Постанова

від 14.06.2007 по справі 11/97-ап-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/97-АП-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"14" червня 2007 р.                                                           Справа № 11/97-АП-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А. за участю представників сторін:

від позивача: Коренюка М.І.- уповн. предст., дов. б/н від 14.05.2007р.

від   відповідача: не з'явився  

розглянув у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Каховського колективного торгівельно-виробничого підприємства "Меліоратор", м. Каховка

до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Каховка  

про  визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №  0002052301/0,  № 0002062301/0 від 17.07.2006р.

Провадження у справі відкрито за позовом про визнання нечинними податкових повідомлень рішень  №  0002052301/0,  № 0002062301/0 від 17.07.2006р., якими відповідач визначив позивачеві податкові зобов'язання і штрафи зі збору за спеціальне використання водних ресурсів та з земельного податку.

Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення проти позовних вимог.

Оспорюючи визначення податкового зобов'язання і штрафу зі збору за спеціальне водокористування позивач стверджує, що не є платником цього збору. Вказує, що ставка, механізм стягнення цього збору в порушення ч.3 ст.1 Закону України "Про систему оподаткування" встановлені не законом, а відомчою інструкцією; адміністративно-господарські санкції, перелік порушень, за які вони можуть бути застосовані також мали б бути у відповідності з Господарським кодексом України визначені законами, однак нормативними актами такого рівня не встановлені ні застосована санкція, ні кваліфіковані в якості порушень обставини, встановлені контролюючим органом при перевірці.

Додатково позивач пояснив, що в інших судових справах оспорює визначення йому податкового зобов'язання з цього збору за інші періоди; до закінчення розгляду справ у різних судових інстанціях, не дивлячись на впевненість у відсутності статусу платника збору, але йдучи шляхом найменшого супротиву, зараз декларує і оплачує ці податкові зобов'язання, маючи на увазі після виграшу судових справ подати уточнюючі розрахунки (виправивши помилку), привівши зобов'язання до нуля, та повернути надміру оплачений збір.

Заперечуючи проти позову в частині визначення податкового зобов'язання і штрафу зі збору за спеціальне водокористування, відповідач вказує, що ККТВП "Меліоратор" є вторинним водокористувачем, займається роздрібною торгівлею, виробництвом хліба, хлібобулочних виробів та використовує воду не лише для задоволення питних та санітарно-гігієнічних потреб. Тут суд зауважує, що при такому твердженні відповідач не розмежував кількості води, що використана позивачем окремо на санітарно-гігієнічні та на інші потреби, сприймав використання всієї спожитої позивачем води як спожитою не на санітарно-гігієнічні потреби.

При оспорюванні податкового зобов'язання і штрафу з земельного податку позивач вказує наступне.

При обрахуванні декларованого податку використовував індекс грошової оцінки землі в 1,206, наведений землевпорядником у податковій картці землекористувача від 28.01.2005р. Для застосування іншого, більшого індексу підстав не мав. Крім того, ще до складання контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 17.07.2006р. позивач за своєю ініціативою вже сплатив суму земельного податку в 3347,69грн., відповідно, ця сума не може вже після її сплати визначатись органом державної податкової служби в якості податкового зобов'язання.

В запереченнях щодо цієї частини вимог відповідач зазначив, що платник занизив податкове зобов'язання з земельного податку на 3347,69грн. в результаті обчислення податку із застосуванням заниженого коефіцієнту індексації. Цей коефіцієнт має  значення 1,359, позивач використовував іншій розмір коефіцієнту - 1,206.

Письмовим клопотанням від 14.06.2007р. відповідач просить суд закінчувати розгляд справи без участі його представника.

С у д    в с т а н о в и в:

Податковим повідомленням-рішенням № 0002052301/0 від 17.07.2006р. Каховська ОДПІ визначила ККТВП "Меліоратор" 102грн. податкового зобов'язання зі збору за спеціальне використання водних ресурсів та 340грн. штрафу. Це податкове повідомлення-рішення мотивоване посиланням на обставини, встановлені за актом перевірки № 50/23-6/01038074 від 06.07.2006р., застосуванням п.п."б", п.п.4.2.2 ст.4, п.п.17.1.1, 17.1.3 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (Закон № 2181), п.2.1, 4.2, 7.1, 7.2 Інструкції "Про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за використання водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту", затвердженої наказом Міністерства фінансів України, ДПА України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України № 231/539/118/219 від 01.10.1999р. (далі - Інструкція).

Іншим податковим повідомленням-рішення від цієї ж дати за № 0002062301/0 цим же органом державної податкової служби визначено цьому ж платникові податків 3347,69грн. податкового зобов'язання з земельного податку та 1673,85грн. штрафу. Це податкове повідомлення-рішення мотивоване посиланням на обставини, встановлені за тим же актом перевірки та застосуванням п.п. "б", п.п.4.2.2 ст.4, п.п.17.1.3 ст.17 Закону № 2181, ст.7,23 Закону України "Про плату за землю".

Позов підлягає частковому задоволенню, суд вбачає підстави для визнання нечинним податкового повідомлення-рішення щодо визначення відповідачем позивачу податкового зобов'язання і штрафу зі збору за спеціальне водокористування та не вбачає підстав вважати нечинним податкове повідомлення-рішення щодо визначення податкового зобов'язання і штрафу із земельного податку.

1. Встановлені Каховською ОДПІ за актом № 50/23-6/01038074 від 06.07.2006р.  "Про результати виїзної планової документальної перевірки ККТВП "Меліоратор" 01038074 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 31.03.2006р." обставини, що привели до визначення позивачу податкового зобов'язання і штрафу зі збору за спеціальне водокористування, за цим актом перевірки викладені таким чином: "... встановлено  порушення вимог п.2.1, 4.2 Інструкції "Про  порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту" затвердженої наказом Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони, навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 01.10.1999 р. № 23-1/539/1 18/219, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1910.1999 р.  за № 711/4004 (із змінами та доповненнями).

Підприємством занижено обсяги фактично використаної води за І квартал 2005 року  на 1358м3, про що свідчать показання лічильників підприємства.

Підприємство за відповідний період до податкового органу не звітувало,  чим порушило п.7.1, п.7.2 вказаної  Інструкції.

Крім того підприємством порушено п.4.5 цієї Інструкції, відповідно до якої "При використанні водокористувачами води одночасно для власних потреб і для потреб об'єктів соціально-культурного призначення, житлово-комунального господарства.... підсобного сільського і рибного господарства або інших допоміжних служб збори до бюджетів вносять за всю фактично використану воду з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання".

Обсяги споживання води за І квартал 2006р. занижено на 892м3,  що призвело до заниження податкових зобов'язань на 102 грн.

Отже, підприємством не виконано умови п.2.1, 4.2, 4.5 названої Інструкції, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання:

І кв. 2005р. на 141 грн.;

ІІ кв. 2005р. на 118грн.;

І кв. 2006р. на 102грн."

Розуміння терміну "спеціальне водокористування"  (як відмінність від іншого - "загального водокористування") наведено у ст. 48 Водного кодексу України та ст.17, 18 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання". Спеціальним водокористуванням, у відмінності від загального водокористування, є забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальним водокористуванням будуть і окремі складові наведених дій (забір, використання, скидання), і їх сукупність.

Використання певним суб'єктом води, що забрана іншим суб'єктом з водних об'єктів не способом загального водокористування, а з застосуванням споруд, технічних пристроїв, також є спеціальним використанням.

Використання суб'єктом господарювання води з водопроводу для функціонування закладу громадського харчування - кафе, пекарні, магазинів, що здійснюють торгівлю товарами є спеціальним водокористуванням.

За вже згаданою Інструкцією та "Порядком справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту", затвердженим КМ України 16.08.1999р. за № 1494 загальним правилом є наявність у суб'єкта спеціального водокористування статусу платника збору за спеціальне водокористування, якщо інше не встановлено цими та іншими нормативними актами та без залежності від того, оформив чи ні цей суб'єкт фактичне спеціальне водокористування отриманням дозволу  на нього. Сплата суб'єктом спеціального водокористування вартості отримуваної води на користь іншого суб'єкта, який цю воду постачає (в даному разі на користь КВУ "Каховський водоканал" за договором на відпуск води) не заміняє сплати до бюджету збору за спеціальне водокористування. Однак, відповідно до п.4.8 Інструкції збір за використання водних ресурсів не справляється у зв'язку з використанням води для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб підприємств, установ, організацій та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

Позивач використовував воду на статутну діяльність - функціонування закладів громадського харчування (кафе "Платан", "Огонек"), пекарні, що виробляють хліб та хлібобулочні вироби, об'єктів оптової, оптово-роздрібної торгівлі товарами народного споживання, що підтверджується даними статистичної звітності позивача за формою № 1 - споживання "Обстеження споживання продуктів та послуг у виробництві продукції (робіт, послуг) за 2005р." (за цим документом з всієї отриманої води в цьому році вартістю 16,5 тис. грн. вода вартістю 14,2 тис.грн. використана на основний вид діяльності за КВЕД, яким за Довідкою з ЄДРПОУ є "Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно з продовольчим асортиментом" 52.11.0), Відомостями щодо використання решти води для функціонування пекарні, кафе "Платан", "Огонек" (а.с.70-133), двосторонніми актами перевірки дотримання правил водокористування від 20.05.2005р., 19.08.2005р., 20.12.2005р., складеними КВУ "Каховський водоканал" та ККТВП "Меліоратор" (а.с.140-142), за якими встановлено використання води позивачем у магазинах, кафе, пекарні, виробничій базі виключно на санітарно гігієнічні потреби підприємства.

Використанням води на питні, санітарно-гігієнічні потреби підприємства буде і пряме використання води на такі потреби (для працівників, виробництва, т.і.), і опосередковане - споживання таких потреб споживачами продукції пекарні, інших товарів у кафе, магазинах.

Відповідач не оспорює вказані цілі використання води позивачем, але не вважає їх пов'язаними з санітарно-гігієнічними потребами. За оцінкою суду цілком очевидна кваліфікація вказаного використання води як використання на санітарно-гігієнічні потреби підприємства. Інших цілей використання води ККТВП "Меліоратор" у 2005р., І кв. 2006р. судом не встановлено, відповідачем в розрізі змісту ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України не доведено.

За ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності  суб'єкта  владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Оскільки суд дійшов  висновку про те, що на підставі п.4.8 Інструкції збір за використання водних ресурсів у 2005р., І кв. 2006р. ККТВП "Меліоратор" справлятися не мав, то і декларувати, виконувати податкові зобов'язання за таким збором цей суб'єкт обов'язку  не мав. Відповідно, визначення органом державної податкової служби ККТВП "Меліоратор" податкового зобов'язання за цим збором, штрафів у зв'язку з визначенням збору та за неподачу податкової декларації достатніх підстав не мало.

2. Встановлені Каховською ОДПІ за вже названим актом перевірки обставин, що привели до визначення позивачу податкового зобов'язання і штрафу із земельного податку, за цим актом викладені наступним чином: "Перевіркою   правильності   обчислення   та   своєчасності   сплати   земельного   податку встановлено заниження податкового зобов'язання за 2005 рік в розмірі 3347,69 грн... а саме.

Відповідно до Закону  України "Про плату за землю"  підприємство, що перевіряється, є платником земельного податку.

В ході  перевірки   встановлено, що  підприємством  у   порушення  ст.7, ст.23 Закону України "Про плату за землю" занижено  податкове зобов'язання із земельного податку в результаті обчислення даного податку із застосуванням заниженого коефіцієнту індексації, що застосовується для уточнення грошової оцінки  земельної ділянки. Для обчислення податкового зобов'язання за 2005 рік підприємство застосувало  коефіцієнт  індексації - 1,206. Даний коефіцієнт визначається з добутку  коефіцієнтів індексації 1996-2001 рр. і становить 1,359 для розрахунку земельного податку на 2004-2005рр. відповідно до Порядку  проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою КМУ від І2.05.2000р. № 783.

Згідно ст. 14 Закону України "Про плату за землю"  "Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім городян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати ..."

Відповідно до ст.11 Закону України "Про систему оподаткування"  "Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)  і додержання законів про оподаткування  несуть платники податків і зборів (обов'язкових  платежів) відповідно до законів України".

Суть позиції позивача в частині спору щодо визначення земельного податку зводиться до того, що він декларував податок в заниженому розмірі не з власної вини, а з вини землевпорядника, який засвідчив податкову картку землекористувача від 28.01.2005р., що містить дані про коефіцієнт індексації для грошової оцінки землі в розмірі 1,206. Поряд з цим  позивач зазначає, що вже після складання акта перевірки, але до винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення він сплатив 3347,69грн. податку за землю за платіжним дорученням № 1700 від 10.07.2006р. з призначенням платежу "податок за землю за 2005рік". Не вбачаючи підстав для задоволення позову в частині вимог про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення про визначення земельного податку, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні  є платним,  власники земельних ділянок та землекористувачі сплачують земельний податок. Ставки земельного податку диференційовані  в залежності від грошової оцінки землі, встановлені ст.7 цього Закону, а за ст.23 Закону наведено норму про те, що грошова оцінка землі уточнюється на коефіцієнт індексації.

Саме позивач, а не інша особа, є платником земельного податку; виявивши заниження податкового зобов'язання, яке сталося у зв'язку з застосуванням платником заниженого коефіцієнту індексації землі, контролюючий орган цілком обґрунтовано донарахував платникові податку земельний податок.

Сплата позивачем 10.07.2006р. 3347,69грн. "податку за землю за 2005р." - після отримання 06.07.2006р. акта перевірки, в якому зазначено цю виявлену органом державної податкової служби суму заниження податкового зобов'язання, не позбавляє обґрунтованості визначення цього податкового зобов'язання Каховською ОДПІ у податковому повідомленні-рішенні 17.07.2006р.

Податкове зобов'язання виникає з його декларування платником у порядку п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5 Закону № 2181 або з визначення його контролюючим органом у порядку п.4.2 ст.4 цього Закону.

Ні станом до перевірки, ні станом на 10.07.2007р. (день сплати 3347,69грн. за платіжним  дорученням № 1700), ні станом до 17.07.2006р. (день визначення податкового зобов'язання контролюючим органом) позивач не задекларував спірні 3347,69грн. земельного податку (зокрема, в порядку виправлення помилки в декларуванні за п.5.1 ст.5 та п.17.2 ст.17 Закону № 2181). Тому визначення Каховською ОДПІ 17.07.2007р. 3347,69грн. податкового зобов'язання ККТВП "Меліоратор" крім того, що було обґрунтованим, не було повторним визначенням цієї суми.

У відповідності з правилом за п.п.7.7 ст.7 Закону № 2181 податковий борг, податкове зобов'язання погашаються у хронології їх виникнення, відповідно, при цьому призначення платежу, вказуване платником не завжди може співпадати з призначенням його зарахування контролюючим органом за податковими періодами за правилом  п.7.7 ст.7 Закону № 2181. Надходження оплати позивачем 3347,69грн. 10.07.2006р. має  враховуватися Каховською ОДПІ за карткою особового рахунку ККТВП "Меліоратор" - платника земельного податку в порядку п.п.7.7 ст.7 Закону №  2181, а у випадку відсутності у позивача станом на 10.07.2006р. податкового боргу, податкового зобов'язання ця сума вважається переплатою, яка погасить зобов'язання, що виникне пізніше 10.07.2006р. Наведена теза про нормативно встановлені правила  зарахування 3347,69грн. ніяким чином не ставить під сумнів правильність визначення контролюючим органом платникові податку податкового зобов'язання 17.07.2006р.

Обґрунтованим є і  визначення платникові штрафу з земельного податку за п.п.17.1.3 ст.17 Закону № 2181, оскільки за нормою, наведеною у цьому підпункті, контролюючий орган однозначно, без альтернатив визначає платникові податку штраф у певному розмірі (у спірному випадку не є спірним розмір штрафу, спірною є підставність його визначення) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платникові податків у зв'язку з тим, що дані документальної перевірки результатів діяльності платника податків свідчать про заниження сум задекларованих ним податкових зобов'язань.

Частково задовольняючи позов, суд по 3,40 грн. судового збору відносить  на позивача та Державний бюджет України, 3,40 грн. витрат позивача з судового збору підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету України.     

Керуючись ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0002052301/0 від 17.07.2006р. щодо визначення Каховською ОДПІ Каховському колективному торгівельному виробничому підприємству "Меліоратор" 102грн. податкового зобов'язання зі збору за спеціальне використання водних ресурсів та 340 грн. штрафу.

3. Відмовити у позові щодо вимог про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0002062301/0 від 17.07.2006р.

4.Стягнути з Державного бюджету України (Уповноважений територіальний орган - Головне управління Державного казначейства України у Херсонській області, м. Херсон, вул. Комсомольська, буд. 21, код ЄДРПОУ 24104230) на користь  Каховського колективного торгівельного виробничого підприємства "Меліоратор" (код ЄДРПОУ 01038074, Херсонська обл., м. Каховка, пр. Ворошилова, буд. 16) 3грн. 40 коп. витрат зі сплати судового збору.

Виконавчий лист видати за зверненням позивача після набрання постановою законної сили.  

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня  складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо такої заяви не буде подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подано, але апеляційної скарги у визначений строк подано не буде, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                  В.В. Чернявський

                                                                                Повний текс постанови

                                                                                складено 18.06.2007р.