Постанова

від 17.04.2018 по справі 806/2547/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

іменем України

"17" квітня 2018 р. м. Житомир Справа № 806/2547/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Кузьменко Л.В.

ОСОБА_1,

за участю секретаря Черемісової С.О.,

представників позивача та представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "12" грудня 2017 р. (судове рішення ухвалене суддею Черняхович І.Е. в Житомирі), у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Попільнянський комбікормовий завод" до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 11.07.2017 р. №0013091405, №0013081405 , -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Попільнянський комбікормовий завод", звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинними (скасувати) податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 11.07.2017:

- №0013091405 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 491577 грн, у тому числі: податкового зобов'язання на суму 327718 грн, штрафних санкцій на суму 163859 грн за порушення вимог пп. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198; п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України;

- № НОМЕР_1 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 5602 грн за порушення вимог пп. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198; п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

В обґрунтування позову зазначав, що фактичні обставини фінансово-господарської діяльності ТОВ "Попільнянський комбікормовий завод" не вказують на порушення ним відповідних норм податкового законодавства, господарські операції позивача, на підставі яких контролюючим органом встановлені порушення податкового законодавства, не досліджені належним чином, а висновки акту перевірки суперечать документальним доказам у вигляді первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 11 липня 2017 року:

- №0013091405 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 491577 грн, у тому числі: податкового зобов'язання на суму 327718 грн, штрафних санкцій на суму 163859 грн.;

№ НОМЕР_1 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 5602 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальність "Попільнянський комбікормовий завод" (код ЄДРПОУ 00688195), судові витрати у вигляді судового збору у сумі 8973,66 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. В апеляційній скарзі зазначив про відсутність здійснення реальних господарських операцій між позивачем та продавцем ТОВ "Конкорднвест", оскільки у останнього відсутні трудові ресурси, приміщення для зберігання товару, не підтверджено наявність орендованих ним приміщень, транспортних засобів, залучення стороннього трудового ресурсу. Крім того, в рамках досудового розслідування кримінального провадження встановлено наявність ознак фіктивності ТОВ "Конкорднвест", а допитаний в якості свідка директор зазначеного товариства ОСОБА_2 повідомив, що зареєстрував ТОВ "Конкорднвест" за грошову винагороду в 2000,00 грн та ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності товариства немає. Таким чином первинні документи, надані позивачем до перевірки є дефектними.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що при вирішені справи, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представники позивача вважають судове рішення законним та просять відхилити апеляційну скаргу відповідача.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що в період із 06.06.2017 по 12.06.2017, на підставі наказу від 01.06.2017 №772, виданого Головним управлінням ДФС у Житомирській області, головним державним ревізором інспектором відділу перевірок окремих платників, перевірок з окремих питань та перевірок ризикових платників управління аудиту Головного управління ДФС в Житомирській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Попільнянський комбікормовий завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Конкордвест" за період із 01.10.2016 по 31.10.2016, про що 19.06.2017 складено акт №284/06-30-14-05/00688195 ( а.с. 24-43).

Перевіркою встановлено порушення п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198; п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме відсутність здійснення ТОВ "Попільнянський комбікормовий завод" реальних господарських операцій з ТОВ "Конкордвест", в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за жовтень 2016 року на суму 327718 грн та встановлено завищення від'ємного значення податку на додану вартість, що враховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по р. 21 декларації за жовтень 2016 року на суму 5602 грн.

За наслідками проведеної перевірки ГУ ДФС в Житомирській області прийнято податкові повідомлення рішення № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2. (а.с. 21, 22)

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем рішеннями, позивач звернувся з позовом до суду.

Суд першої інстанції задовольнив позов. Суд вважав, що висновки податкового органу є необґрунтованими, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення - протиправними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Приписами п. 198.3. ст.198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, непідтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст.200 Податкового кодексу передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2 ст.200 ПК України).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Попільнянський комбікормовий завод" (далі - Товариство) зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, перебуває на обліку в Бердичівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (Попільнянське відділення) та зареєстроване платником податку на додану вартість.

Відповідно до копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності Товариства є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Також встановлено, що 13.10.2016 між постачальником - ТОВ "Конкордвест", та покупцем - ТОВ "Попільнянський комбікормовий завод", був укладений договір поставки №13/10-16 сільськогосподарської продукції в асортименті, за ціною, якістю та кількістю, що визначені даним Договором і додатковим до нього.

Цим Договором сторонами було визначено якість товару, ціна, його кількість, умови та строки поставки.

Так, відповідно до п. 4.3 Договору поставки, при поставці товару постачальник повинен надати покупцю: оригінал даного Договору, оригінал рахунку-фактури, видаткову накладну, виписану в день поставки товару, акт приймання-передачі товару (а.с. 44-45).

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 13.10.2016 до Договору поставки №13/10-16, Товаром є пшениця в кількості 510 тонн. (а.с. 46).

Судом встановлено, що на виконання Договору поставки №13/10-16 та Додаткової угоди №1 від 13.10.2016, ТОВ "Конкордвест" було поставлено ТОВ "Попільнянський комбікормовий завод" зазначений товар.

Факт отримання позивачем товару, а відтак здійснення реальних господарських операцій підтверджується видатковими накладними: №0000017 від 17.10.2016, №0000018 від 17.10.2016, №0000019 від 18.10.2016, №0000020 від 19.10.2016 (а.с.47-50); податковими накладними: №17 від 14.10.2016, №18 від 17.10.2016, №19 від 18.10.2016, №20 від 19.10.2016 (а.с. 51-54); товарно-транспортними накладними №229 від 19.10.2016, №226 від 19.10.2016, №228 від 19.10.2016, №227 від 19.10.2016, №224 від 18.10.2016, №222 від 18.10.2016, №219 від 18.10.2016, №223 від 18.10.2016, №221 від 18.10.2016, №220 від 18.10.2016, №212 від 14.10.2016, №213 від 14.10.2016, №211 від 14.10.2016, №218 від 17.10.2016, №217 від 17.10.2016 (а.с. 55-74); платіжними дорученнями про оплату товару: №1914 від 08.11.2016, №2415 від 14.02.2017 (а.с. 166-167); актами прийому-передачі продукції (а.с. 158-161); випискою по рахунку (а.с. 162-165).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані позивачем для перевірки та в судове засідання документи на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ "Конкордвест" є первинними в розумінні Закону України №996-XIV, Податкового кодексу України, відповідають вимогам, передбаченим законодавством, оскільки містять усі необхідні реквізити.

Наявність незначних дефектів видаткових накладних, на які посилається відповідач не є підставою вважати господарські операції фіктивними, оскільки вказані первинні документи містять усі необхідні реквізити для надання їм юридичної сили, доказовості та містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяги вищевказаних господарських операцій.

В подальшому придбані у ТОВ "Конкордвест" товари було використано в господарській діяльності позивача шляхом подальшого продажу іншим контрагентам, зокрема, ТОВ "КЗ " Константа" (код ЄДРПОУ 39143022) згідно договору №16/163 від 07.10.2013 (а.с. 75), та підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, банківськими виписками з рахунку та податковими накладними (а.с. 76-105), що також свідчить про факт реальності господарських операцій між Товариством та ТОВ "Конкордвест".

Щодо доводів відповідача про відсутність у контрагента трудових ресурсів, відсутність у власності основних засобів, майна, то останні не можуть спростовувати фактичне виконання спірних операцій.

Так, згідно Додаткової угоди №1 від 13.10.2016 до Договору поставки №13/10-16, доставка товару здійснюється на умовах: завантажено в автотранспорт покупця на складі продавця.

У матеріалах справи містяться копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (а.с. 150-157), з яких вбачається, що транспортні засоби, якими здійснювалась поставка товару від ТОВ "Конкордвест" до ТОВ "Попільнянський комбікормовий завод", належать Товариству (а.с. 150-151, 154-157).

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність доводів відповідача щодо відсутності господарських операцій з придбання товару контрагентом позивача по ланцюгу постачання, що відповідно спростовує факт здійснення господарських операції між позивачем та ТОВ "Конкордвест", з огляду на наступне.

Відповідач прийшов до висновку про обрив ланцюга постачання між ТОВ "Конкордвест" та ТОВ "Дивитис" виключно з аналізу зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних і лише за жовтень 2016 року.

Разом із тим чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його пливу.

Зазначене узгоджується з позицією Європейського Суду з прав людини, викладеною в Рішенні від 22 січня 2009 року у справі "Булвес проти Болгарії", в якому Суд зазначив, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ, і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Отже, позивач не несе відповідальності внаслідок діянь контрагентів свого контрагента.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", позивач та його контрагент є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

За таких обставин суд враховує, що відповідачем не доведено факту відсутності господарських операцій між ТОВ "Попільнянський комбікормовий завод" та ТОВ "Конкордвест", оскільки податковим органом не спростовані відомості про господарські операції, які містяться в первинних документах, наданих підприємством, та не обґрунтовано причини неврахування цих документів при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Щодо наявності кримінального провадження відносно керівника ТОВ "Конкордвест" ОСОБА_2 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ст. 27 ч. 5, ст. 212 ч. 3, ст. 201 ч. 1 Кримінального кодексу України, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Встановлено, що про наявність такого провадження, яка міститься в Єдиному реєстрі судових рішень, відповідачу було відомо з податкової інформації, що надійшла від ГУ ДФС у м. Києві.

Але на час проведення перевірки, а також станом на день розгляду справи відсутні будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ "Конкордвест".

Отже, з огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявність кримінального провадження щодо посадових осіб ТОВ "Конкордвест" не є належним доказом вини вказаних осіб без постановлення судового рішення за результатом розгляду такого провадження.

Також встановлено, що станом на січень 2017 року позивач має дебіторську заборгованість перед ТОВ "Конкордвест" в сумі 1000000,00 грн (а.с. 168, 169-170). В матеріалах справи міститься повідомлення, а також договір від 26 січня 2017 року відступлення права вимоги (цесії) дебіторської заборгованості позивача - Товариству з обмеженою відповідальністю "Доні Ленс" (а.с. 168-170). На виконання вказаного договору позивачем перераховано ТОВ "Доні Ленс" оплату за продукцію у сумі 1000000,00 грн (а.с. 167).

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем підтверджено факт реальності господарських операцій з ТОВ "Конкордвест", та вірно сформовані показники податкової звітності, повно та своєчасно нараховані податки і збори.

Відповідачем відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України не доведено факту відсутності господарських операцій між ТОВ "Попільнянський комбікормовий завод" та ТОВ "Конкордвест"; відомості про господарські операції, які містяться в первинних документах, наданих підприємством, не спростовані; податкові повідомлення-рішення винесені протиправно.

Відповідно до 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято судом першої інстанції з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "12" грудня 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.В. Кузьменко

ОСОБА_1

Повне судове рішення складено "19" квітня 2018 р.