ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
21.03.2018Справа № 910/20610/17
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.
за участю секретаря судового засідання: Яроменко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду
спеціального призначення "Спецжитлофонд" (04071, місто Київ, вулиця
Оболонська, будинок 34; код ЄДРПОУ 31454734)
про стягнення 199 397,38 грн.
Суддя Літвінова М.Є.
Представники учасників справи:
від позивача: Авласенко Ю.А. за довіреністю;
від відповідача: Соляник І.В. за довіреністю.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СДК ІНВЕСТ ГРУП" (далі - відповідач) про стягнення 199 397,38 грн., в тому числі 43 950,33 грн. за фактичне користування приміщенням, 10 907,79 грн. пені за несвоєчасне внесення орендних платежів, 17 771,22 грн. штрафу за несвоєчасне внесення орендних платежів, 94 779,84 грн. неустойки за невиконання обов'язку щодо повернення об'єкта оренди, 31 988,20 грн. штрафу за невиконання обов'язку щодо повернення об'єкта оренди.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що на підставі укладеного з відповідачем Договору оренди житлового приміщення № 5355 від 29.11.2013 він передав в оренду відповідачу квартиру АДРЕСА_1. Проте, відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання щодо повернення орендованого майна та сплати орендної плати за час фактичного користування майном після припинення строку дії Договору, внаслідок чого за ним уторилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.11.2017 порушено провадження у справі № 910/20610/17, її розгляд призначено на 11.12.2017 року.
06.12.2017 року представник відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва надав заперечення на позовну заяву. У поданих запереченнях відповідач частково визнав наявну заборгованість на суму 23 467,50 грн. та зазначив, що позивачем завищено розміри орендних платежів, передбачених пунктом 2.2. Договору.
В судовому засіданні 11.12.2017 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 22.01.2018 року.
12.01.2018 року представник позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва подав відповідь на відзив.
19.01.2018 року представник відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи та заперечення на відповідь на відзив.
Проте, 15.12.2017 року набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до пункту 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.01.2018 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.02.2018 року.
12.02.2018 року представник відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва надав відзив на позовну заяву.
14.02.2018 року представник позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва подав повідомлення по справі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.02.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/20610/17 до судового розгляду по суті на 19.03.2018 року.
У судовому засіданні 19.03.2018 року оголошено перерву до 21.03.2018 року.
У судовому засіданні 21.03.2018 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні 21.03.2018 року проти позову заперечив, надав пояснення по суті спору.
Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
29.11.2013 року між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СДК Інвест Груп" (орендар) укладено Договір оренди житлового приміщення № 5355 (далі - Договір).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2. Договору орендодавець передає, а орендар приймає на визначений у пункті 5.1 строк в орендне користування квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 44,70 кв.м. (далі за текстом - приміщення).
Пунктами 2.1. - 2.4. Договору визначено, що за користування приміщенням Орендар щомісячно сплачує Орендодавцю орендні платежі згідно з умовами цього Договору. На підставі рішення Київради від 28.09.2006 № 18/75 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 27.05.2004 № 262/1472 "Про орендне користування житловим приміщенням комунального підприємства "Спецжитлофонд", Договором встановлюється плата за оренду приміщення, яку сплачує Орендар у сумі 35,00 грн. за 1 кв. м. загальної площі, що складає 1 564,50 грн. на місяць, у т.ч. ПДВ 260,75 грн. Орендні платежі сплачуються Орендарем Орендодавцю щомісячно до 10 числа поточного місяця на рахунок Орендодавця (без виставлення Орендодавцем Орендарю рахунків - фактур на оплату орендних платежів), зазначений у розділі "Юридичні адреси та банківські реквізити сторін", або на рахунок повідомлений Орендарю Орендодавцем у порядку визначеному п. 7.1. Договору. Сторони домовились, у випадку якщо Орендарю для оплати орендних платежів Орендодавцю (п. 2.4 Договору) необхідні рахунки - фактури то, вказані рахунки - фактури Орендар отримує щомісячно до десятого числа поточного місяця, у Орендодавця за юридичною адресою вказаною у Договорі. У разі не пред'явлення, протягом 10 днів після сплину вищевказаного строку, Орендарем претензії Орендодавцю про неотримання зазначених рахунків - фактур, рахунки - фактури на оплату орендних платежів вважаються отриманими Орендарем. Про необхідність виставлення рахунків - фактур для оплати Орендарем орендних платежів, Орендар зобов'язаний повідомити Орендодавця письмово, протягом двадцяти днів з моменту укладення цього договору. У іншому разі Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату згідно з п. 2.3 Договору. Розмір орендної плати визначений Сторонами в Договорі переглядається на вимогу Орендодавця у разі зміни Київською міською радою цін або тарифів за орендне користування житловими приміщеннями Орендодавця.
Згідно п. 2.8. Договору розмір місячної орендної плати орендарю за користування житловими приміщеннями на наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Пунктом 5.1. Договору передбачено строк його дії з 01.12.2013 року до 31.05.2014 року.
Відповідно до пункту 5.2 Договору він може бути продовжений за згодою орендодавця, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору від орендаря надійшло письмове звернення з проханням пролонгації договору.
Згідно з п. 5.6 договору останній припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Пунктом 5.2 договору передбачено, що останній може бути продовжений за згодою орендодавця, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору від орендаря надійшло письмове звернення з проханням пролонгації договору.
Відповідно до пункту 5.6 Договору останній припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно пункту 3.2.5 Договору орендар зобов'язується після закінчення строку дії договору або в разі його розірвання в порядку, визначеному пунктом 5.5. Договору, звільнити приміщення та повернути його орендодавцю за актом приймання-передачі. Обов'язок складання акту приймання-передачі приміщення покладається на орендаря. Акт приймання-передачі підписується представниками сторін та скріплюється їх печатками.
На виконання умов Договору орендодавець за актом прийому-передачі житлового приміщення від 01.12.2013 року передав орендарю квартиру АДРЕСА_1 для тимчасового проживання родини гр. ОСОБА_6.
Як вбачається з матеріалів справи, строк дії договору неодноразово продовжувався сторонами, про що свідчать Додаткові угоди № 1 з 01.06.2014 року - до 30.11.2014 року, № 2 з 01.12.2014 року по 31.05.2015 року, № 3 з 01.06.2015 року по 30.11.2015 року, № 4 з 01.12.2015 року по 31.05.2016 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2016 року у справі № 910/9332/16 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СДК Інвест Груп" на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" 16 903,92 грн. заборгованості з орендної плати за період з листопада 2015 року по квітень 2016 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2016 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 року у справі № 910/14520/16 виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "СДК Інвест Груп" з житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1, загальною площею 44,70 кв.м. та зобов'язано передати його Комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" за актом прийому-передачі.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві відповідача було примусово виселено з житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1, загальною площею 44,70 кв.м. про що було складено Акт державного виконавця від 27.07.2017 року.
Позивач зазначає, що у відповідача утворилася заборгованість по оплаті орендних платежів за фактичне користування приміщенням з травня 2016 року по липень 2017 року. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з повернення орендованого майна та сплати орендних платежів за фактичне користування приміщенням, виникли підстави для нарахування штрафних санкцій.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Статтею 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Матеріалами справи підтверджується факт передачі позивачем в оренду, прийняття відповідачем та користування ним спірним приміщенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
За змістом п. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Як встановлено судом державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві відповідача було примусово виселено з житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1, загальною площею 44,70 кв.м. про що було складено Акт державного виконавця від 27.07.2017 року.
Системний аналіз вищевказаних норм та умов договору оренди свідчить про те, що у зв'язку із припиненням договору - внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, у відповідача виник обов'язок негайно повернути позивачу майно з оренди шляхом підписання відповідного акта. Наслідком порушення виконання цього обов'язку є застосування до відповідача самостійної майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин у вигляді сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за час прострочення. При цьому, основне зобов'язання відповідача сплачувати орендну плату за весь час фактичного користування майном, яке виникло з договору оренди, не припиняється, оскільки його припинення у розумінні ст. 795 ЦК України пов'язано не з закінченням строку, на який було укладено договір, а з моментом підписання сторонами відповідного документу (акта) про повернення орендарем предмета договору оренди.
Таким чином, навіть після закінчення дії Договору, відповідач був зобов'язаний сплачувати на користь позивача орендну плату до моменту повернення майна за актом приймання-передачі.
Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача 43 950,33 грн. за фактичне користування приміщенням з травня 2016 року по липень 2017 року підлягають задоволенню.
