Ухвала

від 19.04.2018 по справі 815/3029/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 квітня 2018 року

Київ

справа №815/3029/17

адміністративне провадження №К/9901/33935/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.07.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017 у справі №815/3029/17 за адміністративним позовом Приватного підприємства КЕЙТ ТУР до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство КЕЙТ ТУР звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20.07.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017, позовні вимоги - задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області 01.03.2018 звернулося з касаційною скаргою до Верхового Суду.

Одночасно, відповідачем до касаційної скарги додано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку податковий орган посилається на неможливість здійснення своєчасної сплати судового збору на надання платіжного документа при первинному зверненні до суду касаційної інстанції, у зв'язку з постійним блокуванням рахунків відповідача (проведення безспірного списання коштів), що позбавляло заявника можливості виконати вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України про залишення касаційної скарги без руху у відведений судом строк.

Ухвалою Верховного Суду від 15.03.2018 касаційну скаргу відповідача було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам 332 КАС України, оскільки наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави визнані судом неповажними, та надано заявнику строк (терміном у десять днів з моменту вручення копії даної ухвали) на усунення недоліків, протягом якого особа має право вказати інші причини та надати докази, які б підтверджували поважність підстав пропуску процесуального строку касаційного оскарження.

Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено представнику заявника 26.03.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №6504407299485.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху, відповідачем на адресу суду направлено заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку відповідачем зазначено аналогічні підстави вказані податковим органом у заяві про поновлення пропущеного строку при зверненні останнім 01.03.2018 з касаційною скаргою до Верховного Суду. При цьому, належних доказів, які унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк визначений законом, суду не надано.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження суб'єкт владних повноважень посилається на те, що вперше Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області звернулося з касаційною скаргою по справі №815/3029/17 до Вищого адміністративного суду України в межах строку на касаційне оскарження, а саме: 02.10.2017.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Цвіркуна Ю.І. від 28.11.2017 вказану касаційну скаргу було повернуто відповідачу з підстав, визначених пунктом 1 частини третьої статті 108 КАС України - заявник не усунув недоліки касаційної скарги (ненадання документу про сплату судового збору у розмірі визначеному законом), встановлені ухвалою від 05.10.2017 про залишення касаційної скарги без руху .

Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області 01.03.2018, тобто після значного спливу часу з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги, подало до суду касаційної інстанції касаційну скаргу у справі №815/3029/17 з пропуском встановленого КАС України строку на касаційне оскарження.

В обґрунтування причин пропуску строку касаційного оскарження відповідач посилається на те, що своєчасна сплата судового збору при первинному зверненні до суду касаційної інстанції була неможливою у зв'язку з постійним блокуванням рахунків відповідача (проведення безспірного списання коштів), що позбавляло заявника можливості виконати вимоги ухвали судді Вищого адміністративного суду України про залишення касаційної скарги без руху у відведений строк.

Разом з тим, наведені податковим органом у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведені положення КАС України (в редакції від 03.10.2017, чинній на дату вчинення судом процесуальної дії) кореспондують положенням статті 13 КАС України (в редакції, яка була чинною на дату звернення до суду з касаційною скаргою вперше).

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним Кодексом строк та у визначеному порядку.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Статтею 213 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, було передбачено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору (за фактичної наявності цих коштів), не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення касаційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.

Податковим органом не надано жодних доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій з метою отримання коштів для сплати необхідної суми судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, наприклад, звернення до органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі №815/3029/17 та отримання відповідного фінансування.

Належними доказами поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження причин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби в Одеській області у поновленні строку на касаційне оскарження постанови Одеського окружного адміністративного суду від 20.07.2017 та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017 у справі №815/3029/17.

Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби в Одеській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.07.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017 у справі №815/3029/17 за адміністративним позовом Приватного підприємства КЕЙТ ТУР до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

..............................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду