Рішення

від 16.04.2018 по справі 816/138/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 квітня 2018 року м. ПолтаваСправа №816/138/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Пилипенко А.В.

та представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "ДОМІНІК" до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "ДОМІНІК" (надалі - позивач, ПрАТ "ДОМІНІК") звернулось до суду з позовною заявою до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС (надалі також відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

від 28.12.2017 №0000465009 про збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем: "Податок на прибуток підприємств, 11021000" загалом у розмірі 248205,50 грн;

від 28.12.2017 №0000475009 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість загалом у розмірі 228538,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 57134,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на безпідставність висновків контролюючого органу про порушення ПрАТ "ДОМІНІК" вимог статей 134, 138, 198, 200 Податкового кодексу України у зв'язку з визнанням безтоварними господарських операцій з ТОВ "КМЛ Логістик" та ПП "Орім". Зазначив, що право позивача на податковий кредит та витрати підтверджено належним чином складеними податковими накладними та первинними документами бухгалтерського обліку, що надані відповідачу у ході проведення перевірки, а копії залучені до матеріалів справи.

Відповідач позов не визнав, у відзиві представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, встановлені позаплановою виїзною документальною перевіркою ПрАТ "ДОМІНІК" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за жовтень-листопад 2014 року по взаємовідносинам з ПП "Орім", за липень 2015 року по взаємовідносинам з ТОВ "КМЛ Логістик" та податку на прибуток за 2014-2015 роки, відображені у акті перевірки від 12.12.2017 №100/28-10-50-09-08/00382208.

19.02.2018 судом одержано відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначив про те, що ПрАТ "ДОМІНІК" на перевірку надано документи, які у достатній мірі підтверджували реальність спірних господарських операцій /а.с. 47-59/. Звертав увагу на те, що доводи контролюючого органу про порушення платником вимог податкового законодавства ґрунтуються на припущеннях, які не можуть бути визнані допустимими доказами у справі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, наполягала на відмові у задоволенні позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

ПрАТ "ДОМІНІК" у встановленому законом порядку зареєстровано як юридичну особу, код ЄДРПОУ 00382208 /т. 1, а.с. 112-119/.

Позивач є правонаступником ПрАТ "Полтавакондитер", з 05.04.1996 перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Полтаві та є платником податку на прибуток на загальних підставах, податку на додану вартість (надалі також ПДВ) /т. 1, а.с. 120-175/.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД-2010 є виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів (10.82) /т. 1, а.с. 115/.

Фахівцями Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС у період з 20.11.2017 по 08.12.2017 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ "ДОМІНІК" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за жовтень-листопад 2014 року по взаємовідносинам з ПП "Орім", за липень 2015 року по взаємовідносинам з ТОВ "КМЛ Логістик" та податку на прибуток за 2014-2015 роки.

За результатами перевірки складено акт від 12.12.2017 №100/28-10-50-09-08/00382208 (надалі - Акт перевірки), в якому вказано на порушення платником податків таких вимог:

пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1, абзацу "б" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, наслідком чого визначено завищення позивачем податкового кредиту та, як наслідок, суми бюджетного відшкодування ПДВ у загальному розмірі 228538,00 грн (у т.ч., за листопад 2014 року - 167432,00 грн, за грудень 2014 року - 10957,00 грн, за липень 2015 року - 50149,00 грн);

підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток загалом на 208068,00 грн, у т.ч.: за 2014 рік - 160550,00 грн, за 2015 рік - 47518,00 грн /т. 1, а.с. 32-77/.

Не погодившись з висновками Акта перевірки, позивач листом від 19.12.2017 вих. №2220 надав заперечення про їх перегляд /т. 1, а.с. 85-94/.

За результатами розгляду заперечень відповідач листом від 20.12.2017 вих. №65891/10/28-10-50-09-18 повідомив про уточнення висновків Акта перевірки без зміни суті порушення /т. 1, а.с. 95-104/.

