Рішення

від 10.04.2018 по справі 383/70/18

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/70/18

Номер провадження 2/383/144/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді - Замши О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Машкової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 26.01.2018 року звернулася до суду з позовом, де просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 06.05.2015 року.

Позов обґрунтований тим, що позивачу на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину належить земельна ділянка, що розташована на території Мар'янівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, а саме площею 6,1708 га., кадастровий номер 3520884400:02:000:0202. Земельна ділянка успадкована після смерті ОСОБА_3, померлої 07.08.2015 року.

06.05.2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки.

Позивач зазначає, що вказаний договір є недійсним, оскільки не містить істотних умов, передбачених ЗУ "Про оренду землі", а саме умов виплати орендної плати із зазначенням її індексації, строків внесення.

З цих підстав просила визнати договір недійсним.

В судовому засіданні 12.03.2018 року представник позивача ОСОБА_4 позов підтримав, зазначив, що позивач успадкувала вказану земельну ділянку і після оформлення права власності її права як власника порушені відсутністю вказаних умов договору, оскільки неможливо встановити, коли саме орендодавець повинен отримувати орендну плату, що унеможливлює і стягнення заборгованості в разі її невиплати. Станом на день подання позовної заяви орендна плата позивачу не виплачена з моменту укладання договору.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні 12.03.2018 року позов не визнала, зазначила, що позивач ОСОБА_1 неодноразово отримувала кошти за оренду землі за 2015-2018 роки, про що писала розписки. Зазначила, що право позивача не порушене, оскільки жодних звернень з приводу збільшення розміру орендної плати чи внесення змін до договору не було. Позивач у поданих розписках зазначила, що повністю отримала орендну плату до 2018 року, тобто схвалила істотні умови договору.

В судове засідання 10.04.2018 року сторони та представники сторін не з'явилися, надали заяви про розгляд справи без їх участі.

Ухвалою суду від 13.02.2018 року за клопотанням представника позивача з Бобринецької районної державної адміністрації витребувано реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку площею 6,1708 га., кадастровий номер 3520884400:02:000:0202.

Судом встановлені наступні фактичні обставини.

06.05.2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладений строком на десять років договір оренди земельної ділянки, площею 6,17 га., що належала орендодавцю на підставі державного акту на право власності на землю серії КР № 120201 (а.с.8).

Відповідно до ст.6 ЗУ "Про оренду землі" та ст. 125 Земельного кодексу України сторони договору набули цивільних прав та обов'язків щодо оренди земельної ділянки з моменту його держаної реєстрації 05.08.2015 року, що підтверджуються інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.9).

23.12.2016 року позивач ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла 07.08.2015 року. До складу спадщини увійшла земельна ділянка кадастровий номер 3520884400:02:000:0202, площею 6,1708 га., розташована на території Мар'янівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області. (а.с.7).

Згідно ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Як слідує зі статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.

Таким чином, до позивач як спадкоємиці перейшли права орендодавця за вказаним договором оренди.

Підставою позову зазначено відсутність істотних умов договору щодо розміру та строку внесення орендної плати.

Так, відповідно до ст. 15 ЗУ "Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У наданому суду як доказ примірнику договору оренди та оглянутому судом оригіналі договору п.4 викладений наступного змісту "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 5% від базової нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням її щорічної індексації".

Дійсно, у спірному договорі відсутній строк внесення орендної плати.

Разом з тим, судом досліджені розписки, надані представником відповідача на підтвердження виплати орендної плати позивачу. Так за розпискою від 29.10.2014 року позивач ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 гроші в сумі десять тисяч гривень за оренду паю мами згідно договору за 2015 рік (а.с.34), за розпискою від 22.07.2015 року ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 гроші за оренду паїв батьків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за 2015 рік в повному обсязі згідно договорів (а.с.36), за розпискою від 3.12.2015 року ОСОБА_1 отримала за дорученням від ОСОБА_3 орендну плату від ОСОБА_2 за три роки 2016, 2017, 2018 роки включно по договору від 06.05.2015 року (а.с.35).

Отримання вказаних коштів позивачем в судовому засіданні не спростоване.

Відповідно до ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законодавством, як істотні.

За змістом ч. 2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно із ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Разом з тим, відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Виходячи з того, що відповідно до ст. 15 ЦК України та ст. 4 ЦПК України у порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, суд повинен встановити чи дійсно порушуються права орендодавця у зв'язку з відсутністю в договорах оренди умов, передбачених ст. 15 Закону України Про оренду землі , визначити істотність цих умов, а також з'ясувати у чому саме полягає порушення їхніх законних прав.

Таким чином, відсутність у договорі істотної умови без встановлення порушеного права та настання негативних наслідків для особи не може бути безумовною підставою для визнання такого договору недійсним.

Так, після укладення договору оренди орендодавець ОСОБА_3 не оспорювала умов договору, жодних дій з приводу можливого порушення її прав як орендодавця не вчиняла.

Позивач після набуття в 2016 році права власності на земельну ділянку не зверталася до орендаря з приводу заміни сторони договору та зміни його умов, в тому числі розміру та строків внесення орендної плати. Відтак позивач не довела в чому саме порушене її, а не первинного орендодавця, право та неможливість його відновлення інакше як визнання недійсним договору.

За вказаних обставин, на думку суду позивачем не надано доказів на порушення його права, відтак позовні вимоги про визнання договору оренди землі недійсним задоволенню не підлягають.

Судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст. 141 ч.2 п.2 ЦПК України покладаються на позивача.

Судових витрат відповідачем не заявлено.

Керуючись ст.ст. 4,76, 80, 81, 264, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 6, 1708 га., кадастровий номер 3520884400:02:000:0202 від 06.05.2015 року укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Бобринецький районний суд Кіровоградської області).

Найменування сторін:

- позивач: ОСОБА_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ЕВ № 196652, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1;

- відповідач: ОСОБА_2, місце реєстрації: Кіровоградська область, Бобринецький район, с. Мар'янівка, вул. Мар'яненка, 18, паспорт серії ЕА № 336159, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Повне судове рішення складено 19.04.2018 року.

Суддя О.В. Замша