Ухвала
від 18.04.2018 по справі 520/4095/18
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 11-сс/785/677/18

Номер справи місцевого суду: 520/4095/18

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

представника ПАТ «Чорноморський паливний термінал» адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , що діє в інтересах ПАТ «Чорноморський паливний термінал», на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2018 року про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №32018160000000017 від 27.02.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2018 року, задоволено клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_8 та накладено арешт на майно ПАТ «Чорноморський паливний термінал» (код ЄДР 31886323), яке згідно інформаційної довідки №116153405 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на рухоме майно, знаходиться у власності та в оренді вказаного підприємства, а саме на:

- будівлі та споруди, що розташовані за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вулиця Північна, будинок 2 (реєстраційний номер майна: 34751571, номер запису: 273 в книзі: ГН-9 стр. 112);

- земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 154269951108, кадастровий номер: 5110800000:06:008:0044. Опис об`єкта: площа (га): 1.094; дата державної реєстрації земельної ділянки: 05.10.2009; орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: Одеська регіональна філія ДП "ЦДЗК". Цільове призначення земельної ділянки: для експлуатації газопроводу високого тиску від магістралі в с. Бурлача Балка до виробничо-опалювальної котельні ПАТ "Чорноморський паливний термінал". Адреса: Одеська область, м. Чорноморськ, вулиця Північна, земельна ділянка 2.

- земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 154226851108, кадастровий номер: 5110800000:03:001:0177. Опис об`єкта: площа (га): 0.136, дата державної реєстрації земельної ділянки: 05.10.2009; орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: Одеська регіональна філія ДП "ЦДЗК". Цільове призначення: для експлуатації газопроводу високого тиску від магістралі в с. Бурлача Балка до виробничо-опалювальної котельні ПАТ "Чорноморський паливний термінал". Адреса: Одеська обл., м. Іллічівськ, вулиця Північна, земельна ділянка 2, а такожна інше майно, що належить на праві власності ПАТ «Чорноморський паливний термінал» (код ЄДР 31886323).

Мотивуючи своє рішення, пославшись на приписи статті 131, 170, 172, КПК України, слідчий суддя зазначив, що доданими до клопотання матеріалами, підтверджується наявність обґрунтованої підозри, щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а, з урахуванням можливого завдання збитків державі, це може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Слідчий суддя послався також на те, що, відповідно до санкції ч. 5 ст. 191 КК України, яка передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, існує необхідність для застосування заходу забезпечення кримінального провадження з метою подальшого забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

Окрім того, слідчий суддя взяв до уваги повідомлення прокурора про пред`явлення у подальшому цивільних позовів для відшкодування шкоди, завданої державі, внаслідок можливого вчинення зазначеного кримінального правопорушення та прийняв рішення про розгляд клопотання слідчого без виклику представників ПАТ «Чорноморський паливний термінал».

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, представник ПАТ «Чорноморський паливний термінал» адвокат ОСОБА_6 зазначила в апеляційній скарзі, що судове рішення є незаконним і підлягає скасуванню з таких підстав:

- обґрунтовуючи правові підстави для накладення арешту на майно, слідчий у клопотанні послався на необхідність забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, але слідчий суддя не врахував, що ПАТ «Чорноморський паливний термінал» не має жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні №32018160000000017 від 27.02.2018 року, адже не є підозрюваним, обвинуваченим або юридичною особою, щодо якої здійснюється кримінальне провадження;

- слідчим не обґрунтована можливість заподіяння збитків державі, адже у клопотанні фігурують лише юридичні особи приватного сектору;

- посилання у клопотанні та в ухвалі слідчого судді на можливість пред`явлення у майбутньому цивільних позовів, є необґрунтованим і передчасним та виглядає, як припущення;

- до клопотання слідчого не надано доказів на підтвердження наведених у ньому обставин та обґрунтування підстав для накладення арешту на майно, тому підстави для його задоволення відсутні.

Посилаючись на наведені доводи, представник ПАТ «Чорноморський паливний термінал» просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

Окрім того, у апеляційній скарзі, адвокат ОСОБА_6 просить поновити строк на апеляційне оскарження, пославшись на те, що ухвала слідчого судді була постановлена без виклику представників ПАТ «Чорноморський паливний термінал», а про існування судового рішення стало відомо 12 квітня 2018 року з Єдиного реєстру судових рішень.

У судове засідання, призначене на 17.04.2018 року прокурор не з`явився, не повідомивши апеляційний суд про причини неявки.

18.04.2018 року прокурор також не з`явився в судове засідання, а керівник місцевої прокуратури №1 надіслав апеляційному суду листа (без дати та вихідного номеру) про зайнятість процесуальних керівників у інших процесах, без документального підтвердження зазначеної обставини.

Відповідно до припису ч. 4 ст. 405 КПК України, неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

Апеляційний суд вважає, що прокурор, будучи повідомленим належним чином про час, дату та місце судового розгляду, не з`явився двічі у судове засідання без поважних причин, тому, з огляду на строки, передбачені ст. 422 КПК України, апеляційна скарга може бути розглянута без участі прокурора.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення адвоката ОСОБА_6 , яка підтримала доводи апеляційної скарги і просила її задовольнити, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов до висновків про таке.

Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з положеннями п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Частиною третьою зазначеної норми кримінального процесуального закону передбачено, що, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

У матеріалах провадження відсутні відомості про дату отримання представником ПАТ «Чорноморський паливний термінал» копії оскаржуваної ухвали, а з копії супровідного листа (а.п. 40) видно, що копія ухвали направлена 12.04.2018 року.

Представник ПАТ «Чорноморський паливний термінал» зазначає в апеляційній скарзі, що про існування судового рішення їм стало відомо 12 квітня 2018 року з Єдиного реєстру судових рішень, тому колегія суддів вважає, що строк на подачу апеляційної скарги не пропущений і у його поновленні немає потреби.

Відповідно до приписів ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Мотивуючи необхідність задоволення клопотання прокурора, слідчий суддя, пославшись на зміст клопотання, щодо фактичних обставин кримінального провадження, на положення ст. 170 КПК України зазначив, що без накладення арешту на майно, неможливо виконати завдання кримінального провадження.

Так, слідчий у клопотанні зазначив, що службові особи ПАТ «Чорноморський паливний термінал» (код ЄДР 31886323), ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» (код ЄДР 24544710) та ТОВ «Боріваж» (код ЄДР 32307678), діючи умисно, шляхом зловживання службовим становищем, в результаті переоформлення основних засобів по заниженій вартості на підконтрольні підприємства ТОВ «Оптім Трейд» (код ЄДР 41424905), ТОВ «Дар Торг» (код ЄДР 39739195) та ТОВ «Агротермінал Логістік» (код ЄДР 39296647) заволоділи ввіреним майном в особливо великих розмірах.

Протягом грудня 2017 року підприємством ПАТ «Чорноморський паливний термінал» було реалізовано на адресу ТОВ «Оптім Трейд» основні засоби на загальну суму 618468,9 тис. грн.

Аналізом діяльності ТОВ «Оптім Трейд» встановлено, що на підприємстві працевлаштована одна особа, а саме, керівник та бухгалтер ОСОБА_9 (іпн. НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Засновником ТОВ «Оптім Трейд» є ПАТ «Чорноморський паливний термінал».

Керівник та бухгалтер ТОВ «Оптім Трейд» ОСОБА_9 пояснив, що 12.07.2017 року, засновник ПАТ «Чорноморський паливний термінал» ОСОБА_10 запропонував йому придбати 100% акцій підприємства ТОВ «Оптім Трейд», на що він погодився. 12.07.2017 року, згідно протоколу №3 загальних зборів засновників ТОВ «Оптім Трейд», він передав ОСОБА_10 100% акцій підприємства ТОВ «Оптім Трейд» на користь ПАТ «Чорноморський паливний термінал» у вигляді продажу за 1000 грн. При цьому, ОСОБА_10 пообіцяв залишити ОСОБА_9 в штаті працівників ТОВ «Оптім Трейд».

