Рішення

від 18.04.2018 по справі 908/39/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/8/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2018 Справа № 908/39/18

м. Запоріжжя

Суддя господарського суду Запорізької області (69001, м. Запоріжжя, вул. Гетьманська,4,е-mail: inbox@zp.arbitr.gov.ua) ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи № 908/38/18

за позовом: Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «ПМК № 28 Водбуд» (69095, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 105, код ЄДРПОУ 30694113)

про стягнення 42 118, 31 грн.

при секретарі судового засідання Вака В.С.,

та представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 228/20-19 від 01.03.2018;

від відповідача - ОСОБА_3, директор, контракт від 20.04.2017

СУТНІСТЬ СПОРУ:

09.01.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява від 26.12.2017 за вих. № 5842/27 Концерну «Міські теплові мережі» до приватного акціонерного товариство «ПМК № 28 Водбуд» про стягнення 42 118, 31 грн. основного боргу.

Ухвалою суду від 09.01.2018 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 29.01.2018 відкрито провадження у справі № 908/39/18 за правилами загального провадження, присвоєно справі номер провадження 24/8/18. Підготовче судове засідання призначено на 26.02.2018.

Ухвалою від 26.03.2018 продовжено підготовче судове засідання на тридцять днів. Судове засідання призначено на 26.03.2018.

В судовому засіданні 26.03.2018 позивач підтримав позов, відповідач проти позову не заперечував, вказавши на відсутність договірних відносин. Позивачем та відповідачем надана письмова заява про можливість закінчення підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті.

Проаналізувавши фактичні обставини, що мають місце станом на 26.03.2018, заслухавши представників сторін, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті. В судовому засіданні 26.03.2018 оголошена перерва до 18.04.2018 о 12 год. 00 хв.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання 18.04.2018 за допомогою звукозаписувального засобу.

Суд оголосив склад суду, права та обов'язки сторін, з'ясував питання щодо відводів складу суду, заяв та клопотань. Відводів складу суду не заявлено.

В судовому засіданні 18.04.2018 присутні представники підтримали раніше надані пояснення. Позивач підтримав позов. Відповідач проти позову не заперечував.

Суд з'ясував обставини справи та дослідив докази.

Після заключного слова представників, суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

Після виходу з нарадчої кімнати, згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Концерн Міські теплові мережі (надалі - позивач), теплопостачальна організація діє на підставі статуту.

Відповідно до статуту підприємства основною метою діяльності концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерна

Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше.

Правовідносини між теплопостачальною організацією та споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про теплопостачання", Правилами користування тепловою енергією, та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно матеріалів справи, позивач здійснював та продовжує здійснювати постачання теплової енергії в гарячій воді до нежитлової будівлі № 105 літ. А - 5, що розташовала по проспекту Соборному в м. Запоріжжі.

Згідно із Актом обстеження будівлі на предмет поділу часток, що знаходяться в м. Запоріжжі по пр. Леніна, право власності на 3/100 частини нежитлової будівлі № 105 літ. А - 5, що розташована по проспекту Соборному в м. Запоріжжі належить Приватному акціонерному товариству ПМК № 28 Водбуд (надалі -відповідач) на підставі свідоцтва про право власності № 2325, що видано Запорізькою міською радою 04 лютого 2000 року. Об'єктами теплопостачання є:

1. коридор № 209 п'ятого поверху площею 33,3 кв.м.;

2. кімната № 212 п'ятого поверху площею 11,2 кв.м.;

3. кімната № 213 п'ятого поверху площею 8,5 кв.м.;

4. кімната № 214 п'ятого поверху площею 21,6 кв.м.;

5. туалет № 215 п'ятого поверху площею 1,4 кв.м.;

6. туалет № 216 п'ятого поверху площею 1,4 кв.м.;

7. умивальник № 217 п'ятого поверху площею 3,5 кв.м.;

8. умивальник № 218 п'ятого поверху площею 3,4 кв.м.;

9. кімната № 255 п'ятого поверху площею 15,7 кв.м.;

10. коридор № 256 п'ятого поверху площею 1,3 кв.м.

Загальна площа - 137,1 кв.м. що складає 3/100 частини будівлі нежитлової будівлі № 105 літ. А - 5, що розташована по проспекту Соборному в м. Запоріжжі.

Згідно положень Закону України Про теплопостачання та Правил користування тепловою енергією, споживачем теплової енергії є фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Приватне акціонерне товариство ПМК № 28 Водбуд є власником вищеперелічених об'єктів теплопостачання.

Згідно із розрахунку теплового навантаження адміністративної будівлі № 105 по пр. Леніна в м. Запоріжжі по споживачам, максимальне теплове навантаження на приміщення ПрАТ ПМК № 28 Водбуд загальною площею 137,1 кв.м дорівнює 7360,05 ккал/годину.

Законом України Про теплопостачання визначено, що тепловою енергією є товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Позивач звертався в 2016 році до відповідача з пропозицією про укладання договору купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді в порядку ст. 181 Господарського кодексу України. Проте, як зазначають сторони, письмового єдиного договору купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді сторонами так і не укладено.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було відпущено теплову енергію відповідачу за період з січня 2015 року по квітень 2016 року, з листопада 2016 року по березень 2017 року на загальну суму 42 118,31 гри., що підтверджується рахунками та актами приймання - передачі теплової енергії, які надсилались на юридичну адресу відповідача, а саме:

1. Акт приймання передачі теплової енергії від 31.01.2015 на загальну суму 5 037,97 грн.;

2. Акт приймання передачі теплової енергії від 28.02.2015 на загальну суму 3 747,41 грн.;

3. Акт приймання передачі теплової енергії від 31.03.2015 на загальну суму 1 978,13 грн.;

4. Акт приймання передачі теплової енергії від 30.11.2015 на загальну суму 1 418,80 грн.;

5. Акт приймання передачі теплової енергії від 31.12.2015 на загальну суму 3 886,01 грн.;

6. Акт приймання передачі теплової енергії від 31.01.2016 на загальну суму 4 233,44 грн.;

7. Акт приймання передачі теплової енергії від 29.02.2016 на загальну суму 2 982,65 грн.;

8. Акт приймання передачі теплової енергії від 31.03.2016 на загальну суму 2 048, 24 грн.;

9. Акт приймання передачі теплової енергії від 30.04.2016 на загальну суму 330,06 грн.;

10. Акт приймання передачі теплової енергії від 30.11.2016 на загальну суму 1 485,36 грн.;

11. Акт приймання передачі теплової енергії від 31.12.2016 на загальну суму 4 907,68 грн.;

12. Акт приймання передачі теплової енергії від 31.01.2017 на заг. льну суму 3 121,51 грн.;

13. Акт приймання передачі теплової енергії від 28.02.2017 на загальну суму 5 065,88 грн.;

14. Акт приймання передачі теплової енергії від 31.03.2017 на загальну суму 1 875,17 грн.

Однак, відповідач на протязі спірного періоду не здійснив жодної оплати за спожиту теплову енергію, у зв'язку з чим станом на грудень 2017 року за ним рахується заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 42 118,31 грн.

Як зазначає позивач, Концерн не мав законної можливості припинити відпуск теплової енергії на об'єкти теплопостачання шляхом відключення приміщення від централізованої системи теплопостачання будинку. Для відключення приміщення від централізованої системи теплопостачання будинку відсутні як правові підстави, так і технічна можливість. Опалювальні сезони в м. Запоріжжі розпочинаються і закінчуються відповідними розпорядженнями органу місцевого самоврядування. Початок і закінчення опалювальних сезонів проходиться без виключення для всіх категорій споживачів. В зв'язку з тим, що об'єкт теплопостачання має спільну з нежитловою будівлею № 105 по проспекту Леніна у м. Запоріжжі систему опалення, то факт отримання теплоносія підтверджується рішеннями про початок та закінчення опалювальних сезонів 2015-2016, 2016 - 2017 відповідно до яких Концерном Міські теплові мережі розпочинались та закінчувались відповідні опалювальні сезони в м. Запоріжжі.

Що стосується технічної сторони питання, позивач зазначає, що відключення окремих приміщень від мереж централізованого теплопостачання неодмінно вплине на безперебійну роботу інженерного устаткування будинку в цілому й на санітарно-гігієнічні умови інших суміжних приміщень, адже порушується гідравлічний і тепловий режими. Важливою й непереборною властивістю вже наявного централізованого теплопостачання є технічна нероздільність системи, у якій робота кожного елемента системи теплопостачання кожного споживача гідравлічно впливає на роботу всіх елементів системи. Будь-яке втручання в неї шляхом зміни гідравлічного опору (від'єднання від системи централізованого теплопостачання) погіршує роботу загальної системи, чим порушує права інших власників приміщень нежитлової будівлі, що є недопустимо відповідно до Цивільного кодексу України та Конституції України. Відключення теплопостачання в окремому приміщенні значною мірою порушить вимоги СНиП (Строительньгх норм и правил), а саме вплине на якість теплопостачання до приміщень нежитлової будівлі.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду із цим позовом про стягнення з відповідача 42 118, 31 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного:

Відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб , що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є : договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з вимогами ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договору даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до вимог ст. 203 вказаного кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави та суспільства, його моральним засадам.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до положень ст. 207 цього ж кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Теплова енергія товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Статтею 24 Закону України Про теплопостачання передбачений обов'язок споживача своєчасно укласти договір з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Пунктом 4 Правил користування тепловою енергією передбачено, що користування споживачем тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі продажу теплової енергії. Споживач зобов'язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

Частиною 2 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до положень ст. 275 Господарського кодексу України, відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Статтею 714 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Положеннями статті 692 вказаного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами у цій справі, в даному випадку між відповідачем і позивачем склалися фактичні договірні відносини з постачання теплової енергії на об'єкт, що належить відповідачу у спірний період, у зв'язку з чим за відповідачем мається обов'язок по сплаті заборгованості з поставленої позивачем та спожитої відповідачем теплової енергії.

Судом перевірено розрахунок боргу позивача. Розрахунок судом визнано вірним.

Слід зазначити, що відповідачем не запере6чувався факт споживання теплової енергії у заявленій сумі за заявлений період.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено правомірність заявлених позовних вимог.

Отже, суд вважає обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що правомірно заявлені вимоги позивача про стягнення з відповідача спірної заборгованості.

Таким чином, судом задовольняються позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 42 118 грн. 31 коп. боргу за надану теплову енергію.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за позовом в сумі 1 600 грн. 00 коп. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. ОСОБА_3 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ПМК № 28 Водбуд» (69095, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 105, код ЄДРПОУ 30694113) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458) на п/р зі спеціальним режимом використання № 26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ „Державний ощадний банк України", код МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) основний борг в сумі 42 118 (сорок дві тисячі сто вісімнадцять) грн. 31 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ПМК № 28 Водбуд» (69095, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 105, код ЄДРПОУ 30694113) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458) на п/р № 26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ „Державний ощадний банк України", код МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 20.04.2018.

Суддя Т.А. Азізбекян