Рішення

від 03.04.2018 по справі 910/436/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.04.2018Справа № 910/436/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент-Торг"

до Приватного підприємства "Купава"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

Представники сторін:

від позивача - Самчишина Н.М. (представник за довіреністю);

від відповідача - Кізік А.М. (представник за довіреністю).

В судовому засіданні 03.04.2018р., відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представників сторін, що повний текст рішення буде складено та підписано 20.04.2018р.

СУТЬ СПОРУ:

15 січня 2018 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент-Торг" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 0712-001/17 від 07.12.2017 року до Приватного підприємства "Купава" (відповідач) про стягнення суми боргу в розмірі 8 499,49 грн. (вісім тисяч чотириста дев'яносто дев'ять гривень 49 копійок).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2018 року (суддя Котков О.В.) позовну заяву № 0712-001/17 від 07.12.2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент-Торг" до Приватного підприємства "Купава про стягнення суми боргу в розмірі 8 499,49 грн. - залишено без руху на підставі ч.ч. 1, 2, 3 ст. 162, ч. 1 ст. 164, ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України; судом надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Континент-Торг" строк до 02.02.2018 року для виправлення встановлених судом недоліків.

26 січня 2018 року через канцелярію до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент-Торг" надійшли матеріали "На виконання ухвали суду від 17.01.2018".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2017 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/436/18; постановлено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 27.02.2018 року.

В судовому засіданні 27.02.2018 року судом оголошено перерву до 20.03.2018 року.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в засіданні 20.03.2018 року судом оголошено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу № 910/436/18 до судового розгляду по суті на 27.03.2018 року, про що представників сторін було повідомлено під розписку.

27.03.2018 року в засіданні судом оголошено перерву до 03.04.2018 року.

Представник позивача в судовому засіданні 03.04.2018р. позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором (маркетингових послуг) № К-12/1 від 01.05.2012 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

В засіданні 03.04.2018р. представник відповідача проти позову, за викладених у відзиві підстав заперечив, зокрема зазначив, що єдиним доказом котрий може прийматись судом як належний, для підтвердження суми заборгованості, є тільки акти приймання послуги (виконання робіт), що підписані сторонами, яких не існує. Щодо самого факту надання послуг, то відповідач жодним чином не визнав факт надання позивачем послуг. У зв'язку з чим, відповідачем на адресу позивача було направлено лист № 052/12 від 20.12.2016 року, у якому було наведено заперечення відносно факту надання послуг, за періодами, наведеними у позовній заяві. У листі відповідачем зазначено, що оскільки відсутній факт надання послуг у тому числі розміщення товару, відтак відсутні зобов'язання відповідача провести оплату маркетингових послуг. Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

У своїй відповіді на відзив позивач відмітив, що в порушення зобов'язань визначених договором № К-12/1 від 01.05.2012р. відповідач станом на дату написання позовної заяви та подачі відповіді на відзив не виконав взятих на себе зобов'язань, а саме не здійснив оплату наданих маркетингових послуг.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.05.2012 року між позивачем (надалі - Виконавець) та відповідачем (далі по тексту - Замовник) (разом - сторони) було укладено договір (маркетингових послуг) № К-12/1 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг) згідно умов п. 1.1. якого Замовник доручає та оплачує, а Виконавець зобов'язується надати йому маркетингові послуги щодо підписання договору поставки та по проведенню комплексних дій, націлених на активний продаж товару Замовника торговельних марок Ахмад , Грейс , Тет , Компот .

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З матеріалів справи вбачається, що в підтвердження надання Виконавцем послуг за Договором позивачем було складено та долучено до позову Акти надання послуг №№: 1526, 1082, 1538, 1528 і 1537 на загальну суму 8 499,49 грн.

Пунктом 2.2.8. Договору передбачено, що підтвердженням надання послуг згідно з договором є акти виконаних робіт. Замовник зобов'язаний підписати та повернути Виконавцеві акти виконаних робіт протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту їх отримання. У разі, якщо Замовник не передає чи не надішле Виконавцеві підписаний примірник акту, чи не заявить письмові зауваження щодо наданих послуг, акт буде вважатись визнаним і узгодженим з боку Замовника, а послуги - наданими.

В грудні 2016 року Виконавець направив на адресу Замовника лист вих. № 052/12 від 20.12.2016р., в додаток до якого було долучено відповідні акти наданих послуг та рахунки №№: 871, 1315, 697, 2502 та 696 для їх оплати. Вказаними діями Виконавець виконав вимоги п. 2.2.8. Договору в частині надсилання рахунків та актів, що підтверджують надання послуг за Договором.

У відповідь на вказаний лист Виконавця у своєму листі вих. № 052/12 від 20.12.2016р. Замовник вказав, що Договором передбачено, що у разі незгоди Замовника з актом приймання-передачі, він зобов'язаний направити на адресу Виконавця відповідні заперечення. Так, Замовник у листі зауважив, що у тих періодах, за якими надано акти, послуги не надавались, а тому підстави для проведення за ними оплати наразі відсутні (копії листів сторін в справі).

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п. 3.2. Договору плата за надані Виконавцем послуги вноситься Замовником не пізніше 4 (чотирьох) банківських днів з дати виставлення рахунку.

Виходячи з положень п. п. 2.2.8., 3.2. Договору в їх сукупності, необхідним є встановлення обставин надання послуг Виконавцем на користь Замовника за Договором, що є підставою для їх оплати з боку останнього на підставі виставленого рахунку.

Як установлено судом, виходячи з даних переписки між сторонами в грудні 2016 року, між сторонами наявні неузгодженості з приводу наданих Виконавцем послуг по актам №№: 1526, 1082, 1538, 1528 та 1537.

За ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд відмічає, що з наявних в справі доказів вбачається про надання Виконавцем послуг лише по акту № 1526 на суму 2 000,00 грн., що підтверджується рекламним буклетом мережі магазинів Континент за № 3 (305) за лютий 2014 року, з даних якого вбачається як про період надання послуг, так і про участь в буклеті шляхом розміщення в ньому інформації про продаж товару.

Належних та достатніх доказів, що підтверджують надання Виконавцем послуг за Договором згідно актів №№: 1082 - за нові позиції, 1538 - за передпродажну підготовку товару за лютий 2015 року, 1528 - за нові позиції та 1537 - за розміщення товару на торгових площах за лютий 2015 року, і зокрема доказів надання таких послуг у відповідних періодах та за визначеним їх предметом, до суду не надано. Суд окремо вказує, що з долучених позивачем до матеріалів позову маркетингових прайсів (додатки 6 до позовної заяви) не можливо дійти одностайного висновку про надання послуг згідно актів №№: 1082, 1538, 1528 та 1537.

Також суд додатково звертає увагу на те, що підставами заявленого позову є невиконання Замовником умов Договору послуг, стягнення заборгованості за яким і є предметом спору по справі, а тому долучені позивачем до справи копії договорів № К-4/1 від 01.06.2014р. та № К-3/1 від 01.01.2013р. не пов'язані з обставинами надання Виконавцем послуг з огляду на предмет та підстави позову. Окрім цього, в актах №№: 1526, 1082, 1538, 1528 та 1537, і рахунках №№: 871, 1315, 697, 2502 та 696 міститься посилання саме на Договір.

З огляду на викладене, суд вважає доведеними аргументи позивача в частині надання Виконавцем послуг Замовнику за Договором на суму 2 000,00 грн. згідно акту № 1526. Відповідачем, в свою чергу, не спростовано доводів позивача щодо ненадання Виконавцем послуг за актом № 1526, а отже і викладені у листі вих. № 052/12 від 20.12.2016р. письмові зауваження Замовника по вказаному акту є необґрунтованими.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За п. 3.2. Договору плата за надані Виконавцем послуги вноситься Замовником не пізніше 4 (чотирьох) банківських днів з дати виставлення рахунку.

Матеріалами справи підтверджено про виставлення Виконавцем рахунку № 871 в оплату акту № 1526 на суму 2 000,00 грн., що є підставами для здійснення Замовником плати за надані Виконавцем послуги не пізніше 4 (чотирьох) банківських днів з дати виставлення рахунку.

Доказів оплати Замовником коштів за надані послуги Виконавцем згідно акту № 1526 до суду не представлено.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 2 000,00 грн. згідно акту № 1526, який свідчить про надання Виконавцем маркетингових послуг Замовнику за Договором, втім не оплачений останнім у встановленому Договором порядку. Викладені ж відповідачем у відзиві заперечення на позов не спростовують в цілому зазначених позивачем в позові обставин за вказаних вище судом фактів.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 414,60 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Купава" (ідентифікаційний код 22925804, адреса: 04116, м. Київ, вул. Коперника, буд. 16-А), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент-Торг" (ідентифікаційний код 25642797, адреса: 03148, м. Київ, вул. Якуба Коласа, буд. 15), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень) та судового збору - 414,60 грн. (чотириста чотирнадцять гривень 60 копійок).

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.04.2018р.

Суддя О.В. Котков