Постанова

від 17.04.2018 по справі 820/11641/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

17 квітня 2018 року

справа №820/11641/15

адміністративне провадження №К/9901/534/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної службі у Харківський області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року у складі судді Полях Н.А. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у складі колегії суддів Шевцової Н.В., Макаренко Я.М., Мінаєвої О.М. у справі №820/11641/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю 777 до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної службі у Харківський області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

3 грудня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю 777 (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної службі у Харківський області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про скасування податкових повідомлень-рішень від 26 листопада 2015 року №0000512211, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 38 332 324 грн 50 коп., з яких 25 554 883 грн за основним платежем та 12 777 441 грн 50 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями та №0000522211, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 66 732 565 грн, з яких 53 386 052 грн за основним платежем та 13 346 513 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, з мотивів протиправності та безпідставності їх прийняття.

22 грудня 2015 року постановою Харківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, адміністративний позов Товариства задоволений у повному обсязі, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 26 листопада 2015 року №0000512211 та №0000522211.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, встановив, що спірні господарські операції позивача з контрагентами у перевіреному періоді мали реальний характер, були пов'язані з його господарською діяльністю, спричинили зміни в структурі його активів, підтверджені належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Суди попередніх інстанцій висновувалися на тому, що всі товари, реально отримані Товариством від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Ветек", Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗУКРАЇНА-2020", Товариства з обмеженою відповідальністю "Лек-Ойл", Товариства з обмеженою відповідальністю "Петроліум Трейдинг Інвестмент", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанспромгаз Ойл", оприбутковані в повному обсязі та в подальшому реалізовані. Накладні по зазначеним товарам у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстровані в реєстрі податкових накладних. Товариством реалізовано придбані за спірними договорами поставки паливно-мастильні матеріали Приватним підприємствам Маршал та Фірма Лілія , Товариствам з обмеженою відповідальністю Мікс Оіл та Гарант Експрес , що підтверджується договорами, оборотно-сальдовими відомостями, актами звірок та звітами по витратам товару.

18 грудня 2017 року податковим органом подано касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, просить скасувати в частині задоволення позовних вимог постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі № 820/11641/15 та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідач посилаючись на положення пункту 44.1 статті 44, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином оформленими первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку. Обов'язковість надання документів, що підтверджують показники податкової звітності, відповідач доводить посиланням на приписи пункту 85.2 статті 85 та абзацу першого пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України. Аналіз цих норм в сукупності, на думку податкового органу, дозволяє зробити висновок про те, що ненадання документів, що підтверджують показники податкової звітності, до закінчення перевірки, слід кваліфікувати як відсутність таких документів на час складання податкової звітності.

Податковий орган викладає фрагменти акту перевірки стосовно контрагентів позивача, а саме Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Ветек , Товариства з обмеженою відповідальністю Газукраїна - 2020 , Товариства з обмеженою відповідальністю Лек-Оік , Товариства з обмеженою відповідальністю Петроліум трейдінг інвестмент , вважає весь товар безоплатно отриманим від невстановлених осіб.

Заявник касаційної скарги посилається на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій обставинам справи та оцінку доказів, не зазначаючи при цьому у чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

22 січня 2018 року, після усунення недоліків касаційної скарги викладених в ухвалі від 26 грудня 2017 року, ухвалою Верховного Суду відкрите касаційне провадження за скаргою податкового органу та витребувано справу № 820/11641/15 з Харківського окружного адміністративного суду.

5 лютого 2018 року справа № 820/11641/15 надійшла на адресу Верховного Суду.

Позивачем відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не наданий, що не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 26 листопада 2015 року податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року, за результатами якої складено акт від 12 листопада 2015 року №403/20-29-22/24344276 (далі - акт перевірки).

Податковим повідомленням-рішенням від 26 листопада 2015 року №0000512211 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 25 554 883 грн за порушення положень пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 12 777 441 грн 50 коп. на підставі пункту 123.1 статті 123 цього Кодексу.

Податковим повідомленням-рішенням від 26 листопада 2015 року №0000522211 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 53 386 052 грн на підставі підпункту 135.5.4 пункту 135.4 статті 135, підпункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 13 346 513 грн.

Крім того, судами попередніх інстанцій установлено що фінансово-господарські відносини позивача, як покупця та його контрагентів, як постачальників з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Ветек" ґрунтувалися на підставі договорів поставки нафтопродуктів №04/10/13-14 від 4 жовтня 2013 року, з Товариством з обмеженою відповідальністю "Газукраїна -2020", №2515/12-ДТ-25 від 25 грудня 2012 року, з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕК-ОЙЛ" №Л-31/12 від 4 січня 2012 року, з Товариством з обмеженою відповідальністю "Петроліум Трейдинг Інвестмент" №3-15/11/13 від 15 листопада 2013 року, з "Фінанспромгаз Ойл" №067/2014-НП від 19 серпня 2014 року.

Судами повно установлені обставини транспортування, приймання товару відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, оприбуткування та подальшої реалізації.

Судом апеляційної інстанції установлено, що під час проведення перевірки контролюючим органом не запитувалися документи згідно Інструкції №281/171/578/155 та не аналізувалися положення останньої, що виключає посилання податкового органу на неповноту надання документів Товариством. Відтак, є безпідставними посилання відповідача на приписи пункту 85.2 статті 85 та абзацу першого пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України.

В основу податкового правопорушення податковим органом покладено факт безоплатного отримання товару від невстановленої особи. Аналізуючи взаємовідносини з кожним із контрагентів позивача в касаційній скарзі податковий орган здійснює саме такий узагальнюючий висновок по кожному із контрагентів.

Під час здійснення перевірки, дослідженнями та висновками акту перевірки, впродовж судового розгляду податковий орган посилався виключно на нереальність господарських операцій, встановив порушення у формуванні витрат та податкового кредиту Товариством. В касаційній скарзі податковий орган змінює правову кваліфікацію вважаючи отриманий (придбаний) позивачем товар (нафтопродукти) безоплатно наданим. Тим самим, податковий орган припускає потрійне порушення, а саме, ознаки безоплатного надання товарів в розумінні підпункту 14. 1.13 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України актом перевірки не встановлені, як підстава збільшення грошових зобов'язань спірними податковими повідомленнями-рішеннями не визначені, внаслідок чого податковий орган не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність складу податкового правопорушення покладеного в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд керується частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, за положеннями якої в адміністративних справах про протиправність зокрема рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення. Абзацом другим частини другої цієї статті встановлено, що у таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отриманні з незалежних від нього причин.

Застосовуючи встановлені процесуальним законом правила обов'язку доказування, Суд вважає неприйнятними посилання податкового органу на рішення постановлені в межах кримінальних проваджень, які не покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, за часом не існували на момент проведення перевірки та прийняття рішень, а також не мають безпосереднього відношення до контрагентів позивача.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної службі у Харківський області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №820/11641/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер