Рішення

від 11.04.2018 по справі 500/1019/18

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/1019/18

Провадження № 2/500/1655/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання - Сирбу Г.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовними вимогами, якими просить встановити факт його постійного проживання разом з ОСОБА_4, померлою 13.01.2014 року, на час відкриття спадщини, а саме на 13.01.2014 року за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, провулок Степовий, 5; визнати за ним, в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_4, померлої 13.01.2014 року, право власності на земельну ділянку площею 5,3810 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП ім. Кірова, частка (пай) № 726, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельну ділянку площею 5,2639 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП ім. Кірова, ділянка № 727, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , свої вимоги мотивує тим, що вищевказані земельні ділянкі належать ОСОБА_4 . 13.01.2014 року ОСОБА_4 померла. Після її смерті відкрилась спадщина на вищевказане спадкове майно. 27.12.1990 року ОСОБА_4 залишила заповіт, згідно умов якого все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, і в загалі все те, що на день смерті буде їй належати і на що за законом вона матиме право, заповіла - ОСОБА_2. Крім того, 12.04.2012 року ОСОБА_4 залишила заповіт, згідно умов якого житловий будинок з надвірними спорудами, розташований в селі Кислиця Ізмаїльського району Одеської області по вул. Шабська, 106, належний їй на праві приватної власності на день смерті, заповіла - ОСОБА_3. Таким чином, усе своє майно, окрім житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Шабська, 106, ОСОБА_4 заповіла ОСОБА_2. Позивач прийняв спадщину, оскільки на час відкриття спадщини мешкав разом із спадкодавцем. При зверненні до нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину, позивачу було роз'яснено про неможливість оформлення спадщини за заповітом після ОСОБА_4, у зв'язку з тим, що необхідно було протягом шести місяців із дня смерті спадкодавця подати заяву про прийняття спадщини, і заява не була подана.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Вислухавши думку представника позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 належить, зокрема:

- земельна ділянка площею 5,3810 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП ім. Кірова, частка (пай) № 726, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ОД №073376, виданого 20.01.2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 10-08-528, кадастровий номер земельної ділянки 5122082900:01:004:0178;

- земельна ділянка площею 5,2639 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП ім. Кірова, ділянка № 727, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №718879, виданого 11.08.2009 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010952100024, кадастровий номер земельної ділянки 5122082900:01:004:0177.

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 362577 від 14.01.2014 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_4 померла 13.01.2014 року.

Після смерті ОСОБА_4, згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить земельна ділянка площею 5,3810 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП ім. Кірова, частка (пай) № 726, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельна ділянка площею 5,2639 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП ім. Кірова, ділянка № 727, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК - заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до заповіту, посвідченого 27.12.1990 року виконавчим комітетом Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 196, ОСОБА_4 все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, і в загалі все те, що на день смерті буде їй належати і на що за законом вона матиме право, заповіла - ОСОБА_2.

Згідно ч. 1,2 ст. 1236 ЦК України - заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Відновідно до ч. 2, ст. 1254 ЦК України - заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.

Відповідно до заповіту, посвідченого 19.04.2012 року секретарем Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 28, ОСОБА_4 житловий будинок з надвірними спорудами, розташований в селі Кислиця Ізмаїльського району Одеської області по вул. Шабська, 106, належний їй на праві приватної власності на день смерті, заповіла - ОСОБА_3.

Згідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 51156610 від 06.03.2018 року, наданої приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_5, заповіт ОСОБА_4 від 27.12.1990 року, зареєстрований за № 196 не змінювався та не скасовувався.

Осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, незалежно від змісту заповіту після смерті ОСОБА_4 відповідно до ст. 1241 ЦК України, немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2 на час відкриття спадщини мешкав разом з ОСОБА_4, померлою 13.01.2014 року, на час відкриття спадщини, а саме на 13.01.2014 року за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, провулок Степовий, 5, що підтверджено показаннями, допитаних в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які пояснили, що ОСОБА_2 мешкав разом з матір'ю ОСОБА_4, за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, провулок Степовий, 5 з 2013 року по день смерті спадкодавця, зазначили, що ОСОБА_4 була паралізована та потребувала стороннього догляду.

Тобто, ОСОБА_2 відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину.

Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_5, № 35/01-16 від 15.02.2018 року, позивачу було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, у зв'язку з тим, що необхідно було протягом шести місяців із дня смерті спадкодавця подати заяву про прийняття спадщини, і заява не була подана.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідач визнав позов і обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 82 ч.1 ЦПК України. Суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 82, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1220, 1222, 1233, 1234, 1235, 1236, 1254, 1268, 1270, 1273 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, АДРЕСА_1, разом з ОСОБА_4, померлою 13.01.2014 року, на час відкриття спадщини, а саме на 13.01.2014 року за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, провулок Степовий, 5.

Визнати за ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_4, померлої 13.01.2014 року, право власності на:

- земельну ділянку площею 5,3810 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП ім. Кірова, частка (пай) № 726, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт про право власності на земельну ділянку серії ОД №073376, виданий 20.01.2004 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 10-08-528, кадастровий номер земельної ділянки 5122082900:01:004:0178);

- земельну ділянку площею 5,2639 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП ім. Кірова, ділянка № 727, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №718879, виданий 11.08.2009 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010952100024, кадастровий номер земельної ділянки 5122082900:01:004:0177).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 19.04.2018 року.

Суддя: ОСОБА_8