Постанова

від 17.04.2018 по справі 28/12-06-361

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року м. ОдесаСправа № 28/12-06-361 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді : Ярош А.І.,

суддів: Принцевської Н.М.; Діброви Г.І.,

секретар судового засідання Молодов В.С.,

Представники учасників процесу в судове засідання не з'явились. Про розгляд справи повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області

на ухвалу господарського суду Одеської області від „20» грудня 2017 року про відмову у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу його дублікату

у справі № 28/12-06-361

за позовом Прокурора Кілійського району Одеської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Кілійському районі Одеської області

до Приватного багатопрофільного підприємства «АГРОСВІТ»

про стягнення 20 862,14 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Одеської області від „20» грудня 2017 року (суддя Гуляк Г.І.) у задоволенні заяви Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області від 12.12.2017 року про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу його дублікату за вх.№2-6567/17 - відмовлено.

09.01.2018 року до господарського суду Одеської області надійшла апеляційна скарга Ізмаїльського об'єднаного управляння Пенсійного Фонду України в Одеській області на ухвалу господарського суду Одеської області від „20» грудня 2017 року про відмову у поновленні пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання у справі № 28/12-06-361 за позовом Прокурора Кілійського району Одеської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Кілійському районі Одеської області до Приватного багатопрофільного підприємства «АГРОСВІТ» про стягнення 20 862,14 грн.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області.

Під час примусового стягнення коштів з підприємства ПБП Агросвіт стягнуто не було, а відповідний лист було передано голові ліквідаційної комісії (підприємство подавало заяву про ліквідацію), тому вважається, що його управлінням було втрачено з вини завідувача юридичного сектору управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області, тому держава в особі органу Пенсійного фонду України позбавлена права на стягнення коштів до державного бюджету.

З огляду на таке, та з урахуванням того, що сам процес реорганізації територіальних управлінь Пенсійного фонду України постійно продовжувався на законодавчому рівні, передача документів до Ізмаїльського об'єднаного управляння Пенсійного Фонду України в Одеській області постійно відкладалась, завідувач юридичного сектору управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області знаходився тривалий час на лікарняному, правова робота в управлінні не велась належним чином.

Результатом вищезазначеного стала втрата виконавчого документа по справі.

За таких обставин, апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу господарського суду Одеської області та поновити пропущений строк на пред'явлення виконавчого документа до виконання та відповідно видачі його дублікату.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 року прийнято справу № 28/12-06-361 за апеляційною скаргою Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області на ухвалу господарського суду Одеської області від 20 грудня 2017 року до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Ярош А.І., суддів: Діброва Г.І., Принцевська Н.М.

Заявами від 12.02.18, 06.03.18, 22.03.18, 10.04.18 апелянт Ізмаїльське об'єднане УПФУ в Одеській області просить справу розглянути без участі представника управління, у зв'язку з відсутністю фінансування на відрядження працівників управління до суду. На доводах апеляційної скарги наполягає.

В судове засідання 17.04.18 року представники учасників процесу не з'явились, про час, дату та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Оскільки сторони не скористались своїм правом на участь в судовому засіданні, зважаючи на обмежені процесуальні строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи без участі представників сторін.

Відповідно до вимог ст.ст. 240, 283 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, та перевірено під час апеляційного перегляду, рішенням господарського суду Одеської області від 14.04.2006р. (суддя Гуляк Г.І.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2006 року, задоволено позов Прокурора Кілійського району Одеської області в інтересах держави в особі Управління ПФУ в Кілійському районі до ПБП „Агросвіт» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 - 20 862,14 грн.

Стягнуто з Приватного багатопрофільного підприємства «АГРОСВІТ» на користь Управління Пенсійного фонду України у Кілійському районі Одеської області 20 862,14 грн.

25 квітня 2006 року на виконання відповідного рішення господарського суду Одеської області видано наказ на примусове виконання рішення суду.

04.11.2010 року Управлінням Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області було подано заяву про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Ухвалою суду від 13.12.2010 року заяву в порядку ст.119 ГПК України було залишено без розгляду, з огляду на те, що сторонами не надано до суду витребуваних матеріалів, а саме оригіналу наказу.

04.07.2011 року Управлінням Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області було подано заяву про видачу дублікату наказу від 25.04.2006 року у справі №28/12-06-361, мотивовану тим, що наказ передано голові ліквідаційної комісії ОСОБА_1, та назад, після закінчення ліквідаційної процедури, не повернуто.

Ухвалою суду від 18.11.2011 року у задоволенні заяви судом відмовлено, оскільки закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

07.03.2017 року Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області звернулося до господарського суду Одеської області із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого наказу до виконання та видачу його дублікату.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03 квітня 2017 року відмовлено у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого наказу до виконання та видачу його дублікату, з підстав того, що заявником не вказано обставин, які б обґрунтовували поважність пропущення строку для пред'явлення строку для пред'явлення судового наказу до виконання та їх документальне підтвердження.

12.12.2017 року Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Одеської області повторно звернулось до суду із заявою, в якій просить суд поновити пропущений строк для пред'явлення наказу до виконання та про видачу його дублікату.

Заявник обґрунтовував свою заяву, посилаючись на те, що під час примусового стягнення коштів з підприємства Приватне багатопрофільне підприємство "АГРОСВІТ" стягнуто не було, а відповідний лист було втрачено з вини завідувача юридичного сектору управління, який тривалий час знаходився на лікарняному, з приводу чого управління було позбавлене права на стягнення коштів до державного бюджету.

Разом з тим, заявник звертає увагу суду на той факт, що заборгованість ПБП "АГРОСВІТ" за низкою судових проваджень складає 297021,74 гривень та по всім судовим рішенням відповідач відмовляється від погашення наявної заборгованості та підписувати акти звірки.

За результатом розгляду заяви винесено оскаржувану ухвалу господарського суду Одеської області від 20 грудня 2017 року, якою у задоволенні заяви Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області від 12.12.2017 року про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу його дублікату за вх.№2-6567/17 - відмовлено.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо недоведеності заявником поважності причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання, та, відповідно, відсутності підстав для видачі дублікату з наступних підстав.

Так, на виконання рішення суду від 14.04.2006 року господарським судом Одеської області 25 квітня 2006 видано наказ на примусове виконання рішення суду.

Як зазначено у самому наказі (т.1 а.с.90), наказ дійсний для пред'явлення до 25.04.2009 року.

Відповідно до ст.21 ЗУ „Про виконавче провадження» (в редакції закону, яка діяла на момент спірних правовідносин, 26.04.2006р.), виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років.

Отже, наказ можливо було пред'явити державному виконавцю до виконання до 25.04.2009 року.

Однак, вперше заявник - правонаступник позивача звернувся до суду із заявою про поновлення строку на пред'явлення виконавчого документа лише 04.11.2010 року, зі значним пропуском строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

15.12.2017 р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017р., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до п.п.19.4 п.19 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ст.329 ГПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Отже, судова колегія зазначає, що пропущений строк для пред'явлення наказу до виконання може бути відновлений судом лише та у зв'язку з наявністю обставин, які об'єктивно заважали позивачу (стягувачу) пред'явити наказ до виконання в межах встановленого строку.

Так, з матеріалів справи вбачається, що постановою відділу ДВС Кілійського районного управління юстиції від 24.12.2007р. виконавче провадження стосовно стягнення з ПБП «Агросвіт» 20 862,14 грн. заборгованості було закінчено на підставі пункту 7 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» .

В постанові зазначено, що надійшла заява голови ліквідаційної комісії ПБП «Агросвіт» про здійснення процедури ліквідації ПБП «Агросвіт» , підприємство перебуває в стані припинення підприємницької діяльності, тому ліквідатор просить закінчити всі виконавчі провадження та передати виконавчі документи про стягнення до виконання ліквідаційної комісіїї ПБП «Агросвіт» .

Згідно п.2 постанови, передано наказ голові ліквідаційної комісії ПБП «Агросвіт» ОСОБА_1 (т.1 .а.с.93).

Супровідним листом від 24.12.2007р. відділом ДВС Кілійського районного управління юстиції Одеської області було направлено голові ліквідаційної комісії ПБП «Агросвіт» ОСОБА_1 постанову про закінчення виконавчого провадження та оригінал наказу від 14.04.2006 року.

Однак, заявник не надав до суду жодного доказу звернення до боржника або до голови його ліквідаційної комісії із заявою про розшук наказу суду в період з 24.12.2007 року по 04.11.2010 року.

Як вбачається з матеріалів заяви, єдиним доводом втрати виконавчого документа Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Одеської області вказує знаходження завідувача юридичного сектору на лікарняному, з посиланням, що правова робота не велася належним чином.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вищезазначену причину пропуску строку не можна вважати поважною зважаючи на таке.

Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 «Пономарьов проти України» суд зазначив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти чи є підстави для поновлення строків.

Відповідно до ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому пропуск процесуального строку в процесуальному праві - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки. Відновлення процесуального строку являє собою визнання судовим органом (суддею) дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними. Питання про відновлення пропущеного процесуального строку розглядається судом за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи. У заяві повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Суд відновлює процесуальний строк, якщо визнає поважними ті причини пропуску строку, про які вказала сторона, а відновлення процесуального строку означає лише, що суд надає дозвіл особі за наведених нею обставин вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для її вчинення пропущено.

Відтак можливість відновлення судом пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання безпосередньо пов'язана із наявністю поважних причин його пропуску, і такою підставою не може бути лише подання заяви стягувачем із зазначенням, що ним пропущено строк з поважних причин.

За переконанням судової колегії, Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області, звертаючись із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та про видачу дублікату наказу у даній справі не навело жодної поважної причини.

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що вищевказаний наказ не був пред'явлений до виконання своєчасно, оскільки, був втрачений з вини завідувача юридичним сектором.

Зазначена причина не є поважною, адже позивач сам керує роботою свого юридичного сектору та може контролювати своєчасність пред'явлення наказів до виконання.

Інші причини, за яких позивач не мав можливості з 2007 року звернутися до місцевого господарського суду з відповідною заявою, Ізмаїльським об'єднаним управління Пенсійного фонду України Одеської області не наведено та жодного доказу не подано.

При цьому, судом першої інстанції вже надано оцінку аналогічним доводам заявника в ухвалі від 03.04.2017 року.

За таких обставин, Одеський апеляційний господарський суд вважає правомірним висновок місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні заяви Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу №28/12-06-361 до виконання, оскільки підстави для відновлення такого строку відсутні, стягувачем поважності причин його пропуску належними та допустимими доказами не доведено, а з матеріалів справи не вбачається, які саме причини, окрім власної недбалості, перешкоджали позивачу вчасно подати наказ до виконання.

Оскільки правові підстави для поновлення пропущеного процесуального строку відсутні, то відсутні і підстави для видачі дублікату наказу.

За таких обставин, судова колегія зазначає, що суд першої інстанції правомірно відмовив заявнику в поновленні строку на пред'явлення наказу та в видачі дублікату, що відповідає приписам ст.329 та п.19.4 Перехідних положень ГПК України, тому підстав для скасування ухвали господарського суду Одеської області від 20 грудня 2017 року у справі № 28/12-06-361 не вбачається.

Керуючись статтями 270, п.1 ч.1 ст. 275, 282-284, 329, п.19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Ізмаїльського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Одеської області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Одеської області від „20» грудня 2017 року про відмову у поновленні пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання у справі № 28/12-06-361 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови складено 18.04.18 року.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя Г.І. Діброва

Суддя Н.М. Принцевська