Ухвала

від 21.04.2018 по справі 344/5194/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/5194/18

Провадження № 1-кс/344/2035/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , та його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12018090010000927 від 07.03.2018 року , -

В С Т А Н О В И Л А:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором в обгрунтування якого посилався на те, що слідчим відділом Івано-Франківського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області розслідується кримінальне провадження № 12018090010000927 від 07.03.2018 року за фактом вчинення протиправних дій службовою особою Державного архіву Івано-Франківської області, що виразились у вимаганні неправомірної вигоди у ОСОБА_6 в розмірі 500 доларів США, за вчинення дій у його інтересах, з використанням наданого їй службового становища, зокрема, надання інформації з обмеженим доступом щодо розміщення родовищ корисних копалин на території Івано-Франківської області .

Досудовим розслідуванням встановлено, що заступника директора Державного архіву Івано-Франківської області ОСОБА_4 на підставі розпорядження голови Івано-Франківської обласної адміністрації ОСОБА_7 № 300-к від 31.12.2009 року переведено з 31.12.2009 року на посаду директора Державного архіву Івано-Франківської області.

12.08.2016 року на підставі розпорядження голови Івано-Франківської обласної адміністрації ОСОБА_8 № 197-к від 12.08.2016, ОСОБА_4 присвоєно 6 (шостий) ранг державного службовця у межах категорії «Б» посад державної служби.

У відповідності до посадової інструкції Директора Державного архіву Івано-Франківської області, затвердженої головою Івано-Франківської обласної адміністрації від 15.08.2016 року, у своїй діяльності ОСОБА_4 керується Конституцією України, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Державної архівної служби України, розпорядженнями голови облдержадміністрації, рішеннями обласної ради, Положенням про Державний архів Івано-Франківської області. Окрім цього, директор Державного архіву Івано-Франківської області здійснює керівництво діяльністю Державного архіву Івано-Франківської області, розподіляє обов`язки між працівниками архіву, очолює та контролює їх роботу, в тому числі забезпечує доступ до публічної інформації, розпорядником якої є Державний архів області, вирішує питання про видачу документів Національного архівного фонду, що зберігаються в держархіві, юридичним особам у тимчасове користування поза держархівом та про доступ користувачів до роботи над документами.

Однак ОСОБА_4 , займаючи посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій та будучи згідно з приміткою 1 дост. 364 КК Українислужбовою особою, а згідно Примітки 2 до ст.368 КК України службовою особою, яка займає відповідальне становище та у відповідності до вимог ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції" - суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення використав свої службові повноваження у злочинних цілях.

Так, наприкінці 2017 року у кооперативу «Проектант» (кодЄДРПОУ 19402706), що згідно коду КВЕД 46.39 займається діяльністю у сфері інжинірингу, геології та геодезії, та наданні послуг технічного консультування в цих сферах, виникла необхідність у отриманні інформації щодо розміщення родовищ корисних копалин на території Івано-Франківської області, що є перспективними та не перебувають у розробці в інших суб`єктів підприємницької діяльності.

У зв`язку з цим, 05.03.2018 року голова кооперативу «Проектант» (кодЄДРПОУ 19402706) ОСОБА_6 звернувся до директора Державного архіву Івано-Франківської області ОСОБА_4 з проханням допомогти у пошуку та наданні інформації, що була необхідною для провадження економічної діяльності кооперативом «Проектант».

В цей час у ОСОБА_4 виник умисел на отримання неправомірної вигоди з використанням свого службового становища.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 05.03.2018 року повідомив голові кооперативу «Проектант» ОСОБА_6 про те, що за вирішення питань щодо швидкого пошуку та надання інформації, щодо розміщення родовищ корисних копалин на території Івано-Франківської області, що є перспективними та не перебувають у розробці в інших суб`єктів підприємницької діяльності, яка була необхідною для провадження економічної діяльності кооперативом «Проектант», необхідно надати неправомірну вигоду в розмірі 500 доларів США, на що ОСОБА_6 вимушено погодився.

В подальшому, 19.04.2018 року ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою незаконного збагачення шляхом використання свого службового становища, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та свідомо бажаючи настання таких наслідків, перебуваючи у приміщенні свого службового кабінету, а саме директора Державного архіву Івано-Франківської області, за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Сагайдачного, 42-А, вимагав та отримав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 500 доларів США за надання кооперативу «Проектант» інформації, щодо розміщення родовищ корисних копалин на території Івано-Франківської області, що є перспективними та не перебувають у розробці в інших суб`єктів підприємницької діяльності.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з вищою освітою, одружений, працюючий на посаді директора Державного архіву Івано-Франківської області, раніше не судимий .

21.04.2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: показаннями потерпілого ОСОБА_6 , протоколом огляду та вручення грошових коштів від 19.04.2018 року, протоколом огляду місця події від 19.04.2018 року, протоколом освідування особи від19.04.2018 року, протоколом обшуку від 20.04.2018 року, та іншими зібраними доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, за вчинення якого, відповідно до санкції зазначеної статті, передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років.

В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених

ст. 177 ч. 1 КПК України, а саме:

- п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 відомо про те, що він підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, і відповідно усвідомлює неминучість покарання за вчинення цього злочину;

- п. 2 - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки 19.04.2018 під час отримання неправомірної вигоди ОСОБА_4 намагався приховати сліди злочину та частково знищив предмет хабаря, - грошові кошти в сумі 500 доларів США, шляхом їх розриву та зливу до стічної каналізації адміністративної будівлі Державного архіву Івано-Франківської області;

- п. 3 незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_6 , оскільки йому відоме його місце перебування .

Враховуючи наведені ризики, обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання та домашнього арешту неможливе.

Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не може запобігти зазначеним ризикам, оскільки до органів досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваного, покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язується, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.

Інший вид запобіжного заходу заставу, застосувати відносно підозрюваного також неможливо, оскільки він не працює, не має постійного джерела доходів та власних коштів, відсутні також особи, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до п. 1, ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та ст. 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Перелічені ризики є достатніми для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав викладених в ньому обставин, просив задоволити.

В судовому засіданні захисник підозрюваного заперечила проти задоволення заявленого клопотання, мотивуючи тим, що ОСОБА_4 має постійне місце прживання, особисто не знайомий з потерпілим ОСОБА_6 . Крім того, будь-яких речових доказів досудвим слідством не виявлено. ОСОБА_4 має постійне місце роботи, стабільне джерело доходів та власні кошти, а також є особи, які можуть внести кошти на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання покладених на нього обовязків.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів клопотання вбачається, що 21.04.2018 року, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 , злочину передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

При цьому доводи захисника підозрюваного фактично зводяться до оцінки зібраних органом досудового розслідування доказів на предмет доведеності вини ОСОБА_4 .

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 вказаного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров`я та майновий стан, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця проживання, а також відсутність судимості.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити частково та застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И Л А :

Клопотання задоволити частково.

Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 із вищою освітою, українця, громадянина України, одруженого, працюючого на посаді директора Державного архіву Івано-Франківської області, зі слів раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів до 20 червня 2018 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу 70 480 (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 на строк до 20 червня 2018 року включно обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утриматись від спілкування з усіма свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;

та роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити ОСОБА_9 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_10 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1