Рішення

від 16.04.2018 по справі 819/41/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/41/18

16 квітня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Мірінович У.А.

за участю:

секретаря судового засідання Хоменко Л.В.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаш -Сервіс" про зупинення видаткових операцій та стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Тернопільській області звернулося у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаш - Сервіс" про зупинити видаткові операції товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаш - Сервіс" шляхом накладення арешту на кошти платника податків у розмірі податкового боргу 418522 грн. 98 коп. та стягнення податкового боргу за рахунок готівки, що належить ТОВ "Агромаш - Сервіс" та з рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ "Агромаш - Сервіс" в розмірі 418522 грн. 98 коп.

Тернопільським окружним адміністративним судом у судовому засіданні по даній справі, яке проводилося 14.03.2018 оголошувалася перерва для надання представником позивача по справі додаткових доказів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкового зобов'язання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі, та з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 418522 грн. 98 коп. Оскільки відповідач не сплатив у добровільному порядку зазначений податковий борг, то дана сума заборгованості підлягає стягненню за рахунок готівки, що належить ТОВ "Агромаш - Сервіс" та з рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ "Агромаш - Сервіс".

Щодо позовних вимог про зупинення видаткових операцій ТОВ "Агромаш - Сервіс" шляхом накладення арешту на кошти платника податків позивач зазначив, що відповідно до підпункту 20.1.33. пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Оскільки у ТОВ "Агромаш - Сервіс" відсутнє на праві власності будь - яке нерухоме майно, а балансова вартість майна відповідача складає 8621,66 грн., що є менша суми податкового боргу, то просить зупинити видаткові операції ТОВ "Агромаш - Сервіс" шляхом накладення арешту на кошти платника податків у розмірі податкового боргу 418522 грн. 98 коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи судом. Про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, що ТОВ "Агромаш - Сервіс" зареєстроване як юридична особа 07.05.2001 та перебуває на обліку в Тернопільській ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області, як платник податків.

Відповідно до статті 67 Конституції України та підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) на відповідача покладений обов'язок сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законодавством.

Суд встановив, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкового зобов'язання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами на загальну суму 418522 грн. 98 коп., з яких:

- з податку на прибуток приватних підприємств на суму 94706 грн. 26 коп., в тому числі 11763,24 грн. пені;

- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 323816 грн. 72 коп., в тому числі штрафні санкції в розмірі 83521,41 грн. та 12108,05 грн. пені.

Зазначена сума заборгованості підтверджується довідкою про наявність податкового боргу від 14.12.2017, розрахунками суми позовних вимог (арк. справи 15-16), копією інтегрованої картки платника податків з податку на прибуток приватних підприємств (арк. справи 32-39), податковими деклараціями з податку на додану вартість (арк. справи 23-24), розрахунками пені (арк. справи 25-26), податковими повідомленнями - рішеннями № НОМЕР_1 від 18.09.2017 (на підставі акта перевірки № 464/19-18-12-07/31299698 від 30.08.2017) та № НОМЕР_2 від 24.11.2017 (на підставі акта перевірки № 2440/19-00-12-07/31299698 від 24.11.2017).

Також, як слідує з матеріалів справи, що рішенням ГУ ДФС у Тернопільській області № 3 від 27.04.2017 відповідачу було надано розстрочку податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 331772,20 грн. терміном сплати 20 числа щомісяця, починаючи з 20.05.2017 до 20.12.2017 рівними частинами 41471,52 грн. та з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 412209,98 грн. терміном сплати 20 числа щомісяця, починаючи з 20.05.2017 до 20.12.2017 рівними частинами 51526, 24 грн.

Однак, у зв'язку з порушенням платником податків умов погашення розстроченого податкового боргу, а саме несплата у встановлений термін чергових часток розстрочених сум, позивач прийняв рішення № 3с від 30.11.2017 про скасування рішення № 3 від 27.04.2017 про розстрочення податкового боргу.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач несвоєчасно сплатив чергові частки розстрочених сум згідно рішення № 3 від 27.04.2017, то у відповідача залишився несплачений податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 94706 грн. 26 коп. та залишилася несплачена відповідна сума податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів.

Водночас, доказів оскарження чи скасування у встановленому порядку зазначених податкових повідомлень - рішень відповідач не надав, а суд не здобув. Також відповідач не надав, а суд не здобув доказів, які б підтверджували самостійну сплату відповідачем визначеної у податкових повідомлень - рішень та у податкових декларацій суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів.

Таким чином, податкове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, нараховані контролюючим органом на підставі зазначених податкових повідомлень - рішень є узгодженими у порядку і на умовах, визначених ПК України. Також є узгоджена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, яка самостійно визначена платником податку в податкових деклараціях поданих позивачу.

Відповідно до підпункту 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Пунктом 57.1. статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3. статті 57 ПК України).

Відповідно до пункту 129.1. статті 129 ПК України після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, визнається згідно з підпунктом 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 ПК України податковим боргом.

Таким чином, заборгованість відповідача перед бюджетами та державними цільовими фондами з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 94706 грн. 26 коп., та з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 323816 грн. 72 коп. є податковим боргом.

Суд встановив, що у зв'язку з несплатою податкового боргу згідно статті 59 ПК України відповідачу було надіслано податкову вимогу форми "Ю" № 21574-17 від 05.12.2016.

Як слідує з матеріалів справи, з дати отримання податкової вимоги, відповідач податковий борг не погашав у повному обсязі, а отже, відповідно до статті 60 ПК України зазначена податкова вимога не відкликалася.

На час розгляду справи судом, доказів погашення податкового боргу сумі 418522 грн. 98 коп. відповідач не надав, а суд не здобув.

Пунктом 41.2. статті 41 ПК України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до пунктів 95.3., 95.4. статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи зазначене, а також те, що на момент вирішення справи по суті відповідач не надав доказів сплати податкового боргу в сумі 418522 грн. 98 коп., суд дійшов висновку про наявність підстав для його стягнення.

Щодо позовної вимоги про накладення арешту на кошти платника податків у розмірі податкового боргу 418522 грн. 98 коп., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 87.1. статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктами 88.1., 88.2. статті 88 ПК України визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Підстави виникнення права податкової застави визначені статтею 89 ПК України.

Як слідує з матеріалів справи, що контролюючим органом вживалися заходи щодо погашення податкового боргу з відповідача, а саме відповідно до положень статті 89 ПК України ГУ ДФС у Тернопільській області прийняв рішення від 06.03.2017 № 603/10/19-0017-14/2336 про опис майна ТОВ "Агромаш - Сервіс" у податкову заставу.

Внаслідок проведених дій, позивач виявив у боржника - ТОВ "Агромаш - Сервіс" наявне майно у власності, про що були складені акти опису майна від 07.03.2017, від 20.03.2017 та від 13.04.2017 (арк. справи 44 - 46). Однак за результатами проведеної перевірки стану збереження майна ТОВ "Агромаш - Сервіс", про що був складений відповідний акт № 27 від 07.12.2017, встановлено, що майно, які зазначені в актах опису майна відсутнє за даними бухгалтерського обліку, у зв'язку з чим відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212, ч.1 ст. 388 КК України за №32018210000000003 від 28.02.18.

Водночас, згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 28.12.2017 № 109368231 щодо ТОВ "Агромаш - Сервіс" слідує те, що в останнього відсутнє на праві власності будь - яке нерухоме майно.

Також листом від 01.12.2017 відповідач повідомив позивача про те, що в наявності ТОВ "Агромаш - Сервіс" є такі основні засоби: монітор та системний блок на загальну суму 8621,66 грн.

Відповідно до підпункту 20.1.33. пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Системний аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування:

1) арешт на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу;

2) адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом (не виключно обов'язку сплатити податкове зобов'язання), який застосовується за адміністративним або судовим рішенням (в залежності від виду майна).

Відповідно до пункту 94.4. статті 94 КАС України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Відповідно до абзацу другого пункту 9.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976 виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється, зокрема, за судовим рішенням (у тому числі рішенням, ухвалою, постановою суду).

Таким чином, враховуючи те, що у ТОВ "Агромаш - Сервіс" відсутнє нерухоме майно для погашення податкового боргу в сумі 418522 грн. 98 коп., що повністю підтверджується належними і допустимими доказами, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення видаткових операцій ТОВ "Агромаш - Сервіс" шляхом накладення арешту на кошти платника податків у розмірі податкового боргу 418522 грн. 98 коп. з метою забезпечення виконання останнім своїх грошових зобов'язань перед бюджетом.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України судові витрати у даній справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області (адрес: 46003, Тернопільська обл., м.Тернопіль, вул. Білецька, 1, код ЄДРПОУ 39403535) до товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаш -Сервіс" (адрес: 47740, Тернопільська обл., Тернопільський район, смт. Великі Бірки, вул. Шкільна,13, код ЄДРПОУ 31299698) про зупинення видаткових операцій ТОВ "Агромаш -Сервіс" шляхом накладення арешту на кошти платника податків та стягнення податкового боргу за рахунок готівки і з рахунків у банках в розмірі 418522,98 грн., - задовольнити повністю.

Зупинити видаткові операції товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаш -Сервіс" (адрес: 47740, Тернопільська обл., Тернопільський район, смт. Великі Бірки, вул. Шкільна,13, код ЄДРПОУ 31299698) шляхом накладення арешту на кошти платника податків у розмірі податкового боргу 418522 (чотириста вісімнадцять тисяч п'ятсот двадцять дві) грн. 98 коп.

Стягнути з рахунків платника податків товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаш - Сервіс" (адрес: 47740, Тернопільська обл., Тернопільський район, смт. Великі Бірки, вул. Шкільна,13, код ЄДРПОУ 31299698) у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Агромаш -Сервіс" (адрес: 47740, Тернопільська обл., Тернопільський район, смт. Великі Бірки, вул. Шкільна,13, код ЄДРПОУ 31299698) кошти у розмірі податкового боргу в сумі 418522 (чотириста вісімнадцять тисяч п'ятсот двадцять дві) грн. 98 коп. в тому числі за плетежем:

- податок на прибуток приватних підприємств - 94706 (дев'яносто чотири тисячі сімсот шість) грн. 26 коп. на р/р 33114318700513, код одержувача 38038156, МФО 838012, код бюджетної класифікації НОМЕР_3;

- податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів - 323816 (триста двадцять три тисячі вісімсот шістнадцять) грн. 72 коп. на р/р 31115029700513, код одержувача 38038156, МФО 838012, код бюджетної класифікації 30140100.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 квітня 2018 року.

Головуючий суддя Мірінович У.А.

копія вірна

Суддя Мірінович У.А.