Ухвала від 19.04.2018 по справі 2-414/07

Справа №2-414/07

Провадження№ 4-с/266/13/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі:

головуючого судді - Сараєва І.А.,

при секретарі - Нетреба О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії Лівобережного відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області,

заінтересовані особи Лівобережний ВДВС м. Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області, ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною скаргою, в якій просив суд визнати неправомірною та скасувати постанову ВП № 52337977 старшого держав ного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби Головного тери торіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 від 19 лютого 2018 року у виконавчому провадженні про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1, у праві керування транспортними засобами . Скарга обґрунтована тим, що 01 березня 2007 року Приморським районним судом м. Маріуполя Донецької об ласті було видано виконавчий лист № 2-414 про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання непо внолітньої дитини - ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожи ткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06.02.2007 року і до повноліття дитини. Зазначений виконавчий лист перебуває на виконанні у Лівобережному ВДВС ГТУЮ в Донецькій області та 19.02.2018 року постановою ВП № 52337977 його було тимчасово обмежено у праві керування транспортними засобами, оскільки існує заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відпові дних платежів за шість місяців. З вказаною постановою він не згоден, оскільки вважає, що вона суперечить вимогам закону, порушує його конституційні права та підлягає скасуванню, так як є не вмотивованою. Він не ухиляється від сплати аліментів і має намір їх сплачувати, однак хворіє на цукровий діабет І типу, а тому позбавлений можливості стабільно працювати. З 14.03.2018р. він працює водієм на ТОВ Авантаж-Буд М , ця робота є для нього основним законним джерелом засобів для існування, іншою фізичною працею скаржник займатися не може через відповідний стан свого здоров'я. Державним виконавцем при винесенні постанови від 19 лютого 2018 року не було з'ясовано тієї обставини, що встановлення такого обмеження може позбавити його основного джерела засобів до існування. Обмежуючи його у праві керування транспортними засобами, державний виконавець не тільки позбавив його основного законного джерела засобів для існування, але й створив перепони для виконання виконавчого листа № 2-414 по сплаті аліментів. Враховуючи наведене, просить суд визнати неправомірною та скасувати постанову ВП № 52337977 старшого держав ного виконавця Лівобережного ВДВСГТУЮ у Донецькій області ОСОБА_3 від 19 лютого 2018 року про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами .

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, надав заяву, якою вимоги скарги підтримав, просив її задовольнити, справу розглянути у його відсутність.

Представник заявника ОСОБА_5, яка діє на підставі договору про надання правової допомоги, у судовому засіданні вимоги скарги підтримала, надала пояснення аналогічні викладеним у скарзі, зауважила, що позбавлення права керування ОСОБА_1 позбавить його можливості виконувати рішення суду та утримувати себе, скаргу просила задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечувала.

Представник Лівобережного відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій областіповідомлений належним чином про час розгляду скарги до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. На підставі ч.2 ст. 450 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду скарги.

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України Про виконавче провадження визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Судом встановлено, що на виконанні у Лівобережного ВДВС м. Маріуполя ГТУЮ у Донецькій областіперебуває виконавче провадження №52337977з примусового виконання виконавчого листа № 2-414, виданого Приморським районним судом м. Маріуполя, про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання непо внолітньої дитини - ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожи ткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06.02.2007 року і до повноліття дитини.

19 лютого 2018 року старшим держав ним виконавцем Лівобережного відділу державної виконавчої служби Головного тери торіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 при примусовому виконанні вищевказаного виконавчого листа винесено постанову, якою було встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1, у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі по ВП № 52337977 згідно виконавчого листа № 2-414, виданого Приморським районним судом м. Маріуполя 01.03.2007р.

У відповідності з п. 2 ч. 9 ст. 71 Закону України Про виконавче провадження за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Пунктом 1 частини 10 статті 71 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування.

Відповідно до довідки № 105 від 23.03.2018р., виданої ТОВ Авантаж-Строй М ОСОБА_1 працює водієм у ТОВ Авантаж-Строй М з 14.03.2018року.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 має захворювання цукровий діабет І типу та потребує регулярного медичного лікування, що підтверджується наданою медичною документацією.

Таким чином, вищевказана професія є для заявника (боржника) основним законним джерелом засобів для існування і встановлення заявнику (боржнику) тимчасового обмеження у праві керувати транспортними засобами позбавляє його такого джерела засобів для існування, у зв'язку з чим не може бути до нього застосовано.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 2 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема: верховенства права, законності, справедливості.

Частинами 1, 2 ст. 451 ЦПК України, встановлено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З урахуванням вищевикладеного, дії держав ного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби Головного тери торіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами були правомірними, на момент винесення постанови заявник не працював водієм, однак для сприяння належного виконання судового рішення та з метою забезпечення інтересів малолітньої дитини, суд вважає за необхідне скаргу задовольнити частково та оскаржувану постанову скасувати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 450, 451 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії Лівобережного відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області - задовольнити частково.

Постанову ВП № 52337977 старшого держав ного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби Головного тери торіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 від 19 лютого 2018 року у виконавчому провадженні про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами - скасувати .

У задоволенні іншої частини - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області.

Суддя Сараєв І. А.