Рішення

від 17.04.2018 по справі 607/4589/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.04.2018 Справа №607/4589/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сташків Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Пастернак О.В.,

за відсутності сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу №607/4589/17 за позовом Управління соціальної політики Тернопільської міської ради до ОСОБА_1, третя особа - Державна фінансова інспекція в Тернопільській області, про стягнення надміру виплаченої щомісячної адресної допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Управління соціальної політики Тернопільської міської ради у квітні 2017 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 9359,49 грн. Обґрунтовує позов тим, що кошти в зазначеному розмірі були виплачені відповідачу як щомісячна адресна допомога особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Зазначений вид допомоги, за особистими заявами відповідача, призначався їй на період з 25 листопада 2014 року по 24 травня 2015 року в сумі 884 гривні щомісячно, та з 29 вересня 2015 року по 28 березня 2016 року в сумі 884 гривні щомісячно. Однак, як стало відомо вже після її виплати, відповідач у заявах про призначення допомоги не зазначила про наявність у власності житла, яке знаходиться в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції, а саме у АДРЕСА_1 тобто нею були подані недостовірні відомостіпро майновий стан, які є підставою припинення виплати допомоги. Відтак, отримані відповідачем суми допомоги за період з 25 листопада 2014 року по 24 травня 2015 року та з 29 вересня 2015 року по 28 березня 2016 року, набуті безпідставно і підлягають стягненню з нею, оскільки добровільно відповідач їх у повному розмірі не повернула.

31 травня 2017 року від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з частковим добровільним поверненням відповідачем безпідставно отриманих коштів на загальну суму 800 гривень. З цих підстав позивач просив стягнути з ОСОБА_1 надмірно виплачену суму коштів щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, у розмірі 8559,49 гривень.

07 грудня 2017 року від представника позивача Лахути І.Ю. надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, згідно з якою вона повідомила, що при подачі заяви про зменшення позовних вимог була допущена помилка в розрахунках сумі 400 гривень, у зв'язку з чим виникла необхідність збільшити зменшений 31 травня 2017 року розмір позовних вимог на цих 400 гривень. З цих підстав просила стягнути з ОСОБА_1 в користь позивача надмірно виплачену суму коштів щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, у розмірі 8959,49 гривень.

У судове засідання 17 квітня 2018 року представник позивача подала заяву, згідно з якою заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, розглянувши справу за відсутності представника, не заперечила проти ухвалення заочного рішення.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими розписками ОСОБА_3, повторно не з'явилися, не повідомивши про причини неявки. Заяви про розгляд справи за їхньої відсутності ні від позивача, ні від її представника, не надходило.

Відзиву на позов та будь-яких заперечень по суті спору від відповідача також не надійшло.

Представник третьої особи Державної фінансової інспекції в Тернопільській області 27 лютого 2018 року подав через канцелярію суду заяву, згідно з якою просив розглянути справу за відсутності представника інспекції.

За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача згідно з поданою нею письмовою заявою не заперечила проти такого вирішення справи.

Судом досліджено надані сторонами докази:

25 листопада 2014 року ОСОБА_1 звернулася до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. З ідентичною заявою відповідач звернулася також 28 вересня 2015 року.

У вказаних обох цих заявах ОСОБА_1 зазначила, що у будь-кого з членів її сім'ї у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції, немає.

Відповідно до довідки Управління соціальної політики Тернопільської міської ради від 25 листопада 2014 року №6117000426 ОСОБА_1 постійно проживала у АДРЕСА_2, і перемістилася 03 вересня 2014 року з тимчасово окупованої території (району проведення антитерористичної операції) в АДРЕСА_1.

Як убачається з рішень Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 27 листопада 2014 року, від 06 жовтня 2015 року, а також довідки №2458 від 05 квітня 2017 року, Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради ОСОБА_1 призначено зазначений вид допомоги в розмірі 884,00 гривень, та виплачено за період з листопада 2014 року по березень 2016 року 10559,53 гривень цієї допомоги.

Згідно з актом Державної фінансової інспекції в Тернопільській області від 08 вересня 2016 року проведено ревізію використання Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради коштів з державного бюджету за період з 01 березня 2015 року по 01 червня 2016 року, та встановлено, що в заявах на призначення адресних допомог особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, або районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, шість осіб не зазначили інформації про наявність житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія. Внаслідок не внесення вищевказаними особами відомостей про наявність житлових приміщень, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія Управлінням в період з 28.10.2014 по 31.07.2016 в порушення п.6 абзацу 1 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщаються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505, зайво нараховано та виплачено адресної допомоги на загальну суму 51656,94 грн, в тому числі в 2014 - 1759,29 грн., в 2015 - 18767,49 грн., в 2016 - 31130,16 гривень. Внаслідок зазначеного державному бюджету завдано матеріальної шкоди збитків) на загальну суму 51656,94 гривень. Перелік таких осіб та інформацію щодо їх житла наведено у додатку №15 до зазначеного акту.

Так, із цього додатку вбачається, що місцем реєстрації житла ОСОБА_1 є АДРЕСА_1

Також, у ньому зазначено розмір зайво виплаченої ОСОБА_1 адресної допомоги за період з 25 листопада 2014 року по 27 березня 2016 року, - 10559,49 грн.

Як убачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно №64072999 від 22 липня 2016 року, ОСОБА_1 на праві власності належить 4/5 частини квартири по АДРЕСА_1 У вказаній довідці зазначено дату прийняття рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 - 12 квітня 2011 року.

Відповідно до розпорядження № 677 начальника Управління соціальної політики Тернопільської міської ради від 16 серпня 2016 року вирішено відповідно до акту ревізії Державної фінансової інспекції в Тернопільській області зняти з ОСОБА_1 переплату в розмірі 10559,49 гривень, виплачену з 25 листопада 2014 року по 27 березня 2016 року.

04 жовтня 2016 року Управління соціальної політики Тернопільської міської ради листом №5377/13.7 повідомлено ОСОБА_1 про необхідність повернути надміру виплачену допомогу в розмірі 10559,49 гривень.

06 жовтня 2016 року, 07 листопада 2016 року, 05 грудня 2016 року, 19 січня 2017 року 10 лютого 2017 року та 05 березня 2017 року ОСОБА_1 здійснила на рахунок Управління соціальної політики Тернопільської міської ради шість платежів по 200 гривень, повернувши управлінню безпідставно виплачені їй кошти в загальному розмірі 1200 гривень.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду із цим позовом, заборгованість ОСОБА_1 з безпідставно виплаченої їй щомісячної адресної допомоги становила 9359,49 гривень.

В подальшому, вже після пред'явлення позову, 06 квітня 2017 року та 11 травня 2017 року ОСОБА_1 здійснила на рахунок Управління соціальної політики Тернопільської міської ради ще два платежі по 200 гривень, повернувши управлінню безпідставно виплачені їй кошти в загальному розмірі 400 гривень.

Сплата ОСОБА_1 коштів у зазначених розмірах підтверджується копіями квитанцій, які знаходяться в матеріалах справи.

Таким чином, розмір неповернутих Управлінню соціальної політики Тернопільської міської ради ОСОБА_1 коштів у рахунок безпідставно виплаченої їй щомісячної адресної допомоги на даний час становить 8959,49 гривень.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Гарантії прав, свобод та законних інтересів осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території України та перебувають на території України на законних підставах, визначаються Законом України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб .

Згідно з ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на: сприяння органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами приватного права у пошуку та возз'єднанні членів сімей, які втратили зв'язок внаслідок внутрішнього переміщення; безпечні умови життя і здоров'я; створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання; забезпечення органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами приватного права можливості безоплатного тимчасового проживання (за умови оплати особою вартості комунальних послуг) протягом шести місяців з моменту взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; для багатодітних сімей, інвалідів, осіб похилого віку цей термін може бути продовжено.

Пунктом 2 Порядку Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року передбачено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Пунктом 5 зазначеного Порядку передбачено, що у заяві зазначаються такі відомості про всіх членів сім'ї, які претендують на отримання грошової допомоги, як зокрема наявність у будь-якого із членів сім'ї у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

Пункт 6 зазначеного Порядку передбачає, що грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто із членів сім'ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.

Як слідує з п. 11 Порядку суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім'ї на вимогу уповноваженого органу.

Відповідно до п. 12 Порядку виплата грошової допомоги припиняється наступного місяця у разі виявлення уповноваженим органам факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно зі ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті, зокрема, допомоги та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Тобто, безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат, встановлених абзацом 2 частини першої статті 1215 ЦК України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 22 січня 2014 року у справі № 6-151цс13.

Судом установлено, що відповідач під час звернення до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, приховала той факт, що у її власності перебуває частина житлового приміщення в АДРЕСА_1, тобто яке знаходиться в регіоні, іншому ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції.

Наведене свідчить про те, що відповідач діяла недобросовісно, оскільки інформацію про наявність у неї житла у м. Тернополі при подачі заяви про призначення допомоги приховала, у подальшому на вимогу Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про повернення безпідставно виплаченої допомоги в розмірі 10559,49 гривень, зазначених коштів у повному розмірі не повернула, порушивши таким чином обов'язки, покладені на неї п. 11 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Отже, в силу ст. 1212 ЦК України, одержані відповідачем унаслідок вказаної недобросовісності кошти допомоги мають бути повернуті, як такі, що одержані без належної правової підстави.

Оскільки судом повністю задоволено позовні вимоги позивача, слід вирішити питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду з позовною заявою був звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до вимог ч. ч. 1 - 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справ, або звільнити сторону від сплати судових витрат.

Аналогічні положення передбачені частиною 8 Закону України Про судовий збір .

В матеріалах справи наявна відповідь, надана адвокату ОСОБА_3 (представнику відповідача) Центром медико-санітарної допомоги № 01.1-04/188 від 20 лютого 2018 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 перебуває під спостереженням лікарів закладу з 2011 року з приводу ряду захворювань, а у 2018 року їй виставлено діагноз: дисцикуляторна енцефалопатія І ст. з цефалгіями, вираженим астено-невротичним синдромом, легкими когнітивними порушеннями, вестибуло-атактичним синдромом, у зв'язку з чим вона періодично отримує лікування.

Про скрутний матеріальний стан відповідача свідчить і той факт, що в даній справі їй надавалась безкоштовна правова допомога на підставі доручення Тернопільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 01 червня 2017 року № Т-704.

За вказаних обставин суд вважає можливим, доцільним, розумним і справедливим у даному випадку звільнити відповідача від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 136 ЦПК України. ст. 8 Закону України Про судовий збір .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 89, 141, 263 - 265, 273, 281 - 284, 288, 289, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Управління соціальної політики Тернопільської міської ради (46002, м. Тернопіль, вул. Лисенка, 8, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 03195636) до ОСОБА_1 (46024, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), третя особа - Державна фінансова інспекція в Тернопільській області (46021, м. Тернопіль, вул. М.Грушевського, 8, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 21137097), про стягнення надміру виплаченої щомісячної адресної допомоги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління соціальної політики Тернопільської міської ради 8959,49 гривень надміру виплаченої щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, на рахунок Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, ЄДРПОУ 03195636, р/р 35216037048689, банк одержувача УДКСУ в м. Тернополі Тернопільської області, МФО 820172.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Заочне рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддяН. М. Сташків