Ухвала

від 16.04.2018 по справі 916/440/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/440/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Одеської міської ради

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.12.2017

та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.07.2017

за заявою Виконувача обов'язків прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради

про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 04.07.2016 за нововиявленими обставинами у справі №916/440/16

за позовом Виконувача обов'язків першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Одеської міської ради

до Приватного акціонерного товариства "Завод "Воєнохот"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Департамент комунальної власності Одеської міської ради

про стягнення 1 444 697,70 грн.,

ВСТАНОВИВ:

16.01.2018 Одеська міська рада звернулась із касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.07.2017 через Одеський апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 22.03.2018 касаційну скаргу Одеської міської ради залишено без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу заявника залишено без руху до 23.04.2018, а відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

02.04.2018 Одеською міською радою направлено заяву про усунення недоліків до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, до якої додано платіжне доручення №18 від 22.01.2018 на суму 47 675,06 грн. про сплату судового збору за подання касаційної скарги та копію поштового конверту як доказ про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Враховуючи, що заявником касаційної скарги усунено недоліки у встановлений строк ухвалою Верховного Суду від 22.03.2018 та не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, колегія суддів вважає за можливе перейти до розгляду матеріалів касаційної скарги.

Перевіривши доводи заявника касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.07.2017.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.07.2017, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.12.2017, заяву Виконувача обов'язків прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 04.07.2016 за нововиявленими обставинами у справі №916/440/16 залишено без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції обґрунтована тим, що відповідно до статуту ПрАТ "Завод "Воєнохот" є правонаступником орендного підприємства заводу "Воєнохот" та у процесі приватизації державного майна, згідно договору оренди від 23.02.1993 (укладеного між Фондом державного майна України (орендодавець) і організацією орендарів заводу Воєнохот (орендатор)), перейшло право власності на майно заводу Воєнохот № 6, зокрема, цілісний майновий комплекс /основні засоби, незавершене капітальне будівництво, обладнання, запаси і затрати, грошові кошти/, що розташований на земельній ділянці, є постійним користувачем земельної ділянки, щодо якої нараховано збитки.

Дійсно відповідачем не здійснено переоформлення цього права у відповідності до чинного на теперішній час законодавства, однак це не позбавляє його права постійного користування земельною ділянкою, оскільки Конституційний Суд України рішенням від 22.09.2005 за № 5-рп/2005 визнав неконституційним положення пункту 6 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформлення права постійного користування земельною ділянкою, а Верховний Суд України у постанові від 26.03.2012 вказав на те, що юридичні особи на цій підставі не можуть втрачати раніше наданого їм права постійного користування земельною ділянкою. Таким чином, висновок суду про відсутність протиправної поведінки відповідача, як підстави для стягнення збитків, відповідає фактичним обставинам справи і скасування постанови Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2014 та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016 у справі №522/11050/14-а не впливає на його обґрунтованість.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач весь спірний період здійснював оплату земельного податку окремо або у складі єдиного податку, тобто здійснював платне постійне користування земельною ділянкою, а відповідно не міг завдавати збитків державі.

Колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що за відсутністю одного із обов'язкових елементів цивільно-правової відповідальності, а саме неправомірної поведінки відповідача, не може мати наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

За вказаних обставин правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) , а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на викладене, відсутні підстави вважати, що касаційна скарга позивача є обґрунтованою, оскільки правильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

За таких підстав Касаційний господарський суд у складі Верховного суду відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №916/440/16 за касаційної скаргою Одеської міської ради.

2. Касаційну скаргу та додані до неї документи (у тому числі оригінал платіжного доручення №18 від 22.01.2018 на суму 47 675,06 грн.) повернути заявнику.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді І. В. Кушнір

Є. В. Краснов