Суд критично оцінює доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву стосовно завищення позивачем розміру орендних платежів, враховуючи наступне.
Згідно п. 2.4. Договору розмір орендної плати визначений сторонами в Договорі переглядається на вимогу орендодавця у разі зміни Київською міською радою цін або тарифів за орендне користування житловими приміщеннями орендодавця.
Рішенням Київської міської ради від 27.05.2004 року № 262/1472 Про орендне користування житловими приміщеннями комунального підприємства Спецжитлофонд , розмір місячної орендної плати за користування житловими приміщеннями на наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Крім того, згідно з п. 2.8. Договору розмір місячної орендної плати орендарю за користування житловими приміщеннями на наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 10 907,79 грн. пені за несвоєчасне внесення орендних платежів та 17 771,22 грн. штрафу за несвоєчасне внесення орендних платежів.
Відповідно до п. 6.3 Договору, за несвоєчасне внесення орендних платежів, Орендар сплачує Орендодавцю пеню із розрахунку 1 % від несвоєчасної суми за кожен прострочений день. А за прострочення оплати орендних платежів понад дев'яносто календарних днів, Орендар додатково сплачує Орендодавцю штраф, що встановлюється у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми річної орендної плати за користування приміщенням.
У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").
Закон України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулює договірні відносини між суб'єктами господарювання.
Згідно Додаткової угоди № 4 до Договору від 24.11.2015 року сторони продовжили строк дії Договору на строк з 01.12.2015 року по 31.05.2016 року.
Таким чином, Договір оренди житлового приміщення № 5355 від 29.11.2013 року вважається припиненим з 01.06.2016 року.
Оскільки розмір пені та штрафу за несвоєчасне внесення орендних платежів нараховані за період, коли умови договору щодо їх застосування вже не діяли (після закінчення строку договору), позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 94 779,84 грн. неустойки за невиконання обов'язку щодо повернення об'єкта оренди та 31 988,20 грн. штрафу за невиконання обов'язку щодо повернення об'єкта оренди
Матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем повернення спірного майна з оренди за наслідками припинення дії Договору з 01.06.2016, у зв'язку з чим позивачем було нараховано до стягнення з відповідача 94 779,84 грн. неустойки за невиконання обов'язку щодо повернення об'єкта оренди та 31 988,20 грн. штрафу.
Відповідно до п. 6.4. Договору у разі невиконання орендарем обов'язку, визначеного п. 3.2.5. Договору, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування приміщенням за кожний місяць прострочення звільнення приміщення та вжити заходів, визначених п. 4.1.4. Договору.
Пунктом 2 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Здійснивши перерахунок пені та штрафу за невиконання обов'язку щодо повернення об'єкта оренди, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в розмірі 94 779,84 грн. неустойки за невиконання обов'язку щодо повернення об'єкта оренди та 31 988,20 грн. штрафу за невиконання обов'язку щодо повернення об'єкта оренди за розрахунком позивача.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги частково у розмірі 43 950,33 грн. за фактичне користування приміщенням, 94 779,84 грн. неустойки за невиконання обов'язку щодо повернення об'єкта оренди та 31 988,20 грн. штрафу за невиконання обов'язку щодо повернення об'єкта оренди.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
ВИРІШИВ:
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СДК ІНВЕСТ ГРУП" (03191, м. Київ, вулиця Дмитра Луценка, будинок 15, ідентифікаційний код 38746175) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34, ідентифікаційний код 31454734) суму заборгованості по оплаті орендних платежів за фактичне користування приміщенням у розмірі 43 950 (сорок три тисячі дев'ятсот п'ятдесят) грн. 33 коп., неустойку за невиконання обов'язку щодо повернення об'єкта оренди у розмірі 94 779 (дев'яносто чотири тисячі сімсот сімдесят дев'ять) грн. 84 коп., штраф за невиконання обов'язку щодо повернення об'єкта оренди у розмірі 31 988 (тридцять одна тисяча дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 20 коп. та 2 560 (дві тисячі п'ятсот шістдесят) грн. 78 коп. судового збору.
3.В іншій частині позовних вимог відмовити.
4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5.Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6.Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 20.04.2018 року.
Суддя М.Є. Літвінова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 21.03.2018 |
Оприлюднено | 22.04.2018 |
Номер документу | 73518661 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Літвінова М.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні