Рішення

від 22.03.2018 по справі 810/33/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2018 року 810/33/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" про стягнення коштів з банківських рахунків платника,

в с т а н о в и в:

Головне управління ДФС у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом у сумі 21825,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом у вказаному вище розмірі внаслідок невиконання податкових обов'язків зі сплати єдиного податку з юридичних осіб, земельного податку, штрафних санкцій та пені. Позивач зазначає, що заборгованість підтверджується даними податкових декларацій, які були подані відповідачем самостійно, а також податковим повідомленням-рішенням, яке не було оскаржено відповідачем у визначені строки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 відкрито спрощене провадження у справі №810/33/18.

Даною ухвалою запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Копію вказаної ухвали суду надіслано відповідачу за адресою, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 07352, Київська область, Вишгородський район, с. Лютіж, вул. Вітряного, буд.15-Б.

Проте, до суду повернувся конверт з довідкою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання", про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване поштове відправлення з повідомленням про вручення №0113327545867.

Частиною одинадцятою статті 126 КАС України визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, враховуючи положення наведеної вище правової норми, суд дійшов висновку, що відповідач своєчасно та належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

На час прийняття рішення у даній справі відзив на позовну заяву або заява про визнання позову від відповідача до суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Славутич" (ідентифікаційний код 20589207, місцезнаходження: 07352, Київська область, Вишгородський район, с. Лютіж, вул. Вітряного, буд. 15-Б) зареєстроване як юридична особа 21.04.1995, що підтверджується відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як платник податків відповідач перебуває на податковому обліку в Вишгородській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було подано до Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за три квартали 2016 року (вх. №1600017527 від 09.11.2016), в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з єдиного податку в розмірі 450,00 грн.

Сума єдиного податку, визначена відповідачем самостійно у вищенаведеній податковій декларації, була частково сплачена ТОВ "Славутич" за рахунок переплати у сумі 152,27 грн., що призвело до утворення податкового боргу в розмірі 297,73 грн., що підтверджується обліковою карткою платника податків.

Також, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Славутич" було подано до Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік (вх. №1600005003 від 18.02.2016), в якій відповідачем визначена щомісячна сума податкового зобов'язання у розмірі 1451,46 грн., а у грудні - 1451,43 грн.

Згідно поданої відповідачем звітної податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік (вх. №1700010844 від 07.02.2017), щомісячна сума податкового зобов'язання визначена відповідачем у розмірі 1538,55 грн., а у грудні - 1538,49 грн.

Сума податкового боргу за декларацією №1600005003 від 18.02.2016 за період з липня по грудень 2016 року складає 8708,73 грн.

Сума податкового боргу за декларацією №1700010844 від 07.02.2017 за період з січня по жовтень 2017 року складає 15385,50 грн.

08.08.2016 Вишгородською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за землю ТОВ "Славутич", за результатами якої складено акт від 08.08.2016 №1279/12-02/20589207.

Зі змісту вказаного акта вбачається, що під час проведення перевірки було встановлено порушення вимог п. 287.3 ст.287 Податкового кодексу України у зв'язку з тим, що відповідачем було порушено строки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по орендній платі за землю за травень-червень 2014 року.

На підставі вказаного акта перевірки Вишгородською ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000231202 від 11.08.2016, згідно з яким відповідачу нарахований штраф у розмірі 224,81 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було отримано відповідачем 20.08.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Сума земельного податку була частково погашена ТОВ "Славутич" за рахунок переплати та самостійної сплати на загальну суму 2650,00 грн., що підтверджується обліковою карткою платника податків.

У зв'язку з порушенням відповідачем граничних строків сплати податкових зобов'язань з земельного податку, контролюючим органом здійснено нарахування пені у розмірі 58,89 грн.

Суми податків, визначені відповідачем самостійно у вищенаведених податкових деклараціях, а також нараховані до сплати податковою інспекцією згідно зазначеного податкового повідомлення-рішення, ТОВ "Славутич" сплачені в повному обсязі не були, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 21825,42 грн., у тому числі: з єдиного податку - в сумі 297,73 грн. та з плати за землю - в розмірі 21527,69 грн., що підтверджується обліковою карткою платника податків.

Враховуючи отримання відповідачем вищезазначеного податкового повідомлення-рішення та самостійне визначення у податкових деклараціях сум податків до сплати, грошові зобов'язання з єдиного податку та з плати за землю вважаються узгодженими.

У зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених сум грошових зобов'язань, контролюючий орган звернувся до суду з вимогою про стягнення з ТОВ "Славутич" зазначеної заборгованості.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 56.11. статті 56 ПК України передбачено, що самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, даних інтегрованої картки відповідача, самостійно визначені у податкових деклараціях податкові зобов'язання з єдиного податку та з земельного податку відповідач у встановлені податковим законодавством строки не сплатив.

Пунктом 126.1 ст. 126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем порушено терміни сплати узгоджених зобов'язань з плати за землю, у зв'язку з чим податковим повідомленням-рішенням №0000231202 від 11.08.2016 на відповідача накладено штрафні санкції з плати за землю в розмірі 224,81 грн.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що вказане податкове повідомлення-рішення було вручено відповідачу.

Однак, під час розгляду справи суду не були надані належні та допустимі докази оскарження відповідачем вказаного рішення в адміністративному або судовому порядку, у зв'язку з чим визначена ним сума грошового зобов'язання є узгодженою.

Відповідно до п.п.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Пеня, визначена п.п.129.1.1 п. 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п. 129.4 ст. 129 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з несплатою у встановлені законодавством строки грошових зобов'язань, позивачем була нарахована пеня, яка станом на момент розгляду справи не сплачена відповідачем в повному обсязі, зокрема, з плати за землю в сумі 58,89 грн.

Нарахування пені у вказаному вище розмірі підтверджується даними облікової картки платника податків, з якої вбачається на підставі чого нарахована пеня та за який період.

При цьому, будь-яких доказів щодо неправомірності нарахування пені у вказаному вище розмірі відповідач суду не надав.

Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати зазначених грошових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням та податковими деклараціями на загальну суму 21825,42 грн. відповідає ознакам, визначеним п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, відповідно до якого податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріали справи свідчать, що 13.09.2017 ГУ ДФС у Київській області була виставлена ТОВ "Славутич" податкова вимога №12024-17 про сплату податкового боргу в сумі 17209,77 грн.

Вказана податкова вимога була отримана відповідачем 23.09.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Крім того, уповноваженою особою Головного управління ДФС у Київській області прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 416/470 від 13.09.2017.

Однак, доказів оскарження вказаної податкової вимоги відповідач суду не надав.

Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача перед бюджетом становить 21825,42 грн.

Зазначений факт підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів сплати зазначеної суми відповідачем суду надано не було.

Згідно з п.п.20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п.п. 95.2, 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

На підставі наведеного, суд вбачає наявність передбачених чинним законодавством обставин для стягнення коштів з рахунків ТОВ "Славутич" у банках, обслуговуючих такого платника, у розмірі суми податкового боргу 21825,42 грн.

У зв'язку з цим, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" (ідентифікаційний код 20589207, місцезнаходження: 07352, Київська область, Вишгородський район, с. Лютіж, вул. Вітряного, буд. 15-Б) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом у сумі 21825 (двадцять одна тисяча вісімсот двадцять п'ять) грн. 42 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.