Постанова

від 12.04.2018 по справі 752/24459/17-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ 22-ц/796/3453/2018 Головуючий в 1-й інстанції- Мирошниченко О.В.

752/24459/17-ц Доповідач Чобіток А.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 квітня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів :

головуючого судді -ЧобітокА.О.

суддів- Соколової В.В.,НемировськоїО.В.

при секретарі -Казанник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 05 лютого 2018 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів,-

в с т а н о в и в:

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 05 лютого 2018 року відкрито провадження в даній справі.

Посилаючись на порушення судом першої інстанції правил підсудності при вирішенні вказаного питання, ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу, а справу направити за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження в справі. Зазначає, що ч. 7 ст. 30 ЦПК України визначено, що у випадку об'єднання позовних вимог щодо укладення, зміни розірвання і виконання правочину з вимогами щодо іншого правочину, укладеного для забезпечення основного зобов'язання, спір розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов'язання. ОСОБА_3 мотивує свої вимоги до відповідачів тим, що він на підставі договору відступлення права вимоги від 13.10.2016 року з ТОВ ОІЛСІ набув прав кредитора за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Ліра-2000 від 06.11 2014 року в частині здійсненої ТОВ ОІЛСІ переплати на користь ОСОБА_2 за відчужену ним частку. Таким чином стороною основного зобов'язання в даному випадку є ОСОБА_2, який проживає на території Шевченківського району міста Києва.

Вислухавши доповідь судді, пояснення представників позивача та відповідача ОСОБА_2, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи , Апеляційний суд міста Києва, який діє відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ч. 4 ст. 147 та п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів приходить до наступного.

Встановлено, що даний позов направлено ОСОБА_3 до відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 22.11.2017 року та отримано Голосіївським районним судом міста Києва 23.11.2017 року ( а.с.46,1).

05.02.2017 року судом першої інстанції відкрито провадження в даній справі після отримання довідки наданої Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в м. Києві, за якою зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_4 є - АДРЕСА_1 , що територіально віднесено до Голосіївського району м. Києва.

Частиною 1 ст. 109 ЦПК України в редакції 2004 року, що діяв на час подачі позову, встановлено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 ЦПК України в редакції 2004 року, що діяв на час подачі позову, позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред"являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, то позивачем пред"явлено позов до трьох відповідачів.

У даному спорі обирати підсудність справи законодавцем було надано позивачу, а місце проживання одного з відповідачів є Голосіївський район м. Києва, в зв'язку з чим провадження у даній справі відкрито на законних підставах.

Аргументи апеляційної скарги про те, що стороною основного зобов'язання за яким ОСОБА_3 пред явив даний позов є ОСОБА_2, який проживає на території Шевченківського району міста Києва, в зв язку з чим в силу ч. 7 ст. 30 ЦПК України діють правила виключної підсудності, на увагу суду апеляційної інстанції не заслуговують з наступних підстав.

З 15.12.2017 року набули чинності зміни, внесені до Цивільного процесуального кодексу України Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 року.

Так, стаття 114 ЦПК України в редакції 2004 року, яка встановлювала правила виключної підсудності, зазнала змін і з 15.12.2017 року дійсно згідно із ч. 7 ст. 30 ЦПК України, у випадку об'єднання позовних вимог щодо укладення, зміни розірвання і виконання правочину з вимогами щодо іншого правочину, укладеного для забезпечення основного зобов'язання, спір розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов'язання.

Разом з тим, відповідно до п.п. 11) Перехідних положень розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Даний позов подано ОСОБА_3 до набрання чинності редакцією ЦПК 2017 року з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності редакцією ЦПК 2017 року, внаслідок чого дана справа не може бути передана за підсудністю за правилами, що діють після набрання чинності вказаною редакцією Кодексу.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що позов був прийнятий судом першої інстанції з дотриманням вимог цивільного процесуального законодавства щодо підсудності цивільних справ.

Керуючись ст..ст.268,374,375 381-384,389 ЦПК України,суд апеляційної інстанції,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 05 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий : Судді: