Рішення

від 30.03.2018 по справі 203/2478/17

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/2478/17

Провадження № 2/0203/151/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2018 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Єдаменка С.В.,

при секретарі Пилипенко А.С.,

за участю

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства громадської організації інвалідів Об'єднання інвалідів України МІАНА до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та відшкодування шкоди -

встановив:

До Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства громадської організації інвалідів Об'єднання інвалідів України МІАНА з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та відшкодування шкоди. В обґрунтування позову зазначено, що відповідач 03 грудня 2015 року залишив на автостоянці позивача на добове зберігання автомобіль ГАЗ , який належить ОСОБА_3, та здійснив оплату за одну добу зберігання. 08 вересня 2016 року відповідач приїхав на автостоянку на іншому автомобілі з невідомою особою, самочинного підняв шлагбаум який регулює в'їзд та виїзд з стоянки, який в результаті цього було пошкоджено, та забрав з автостоянки, не здійснивши оплати за весь період паркування автомобіля ГАЗ . Позивач просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство громадської організації інвалідів Об'єднання інвалідів України МІАНА заборгованість за зберігання автомобіля в сумі 5 628 грн., витрати на ремонт майна 3 850 грн., а разом 9 478 грн., стягнути з відповідачів витрати зі сплати судового збору (а.с.а.с. 2 - 3)

В ході розгляду справи представники позивача просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, з підстав зазначених у позовній заяві. В судове засідання для дебатів позивач та його представник не з'явились, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволенні позову заперечував, вказував на відсутність доказів якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_3 в судові засідання не з'явилась про місце, час та дату розгляду справи була повідомлена шляхом надіслання на її адресу судових повісток.

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, вислухавши пояснення представників сторін, показання свідків, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що за адресою АДРЕСА_1, здійснює свою діяльність з надання послуг щодо зберігання транспортних засобів Товариство з обмеженою відповідальністю МІАНА . (а.с.9-11)

03 грудня 2015 року в журналі обліку транспортних засобів було вчинено запис № 56, про те, що ОСОБА_2 о 15 годині 25 хвилин, залишив на тимчасове зберігання автомобіль марки УАЗ , днз НОМЕР_2, примітка № 1480, що підтверджується відповідним записом в журналі обліку транспортних засобів та підписом ОСОБА_4 в ньому. (а.с.6)

03 грудня 2015 року відповідач ОСОБА_2 здійснив оплату за добу паркування в розмірі 12 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером № 1480 від 03 грудня 2015 року (а.с.7)

Згідно ч. 3 ст. 936 Цивільного кодексу України (надалі ЦК) договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Згідно ст. 977 ЦК України якщо зберігання автотранспортних засобів здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності, такий договір є публічним. За договором зберігання транспортного засобу в боксах та гаражах, на спеціальних стоянках зберігач зобов'язується не допускати проникнення в них сторонніх осіб і видати транспортний засіб за першою вимогою поклажодавця. Договір зберігання транспортного засобу поширюється також на відносини між гаражно-будівельним чи гаражним кооперативом та їх членами, якщо інше не встановлено законом або статутом кооперативу. Прийняття автотранспортного засобу на зберігання посвідчується квитанцією (номером, жетоном).

Згідно ч. 1 ст. 937 ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Згідно п. 12 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року за № 115 (надалі - Правил) - під час оформлення приймання на зберігання черговий приймальник вносить необхідні дані про володільця транспортного засобу і транспортний засіб до відповідного журналу обліку транспортних засобів і розписується в ньому. Згідно п. 15 Правил - плата за зберігання транспортних засобів на автостоянках та інші супутні послуги справляється за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, з видачею квитанції чи касового чека.

Тобто, укладення договору зберігання між сторонами було здійснено шляхом вчинення запису в журналі обліку щоденного та одноразового заїзду і виїзду транспортних засобів цієї автостоянки та внесенням плати за тимчасове зберігання автомобіля, що передбачено чинним законодавством. За цих обставин заперечення ОСОБА_2 в частині не укладання з позивачем договорів та необізнаністю з тарифами та наказами позивача не оцінки не підлягають.

Згідно ст. 946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо зберігання припинилося достроково через обставини, за які зберігач не відповідає, він має право на пропорційну частину плати. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

Наказом ТОВ МІАНА № 27/3-15 від 14 березня 2015 року було введено з 01 квітня 2015 року новий прейскурант цін на послуги по зберіганню транспортних засобів на автостоянці ТОВ МІАНА , де ціна за добу на відкритому місці позашляховика, становить 12 грн. (а.с.4-5)

Згідно п. 6 прейскурант цін на послуги по зберіганню транспортних засобів на автостоянці ТОВ МІАНА - у разі порушення термінів сплати на три чи більше місяців, а також при невнесенні плати за тимчасове ТЗ протягом трьох місяців з часу постановки на стоянку, тариф з наступної доби по закінченню трьох місяців складає подвійний розмір від вказаних в пунктах 1-5 тарифів. Подвійний розмірі тарифу діє до повного погашення заборгованості з розрахунку на час сплати. (а.с.5)

Відповідно до п. 21 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року за № 115 - транспортний засіб видається з автостоянки після здавання черговому приймальнику перепустки у разі його довготермінового зберігання чи пред'явлення квитанції (касового чека) про оплату - у разі тимчасового зберігання та після того, як одержувач розпишеться в журналі обліку щоденного та одноразового заїзду і виїзду транспортних засобів. Наступна постановка транспортного засобу на зберігання посвідчується відміткою і розписом чергового приймальника в цьому журналі. При цьому перепустка чи квитанція (касовий чек) повертається володільцеві транспортного засобу.

Згідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

08 вересня 2016 року на вказану автостоянку приїхав ОСОБА_2 на автомобілі ЗАЗ з невстановленою особою, яка сіла за кермо автомобіля УАЗ , днз НОМЕР_2, який був залишений ОСОБА_2 на автостоянці. Після чого невідома особа, на автомобілі УАЗ та ОСОБА_2 на автомобілі ЗАЗ поїхали з автостоянки, що було встановлено, з показань свідка, та відеозапису наявного в матеріалах справи.

Автомобіль УАЗ був поставлений на зберігання на автостоянці 03 грудня 2015 року та 08 вересня 2016 року був забраний з неї, тобто автомобіль пробув на автостоянці 281 день. Плата ОСОБА_2 була здійснена лише за один день в розмірі 12 грн. Таким чином ОСОБА_2 повинен був сплатити суму заборгованості за 280 днів.

Згідно розрахунку заборгованості сума заборгованості ОСОБА_5 перед позивачем становить 5 628,00 грн., яка складається з 1 092 грн. - сума заборгованості за 91 день, тобто за три місяці з 04 грудня 2015 року по 03 березня 2016 року, 4 536,00 - сума подвійного розміру сплати за 189 днів, а саме 04 березня 2016 року по 08 вересня 2016 року, через порушення ОСОБА_2 умов договору. (а.с.2)

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Доказів сплати ОСОБА_2 за зберігання автомобіля марки УАЗ , днз НОМЕР_2 за весь час його перебування на автостоянці до справи не надано, за цих обставин суд вважає за необхідне в судовому порядку стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за зберігання автомобіля на автостоянці в розмірі 5 628 грн.

Інші заперечення ОСОБА_2 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в ході розгляду було встановлено, що саме ОСОБА_2 поставив на зберігання автомобіль, ним же й було його звідти забрано, тому саме він й повинен сплатити заборгованість за зберігання автомобіля УАЗ , днз НОМЕР_2.

Вирішуючи питання щодо вимоги про стягнення витрат на ремонт майна в розмірі 3 850 грн. суд виходить з того, що відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками серед іншого є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Позивачем до справи в обґрунтування стягнення витрат на ремонт майна було надано, договір підряду № 22/05-1 від 22 вересня 2016 року укладений між ВАТ Термінал СКВ та ТОВ МІАНА , за умовами якого ВАТ Термінал СКВ зобов'язалось за замовленням ТОВ МІАНА здійснити ремонт шлагбаума розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ТОВ МІАНА в свою чергу зобов'язалось здійснити оплату виконаних робіт, (а.с.35) акт надання послуг № 1589 від 25 травня 2017 року, (а.с.36) документи щодо підтвердження розрахунків між сторонами 3 850, грн. (а.с.37-39)

Разом з тим, жодного доказу, що внаслідок дій ОСОБА_2 шлагбаум було пошкоджено до справи не надано. З доданого до матеріалів справи відео вбачається, що ОСОБА_2 підходить до шлагбаума ті піднімає його, проте доказів того, що внаслідок його підняття, шлагбаум перестав працювати до справи не дано. Сам по собі факт здійснення ремонту шлагбауму не є підставою вважати, що його було пошкоджено внаслідок того, що ОСОБА_2 його підняв. Будь-які акти з цього приводу позивачем не складались. За цих обставини вимоги щодо стягнення з ОСОБА_2 витрат на ремонт шлагбаума задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання щодо вимог до ОСОБА_3 суд виходить з того, що ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Позивачем до матеріалів справи не було надано доказів, що ОСОБА_3 має якесь відношення до правовідносин, які виникли між ОСОБА_2 та позивачем. Відсутні будь-які докази укладення між позивачем та ОСОБА_3 договорів щодо надання послуг за зберігання автомобіля марки УАЗ , днз НОМЕР_2. За цих обставин вимоги до ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України за результатами розгляду сума судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову (а.с.1) , підлягає стягненню з ОСОБА_2 пропорційно до суми задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525 - 526, 633, 936 - 937, 946, 977 Цивільного кодексу України, п. 12, 15, 21 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року за № 115, ст.ст. 12, 76-77, 79, 81-82, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства громадської організації інвалідів Об'єднання інвалідів України МІАНА до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та відшкодування шкоди - задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства громадської організації інвалідів Об'єднання інвалідів України МІАНА (код ЄДРПОУ 36367217, розташоване: м. Дніпро, вул. Миколи Руденка, 140 А) заборгованість за зберігання транспортного засобу в розмірі 5 628 грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 950 грн. 07 коп., а разом 6 578 (шість тисяч п'ятсот сімдесят вісім ) грн. 07 коп.

В решті позову - відмовити .

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська, а з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - безпосередньо до апеляційного суду. Строк подання апеляційної скарги - 30 днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 06.04.2018.

Суддя С.В. Єдаменко