Рішення

від 17.04.2018 по справі 902/129/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018,  тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

---

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ "17" квітня 2018 р.          Cправа № 902/129/18    Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001)    до Товариства з обмеженою відповідальністю «БАА-ТРАНС» (вул. Долина, буд. 30, с. Біликівці, Жмеринський район, Вінницька область, 23133)   про стягнення 27421.33 грн. за участю секретаря судового засідання Незамай Д.Д., представники сторін не з'явились СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК»  звернулось до суду  з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БАА-ТРАНС» заборгованості за договором  б/н від 20.05.2011р в загальному розмірі 27421,33 грн., з яких: 13 568,00 - заборгованість по процентам за користування кредитом, 13 853,00 грн. - пеня. Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування №Б/Н від 20.05.2011р. в частині погашення отриманого кредиту. Ухвалою суду від 19.03.2018р  за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/129/18 з призначенням до розгляду в порядку спрощеного провадження, відповідно до глави 10 Господарського-процесуального кодексу України. Розгляд справи по суті призначено на 17.04.2018р. На визначену судом дату  представник позивача не з'явився. У клопотанні б/н. від 16.01.2018р просив розглядати справу без виклику сторін. Відповідач правом участі в засіданні суду також не скористався, визначених ухвалами суду не подав. Ухвали суду, направлені на адресу відповідача, повернуті до суду відділенням поштового зв'язку з написом наступного змісту: «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення». При цьому суд зважає на положення ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, п.п. 4 та 5 ч. 6 якої визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Частиною 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України       встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Згідно зі ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Крім того, суд наголошує на тому, що ухвали суду були надіслані відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, та  Господарського процесуального кодексу України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.   За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але відповідач не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні. При цьому, статті  42, 46 Господарського процесуального кодексу України       зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами. Враховуючи те, що норми статей 182, 183, Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1       статті 129 Конституції України       визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами. Положеннями ст. 178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо  відкладення розгляду справи до суду не надійшло. У зв'язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст.   165, ч. 2 ст. 178 ГПК України   за наявними в ній матеріалами. Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. Між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БАА-ТРАНС» була підписана заява про відкриття поточного  рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки від 20.05.2011 р, згідно якої відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» (далі Умов), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 20.05.2011  року (далі Договір). Відповідно до Договору № б/н від 20.05.2011р відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26006060755314  в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта ( системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено та врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг». Відповідно до  п. 3.18.1.16. Умов  -  при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» ( або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт - банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через сертифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі. Відповідно до ст. 3  Закону України «Про електронний цифровий підпис»- електронно-цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису(печатки).  Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму. У п.1 «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відтисків печатки» зазначено, що клієнт підписавши цю заяву, погоджується з умовами та правилами надання банківських послуг, у тому числі з умовами та правилами обслуговування по розрахунковим картам (розташованих на сайті банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua), тарифами банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підпису та відтиску печатки складають договір банківського обслуговування. Своїм підписом клієнт приєднується та зобов'язується виконувати умови, викладені в умовах та правилах надання банківських послуг, тарифах Приватбанку - договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих угод або додаткових угод до договору, так і шляхом обміну інформацією відносно банківського обслуговування з клієнтом через web-сайти банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua чи інший Інтернет SMS-ресурс, зазначений банком. Згідно розділу 1 Правил, розміщених на web-сайті банку http://www.privatbank.ua, ці Правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Приватбанку. Розділом 3.18. Умов - передбачено надання послуги щодо встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок корпоративного клієнта. Згідно п. 3.18.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Банк здійснює обслуговування ліміту Клієнта, що полягає в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта. Згідно п. 3.18.1.8. Умов - проведення платежів клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком на протязі одного року с моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» або в формі «Заяви про відкриття поточного рахунку і картки зі зразками підписів та відтисків печатки», або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або в формі обміну інформацією, або в будь-якій іншій формі. При порушенні Клієнтом будь-якого із обов'язків, передбачених «Умовами і правилами надання банківських послуг», Банк на власний розсуд, має право змінити умови кредитування, встановити інший строк повернення кредиту. При належному використанні Клієнтом обов'язків, передбачених «Умов і правил надання банківських послуг», проведення платежів Клієнта в порядку обслуговування Ліміту може бути продовжено Банком на той же строк. Відповідно до п. 3.18.6.1 Умов обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви на приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг» ( або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт – банк/ Інтернет клієнт банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь – якій іншій формі) та / або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами. Відповідно до п. 3.18.1.11. Умов  період безперервного користування кредитним лімітом - не більше 35 днів (Періодом безперервного користування кредитним лімітом є період часу, на протязі якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку). Відповідно до п.п. 3.18.2.2.2., 3.18.2.2.3. та 3.18.2.2.5. Умов - клієнт зобов'язується проводити погашення кредитного ліміту не пізніше строку закінчення періоду безперервного користування кредитним лімітом, сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом та повністю повернути кредит в строки, передбачені Правилами. Свої зобов'язання за Договором № б/н від 20.05.2011  року позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 8000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку відповідача. Згідно п.п. 3.18.4.1.1., 3.18.4.1.2. та 3.18.4.1.3. Умов - нарахування відсотків проводиться наступним чином: за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуління. У разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. Згідно п. 3.18.4.4. Умов -  клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту (щомісячна комісія) відповідно до п.п. 3.18.1.6., 3.18.2.3.2., 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Клієнт доручає Банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати. У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором позивачем було подано позов про стягнення 25   349,83 грн. заборгованості, з яких: 8000,00 грн. заборгованості по кредиту; 9   898,66 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом;  5   275,17 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 2   176,00 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 09.09.2014р № 902/1125/14 позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку  «Приватбанк» задоволено повністю. Ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БАА-ТРАНС» 8000,00 грн. заборгованості по кредиту; 9   898,66 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом;  5   275,17 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 2   176,00 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом; 1827,00 грн. судового збору. На виконання вказаного рішення 23.09.2014р судом видано відповідний наказ. Водночас, відповідачем не виконано судове рішення, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість по відсотках,  що  підтверджується  випискою  по рахунку останнього. 21.07.2017р позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 10527VIY0S06А від 13.07.2017р з вимогою сплатити заборгованість за договором банківського обслуговування № б/н від 20.05.2011 р, яка останнім залишена без задоволення. Згідно п. 3.18.4.1.3. Умов, при порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку поверненні кредиту, передбаченого умовами  і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. Під «непогашенням кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4. Умов). Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати. При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими. Відповідно до Умов - банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого умовами, змінити умови кредитування-вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.   Відповідно до 3.18.5.1. Умов - при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування, передбачених умовами п.п. 3.18.2.2.2., 3.18.4.1., 3.18.4.2,3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8., 3.18.2.2.3., 3.18.2.3.4., винагороди, передбаченого п.п. 3.18.2.2.5., 3.18.4.4., 3.18.4.5., 3.18.4.6. клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, ( у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день  прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. Відповідно до п. 3.18.5.4. умов - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3., здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом. Відповідно до п.3.18.5.8. Умов  при порушенні клієнтом строків платежів по будь якому з грошових зобов'язань за кредитом, більш ніж на 30 днів, що спричинило за собою звернення банку в судові органи, клієнт сплачує банку штраф, який розраховується за такою формую: 1000,00 грн.+5% від суми встановленого у п. 3.18.1.6. ліміту. Враховуючи викладене, заборгованість відповідача по відсотках за користування кредитом на день розгляду справи в суді, за розрахунком позивача,  становить 13 568,00 грн. З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків. Відповідно до ст.6, ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. У ст.633 ЦК України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно з ч.1 ст.634 ЦК України  договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. В ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. У ч.1 ст.1067 ЦК України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.                                    Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином        відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються. На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в частині стягнення  13   568,00 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом. Також судом розглянуто вимогу позивача про стягнення з відповідача 13   853,33 грн - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, в результаті чого суд дійшов наступних висновків. Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором. Частиною 2 ст. 217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції. Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними  санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою. Стаття 549 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно п. 3.2.2.10.1. Умов та Правил надання банківських послуг у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом , передбачених п.п. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1 -3.2.2.9.3 цього Договору, термінів повернення кредиту , передбачених п.п. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 цього Договору, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6 цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Відповідно до 3.2.2.10.4 Умов - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.2.10.1.-3.2.2.10.3 здійснюється протягом             15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом. Таким чином, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача пені за прострочення погашення кредиту є правомірним, оскільки відповідає умовам укладеного договору та чинного законодавства. Перевіркою правильності розрахунку пені за прострочення погашення кредиту не виявлено помилок, що свідчить про обґрунтованість заявленої до стягнення суми. Згідно   ст. 13 Господарського процесуального кодексу України   судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. На підставі    ст. 86 Господарського процесуального кодексу України   господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Враховуючи обставини справи та наявні матеріали, суд вважає, що позовні вимоги підлягають  задоволенню в повному обсязі.       Відповідно до   ст. 129   Господарського процесуального кодексу України   на відповідача покладаються 1762,00 грн      витрат по сплаті судового збору. Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, - ВИРІШИВ : 1.  Позов задовольнити . 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БАА-ТРАНС» (вул. Долина, буд. 30, с. Біликівці, Жмеринський район, Вінницька область, 23133, код ЄДРПОУ 37489385 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 14360570) 13   568 (тринадцять тисяч п'ятсот шістдесят вісім) грн. 00 коп. – заборгованості по процентам за користування кредитом, 13   853 (тринадцять тисяч вісімсот п'ятдесят три) грн. 33 коп. – пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та  1   762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. -      витрат зі сплати судового збору. 3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. 4. Копію рішення направити учасникам  рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Позивачу додатково на направити на електронну адресу: zapros.v.sud@privatbank.ua.    Відповідно до   ст. 241 ГПК України   рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної      скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає      законної      сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно      з ч. 1   ст. 256 ГПК України   апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Частиною 5   ст.      240 ГПК України   передбачено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області (п. 8, 17.5   Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).                                                                      Повне рішення складено 20 квітня 2018 р. Суддя                                           Матвійчук В.В.     віддрук. прим.: 1 - до справи 2 - позивачу  (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001) 3 - відповідачу  (вул. Долина, буд. 30, с. Біликівці, Жмеринський район, Вінницька область, 23133)