На підставі згаданого вище Акта перевірки відповідач 28.12.2017 сформував податкові повідомлення-рішення:

№0000465009 про збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем: "Податок на прибуток підприємств, 11021000" загалом у розмірі 248205,50 грн (у т.ч., 208068,00 грн - основний платіж, 40137,50 грн - штрафні (фінансові) санкції) /т. 1, а.с. 106-108/;

№0000475009 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість загалом у розмірі 228538,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 57134,50 грн /т. 1, а.с. 109, 110/.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням суб'єкта владних повноважень та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

В основу спірних рішень контролюючим органом покладені дані Акта перевірки про неправомірне формування позивачем витрат та податкового кредиту за рахунок господарських операцій з ТОВ "КМЛ Логістик" (код ЄДРПОУ 39400267) та ПП "Орім" (код ЄДРПОУ 39355541).

Зокрема, відповідач зазначив, що надані до перевірки акти здачі-приймання виконаних робіт ПП "Орім" не розкривають зміст господарської операції з надання контрагентом маркетингових послуг. У наданих позивачем звітах щодо проведення фокус-групових досліджень, телефонних опитувань, анкетувань тощо міститься загальна інформація без зазначення адреси, за якою проводились дослідження, кількості опитаних споживачів, кількісних та вартісних показників маркетингових досліджень, що на переконання контролюючого органу свідчить про відсутність фактичного проведення вказаних досліджень та економічну недоцільність придбання маркетингових послуг.

Зі змісту наявної податкової інформації, наданої листом ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУДФС у Київській області від 18.03.2015 №170/10-13-22-05/39355541, встановлено, що ПП "Орім" не має необхідної кількості трудових та матеріальних ресурсів, виробничих потужностей, транспортних засобів для ведення господарської діяльності.

Звертав увагу на те, що СВ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №22012000000000061, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 200, ч. 5 ст. 191 КК України. У ході досудового розслідування з'ясовано, що невстановленими особами упродовж 2014-2015 років з метою прикриття незаконної діяльності із мінімізації податкового кредиту та заволодіння грошовими коштами в особливо великих розмірах, без мети фактичного здійснення фінансово-господарської діяльності створено ПП "Орім", що використовувалось для мінімізації ПДВ та податку на прибуток шляхом складення документів без реального здійснення господарських операцій.

Крім того, відповідач зауважив, що позивачем на перевірку не надано головну книгу, розшифровку податкового обліку доходів та витрат, оборотно-сальдові відомості, журнали-ордери щодо правовідносин з ТОВ "КМЛ Логістик".

За твердженням відповідача, звіти за формою 1-ДФ ТОВ "КМЛ Логістик" не містять відомостей про виплату коштів особам, які зазначені у якості водіїв у товарно-транспортних накладних. А відповідно до баз даних ДАІ транспортні засоби, вказані у товарно-транспортних накладних, не зареєстровані за ТОВ "КМЛ Логістик".

До того ж, податковою інформацією від 19.02.2016 №5115/14-02, наданою ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, повідомлено про неправомірність визначення ТОВ "КМЛ Логістик" сум податкового кредиту та податкових зобов'язань за липень 2015 року.

Враховуючи вищевикладене, відповідач стверджував, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали фіктивний характер, оскільки послуги фактично не надано, а договори та інші фінансово-господарські документи учасники господарських операцій склали з метою незаконного отримання податкової вигоди.

