1/53-1/61
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.03.2007 № 1/53-1/61
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго"
на рішення Господарського суду м.Києва від 06.02.2007
у справі № 1/53-1/61
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Телемост"
до Відкрите акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення 50000 грн. за первісним та визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за зустрічним
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 06.02.2007 № 1\53-1\61 позов ТОВ „Телемост” до ВАТ „Облтеплокомуненерго” про стягнення 50000грн. задоволений в повному обсязі, зустрічний позов про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним залишений без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою посилаючись на порушення матеріального права судом першої інстанції, просить його скасувати та задовольнити зустрічний позов, у стягненні 50000грн. за первісним позовом відмовити.
Представник позивача проти вимог, викладених у апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, рішення суду-без змін.
Переглядаючи справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла наступного.
Як встановлено матеріалами справи, 03.07.2006р. сторонами був укладений договір № 222 про відступлення права вимоги, за умовами якого відповідач одержав право вимагати від ДК «Газ України» належного виконання зобов'язання щодо сплати 13400000 грн. та право на стягнення штрафних санкцій пропорційно відступленого права вимоги.
Додатковою угодою № 1/07 до договору про відступлення права вимоги № 222 від 03.07.06р., сторонами передбачено, що розрахунок за відступлення права вимоги ВАТ «Облтеплокомуненерго» здійснює шляхом перерахування ТОВ «Телемост» грошових коштів в безготівковому порядку в сумі 13400000 грн.
Додатковою угодою № 2/08 від 08.08.06р. стосовно графіку проведення розрахунків за відступлення права вимоги по договору № 222 від 03.07.06р. зокрема, було досягнуто домовленості про те, що розрахунок за відступлення права вимоги по договору № 222 ВАТ «Облтеплокомуненерго» здійснює шляхом перерахування ТОВ «Телемост» грошових коштів у безготівковому порядку в сумі 13400000 грн. або іншим незабороненим законодавством способом рівними частинами протягом трьох років згідно графіку, наведеного в додатку до додаткової угоди № 2/08. Таким чином, із додатку, у грудні 2006 року ВАТ «Облтеплокомуненерго» повинно було перерахувати ТОВ «Телемост» 50000 грн. за відступлення права вимоги.
Згідно ст.ст. 525,526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.
Заперечуючи проти позову та наполягаючи на задоволенні зустрічного позову відповідач посилається на те, що за попередніми договорами про відступлення права вимоги боржник не був повідомлений про укладання відповідних договорів, доказів повідомлення ДК „Газ України” від НАК „Нафтогаз України” не має;суд дійшов хибного висновку що у нього не має претензій щодо передачі документів що засвідчують його права вимоги згідно акту передачі укладеного сторонами у справі, таким чином договір про відступлення права вимоги укладений під впливом помилки із боку відповідача та обману позивача, не були враховані всі істотні умови необхідні для укладання договору, а тому повинен бути визнаний недійсним.
Відповідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення.
Колегія суддів не погоджується з доводами відповідача за первісним позовом оскільки вони не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи.
Так, за договором № 14\1467-10\1-553 від 29.12.2000, додаткових угод до договору, угоди № 14\04-1486 від 27.12.04р. (а.с.28-42) щодо поставки природного газу ДК „Газ України” заборгувало НАК „Нафтогаз України” 13400000грн.
14.04.06р. між НАК «Нафтогаз України» та ТОВ «Юридична фірма «Апріорі» укладено договір № 14/306/06 про відступлення права вимоги. За умовами вказаного договору ТОВ «Апріорі» набуло права вимоги стягнення заборгованості у розмірі 13400000 грн. та штрафних санкцій за порушення договору від 29.12.00р. та угоди від 27.12.04р.
Згідно умов договору про відступлення права вимоги НАК «Нафтогаз України» зобов'язаний передати ТОВ «Апріорі» документи, що підтверджують право вимоги до ДК «Газ України», та інформацію, яка є важливою для здійснення прав вимоги, протягом семи робочих днів із моменту набрання чинності цим договором. Крім того, НАК «Нафтогаз України» не пізніше 10 робочих днів з моменту набрання чинності цим договором зобов'язана була сповістити ДК «Газ України» про відступлення права вимоги шляхом надсилання останній повідомлення про відступлення права вимоги та копії цього договору.
30.05.06р. ТОВ «Апріорі» уклало довір про відступлення права вимоги № 5/30/05 із ТОВ «Телемост»,за умовами договору ТОВ «Телемост» одержало право вимоги від ДК «Газ України» виконання зобов'язань щодо сплати 13400000 грн. та право на стягнення штрафних санкцій пропорційно відступленого права вимоги.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 517 цього Кодексу передбачає, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Згідно Роз'яснень Президії ВАСУ від 12.03.99 № 02-5\111 п.13 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства що уклала угоду, шляхом повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності, або замовчування обставин, що мають істотне значення для угоди. Під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною за угодою предмета чи інших істотних умов угоди, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що угода не була б укладена. У вирішенні спорів про визнання угод недійсними на підставі ст. 229-230 ЦК України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності фактів обману.
Відповідачем не доведений факт як помилки з його боку так і обману з боку позивача за первісним позовом. Крім того, з матеріалів справи вбачається що позивач отримав від попередніх кредиторів тій саме пакет документів, що у подальшому був переданий відповідачу за умовами договору про відступлення права вимоги, а відповідачем не доведено, що боржник відмовився виконувати свого обов'язку в зв'язку з відсутність необхідних документів що засвідчують права вимоги.
У матеріалах справи є повідомлення попередніх кредиторів боржника про відступлення права вимоги. З акту приймання-передачі документації ( а.с.56) зазначено, що відповідач не має зауважень до переданих документів, акт підписаний уповноваженими особами сторін та завірені печатками. Щодо пояснень представника відповідача про неповноту переданих документів
Щодо встановлення факту неповідомлення НАК „Нафтогаз України” про відступлення права вимоги ДК „Газ України” при укладанні договору з ТОВ „Апріори”, то на думку суду це не відповідає матеріалам справи, а саме : (а.с.45) лист № 14-656 від 19.04.06р. за підписом заступника голови правління НАК «Нафтогаз України» А. Стасевського на адресу боржника про відступлення права вимоги. То що, у листі не зазначено, що направляються копії документів, то це не є на думку суду порушенням, оскільки, відповідачем не надано доказів того, що несвоєчасне повідомлення або не надіслання документів мало наслідки визнання його недійсним або розірвання попереднього договору про відступлення права вимоги. Крім того, ст. 516 ЦК України передбачає лише повідомлення боржника про уступку вимоги і при цьому не вимагає надіслання останньому угоди між первісним кредитором та іншою особою про уступку вимоги. (Роз'яснення ВГСУ № 04-5\609 від 31.05.02).
Отже, ненадання боржнику вказаних документів не вважається істотною умовою в розумінні ст.638 ЦК України, а тому не може бути підставою для визнання його недійсним. Також, колегія суддів звертає увагу, що відповідач не здійснив заходів для захисту нібито порушених прав (додаткові угоди до договору, претензії, тощо), а звернувся з зустрічним позовом лише після звернення до суду позивача.
Таким чином. Колегія суддів дійшла висновку що позовні вимоги відповідача за зустрічним позовом про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним безпідставні та не підлягають задоволенню.
Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідачем не надано доказів виконання зобов'язань за договором, а тому позовні вимоги ТОВ «Телемост» є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не обґрунтована та не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ВАТ „Облтеплокомуненерго” залишити без задоволення, рішення господарського суду Чернігівської області від 06.02.2007 року у справі № 1\53-1\61 без змін.
2. Матеріали справи повернути, доручити господарському суду Чернігівської області видати відповідний наказ.
Головуючий суддя
Судді
14.03.07 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 07.03.2007 |
Оприлюднено | 30.08.2007 |
Номер документу | 735025 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Рєпіна Л.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні