Постанова

від 17.04.2018 по справі 804/4040/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2018 року

Київ

справа №804/4040/17

адміністративне провадження №К/9901/2580/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Криворізького південного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Державного вищого навчального закладу Криворізький національний університет про стягнення заборгованості з відшкодування пенсій, призначених на пільгових умовах, за касаційною скаргою Державного вищого навчального закладу Криворізький національний університет на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Лукманової О.М., Божко Л.А., Дадим Ю.М. від 28 листопада 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2017 року Криворізьке південне об'єднане Управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області звернулось до суду з позовом до Державного вищого навчального закладу Криворізький національний університет про стягнення заборгованості з відшкодування пенсій, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 та Списком № 2 у розмірі 14322,99 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року у задоволенні позову Криворізького південного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області відмовлено у повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не є правонаступником організації, в якій працювали пенсіонери, що, в свою чергу, свідчить про відсутність у нього обов'язку щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій таким пенсіонерам.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року скасовано, прийнято нову постанову, якою позов Криворізького південного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області задоволено.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до вимог Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального і процесуального права, Державний вищий навчальний заклад Криворізький національний університет звернувся із касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга Державного вищого навчального закладу Криворізький національний університет обґрунтована тим, що Державний вищий навчальний заклад Криворізький національний університет не визнаний у встановленому порядку правонаступником організацій, на яких працювали пенсіонери, що в свою чергу свідчить про відсутність у нього обов'язку щодо відшкодування витрат на виплату пенсій за списками № 1 та № 2.

Від Криворізького південного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області надійшов відзив на касаційну скаргу Державного вищого навчального закладу Криворізький національний університет , в якому міститься заперечення проти касаційних вимог та вказується на їх необґрунтованість.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року відповідає не повністю, а вимоги касаційної скарги є частково обґрунтованими з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, Державний вищий навчальний заклад Криворізький національний університет є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зареєстрований в Криворізькому південному об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області.

Криворізьким південним об'єднаним Управлінням Пенсійного фонду України Дніпропетровської області сформовано та направлено відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту другого Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058-IV) в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення : від 05 травня 2017 року № 2443/14/11 з травня 2017 року, місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій: 217,48 грн.; від 10 травня 2017 року № 9652/14/11 з травня 2017 року, місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій: 199,97 грн.; від 05 липня 2017 року № 6941/08/29 з квітня 2017 року, місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій: 396,66 грн.

Листом від 12 травня 2017 року № 10043/14/11 Криворізьке південне об'єднане Управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області повідомило Державний вищий навчальний заклад Криворізький національний університет про наявність заборгованості та направило розрахунки фактичних витрат.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що пенсіонери, стосовно яких Державний вищий навчальний заклад Криворізький національний університет має заборгованість перед Криворізьким південним об'єднаним Управлінням Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, були працівниками Спеціалізованого управління Спецмонтажшахтпроходка .

Відповідно до статуту Спеціалізоване управління Спецмонтажшахтпроходка створено при Науково-дослідному гірничорудному інституті (далі - НДГРІ), на базі якого створено підприємство Дослідне виробництво (наказ Міністерства чорної металургії УРСР № 241 від 06 липня 1987 року).

Відповідно до наказу НДГРІ № 139 від 24 січня 1996 року, структурний підрозділ Дослідне виробництво НДГРІ ліквідовано та введено в штатний розклад НДГРІ.

Державний вищий навчальний заклад Криворізький національний університет утворений на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 березня 2011 року № 280 Деякі питання реорганізації вищих навчальних закладів та наукових установ , наказів Міністерства освіти і науки України № 501 від 30 травня 2011 року та № 576 від 14 червня 2011 року, Указу Президента України № 599/2011 від 24.05.2011 року, відповідно до яких до його складу увійшли Криворізький технічний університет, Криворізький державний педагогічний університет, Криворізький економічний університет ДВНЗ Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана , Криворізький металургійний факультет Національної металургійної академії України, Державне підприємство Науково-дослідний інститут безпеки праці та екології в гірничорудній та металургійній промисловості , Державне підприємство Науково-дослідний гірничорудний інститут .

До приєднання до Державного вищого навчального закладу Криворізький національний університет , Державне підприємство Науково-дослідний гірничорудний інститут було окремою юридичною особою, до якого входило Дослідне виробництво.

Відповідно до Статуту № 543, Спеціалізоване управління Спецмонтажшахтпроходка створено при Науково-дослідному гірничорудному інституті, на базі якого створено Дослідне виробництво (наказ Міністерства чорної металургії УРСР № 241 від 06.07.1987 року).

Відповідно до наказу Науково-дослідного гірничорудного інституту № 139 від 24 січня 1996 року, структурний підрозділ Дослідне виробництво НДГРІ ліквідовано та введено в штатний розклад інституту.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 1 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів в - е та ж статті 13 Закону № 1788-XII, здійснюється до 01 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 01 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, згідно зі статтею 14 Закону № 1788-XII працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV у контексті статті 14 Закону № 1788-XII дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону № 1788-XII.

Згідно з пунктом 6 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.

За приписами пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів ПФУ щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції.

Отже, обов'язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, в частині пенсій призначених у порядку статті 13 Закону №1788-ХІІ, покладений на підприємства.

Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що пенсіонери, щодо яких пенсійний фонд звернувся до суду з позовом про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, працювали у Спеціалізованому управлінні Спецмонтажшахтпроходка та яке пізніше реорганізовано у Дослідне виробництво, яке було ліквідовано шляхом приєднання до Науково-дослідного гірничорудного інституту (Державне підприємство Науково-дослідний гірничорудний інститут ), який у свою чергу реорганізовано шляхом приєднання до Державного вищого навчального закладу Криворізький національний університет .

Однак, Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом не надано оцінки листу Міністерства промислової політики України № 12/6-1-56 від 23 лютого 2010 року з позицією щодо правонаступництва Державного підприємства Науково-дослідний гірничорудний інститут стосовно ліквідованих підприємств Спеціалізоване управління Спецмонтажшахтпроходка та дослідне виробництво НДГРІ, в якому йде мова, про те, що Міністерство промислової політики не знаходить жодних підстав стверджувати, що Державне підприємство Науково-дослідний гірничорудний інститут є правонаступником ліквідованих підприємств - Управління Спецмонтажшахтопроходка при НДГРІ та Дослідного виробництва НДГРІ.

Верховний Суд України у постанові від 17 лютого 2009 року по справі № 21-1642во08 зазначив, що обов'язковою умовою при визначенні правонаступництва є дослідження усіх первинних документів, які встановлюють перехід обов'язку в частині сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), у тому числі до Пенсійного фонду України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не дослідив всі наявні у справі докази та не встановив фактичні обставини справи, які мають важливе значення для правильного її вирішення.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене та на підставі допустимих доказів встановити у цій справі питання правонаступництва між Державним вищим навчальним закладом Криворізький національний університет та підприємством, де набули особи пільговий стаж, та з урахуванням цієї обставини ухвалити законне й обґрунтоване рішення щодо вимоги про стягнення на користь Криворізького південного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах.

До повноважень Верховного Суду, при розгляді справи в касаційному порядку, не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об'єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (див. рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011).

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до положень пункту 25 рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України (№ 63566/00) та пункту 13 рішення Європейського суду з прав людини у справі Петриченко проти України (№ 2586/07), суд зобов'язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

За таких обставин колегія суддів дійшла до висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного вищого навчального закладу Криворізький національний університет задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко