Ухвала

від 20.04.2018 по справі 826/6189/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

20 квітня 2018 року м. Київ № 826/6189/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Пащенка К.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про вжиття заходів забезпечення позову у справі

за позовом до проОСОБА_1 Кабінету Міністрів України визнання протиправною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 № 196 Про встановлення державних соціальних нормативів у сфері транспортного обслуговування .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду в підготовче засідання.

Одночасно із позовною заявою позивачем подано клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 № 196 Про встановлення державних соціальних нормативів у сфері транспортного обслуговування до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Обґрунтовуючи вказане клопотання, позивач посилається на те, що прийняття відповідачем постанова містить очевидні ознаки протиправності, а невжиття заходів забезпечення позову створює очевидну небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Крім того, позивач зазначив, що застосування у даній справі заходів забезпечення позову є належним та ефективним заходом охорони матеріально-правових інтересів позивача з метою гарантування реального виконання рішення суду, у разі задоволення позову.

Таким чином, останній посилається на необхідність забезпечення адміністративного позову.

Вирішуючи по суті подане позивачем клопотання, проаналізувавши наведені останнім обставини та наявні у матеріалах позовної заяви докази, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; 2) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 3) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень; 4) очевидність порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, позов, згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, проаналізувавши зазначені норми, в контексті викладених обставин, вивчивши клопотання позивача про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного клопотання, з огляду на те, що на підтвердження своїх доводів, позивачем не надано жодних доказів в обґрунтування такої заяви та жодних доказів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України може бути оскаржено.

Суддя К.С. Пащенко