Рішення

від 19.04.2018 по справі 826/14988/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 квітня 2018 року № 826/14988/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі

Головуючого судді Шейко Т.І.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної фіскальної служби у Київській області доТовариства з обмеженою відповідальністю Дакстер Трен ; Товариства з обмеженою відповідальністю Топ Ран провизнання правочину недійсним В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної фіскальної служби у Київський області звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просило суд визнати недійсним правочин між Товариством з обмеженою відповідальністю Дакстер Трен (Код ЄДРПОУ 40076727) і Товариством з обмеженою відповідальністю Топ Ран (Код ЄДРПОУ 39023140), за результатами якого складено податкову накладну від 22.05.2016 №10.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірна податкова накладна від 22.05.2016 №10 підписана ОСОБА_1, якого вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 08 лютого 2017 року визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 205-1 Кримінального кодексу України та призначено йому покарання у вигляді 1 року обмеження волі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, заявив клопотання про продовження розгляду у порядку письмового провадження.

Представники відповідачів заперечень проти позову (відзиву на позов) не надали, у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотань про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника чи відкладення розгляду справи не надходило.

Враховуючи заявлене клопотання та неявку представників відповідачів, суд ухвалив продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю Дакстер Трен зареєстровано за адресою: 08720, Київська область, місто Обухів, вул. Миру, 11-А, директором є ОСОБА_1; Товариство з обмеженою відповідальністю Топ Ран зареєстровано за адресою: 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4А, оф. 139.

Відповідно до податкової накладної від 22.05.2016 №10, виписаної на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Топ Ран , у вказаний період було надано послуги на загальну суму 123600,00 грн.

Згідно вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 08 лютого 2017 року по кримінальній справі №755/1949/17, який станом на 09 березня 2017 року набрав законної сили, вбачається наступне:

ОСОБА_1 в кінці 2016 року, в денний час доби біля закладу швидкого харчування McDonalds (МакДональдз), за адресою Броварський проспект, буд.27 в м. Києві, зустрівся з невстановленою слідством особою з приводу внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, за грошову винагороду.

Усвідомлюючи протиправний характер дій, запропонованих йому невстановленою слідством особою, ОСОБА_1, з корисливих спонукань, погодився на таку пропозицію.

На час підписання ОСОБА_1 договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Дакстер Трен (код за ЄРДПОУ 40076727) від 04.05.2016, протоколу №2 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Дакстер Трен (код за ЄРДПОУ 40076727) від 04.05.2016, останній розумів, що він вносить неправдиві відомості в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації (реєстраційної дії) Товариства з обмеженою відповідальністю Дакстер Трен (код за ЄРДПОУ 40076727), оскільки ОСОБА_1 та невстановлена слідством особа, домовились, про те, що директором та учасником товариства буде призначено ОСОБА_1 і він у подальшому до діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Дакстер Трен (код за ЄРДПОУ 40076727) не буде мати ніякого відношення, а фінансово-господарською діяльністю з використанням Товариства з обмеженою відповідальністю Дакстер Трен (код за ЄРДПОУ 40076727) будуть займатися інші особи.

За свої злочинні дії, що виразились у внесенні в документи, які відповідно до закону подавались для проведення державної реєстрації юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Дакстер Трен (код за ЄРДПОУ 40076727), ОСОБА_1 отримав від невстановленої слідством особи грошову винагороду, що становить 2500 гривень.

10 травня 2016 року на підставі підписаних ОСОБА_1 документів, Товариство з обмеженою відповідальністю Дакстер Трен (код за ЄРДПОУ 40076727) перереєстровано в реєстраційній службі Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області.

Як висновок, вироком суду, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті. 205-1 Кримінального Кодексу України та призначено йому покарання у виді 1 року обмеження волі .

З огляду на наявний вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 08 лютого 2017 року у справі № 755/1949/17, контролюючий орган вважає наявність правових підстав для визнання вищевказаного договору недійсним.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктом 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи, зокрема, мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Приписами частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У силу ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, визначені положеннями статті 228 Цивільного кодексу України, відповідно яких, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Зміст наведеної норми свідчить на користь висновку, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Вказані обставини, відповідно до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного суду України, входять до предмета доказування при розгляді судом даної категорії адміністративних спорів.

Так, згідно з цією нормою, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

У той же час, позивачем в обґрунтування наявності підстав для визнання недійсним правочину, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Дакстер Трен та Товариством з обмеженою відповідальністю Топ Ран , за результатами якого складено податкову накладну від 22.05.2016 №10, не надано суду доказів на підтвердження вказаного, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Положеннями частини 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, вина особи, яка виражається в намірі порушити публічний порядок (щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним) сторонами правочину або однією зі сторін, жодним чином не може бути встановлена на підставі актів перевірок позивача або його контрагентів, інформацій про відсутності постачальників в ланцюгу постачання за адресою реєстрації та/або наявності у податкового органу податкової інформації про відсутність у постачальника виробничих можливостей для провадження власної господарської діяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається позивач, жодним чином не можуть бути безумовним та достатнім доказом нікчемності (недійсності) правочину, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Дакстер Трен та Товариством з обмеженою відповідальністю Топ Ран , за результатами якого складено податкову накладну від 22.05.2016 №10, як такого, який завідомо суперечить інтересам держави, адже, як вже зазначалось, доказом вини особи в порушенні публічного порядку є виключно вирок суду та/або рішення суду про визнання угоди недійсною, яких позивачем не надано, а судом з наявних у матеріалах справи доказів не встановлено.

Також, суд звертає увагу, що вказуючи на недійсність досліджуваного правочину, позивач посилається на факт підписання податкової накладної, а не безпосередньо договору, особою, яка не має відношення до діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Дакстер Трен . При цьому, копії договору, на підставі якого виписана податкова накладна від 22.05.2016 №10, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Дакстер Трен та Товариством з обмеженою відповідальністю Топ Ран , позивачем суду не надано, що виключає можливість встановлення осіб, які підписали його. Надана копія податкової накладної від 22.05.2016 №10 також не містить підписів. Твердження позивача, щодо усного укладення правочину, на думку суду, є лише припущенням позивача, а не встановленою обставиною.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги викладене, враховуючи заявлені предмет та підстави позову, суд вказує про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав у задоволенні останніх.

Керуючись вимогами статтями 72-77, 90, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260, місцезнаходження юридичної особи: 03680, місто Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А) відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко