69 Кодексу надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка/додаткового електронного рахунка у день відкриття рахунка. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронних рахунків (пункт 6 Порядку № 569).

Отже, електронний рахунок відкривається саме з метою перерахування платником ПДВ коштів для досягнення необхідної суми податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, чи суми податку для сплати узгоджених податкових зобов'язань.

Водночас, згідно пунктів 7, 8 Порядку №569 у разі анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.

У разі повторної реєстрації особи платником податку йому відкривається новий електронний рахунок.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.03.2016 третьою особою-1 було прийнято рішення №156/26-58-12-01 від 12.03.2016 (№3417/10/26-58-12-01-17 від 12.03.2016) про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача, відповідачем було заблоковано доступ до системи електронного адміністрування ПДВ.

22.03.2016 ТОВ Євро-Хоум повторно отримано реєстрацію платника ПДВ та відповідно отримано новий індивідуальний податковий номер - 389134726586.

Проте, після повторної реєстрації платником ПДВ, під час наступних спроб зареєструвати вище зазначені податкові накладні, тобто 29.03.2016 та 01.04.2016 отримано відмову у їх реєстрації з тих самих підстав що і 18.03.2016.

Отже, Державна фіскальна служба України, не забезпечивши своєчасне відображення у системі електронного адміністрування ПДВ заявлених позивачем відомостей, фактично порушила право позивача, а саме на невизначений термін відображення показників фінансової звітності у відповідній системі фактично може призвести до негативного впливу на господарську діяльність позивача.

На дату розгляду справи порушені права позивача не були відновлені, доказів протилежного сторони суду не надали.

При цьому, система електронного адміністрування ПДВ організована на централізованому рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач звертався до відповідача з проханням поновити на електронному рахунку суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , проте контролюючий орган не вчинив жодних заходів щодо відображення задекларованих показників в електронному рахунку позивача.

Жодних належних та допустимих доказів відповідачем не надано в підтвердження правомірності таких дій.

Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами Кодексу адміністративного судочинства України.

Положення статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, позивач мав право зареєструвати виписані ним (як ще зареєстрованим платником ПДВ) податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, та такі накладні підлягають внесенню до системи електронного адміністрування ПДВ у порядку, передбаченому пунктом 200-1.3 статті 200 ПК України, і відповідні суми податку, що містяться у цих податкових накладних.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-Хоум задовольнити.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України внести до системи електронного адміністрування податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-Хоум суми податку на додану вартість станом на 18.03.2016, що містяться у виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю Євро-Хоум податкових накладних: №1 від 10.03.2016 на загальну суму - 3 440 160,00 грн. (ПДВ - 573 360,00 грн.) і №2 від 11.03.2016, на загальну суму - 358 805,29 грн. (ПДВ - 59 800,88 грн.) та у визначеному законодавством порядку вирішити питання щодо реєстрації вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-Хоум понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім ) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржено за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Євро-Хоум (код ЄДРПОУ 39161827, адреса: 02660, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 23).

Відповідач - Державна фіскальна служба України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8).

Суддя Н.А. Добрівська