За таких обставин, фіскальний орган дійшов висновку, що позивач неправомірно сформував витрати та податковий кредит за спірний період і це призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ та заниження об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Оцінюючи наведені твердження контролюючого органу та досліджуючи фактичні обставини справи в їх сукупності, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут та надалі - в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2015) об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу першого пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2015) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 01.01.2015) було визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Крім того, за змістом підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з абзацом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду /пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України/.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Абзацом "б" пункту 200.4 названої статті (у редакції, чинній з 01.01.2015) було визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

Окрім того, як визначено частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (тут та надалі - в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

А відповідно до частини першої статті 9 названого Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому у статті 1 згаданого Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, об'єкт оподаткування податком на прибуток та ПДВ платником податків визначається за даними бухгалтерського обліку господарських операцій та за наявності сукупності таких елементів: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; (3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; (4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; (5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

У ході судового розгляду справи представник позивача повідомила, що ПАТ "Полтавакондитер" (замовник) 01.11.2014 укладено з ТОВ "КМЛ Логістик" (виконавець) договір №437/12-14 транспортного експедирування, за умовами якого виконавець зобов'язувався за рахунок замовника перевезти / організувати перевезення вантажів в обсягах, в термін, в пункт призначення та на умовах, визначених цим договором, а замовник зобов'язувався сплатити на користь виконавця встановлену даним договором плату /т. 3, а.с. 1-5/.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд зауважує, що складені ТОВ "КМЛ Логістик" податкові накладні, копії яких залучено до матеріалів справи /т. 4, а.с. 27-122/, містять обов'язкові реквізити, зазначені у пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зауваження відповідача щодо змісту та форми податкових накладних в Акті перевірки та письмовому відзиві на позов відсутні.

Також, контролюючим органом не спростовано того, що на момент складення згаданих вище податкових накладних ТОВ "КМЛ Логістик" мало статус платника податку на додану вартість та було зареєстрованим як юридична особа у встановленому законодавством порядку /т. 2, а.с. 193-201/.

Факт виконання сторонами своїх зобов'язань за договором від 01.11.2014 №437/12-14 підтверджено залученими до матеріалів справи актами надання автопослуг, рахунками-фактурами та товарно-транспортними накладними /т. 3, а.с. 6-237/.

Зауваження відповідача щодо змісту та форми податкових накладних в Акті перевірки та письмовому відзиві на позов відсутні.

Розрахунки між сторонами проведено у безготівковій формі, про що до матеріалів справи залучені копії платіжних доручень /т. 4, а.с. 1-26/.

Придбання послуг з транспортного експедирування зумовлено необхідністю доставки вантажів, у т.ч. готової продукції ПАТ "Полтавакондитер" споживачам, що відповідає меті діяльності як замовника, так і виконавця, основним видом діяльності якого визначено іншу допоміжну діяльність у сфері транспорту (код за КВЕД-2010 52.29) /т. 2, а.с. 194/.

Стосовно тверджень відповідача про ненадання позивачем на запит контролюючого органу головної книги, розшифровки податкового обліку доходів та витрат, оборотно-сальдових відомостей, журналів-ордерів щодо правовідносин з ТОВ "КМЛ Логістик", суд зауважує, що фіскальним органом проведено виїзну перевірку платника податків, у ході якої ревізори Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС мали можливість безпосередньо за місцем розташування підприємства витребувати та ознайомитись із зазначеними документами.

З приводу посилань відповідача на те, що звіти за формою 1-ДФ ТОВ "КМЛ Логістик" не містять відомостей про виплату коштів особам, які зазначені у якості водіїв у товарно-транспортних накладних, суд зауважує, що у даному звіті вказано виключно податковий номер особи, якій виплачено дохід, без зазначення прізвища та ініціалів /т. 7, а.с. 8-10/. У свою чергу, відповідачем на вимогу суду не надано витягів з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, а залучені до матеріалів справи письмові пояснення /т. 7, а.с. 179-184/ не містять посилань на джерело отримання відповідної інформації, а тому не визнаються судом у якості належних та достовірних доказів.

Крім того, суд зауважує, що залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Щодо тверджень відповідача про відсутність у ТОВ "КМЛ Логістик" транспортних засобів, суд зауважує, що чинним законодавством не заборонено використання автомобілів третіх осіб без оформлення письмових договорів (за наявності техпаспорта та посвідчення водія). Зокрема, позивачем до матеріалів справи надано копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, посвідчень водіїв /т. 7, а.с. 66-70/.

Суд не визнає у якості належного та достовірного доказу у справі податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах фіскального органу та надана іншими контролюючими органами, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та фінансово-господарської діяльності підприємства.

Зважаючи на підтвердження позивачем фактів отримання транспортно-експедиційних послуг та їх використання у власній господарській діяльності, суд вважає доведеною реальність спірних господарських операцій з ТОВ "КМЛ Логістик".

Відповідачем не надано доказів та не зазначено обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення спірних господарських операцій. Зокрема, не надано доказів, що підтверджували б невідповідність змісту угод дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчили про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкта оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Враховуючи вищевикладене в своїй сукупності, суд дійшов висновку, що спірними рішеннями позивачу безпідставно збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток за 2015 рік у розмірі 47518,00 грн /т. 1, а.с. 108/, а також зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2015 року у розмірі 50149,00 грн та нараховано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 12537,25 грн /т. 1, а.с. 109, 110/.

Відтак, податкові повідомлення-рішення в цій частині належить визнати протиправними та скасувати, а позов ПрАТ "ДОМІНІК" - задовольнити.

Разом з цим, щодо правомірності донарахування позивачу грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 160550,00 грн, застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 40137,50 грн, а також зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад-грудень 2014 року загалом у розмірі 178389,00 грн та нарахування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 44597,25 грн, суд встановив такі обставини.

У судовому засіданні представник позивача пояснила, що ПАТ "Полтавакондитер" (замовник) 01.09.2014 укладено з ПП "Орім" (виконавець) договір №206 про надання маркетингових послуг, за умовами якого виконавець зобов'язувався надати замовнику послуги, а замовник - прийняти їх та оплатити на умовах, визначених даним договором /т. 5, а.с. 11-14/.

Зі змісту залученої до матеріалів справи копії додатку №1 до договору від 01.09.20104 №206 суд встановив, що предметом договору визначено надання послуг з вивчення динаміки продажів товарів шляхом проведення телефонного опитування, фокус-груп, on-line опитування тощо /т. 5, а.с. 15/.

За твердженням позивача, метою укладення даного договору було одержання рекомендацій з ефективного просування продукції ТМ Домінік у мережі ТОВ "АТБ-Маркет", а результатом отриманих послуг стало введення в асортимент магазинів окремих категорій товарів /т. 7, а.с. 71-72/.

На підтвердження виконання сторонами своїх зобов'язань за договором від 01.09.20104 №206 про надання маркетингових послуг позивачем надані копії звітів про визначення відносної динаміки продажів продукції, звітів про проведені опитування споживачів, звітів про проведені маркетингові дослідження, звітів про визначення залишків продукції у торговій мережі, актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг), рахунків, податкових накладних, платіжних доручень /т. 5, а.с. 17-128/, наказу від 26.08.2014 №152/1 "Про проведення маркетингових досліджень", звіту про проведення маркетингових досліджень /т. 7, а.с. 162-167/.

Дослідивши в судовому засіданні надані позивачем копії документів, суд зауважує, що вони у своїй сукупності не містять конкретно визначених змісту та обсягу господарської операції, що не дає можливості пов'язати такі документи з конкретною господарською операцією.

Крім того, у долучених до матеріалів справи документах не визначено собівартість виконаних маркетингових послуг, що виключає будь-яку можливість визначити яким чином формувалась вартість таких послуг виконавцем. Відсутність наведених відомостей, у свою чергу, унеможливлює визначення розміру витрат, понесених ПП "Орім" у зв'язку з ймовірним наданням маркетингових послуг та підтвердження економічної обґрунтованості вартості таких послуг, виставленої до сплати позивачу.

Так само, у позивача відсутні документи, що дали б змогу чітко відстежити результат замовлених послуг, а залучені до матеріалів справи копії актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та звітів про проведені маркетингові дослідження мають загальний характер та не містять відомостей про конкретні результати наданих послуг.

Доводи позивача про те, що у результаті отримання згаданих послуг підприємством досягнуто домовленість щодо збільшення обсягів поставки своєї продукції у торгівельну мережу ТОВ "АТБ-Маркет" та оптимізації її асортименту не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Щодо посилань відповідача на відомості про порушення стосовно невстановлених осіб кримінального провадження №22012000000000061, суд звертає увагу на приписи частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Під час розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним тощо.

А тому, сам факт порушення кримінального провадження стосовно невстановлених осіб не може бути беззаперечним доказом безтоварності господарських операцій.

Водночас, враховуючи недоведеність фактичного вчинення на користь позивача спірних операцій з надання маркетингових послуг ПП "Орім", відсутність видимих розумних економічних та організаційно-адміністративних причин для укладання договору про надання таких послуг, а також відсутність чинників, з якими закон пов'язує можливість формування позивачем витрат та податкового кредиту за спірними операціями, зокрема, - відсутність зв'язку витрат позивача за вказаним договором з його господарською діяльністю, суд, керуючись внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на оцінці в сукупності всіх доказів по справі, на встановлених судом обставинах та вищенаведених положеннях законодавства, дійшов висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування витрат та податкового кредиту за вищезазначеними господарськими операціями.

Відтак, в даній частині позовних вимог належить відмовити.

Беручи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ПрАТ "ДОМІНІК" частково.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

А відповідно до частини першої цієї статті, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, зважаючи на ухвалення судом рішення про часткове задоволення позовних вимог, за відсутності документально підтверджених судових витрат відповідача, суд вважає за необхідне стягнути з Офісу великих платників податків ДФС, як юридичної особи публічного права, що має самостійні бюджетні асигнування та до структури якого на правах відділу без права юридичної особи входить відповідач, на користь ПрАТ "ДОМІНІК" судовий збір у розмірі 1653,06 грн.

Керуючись статтями 2-6, 72-78, 90, 139, 244-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "ДОМІНІК" до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС від 28.12.2017 №№ НОМЕР_1 в частині збільшення Приватному акціонерному товариству "ДОМІНІК" грошового зобов'язання за платежем: "Податок на прибуток підприємств, 11021000" у розмірі 47518,00 грн (сорок сім тисяч п'ятсот вісімнадцять гривень) за основним платежем.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС від 28.12.2017 №№ НОМЕР_2 в частині зменшення Приватному акціонерному товариству "ДОМІНІК" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2015 року у розмірі 50149,00 грн (п'ятдесят тисяч сто сорок дев'ять гривень) та застосованої штрафної (фінансової) санкції у розмірі 12537,25 грн (дванадцять тисяч п'ятсот тридцять сім гривень двадцять п'ять копійок).

У задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС від 28.12.2017 №№ НОМЕР_1 в частині збільшення Приватному акціонерному товариству "ДОМІНІК" грошового зобов'язання за платежем: "Податок на прибуток підприємств, 11021000" у загальному розмірі 200687,50 грн (двісті тисяч шістсот вісімдесят сім гривень п'ятдесят копійок) відмовити.

У задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС від 28.12.2017 №№ НОМЕР_2 в частині зменшення Приватному акціонерному товариству "ДОМІНІК" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад - грудень 2014 року загалом у розмірі 178389,00 грн (сто сімдесят вісім тисяч триста вісімдесят дев'ять гривень) та застосованої штрафної (фінансової) санкції у загальному розмірі 44597,25 грн (сорок чотири тисячі п'ятсот дев'яносто сім гривень двадцять п'ять копійок) відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС (код ЄДРПОУ 39440996; вул. Дегтярівська, 11 Г, м. Київ, 04119) на користь Приватного акціонерного товариства "ДОМІНІК" (код ЄДРПОУ 00382208; вул. М. Бірюзова, 2, м. Полтава, Полтавська область, 36009) судові витрати у розмірі 1653,06 грн (одна тисяча шістсот п'ятдесят три гривні шість копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20 квітня 2018 року.

Суддя О.О. Кукоба