06.12.2017 року, згідно протоколу загальних зборів засновників №4 від 17.10.2017 року, актом прийому-передачі від 06.12.2017 року, ПАТ «Чорноморський паливний термінал» передав до статутного капіталу ТОВ «Оптім Трейд» нерухомість на суму 562374777,6 грн. (ПДВ 93729129,6 грн.), основні засоби виробництва в кількості 795 одиниць на суму 56094091,2 грн. (ПДВ 9349015,2 грн.) та землю - 6,8 га за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Північна, 2 на суму 65600960 грн. (без ПДВ).

Згідно пояснення ОСОБА_9 , зазначена господарська операція мала характер передачі основних засобів виробництва, а не реалізації, грошові кошти не перераховувались, платіжні доручення не виписувались, тощо.

Разом з тим, ОСОБА_9 зазначив, що ПАТ «Чорноморський паливний термінал» орендує у ТОВ «Оптім Трейд» нежитлові приміщення на суму 60 тис. грн. в місяць та земельну ділянку на суму 42,03 тис. грн. на місяць.

Враховуючи вищевикладене та той факт, що ПАТ «Чорноморський паливний термінал» є засновником ТОВ «Оптім Трейд», а ОСОБА_10 керівником та бухгалтером ПАТ «Чорноморський паливний термінал», обидва підприємства є пов`язаними та фактично підконтрольними ОСОБА_10 .

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Аналіз змісту клопотання слідчого та ухвали слідчого судді показав, що у зазначених процесуальних документах, не дотримані вимоги наведених вище норм кримінального процесуального закону та не доведено, що стосовно нерухомого майна, на яке накладено арешт, провадяться дії, які можуть бути предметом кримінального провадження.

Так, з матеріалів долучених до клопотання слідчого та отриманих під час апеляційного розгляду видно, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №32018160000000017 здійснювалося ДФС за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, в рамках якого, прокурор ОСОБА_11 звернувся до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси з клопотанням про накладення арешту на майно, а ухвалою слідчого судді від 17.04.2018 року, у задоволенні клопотання було відмовлено.

По цій же фабулі, 21.03.2018 року слідчий ОСОБА_7 зареєстрував у Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР) кримінальне провадження з правовою кваліфікацією за ч. 5 ст. 191 КК України, без наведення ознак зазначеного кримінального правопорушення, передбачених диспозицією наведеної норми кримінального закону.

При цьому, у клопотанні слідчого, не наведена об`єктивна сторона ч. 5 ст. 191 КК України, а саме, не зазначено, якими діями, ким, кому і в якому розмірі завдано матеріальної шкоди.

Окрім того, у клопотанні та ухвалі слідчого судді зазначено, що матеріалами провадження підтверджується наявність обґрунтованої підозри, щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, але у наданих слідчим матеріалах відсутні будь-які відомості про оголошення підозри посадовим та юридичним особам за жодним складом злочину, передбаченого кримінальним законом.

Отже, колегія суддів вважає, що після відмови у накладенні арешту Приморським районним судом м. Одеси, орган досудового слідства безпідставно зареєстрував кримінальне провадження за ч. 5 ст. 191 КК України з метою створення штучних умов для звернення до слідчого судді іншого суду з аналогічним клопотанням.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що слідчий у своєму клопотанні не довів існування події злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Перевірка клопотання слідчого на предмет його обгрунтованості, також показала, що воно базується на припущеннях за усіма, наведеними у ньому правовими позиціями, адже, стосовно кожної підстави, якою мотивується клопотання, застосовується слово «можливо».

З ухвали слідчого судді випливає, що при накладенні арешту на майно, не враховані його наслідки, адже підприємство є бюджетоутворюючим, а накладення арешту на майно, паралізує його господарську діяльність і завдасть істотну шкоду, як самому суб`єкту підприємницької діяльності, так і місцевому та державному бюджетам.

Аналіз змісту журналу судового засідання, підтверджує формальний підхід слідчого судді суду першої інстанції до розгляду клопотання слідчого.

Так, судовий розгляд клопотання слідчого тривав з 19 год. 12 хв. 26 сек. до 19 год. 15 хв. 23 сек., тобто близько трьох хвилин, після чого слідчий суддя видалився до нарадчої кімнати.

О 19 год. 17 хв. 30 сек. слідчий суддя розпочав оголошення повного тексту ухвали на чотирьох аркушах і закінчив його о 19 год. 19 хв. 56 сек., що означає, що складання повного тексту ухвали зайняло менш ніж дві хвилини.

На думку апеляційного суду, наведені обставини свідчать про формальний підхід до розгляду клопотання слідчого, неповноту та неприпустиме спрощення судового розгляду.

Згідно з положеннями ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п.2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Отже, апеляційним розглядом встановлено, що на даній стадії досудового слідства, жодній посадовій особі (юридичній особі) не повідомлено про підозру, а слідчим у клопотанні не доведені підстави вважати, що майну, на яке накладено арешт,загрожує знищення, чи воно підлягає спеціальній конфіскації, або конфіскації, як виду покарання, або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, або відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, адже, навіть попередня кваліфікація за ч. 5 ст. 191 КК України виглядає безпідставною, а цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Окрім того, надані слідчим матеріали, не відповідають вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України, адже вони не підтверджують підстави, мету та не містять відповідного обґрунтування необхідності арешту майна, а також розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, тому, колегія суддів вважає, що накладення арешту на зазначене вище майно, є безпідставним.

Визнаючи доводи апеляційної скарги обгрунтованими та задовольняючи її, колегія суддів виходить з того, що, відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції скасувує ухвалу і постановляє нову ухвалу, якою необхідно відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна..

Керуючись статтями 170-173, 370, 376, 395, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника ПАТ «Чорноморський паливний термінал», - адвоката ОСОБА_6 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2018 року про арешт майна ПАТ «Чорноморський паливний термінал» (код ЄДР 31886323) у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №32018160000000017 від 27.02.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_8 про накладення арешту на майно ПАТ «Чорноморський паливний термінал» (код ЄДР 31886323).

Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Апеляційного суду Одеської області

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

СудАпеляційний суд Одеської області
Дата ухвалення рішення18.04.2018
Оприлюднено28.02.2023
Номер документу73491077
СудочинствоКримінальне

Судовий реєстр по справі —520/4095/18

Ухвала від 12.11.2018

Кримінальне

Київський районний суд м. Одеси

Чаплицький В. В.

Ухвала від 08.05.2018

Кримінальне

Апеляційний суд Одеської області

Потанін О. О.

Ухвала від 26.04.2018

Кримінальне

Апеляційний суд Одеської області

Потанін О. О.

Ухвала від 08.05.2018

Кримінальне

Апеляційний суд Одеської області

Потанін О. О.

Ухвала від 08.05.2018

Кримінальне

Апеляційний суд Одеської області

Потанін О. О.

Ухвала від 26.04.2018

Кримінальне

Апеляційний суд Одеської області

Потанін О. О.

Ухвала від 26.04.2018

Кримінальне

Апеляційний суд Одеської області

Потанін О. О.

Ухвала від 23.04.2018

Кримінальне

Київський районний суд м. Одеси

Чаплицький В. В.

Ухвала від 23.04.2018

Кримінальне

Київський районний суд м. Одеси

Чаплицький В. В.

Ухвала від 23.04.2018

Кримінальне

Київський районний суд м. Одеси

Чаплицький В. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні