Рішення

від 18.04.2018 по справі 905/200/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.04.2018 м.Харків Справа № 905/200/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Григор'євій М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Закритого акціонерного товариства Торговий дім Красний Якір , м.Нижній Новгород, Росія

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Майнінг Чейнс , м.Донецьк

про : стягнення 2619031,20руб.

за участю представників :

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Закрите акціонерне товариство «Торговий дім «Красний Якір» , м. Нижній Новгород, Росія, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Майнінг Чейнс» , м.Донецьк про стягнення 2619031,20руб.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №643/804-2012-16-97-228 від 18.09.12р. (з додатковими угодами до нього від 20.08.13р. та від 14.11.15р.) в частині повної та своєчасної оплати товару.

Автоматичним розподілом автоматизованої системи документообігу господарського суду Донецької області сформовано судову справу, якій присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №905/200/18.

Ухвалою господарського суду від 02.02.18р. відкрито провадження у справі №905/200/18 та визначено справу №905/200/18 розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 28.02.18р.

30.01.18р. до суду надійшло клопотання позивача №124 від 31.10.17р. про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Ухвалою суду від 28.02.18р. у зв'язку з неявкою представника відповідача підготовче засідання відкладено на 27.03.18р.

Ухвалою суду від 27.03.18р. за результатами підготовчого засідання закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 18.04.18р.

У судові засідання представник відповідача не з'явився; про місце, час та дату слухання справи відповідач був повідомлений належним чином шляхом розміщення відповідної інформації на сторінці господарського суду Донецької області (у розділі «Новини та події суду» ) офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет ( www.court.gov.ua/sudu/ ).

Про поважність причин неявки суд не повідомлено, відзив на позов та документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надані.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що відповідач протягом розгляду справи у судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, суд вважає за необхідне розглянути спір по суті за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18.09.12р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладений договір №643/804-2012-16-97-228 (далі договір) з додатковими угодами до нього від 20.08.13р., 14.11.15р., згідно, якого у відповідності до умов даного договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах СРТ - Україна, м.Донецьк (ІНКОТЕРМС 2010) продукцію згідно специфікацій/додатків, в яких вказані асортимент, кількість, ціна, строки поставки та які є невід'ємною частиною даного договору (п.1.1. договору).

Загальна сума договору складається з суми специфікацій/додатків до наданого договору. Орієнтовна сума договору складає 100000000,00 (сто мільйонів) російських рублів (п.2.1. договору).

Згідно п.2.2. та п.2.3. договору ціна встановлена в російських рублях на умовах поставки СРТ, Україна, м.Донецьк (ІНКОТЕРМС 2010). Валюта платежу: російський рубль.

Відповідно до п.п.3.1., 3.2., 3.3. договору продукція повинна бути поставлена у строки, вказані в специфікаціях/додатках до даного договору. Дані строки можуть бути змінені за взаємною згодою обох сторін. Поставка продукції здійснюється на умовах поставки СРТ, Україна, м.Донецьк (ІНКОТЕРМС 2010). Датою поставки вважається дата підписання накладної (залізничної накладної, автотранспортної накладної).

Пунктом 3.4. договору визначено, що одночасно з передачею товару постачальник передає покупцю наступні документи: рахунок-фактури (інвойс); сертифікат якості ОТК заводу - виробника; сертифікат походження товару (форма СТ-1); товаросупровідний документ (ТТН або СМR); копію декларації на товари з відміткою митного органу.

Згідно п.4.1. договору розрахунок за продукцію, що поставляється здійснюється банківським переказом на розрахунковий рахунок постачальника. Терміни оплати узгоджуються в специфікаціях/додатках. Покупець зобов'язаний здійснити оплату продукції виключно по банківським реквізитам, вказаним в договорі.

Датою оплати продукції покупцем вважається дата перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п.4.2. договору).

Згідно п.п.9.2., 9.3. договору, сторони обумовили, якщо протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати виставлення претензії однієї із сторін сторони не дійдуть згоди, то справа підлягає розгляду в суд по місцю знаходження відповідача, рішення якого будуть остаточними та обов'язковими для обох сторін. Право, що застосовується - законодавство Російської Федерації.

Згідно п.10.1. договору в редакції додаткової угоди від 14.11.15р. договір та додатки, укладені по факсу, мають юридичну силу. Термін дії договору до 31 грудня 2016 року.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

13.03.14р. та 02.04.14р. сторонами договору підписані додатки №32 та №33 до договору №643/804-2012-16-97-228 від 18.09.12р., які визначають найменування, кількість, одиницю виміру, ціну, строки та умови поставки товару, порядок, форму та умови оплати продукції.

Умовами додатку №32 від 13.03.14р., зокрема, узгоджено: ціну товару - 1043843,40руб.; порядок, форму та умови оплати продукції - 100% оплата протягом 150 днів за фактом отримання продукції покупцем; умови поставки - СРТ - м.Павлоград, Дніпропетровська обл., вул. Тернівська 5, Філія Павлоградське управління з матеріально-технічного постачання ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля , Україа (ІНКОТЕРМС 2010). Місце митного оформлення - Донецьк. Вантажовідправник: ЗАТ Торговий дім Красний Якір , Росія, 603028, м.Нижній Новгород, вул. Аеродромна, 31.

Умовами додатку №33 від 02.04.14р., зокрема, узгоджено: ціну товару - 1859031,20руб.; порядок, форму та умови оплати продукції - 100% оплата протягом 150 днів за фактом отримання продукції покупцем; умови поставки - СРТ - м.Павлоград, Дніпропетровська обл., вул. Тернівська, 5 Філія Павлоградське управління з матеріально-технічного постачання ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля , Україа (ІНКОТЕРМС 2010). Місце митного оформлення - Донецьк. Вантажовідправник: ЗАТ Торговий дім Красний Якір , Росія, 603028, м.Нижній Новгород, вул. Аеродромна, 31.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 2902882,60руб., який був прийнятий представником відповідача 24.03.14р. та 15.04.14р., що підтверджується підписами представника одержувача на відповідних міжнародних товарно-транспортних накладних (СМR) №004257 та №0613057 та відповідними штампами одержувача.

Міжнародні товарно-транспортні накладні №004257 та №0613057 мають посилання на договір №643/804-2012-16-97-228 від 18.09.12р., додатки №32 від 13.03.14р. та №33 від 02.04.14р. Згідно вказаних міжнародних товарно-транспортні накладних товар був прийнятий представником одержувача без зауважень та заперечень.

Таким чином, на виконання умов договору №643/804-2012-16-97-228 від 18.09.12р. з додатковими угодами до нього, позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято продукцію на загальну суму 2902882,60руб.

Факт отримання від позивача товару з боку відповідача на вказану суму за вказаним договором не спростований. Доказів поставки неякісного товару суду не надано.

Відповідно до змісту позовної заяви та доданих до неї документів відповідачем здійснено часткову оплату товару поставленого по договору №643/804-2012-16-97-228 від 18.09.12р., а саме: згідно з платіжним доручення №618 від 12.11.15р. здійснена часткова оплата товару поставленого згідно з додатком №32 від 13.04.14р. у сумі 283843,40руб.

Таким чином, за твердженнями позивача, відповідач в порушення умов договору №643/804-2012-16-97-228 від 18.09.12р., поставлений товар у встановлений договором та додатками до нього №32 від 13.03.14р. та №33 від 03.04.14р. строк, у повному обсязі не сплатив, у зв'язку з чим, за відповідачем рахується заборгованість за вищевказаним договором за поставлений товар, визначена позивачем в сумі 2619031,20руб.

Претензію №160 від 14.09.17р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про погашення заборгованості за договором №643/804-2012-16-97-228 від 18.09.12р. в сумі 2619031,2руб.

Як зазначає позивач, станом на час звернення до суду з позовною заявою відповіді на претензію не отримано, заборгованість не сплачена.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного:

Згідно з ст.38 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Згідно п.п.9.2., 9.3. договору, сторони обумовили, якщо протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати виставлення претензії однієї із сторін сторони не дійдуть згоди, то справа підлягає розгляду в суді по місцю знаходження відповідача, рішення якого будуть остаточними та обов'язковими для обох сторін. Право, що застосовується - законодавство Російської Федерації.

Відповідно до ч.1-3 ст.5 Закону України Про міжнародне приватне право , у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом. Вибір права може бути здійснений щодо правочину в цілому або його окремої частини.

Разом з тим, відповідно до положень ст.8 Закону України Про міжнародне приватне право при застосуванні права іноземної держави суд чи інший орган встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі. Особи, які беруть участь у справі, мають право подавати документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються в обґрунтуванні своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановленні змісту цих норм.

Згідно ст.76 Закону України Про міжнародне приватне право суди, зокрема, можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у ст.77 цього Закону.

З вищенаведених норм вбачається, що у суду наявні правові підстави розглянути дану справу за законодавством визначеним сторонами у договорі №643/804-2012-16-97-228 від 18.09.12р.

Відповідно до ст.454 Цивільного кодексу Російської Федерації, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов'язується передати річ (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму (ціну).

До окремих видів договору купівлі-продажу (роздрібна купівля-продаж, поставка товарів, поставка товарів для державних потреб, контрактація, енергопостачання, продаж нерухомості, продаж підприємства) положення, передбачені цим пунктом, застосовуються, якщо інше не передбачено правилами цього Кодексу про ці види договорів.

Статтею 506 Цивільного кодексу Російської Федерації визначено, що за договором поставки постачальник-продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати в обумовлений термін чи строки вироблені або придбані ним товари покупцеві для використання у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім та іншим подібним використанням.

Згідно зі ст.314 Цивільного кодексу Російської Федерації, якщо зобов'язання передбачає або дозволяє визначити день його виконання або період, протягом якого воно має бути виконане (в тому числі в разі, якщо цей період обчислюється з моменту виконання обов'язків іншою стороною або настання інших обставин, передбачених законом або договором), зобов'язання підлягає виконанню в цей день або відповідно в будь-який момент в межах такого періоду. У випадках, коли зобов'язання не передбачає термін його виконання і не містить умови, що дозволяють визначити цей термін, а також і у випадках, коли термін виконання зобов'язання визначений моментом пред'явлення вимоги, зобов'язання повинно бути виконано протягом семи днів з дня пред'явлення кредитором вимоги про його виконання, якщо обов'язок виконання в інший термін не передбачено законом, іншими правовими актами, умовами зобов'язання або не випливає із звичаїв або суті зобов'язання. При непред'явленні кредитором в розумний строк вимоги про виконання такого зобов'язання боржник має право вимагати від кредитора прийняти виконання, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами, умовами зобов'язання або не випливає з звичаїв або суті зобов'язання.

Вказані положення Цивільного кодексу Російської Федерації, що регулюють правовідносини сторін, які виникають з договорів, зокрема, поставки, є аналогічними за своїм змістом положенням, які містяться у Цивільному законодавстві України.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Як визначено положеннями ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.4.1. договору розрахунок за продукцію, що поставляється здійснюється банківським переказом на розрахунковий рахунок постачальника. Терміни оплати узгоджуються в специфікаціях/додатках. Покупець зобов'язан здійснити оплату продукції виключно по банківським реквізитам, вказаним в договорі.

Умовами додатків №32 від 13.03.14р. та №33 від 02.04.14р. сторонами узгоджено порядок, форму та умови оплати продукції - 100% оплата протягом 150 днів за фактом отримання продукції покупцем.

Відповідно до наявних в матеріалах справи міжнародних товарно-транспортних накладних (СМR) №004257 та №0613057, відповідачу було поставлено 24.04.14р. товар на суму 1043843,40руб. та 15.04.14р. на суму 1859039,20руб.

Отже, граничний строк оплати отриманого товару за вказаними накладними становить 21.08.14р. (включно) та 12.09.14р. (включно).

Враховуючи, наведені вище норми законодавства та встановлені судом фактичні обставини щодо отримання відповідачем на підставі міжнародних товарно-транспортних накладних (СМR) №004257 та №0613057 товару на загальну суму 2902882,60руб., у останнього виникло зобов'язання з його оплати.

Проте відповідачем здійснена лише часткова оплата отриманого товару згідно з додатком №32 від 13.04.14р. у сумі 283843,40руб.

Таким чином, відповідач свої зобов'язання щодо повної своєчасної оплати поставленого товару в строки обумовлені умовами договору та додатків до нього №32 та №33 не виконав, а отже прострочив його виконання. Доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно до ст.13Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які позивач посилався в обґрунтування своїх позовних вимог.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №643/804-2012-16-97-228 від 18.09.12р. на суму 2619031,20руб.

У відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає судові витрати на відповідача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 46, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства Торговий дім Красний Якір , м.Нижній Новгород, Росія до Товариства з обмеженою відповідальністю Майнінг Чейнс , м.Донецьк про стягнення 2619031,20руб., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Майнінг Чейнс (83086, вул. Артема, 4 Г, м.Донецьк; код ЄДРПОУ 37902387) на користь Закритого акціонерного товариства Торговий дім Красний Якір (603028, вул. Аеродромна, буд. 31, м. Нижній Новгород, Росія; ІПН НОМЕР_1, ОДРН1025202394238) заборгованість в сумі 2619031,20руб., судовий збір в розмірі 39285,47руб.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Рішення складено та підписано 18.04.2018р.

Суддя М.О. Лейба