Рішення

від 20.04.2018 по справі 815/895/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/895/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (вул. Шишкіна, 48, к. 2, кв. 3, м. Одеса, 65088, РНОКПП НОМЕР_1) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (вул. Ільфа і Петрова, 4-А, м. Одеса, 65121, ідентифікаційний код 41248812) про визнання протиправними рішень від 04.01.2018 року № 9900 та від 14.02.2018 року № 9900, зобов'язання вчинити певні дії, -

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, в якій просив суд: визнати протиправним рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі № 9900 від 04.01.2018 року та № 9900 від 16.02.2018 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1; зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі зарахувати гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, до загального стажу роботи, який складає 26 років 6 місяців 27 днів пільговий стаж (період роботи по Списку № 2 з 04.09.1983 року до 28.12.1987 року та з 01.08.1992 року до 29.07.1997 року) та призначити йому пенсію за віком Список № 2 з дня звернення за призначенням пенсії, тобто з 05 грудня 2017 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

05.12.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 бо йому виповнилося 58 років, стаж роботи з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 - 6 років 8 місяців 5 днів та наявний загальний стаж роботи 26 років 6 місяців 27 днів. Позивач виконував роботи з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (Списком № 2): з 28.12.1981 року в Будівельному управління 112 тресту Південтранспортбуд монтажником 4 розряду по монтажу стальних і залізобетонних конструкцій з 4 розряду відпрацював 1 рік 8 місяців 7 днів (підприємство на теперішній час ліквідовано, архівні документи підприємства знаходяться на окупованій території в архівній установі в м. Луганськ); з 01.08.1992 року у Луганському шахтобудівельному орендному підприємстві, правонаступником якого стало ЗАТ ШАХТОБУДІВЕЛЬНИК відпрацював монтажником 5 розряду по монтажу стальних і залізобетонних конструкцій 4 роки 11 місяців 29 днів (підприємство на теперішній час знаходиться в стані припинення, архівні документи підприємства знаходяться на окупованій території в архівній установі в м. Луганськ). Проте, відповідач не взяв до уваги правові акти та безпідставно відхилив записи в трудовій книжці позивача, які доказують пільговий характер роботи позивача за Списком № 2, та в рішеннях про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах № 9900 від 04.01.2018 року та № 9900 від 16.02.2018 року протиправно визнав стаж роботи з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 0 років 0 місяців при загальному стажу роботи 24 роки 4 місяці.

Позивач вважає такі рішення відповідача протиправними, оскільки ними порушено конституційне право на соціальних захист, зокрема на пенсію за віком на пільгових умовах.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправними рішень від 04.01.2018 року № 9900 та від 14.02.2018 року № 9900, зобов'язання вчинити певні дії було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що у трудовій книжці позивача відсутні відомості, які визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу потрібно додатково надавати уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій чи їх правонаступників. Стаж роботи позивача з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 складає 0 років 0 місяців при загальному стажі роботи 24 роки 04 місяці.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 відповідно до довідки від 12.12.2017 року № НОМЕР_2 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи зареєстрований за адресою кварт. Корольова, 13, кв. 54, м. Луганськ, фактичне місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, к. 2, кв. 3, м. Одеса.

05.12.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про призначення пенсії за віком за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, та надав наявні документи на підтвердження такого права.

Рішенням Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 04.01.2018 року № 9900 було відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії, оскільки він не має пільгового стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 (0 років 0 місяців) при загальному стажу роботи 24 роки 4 місяці, а право на пенсію набуде на загальних умовах після досягнення 60-річного віку за наявності страхового стажу при зверненні з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року не менше 26 років.

Рішенням Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 14.02.2018 року № 9900 було відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії, оскільки він не має пільгового стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 (0 років 0 місяців) при загальному стажу роботи 24 роки 4 місяці, а право на пенсію набуде на загальних умовах після досягнення 60-річного віку за наявності страхового стажу при зверненні з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року не менше 26 років. В цьому рішенні також зазначено, що стаж роботи з 03.05.2000 року по 01.09.2002 року не зарахований до страхового стажу, оскільки в довідці від 02.07.2004 року № 320 відсутні підстави її видачі та інформація про сплату до пенсійного фонду, в порушення п.2.12 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, у трудовій книжці серії БТ-2668767 відсутній підпис власника.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши законність дій та рішень відповідача, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з п.2 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.56 Закону України Про пенсійне забезпечення до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до ч.3 ст.56 Закону України Про пенсійне забезпечення до стажу роботи зараховується також: а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; б) творча діяльність осіб, передбачених пунктом в статті 3 цього Закону. При цьому творча діяльність членів Спілки письменників України, Спілки художників України, Спілки композиторів України, Спілки кінематографістів України, Спілки театральних діячів України, інших творчих працівників, які не є членами творчих спілок, але об'єднані відповідними професійними комітетами, до введення в дію цього Закону зараховується в стаж роботи незалежно від сплати страхових внесків. У цих випадках стаж творчої діяльності встановлюється секретаріатами правлінь творчих спілок республіки починаючи з дня опублікування або першого публічного виконання чи публічного показу твору даного автора; в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби; г) служба у воєнізованій охороні, в органах спеціального зв'язку і в гірничорятувальних частинах, незалежно від відомчої підпорядкованості та наявності спеціального або військового звання; д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі; е) тимчасова непрацездатність, що почалася у період роботи; є) час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду; ж) час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку; з) період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років.

Згідно з ст.62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

З огляду на матеріали справи суд встановив, що за записами в трудових книжках загальний стаж роботи позивача дорівнює 23 роки 6 місяців 17 днів.

Згідно з п.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Згідно з п.22 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, стаж роботи громадян України за її межами підтверджується документами, легалізованими відповідно до законодавства (крім роботи на території колишнього СРСР і держав, з якими колишнім СРСР було укладено угоди про соціальне забезпечення, до укладення відповідних двосторонніх угод).

В трудових книжках позивача відсутній запис про період набуття професійно-технічної освіти 8 місяців 11 днів з 01.09.1976 року по 11.05.1977 року до початку військової служби. Відповідно до атестату № 7189 від 15.07.1977 року ОСОБА_1 в 1976 році вступив до професійно-технічного училища № 9 м. Полтави і в 1977 році закінчив повний курс технічного училища по професії токар.

Позивач виконував роботи з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з 28.12.1981 року в Будівельному управління 112 тресту Південтрансбуд монтажником 4 розряду по монтажу стальних і залізобетонних конструкцій, де відпрацював 1 рік 8 місяців 7 днів (підприємство ліквідовано, архівні документи підприємства знаходяться на окупованій території в архівній установі в м. Луганськ); з 01.08.1992 року у Луганському шахтобудівельному орендному підприємстві, правонаступником якого стало ЗАТ ШАХТОБУДІВЕЛЬНИК (91000, м. Луганськ, смт. Катеринівка, вул. Артема, 7, код ЄДРПОУ 00181591), де відпрацював монтажником 5 розряду по монтажу стальних і залізобетонних конструкцій 4 роки 11 місяців 29 днів (підприємство знаходиться в стані припинення, архівні документи підприємства знаходяться на окупованій території в архівній установі в м. Луганськ).

Суд погоджується з позивачем, що він отримав спеціальний стаж роботи, який підтверджується записами в трудовій книжці. Професія Монтажники по монтажу стальних і залізобетонних конструкцій була передбачена в Списках № 2 в постанові Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 у розділі XXIX Будівництво будівель і споруд: промислових, енергетичних, гідротехнічних, дорожньо-мостових, транспорту і зв'язку, житлових і культурно-побутових, а також надземних будівель і споруд шахт, рудників і комунікацій , в постанові Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10 у розділі XXVII Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння, реставрація та ремонт будівель, споруд та інших об'єктів , в постанові Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162 у розділі XXVII Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та ремонт будівель, споруд та інших об'єктів .

Згідно з листом Державного архіву Луганської області Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Луганської обласної державної адміністрації від 16.03.2018 року № С-43 документи з особового складу (накази по особовому складу, особові рахунки, відомості нарахування заробітної плати) зберігаються в архівних підрозділах установ, підприємств, організацій 75 років і не підлягають передачі в державний архів; ці документи повинні зберігатися в установах, організаціях, на підприємствах, які продовжують свою діяльність; якщо організація ліквідована, то документи передаються в архів організації вищого рівня відповідної галузі або в трудовий архів за місцем знаходження підприємства. Будівельне управління 112 тресту Південтрансбуд було розташовано у смт. Ювілейне м. Луганськ, яке на сьогоднішній день знаходиться на тимчасово окупованій території. Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Шахтобудівельне управління № 4 треста Стахановшахтобуд не перебуває у стадії припинення та знаходиться у м. Стаханов (нині Кадіївка). ЗАТ Шахтобудівельник є правонаступником Луганського шахтобудівельного орендного підприємства, яке перебуває у стані припинення та знаходяться у смт. Катеринівка м. Луганськ. У зв'язку з проведенням антитерористичної операції м. Луганськ та м. Кадіївка знаходяться на тимчасово окупованій території, тому направити запит для отримання архівних довідок на теперішній час не є можливим.

В трудових книжках позивача відсутній запис про період роботи в Будівельному управлінні № 34 Акціонерного товариства відкритого типу Ямалгазпромбуд 11 місяців 12 днів за 2000-2002 роки. Відповідно до архівної довідки муніципальної архівної установи м. Надима і Надимського району Ямало-Ненецького автономного округу Російської федерації № 2425/С від 14.07.2017 року в документах архівного фонду Будівельного управління № 34 Акціонерного товариства відкритого типу Ямалгазпромбуд значиться ОСОБА_1, 14.03.1959 р. н. та його заробіток при визначенні пенсії. За довідками БУ-34 ТОВ Ямалгазпромбуд-2000 від 02.07.2004 року № 320 та № 321 вбачається трудовий стаж позивача в якості каменяра 5 розряду по трудовому договору з 03.05.2000 року до 01.09.2002 року та з 02.09.2002 року до 03.07.2004 року.

Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731, при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Згідно з п.4.2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731, застосування списків проводиться за результатами атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Відповідно до п.2 Розділу 15 Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України Про пенсійне забезпечення .

Згідно з п. б ч.1 ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування : чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41.

Відповідно до п.4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці та пп.1.5 п.1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Згідно з п.4.4 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731, якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

З урахуванням зазначеного, суд погоджується з позивачем, що трудові книжки № БТ-І 4866441, БТ-І № 2668767, архівна довідка установи № 2425/С від 14.07.2017 року та довідки БУ-34 ТОВ Ямалгазпромбуд-2000 від 02.07.2004 року № 320 та № 321 є беззаперечними доказами, які свідчать про наявність у нього загального стажу роботи - 26 років 6 місяців 27 днів та стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 - 6 років 8 місяців 5 днів.

Таким чином, рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі № 9900 від 04.01.2018 року та № 9900 від 14.02.2018 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 є протиправними та належать до скасування.

Крім того, Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України . Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція , дію якого зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р, м. Луганськ у тому числі смт. Ювілейне, на території якого були розташовані підприємства, де працював позивач, відноситься до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р м. Луганськ у тому числі смт. Ювілейне відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 року № 252-VII та постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 року № 254-VII м. Луганськ у тому числі смт. Ювілейне визнане тимчасово окупованою територією.

Тобто, роботодавці, де працював позивач, припинили свою діяльність та їх архівні документи знаходяться на окупованій території в м. Луганськ та \ або в смт. Катеринівка, через це позивач позбавлений реальної можливості надати додаткові офіційні докази, які би підтверджували особливий характер його робіт або атестації робочого місця.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

З урахуванням зазначеного, на думку суду, вказані обставини не можуть позбавити позивача як громадянина України на його конституційне право на соціальних захист, зокрема на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно з ч.1 ст.45 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онер'їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії . З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі зарахувати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) до загального стажу роботи, який складає 26 років 6 місяців 27 днів, пільговий стаж за Списком № 2 - 6 років 8 місяців 5 днів, та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 05.12.2017 року.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під час розгляду справи відповідач не надав доказів, які спростовують встановлені вище факти.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 263 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (вул. Шишкіна, 48, к. 2, кв. 3, м. Одеса, 65088, РНОКПП НОМЕР_1) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (вул. Ільфа і Петрова, 4-А, м. Одеса, 65121, ідентифікаційний код 41248812) про визнання протиправними рішень від 04.01.2018 року № 9900 та від 14.02.2018 року № 9900, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі № 9900 від 04.01.2018 року та № 9900 від 14.02.2018 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1.

3. Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу роботи, який складає 26 років 6 місяців 27 днів, пільговий стаж за Списком № 2 - 6 років 8 місяців 5 днів, та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 05.12.2017 року.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (код ЄДРПОУ 41248812) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) суму сплаченого судового збору в розмірі 1409,60 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя М.М. Кравченко