Рішення

від 16.04.2018 по справі 368/356/18

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/356/18

Провадження № 2/368/254/18

Рішення

Іменем України

(Заочне)

"16" квітня 2018 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого - судді Шевченко І.І.

при секретарі Гребеневич А.І.

позивача ОСОБА_1

з участю представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_3 та неповнолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: виконавчий комітет Горохівської сільської ради Кагарлицького району Київської області як орган опіки та піклування про усунення перешкод у користуванні власністю та визнання особи такою, що втратила право на житло, -

в с т а н о в и в:

позивач та її представник просять суд визнати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право на користування будинком та зняти його з реєстрації за адресою Київська область, Кагарлицький район, с. Горохове, вул. Заріччя, 27, звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, від сплати судового збору на підставі п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір та судові витрати стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, обґрунтовуючи позовом наступним.

11.06.2005 р. між нею, ОСОБА_1, та ОСОБА_5 було укладено шлюб, у зв'язку з чим Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві було проведено його реєстрацію, внесено актовий запис та видано свідоцтво про шлюб серія I-БК № 001224.

Від спільного шлюбу вона та відповідач мають двох дітей, а саме: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Подружнє життя з відповідачем у неї не склалося, оскільки як виявилось згодом їхні характери є зовсім різними, погляди її та відповідача на подружнє життя не співпадають, у зв'язку з чим між ними виникали конфлікти та сварки. Вона та відповідач не можуть знайти порозуміння та з боку відповідача відсутня повага до неї як до жінки.

Враховуючи вищезазначені обставини спільне проживання її та відповідача як подружжя стало неможливим, тому вона звернулась до Кагарлицького районного суду Київської області з позовом про розірвання шлюбу. Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 26.07.2013 р. шлюб між нею та відповідачем було розірвано.

Згідно вказаного рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 26.07.2013 р. малолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 залишено на виховання та проживання з нею, ОСОБА_1.

11.09.2009 р. згідно договору купівлі-продажу в інтересах малолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, було придбано житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою Київська область, Кагарлицький район, с. Горохове, вул. Заріччя, 27.

Отже, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, в інтересах яких звертається вона є власниками житлового будинку з відповідними будівлями та спорудами, а також земельної ділянки, що розташовані за адресою Київська область, Кагарлицький район, с. Горохове, вул. Заріччя, 27.

Відповідно до довідки Горохівської сільської ради № 31 від 16.02.2018 року у зазначеному будинку зареєстрований ОСОБА_5.

Відповідач починаючи з листопада 2016 року, тобто вже більше одного року не проживає у житловому будинку, який належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Згідно ч. 2 ст. 405 Цивільного кодексу України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між: ним і власником житла або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 Цивільного кодексу України є всі підстави для визнання Відповідача таким, що втратив право на користування житлом, а саме житловим будинком за адресою Київська область, Кагарлицький район, с. Горохове, вул. Заріччя, 27, оскільки він не проживає у будинку більше одного року.

При цьому, вона, яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, які згідно рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 26.07.2013 р. залишено на виховання та проживання з нею, має право звернутись до суду із позовною заяво про визнання відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 1 ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Виходячи з вказаних положень Конституції України та Цивільного кодексу України Позивач як власник майна має права безперешкодно користуватись своєю власністю та таке право гарантується державою. Тобто, у разі порушення права власника держава, в особі судів, забезпечує захист права власності від порушень з боку іншої особи.

Вона, звертаючись до суду із позовом про визнання відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, звертається в інтересах малолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, а тому відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір може бути звільнена від сплати судового збору.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно, про що в матеріалах є оголошення на сайті Кагарлицького районного суду від 10.04.2018 р., причини неявки в суд не повідомив, а тому суд вважає, що відповідач в засідання суду не з'явився без поважних причин і ухвалює заочне рішення на підставі наявних в справі матеріалів.

Представник третьої особи в особі Горохівської сільської ради Кагарлицького району Київської області як органу опіки та піклування в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно, про що в матеріалах є телефонограма, причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши позивача та її представника, які не заперечують проти заочного розгляду справи, та вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити.

В судовому засіданні суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 11.06.2005 р. між ОСОБА_1, та ОСОБА_5 було укладено шлюб, у зв'язку з чим відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві було проведено його реєстрацію, внесено актовий запис та видано свідоцтво про шлюб серія I-БК № 001224.

Від спільного шлюбу сторони мають двох дітей, а саме: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 26.07.2013 р. шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано.

Згідно рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 26.07.2013 р. малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 залишено на виховання та проживання з ОСОБА_1.

11.09.2009 р. згідно договору купівлі-продажу в інтересах малолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, було придбано житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою Київська область, Кагарлицький район, с. Горохове, вул. Заріччя, 27.

Отже, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, в інтересах яких звертається позивач, є власниками житлового будинку з відповідними будівлями та спорудами, а також земельної ділянки, що розташовані за адресою Київська область, Кагарлицький район, с. Горохове, вул. Заріччя, 27.

Відповідач ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 26.02.2010 року.

Актом обстеження умов проживання від 16.02.2018 р. було встановлено, що відповідач зареєстрований, але не проживає з листопада 2016 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним та власником житла або законом.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 318 ЦК України встановлено, що усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.

Частинами 1, 2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

На підставі ст. 150 ЖК України , громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , до якої Україна приєдналася 17.07.1997 відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997 Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. ст. 316 , 317 , 319 , 321 ЦК України ).

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.156 ЖК України , з урахуванням положень ч.1 ст.405 ЦК України , члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.

Таким чином, виникнення права членів сім'ї власника будинку (квартири) користуватися цим будинком та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника будинку права власності на цей будинок, і припинення права власності особи на будинок припиняє право членів її сім'ї на користування цим будинком.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднанні з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16 , 386 , 391 ЦК України .

Статтею ст. 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні встановлено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Водночас відповідно до статті 7 Закону № 1382-IV зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.

З огляду на те, що Закон № 1382-IV є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення статті 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 року (справа № 21-1438а15).

Позивачами доведено, що реєстрація відповідачів у належному позивачам будинку створює об'єктивні незручності та суттєві перешкоди у користуванні зазначеним майном.

Усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (як зазначено вище), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення користуванням жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

Враховуючи усе вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим слід визнати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право на користування будинком та зняти його з реєстрації за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Горохове, вул. Заріччя, 27.

За викладених обставин, позов підлягає задоволенню.

З урахуванням п. 6 ст. 141 ЦПК України - якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів Україн, тому суд стягує з відповідача судовий збір на користь держави в сумі 704 грн. 80 коп.

На підставі ЖК України, ЦК України та керуючись ст.ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

ви р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_3 та неповнолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: виконавчий комітет Горохівської сільської ради Кагарлицького району Київської області як орган опіки та піклування про усунення перешкод у користуванні власністю та визнання особи такою, що втратила право на житло - задовольнити.

Визнати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право на користування будинком та зняти його з реєстрації за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Горохове, вул. Заріччя, 27.

Рішення суду є підставою для органів реєстрації для зняття з реєстраційного обліку місця проживання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Горохове, вул. Заріччя, 27.

Стягнути ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1, на користь на користь держави судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Відповідачу, який не з'явився в судове засідання, направляється копія заочного рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції до апеляційного суду Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт громадянина України серії СТ 343414, виданий 04 квітня 2013 року Кагарлицьким РС Управління ДМС України в Київській області, реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_2, зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): 09222, Київська область, Кагарлицький район, село Горохове, вул.. Заріччя, 27.

Відповідач - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1, зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): 09222, Київська область, Кагарлицький район, село Горохове, вул.. Заріччя, 27.

Третя особа - Горохівська сільська рада Кагарлицького району Київської області - (код ЄДРПОУ 04358260), місцезнаходження: 09222, Київська область, Кагарлицький район, с. Горохове, вул.. Загоруйка, 14-а.

Повне рішення суду виготовлене 23.04.2018 р.

Суддя І.І. Шевченко