Ухвала

від 20.04.2018 по справі 805/2659/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

20 квітня 2018 р.                                         Справа №805/2659/18-а

          приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Циганенко А.І., розглянувши матеріали позовної заяви Керівника Волноваської місцевої прокуратури (місцезнаходження: 85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Ювілейна, 29, код ЄДРПОУ не зазначений) до Богоявленської сільської ради (місцезнаходження: 85643, Донецька область, Мар'їнський район, с. Богоявленка, вул. Первомайська, 60, код ЄДРПОУ 05379300), Дошкільного навчального закладу №30 «Калинка» (місцезнаходження: 85643 Донецька область, Мар'їнський район, с. Богоявленка, вул. Первомайська, 66, код ЄДРПОУ 25928950), третя особа, відділ освіти Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області (місцезнаходження: 85612 Донецька область, м. Курахове, вул. Пушкіна, 11а, код ЄДРПОУ 02142690) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

10 квітня 2018 року прокурор, Керівник Волноваської місцевої прокуратури, звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача-1, Богоявленської сільської ради, відповідача-2, Дошкільного навчального закладу №30 «Калинка», третя особа, відділ освіти Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач-2 користується земельною ділянкою комунальної власності без належного оформлення права постійного користування та державної реєстрації цього права. На думку прокурора, відсутність правовстановлюючих документів створює передумови для зловживань щодо розпорядження земельною ділянкою, на якій розташований дошкільний заклад, ризики для його нормального функціонування. Наявність підстав для представництва та звернення до суду з даним позовом, прокурор обґрунтовує тим, що відсутній орган, уповноважений здійснювати функції щодо зобов'язання оформити належним чином право користування земельною ділянкою, а від так прокурор набуває статусу позивача. Посилаючись на статті 15, 19, 131-1 Конституції України, статті 12, 92, 116, 122, 125, 126 Земельного кодексу України, статтю 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», статтю 23 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 та відповідача-2 в частині невжиття заходів до оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під Дошкільним навчальним закладом №30 «Калинка»;

- зобов'язати відповідача-1 та відповідача-2 вжити заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під Дошкільним навчальним закладом №30 «Калинка» площею 0,357 га, вартістю 267500,00 гривень в межах населеного пункту села Новоукраїнка Мар'їнського району Донецької області.

Згідно частини 2 статті 171 Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Ознайомившись з позовною заявою, суд прийшов до висновку, що вона не відповідає вимогам статті 53 КАС України з огляду на наступне.

Згідно частин 3, 4 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Згідно статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру», в редакції Закону України №2249-VIII від 19.12.2017, представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Наявність підстав для представництва та звернення до суду з даним позовом, прокурор обґрунтовує тим, що відсутній орган, уповноважений здійснювати функції щодо зобов'язання оформити належним чином право користування земельною ділянкою, а від так прокурор набуває статусу позивача.

Але дане твердження прокурора не ґрунтується на чинному законодавстві.

За приписами Глави 32 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України, і поділяється на державний контроль за використанням та охороною земель, самоврядний контроль за використанням та охороною земель та громадський контроль за використанням та охороною земель.

За приписами статті 188 Земельного кодексу Україні державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Закон України від 19 червня 2003 року №963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель», в редакції Закону України № 901-VIII від 23.12.2015 (далі – Закон №963-IV), визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Згідно статті 5 Закону №963-IV державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Статтею 6 Закону №963-IV встановлено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

Згідно «Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Таким чином, в Україні існує державний орган до компетенції якого віднесений держаний нагляд (контроль) за дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, в тому числі додержання органами місцевого самоврядування, юридичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, додержання вимог земельного законодавства в процесі передачі у власність, надання у користування земельних ділянок.

При вирішенні питання про наявність підстав, визначених законом, для звернення до суду з даним позовом, судом враховані наступні положення чинного законодавства.

Частиною 4 статті 46 КАС України встановлено, що юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.

Прокурором не зазначено яким законом визначені підстави для звернення до суду із позовом про визнання протиправною бездіяльності юридичної особи, яка не є суб'єктами владних повноважень, та зобов'язання останньої вчиняти певні дії (вжити заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку).

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що прокурором, який звертається до суду, не виконані вимоги статті 53 КАС України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру», а від так позовна заява підлягає поверненню з підстав, передбачених пунктом 4 частини 4 статті 169 КАС України.

Керуючись статтями 2, 5, 46, 53, 126, 169, 248, 251, 256, 294, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Повернути позовну заяву та додані до неї документи Керівнику Волноваської місцевої прокуратури.

Роз'яснити Керівнику Волноваської місцевої прокуратури, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Ухвала набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Донецького окружного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                             Циганенко А.І.