Постанова

від 18.04.2018 по справі 805/3619/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року справа №805/3619/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Гаврищук Т.Г., секретарі судового засідання Чернявської К.Г., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Кононенко І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року (повний текст рішення складено 19 січня 2018 року), яке прийнято у м.Слов'янську, у справі № 805/3619/17-а (головуючий І інстанції Галатіна О.О.) за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про накладення адміністративного стягнення, скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі по-тексту позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області (далі по-тексту відповідач, апелянт) в якому просила:

- визнати протиправною та скасувати постанову № 183/ДК/0075По/08/01/-17 від 15 серпня 2017 року про накладення адміністративного стягнення, прийняту Державним інспектором, провідним спеціалістом Відділу контролю за використанням та охороною земель у Добропільському, Олександрівському районах та містах Краматорську і Дружківці Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Ситнковим С.О.

- визнати протиправним та скасувати припис № 183ДК/0113Пр/03/01/-17 від 15 серпня 2017 року про припинення порушення земельного законодавства, яке полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки;

- визнати протиправним та скасувати розрахунок шкоди, заподіяної Дружківській міській раді внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки комунальної форми власності земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,2994га, розташованої по вулиці АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що стосовно неї державним інспектором, провідним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Добропільському, Олександрівському районах та м. Краматорську і м. Дружківці Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Ситником С.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 183-ДК/0083П/07/01-17 ід 15 серпня 2017 року , припис № 183ДК/0113Пр/03/01/-17 від 15 серпня 2017 року та розрахунок шкоди, заподіяної Дружківський міський раді внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки. Позивач вважає вищезазначені документи протиправними, оскільки відповідно до рішення Дружківської міської ради від 29.05.2013 року №6/33-23 ОСОБА_3 був наданий дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення ( відновлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) для обслуговування будівлі, пункту наповнення кисневих балонів та транспорту, які належать їй на праві приватної власності, що підтверджується договором дарування.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, скасування припису - було задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову № 183/ДК/0075По/08/01/-17 від 15 серпня 2017 року про накладення адміністративного стягнення, визнано протиправним та скасовано припис № 183ДК/0113Пр/03/01/-17 від 15 серпня 2017 року про припинення порушення земельного законодавства, визнано протиправним та скасовано розрахунок шкоди, заподіяної Дружківській міській раді внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки комунальної форми власності земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,2994га, розташованої по АДРЕСА_1. Також вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Судове рішення першої інстанції обґрунтоване тим, що зареєстрований належним чином договір дарування будівлі та пункту наповнювання кисневих балонів між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 від 16.02.2013 року № 483 є підставою для набуття права власності на земельну ділянку, тому притягнення особи до відповідальності за "самовільне зайняття земельної ділянки" є незаконним. Крім того, рішенням Дружківської міської ради від 29.05.2013 року № 6/33-23 позивачеві був наданий дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) кадастровими номерами НОМЕР_2, НОМЕР_3,НОМЕР_1, площею 0,3769 га для укладання договору оренди землі у зв'язку з переходом права власності згідно з договором дарування від 16.02.2013 р. № 483, для обслуговування будівлі, пункту наповнення кисневих балонів та транспорту за адресою: АДРЕСА_1, із земель комунальної власності Дружківської міської ради. Тобто факт самовільного зайняття земельної ділянки відсутній.

З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою у якій зазначив, що внаслідок перевірки земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено порушення земельного законодавства, а саме самовільне зайняття земельної ділянки. Під час перевірки, позивачем не надано було документів, що підтверджують право власності чи користування земельною ділянкою, отже був складений протокол про адміністративне правопорушення. Як наслідок, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 183/ДК/0075По/08/01/-17 від 15 серпня 2017 року, припис № 183ДК/0113Пр/03/01/-17 від 15 серпня 2017 року та розрахунок шкоди, заподіяної Дружківський міський раді внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

За таких обставин, відповідач вважає що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначила, що наявність договору дарування нерухомості на земельній ділянці, унеможливлює притягнення до відповідальності за її самовільне зайняття.

У судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги в повному обсязі. Вважала, що ОСОБА_3 порушила земельне законодавство, а саме самовільно зайняла земельну ділянку без наявності документів, що підтверджують право власності чи користування земельною ділянкою.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу. Просила суд залишити апеляційну скаргу без задоволенні а постанову суду першої інстанції без змін.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_3 отримала безоплатно у власність будівлю та пункт наповнювання кисневих балонів, що підтверджується договором дарування від 16.02.2013 року № 483. Згідно п.1.2 даного договору будівля та пункт наповнення кисневих балонів, що відчужується за даним договором, розташовані в АДРЕСА_1, на землі, належній Дружківський міський раді, що підтверджено витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.02.2013 року №НВ-1400025542013, НВ-1400025672013, НВ-1400025932013, виданих відділом Держземагенства у місті Дружківці кадастрові номери НОМЕР_2, НОМЕР_3,НОМЕР_1.

Рішенням Дружківської міської ради від 29.05.2013 року № 6/33-23 позивачеві був наданий дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) кадастровими номерами НОМЕР_2, НОМЕР_3,НОМЕР_1, площею 0,3769 га для укладання договору оренди землі у зв'язку з переходом права власності згідно з договором дарування від 16.02.2013 р.№ 483, для обслуговування будівлі, пункту наповнення кисневих балонів та транспорту за адресою: АДРЕСА_1, із земель комунальної власності Дружківської міської ради.

04 квітня 2017 року ОСОБА_3 уклала договір № 36/1 з ф ізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 про розроблення технічної документації із землеустрою. Актом прийму-передачі виконаних робіт від 14.08.2017 року підтверджено, що підрядником виконано в повному обсязі та відповідно до норм та вимог технічна документація із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування будівлі, пункту наповнювання кисневих балонів та транспорту, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

Листом Дружківської міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 12-0786-01 від 06.04.2017 року було висловлено прохання вжити передбачені законодавством заходи, щодо проведення перевірки земельних ділянок (в тому числі і позивача) та притягнення до відповідальності осіб , винних у вчиненому правопорушенні.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 183-ДК від 07.08.2017 року було визначено здійснити державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, шляхом проведення перевірки земельних ділянок із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення комунальної форми власності з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2 та земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови комунальної форми власності з кадастровим номером НОМЕР_3, які розташовані по АДРЕСА_1 на території Дружківської міської ради Донецької області.

15 серпня 2017 року державним інспектором провідним спеціалістом Відділу з контролю за використанням та охороною земель у Добропільському, Олександрівському районах та м. м. Краматорську і Дружківці Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Ситником С.О. була проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 та обстеження вказаної земельної ділянки. Встановлено, що громадянкою ОСОБА_3 самовільно використовується земельна ділянка із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики , оборони та іншого призначення комунальної форми власності.

За результатами складено:

- протокол про адміністративне правопорушення від 15.08.2017 року №183-ДК/0084П/07/01/-17

- припис від 15 серпня 2017 року № 183-ДК/0083п/07/01/-17.

- постанова про накладення адміністративного стягнення від 15 серпня2017 року № 183-ДК/0075По/08/01/-17.

- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом- земельної ділянки від 15 серпня 2017 року №183-ДК/253/АП/09/01/-17;

- акт обстеження земельної ділянки від 15 серпня 2017 року № 183-ДК/251/АО/10/01/17.

- розрахунок шкоди, заподіяної Дружківській міській раді внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки комунальної форми власності земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, розташованої по АДРЕСА_1.

З винесенням вищевказаних документів, позивач була не згодна, та зауважила, що документи, що підтверджують правомірність використання земельної ділянки знаходяться на стадії оформлення.

Не погоджуючись з постановою про накладення адміністративного стягнення та приписом ОСОБА_3 подала скаргу до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області в якій просила скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 15 серпня 2017 року № 183/ДК/0075По/08/01/-17 та припис № 183ДК/0113Пр/03/01/-17 від 15 серпня 2017 року, обґрунтовуючи тим, що правовстановлюючі документи на земельну ділянку перебували на стадії оформлення.

Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області листом від 19 вересня 2017 року № А-4445/0-3085/6-17 надано відповідь про розгляд звернення ОСОБА_3 Оскільки відсутня інформація, що підтверджує реєстрацію речових прав на нерухоме майно та правовстановлюючі документи, на земельну ділянку немає підстав для скасування припису та постанови про накладення адміністративного стягнення.

Як встановлено у судовому засіданні, в подальшому, а саме 14.11.2017 року між Дружківською міською радою і позивачем було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, яка розташована у АДРЕСА_1, строком на 3 роки.

Колегія суддів перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України наведені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, якими є, зокрема, прийняття (вчинення) таких рішень, (дій, бездіяльності) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ст.124 Земельного Кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

В той же час, нормами чинного законодавства України передбачені випадки, за яких проведення земельних торгів для передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, не вимагається, а саме у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб ( ст.134 ЗК України).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Так, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

У разі якщо місце розташування об'єкта, розміри і межі земельної ділянки, що пропонується до вилучення (викупу), та умови вилучення (викупу) цієї ділянки погоджені згідно з вимогами статті 151 цього Кодексу, які під час розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не змінилися, проект погодженню не підлягає.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 29.05.2013 року був отриманий дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою тобто процес укладання договору оренди земельної ділянки розпочався.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою від 02.06.2015 року № 497-19, який набрав чинності 27.06.2015 року, прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, а розроблені відповідно до цих рішень проекти землеустрою після погодження в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, підлягають затвердженню органом, який надав дозвіл на їх розроблення, та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

Таким чином суд першої інстанції правильно вважав, що рішення Дружківської міської ради про надання дозволу на розроблення технічної документації від 29.05.2013 року зберігає чинність до 27.06.2017 року. Оскільки вищевказаний дозвіл є підставою для укладення договору на розроблення проектів землеустрою, який було укладено позивачем 04.04.2017 року, строк дії дозволу не вважається пропущеним.

Щодо доводів апелянта з приводу самовільного зайняття земельної ділянки суд зазначає наступне.

У статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель визначено термін самовільного зайняття земельної ділянки, зокрема, це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Листом Державного комітету України із земельних ресурсів від 11 листопада 2008 р. №14-17-4/12991 Щодо застосування терміну Самовільне зайняття земельної ділянки роз'яснено, що дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки без правовстановлюючого документа, зареєстрованого в установленому порядку, але за наявності рішення відповідного органу виконавчої впади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельної ділянки чи наявність цивільно-правової угоди про набуття права на земельну ділянку, житловий будинок, будівлю або споруду, які на ній розміщені, не можуть бути кваліфіковані як "самовільне зайняття земельної ділянки". Вчинення таких дій є "використанням земельної ділянки без правовстановлюючого документа".

Аналогічна позиція міститься у постанові Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин 17.05.2011 року. Відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки. Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо. За змістом статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України до особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

У разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку. З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Тому відсутність у такої особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки. З урахуванням, викладеного в таких випадках положення статті 212 ЗК України застосуванню не підлягають.

Таким чином суд погоджується з судом першої інстанції, який дійшов до висновку про неправомірність притягнення особи до відповідальності за "самовільне зайняття земельної ділянки", незаконності прийняття припису про усунення порушень земельного законодавства та розрахунку спричиненої шкоди.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею ст.316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Керуючись статями 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 805/3619/17-а- залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 805/3619/17-а -залишити без змін.

Повне судове рішення складено та підписано 18 квітня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.О. Шишов

Судді: І.В.Сіваченко

Т.Г.Гаврищук