Рішення

від 23.04.2018 по справі 635/3111/17

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/3111/17

Провадження № 2/635/267/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2018 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Полєхіна А.Ю.

за участю секретаря судового засідання - Лисенко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_3 про визначення розміру часток земельних ділянок та визнання права власності в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 селищної ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_3, в якій просить визначити розмір часток співвласників по 1/2 частці за кожним на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,1500 га та 0,0829 га, які розташовані за адресою: с. Ударне Харківського району Харківської області, по вул. Ударна, 22 та визнати за ним право власності на 1/2 частку вищезазначених земельних ділянок, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_1, померлого 28 лютого 2013 року.

В обґрунтування позову зазначив, що на підставі державних актів про право власності на земельні ділянки, виданих ОСОБА_2 селищною радою Харківського району Харківської області 30 грудня 2009 року, його батьку - ОСОБА_1 та брату батька ОСОБА_3 належить на праві спільної сумісної власності дві земельних ділянки площею 0,1500 га та площею 0,0829 га, які розташовані за адресою: с. Ударне Харківського району Харківської області, по вул. Ударна, 22.

28 лютого 2013 року його батько ОСОБА_1 помер.

Спадщину після смерті батька позивач прийняв, оскільки у встановленому законом порядку подав до Третьої Харківської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Дружина померлого - ОСОБА_4 відмовилася від спадщини. Заповіту ОСОБА_1 не складав.

Частину спадщини, а саме належну батькові квартиру, позивач оформив нотаріально, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину.

Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину 1/2 частини земельних ділянок йому було відмовлено у зв'язку з тим, що у Державних актах на право власності на земельні ділянки не визначені частки кожного із співвласників.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 16 червня 2017 року, вищевказану позовну заяву було залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків. В установлені законом строки позивач усунув зазначені в ухвалі суду недоліки.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 19 липня 2017 року провадження по справі відкрито.

Позивачем заявлено клопотання про витребування доказів з Третьої Харківської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 13 жовтня 2017 року клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів - задоволено. Витребувано з Третьої Харківської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Харківській області відомості щодо звернення спадкоємців ОСОБА_1, померлого 28 лютого 2013 року, що проживав на час смерті за адресою: АДРЕСА_1, до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини або відмови від неї після його смерті та відомостей щодо наявності заповітів, складених ОСОБА_1, і видачі свідоцтв про право на спадщину за законом або заповітів після його смерті.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, судові витрати просив віднести за його рахунок /а.с. 93/.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав в повному обсязі /а.с. 89/.

Представник відповідача ОСОБА_2 селищної ради Харківського району Харківської області , належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився .

Будь яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1А та ОСОБА_3А на праві спільної сумісної власності належала земельна ділянка площею 0,1500 га, кадастровий номер земельної ділянки 6325157609:00:001:0028, яка розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, сел. Ударне, вул. Ударна, 22, яка була видана їм на підставі рішення ХУ сесії У скликання ОСОБА_2 селищної ради Харківського району Харківської області від 11 червня 2008 року для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ №495062, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010970300047 /а.с. 54, 55/.

Також ОСОБА_1А та ОСОБА_3А на праві спільної сумісної власності належала земельна ділянка площею 0,0829 га, кадастровий номер земельної ділянки 6325157609:00:001:0029, яка розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, сел. Ударне, вул. Ударна, 22, яка була видана їм на підставі рішення ХУ сесії У скликання ОСОБА_2 селищної ради Харківського району Харківської області від 11 червня 2008 року для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ №495060, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010970300048 /а.с. 56, 57/.

28 лютого 2013 року помер батько позивача ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія І-ВЛ №389359, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції 01 березня 2013 року /а.с. 58/.

Після його смерті відкрилася спадщина на вищезазначені земельні ділянки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцем першої черги є син померлого позивач по справі ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серія І-ВЛ №429763 /а.с. 59/.

Дружина спадкодавця ОСОБА_4 звернулася до Третьої Харківської державної нотаріальної контори з заявою про відмову від спадщини /а.с. 94/.

Спадщину після смерті ОСОБА_1 прийняв його син ОСОБА_1 шляхом подання до Третьої Харківської державної нотаріальної контори заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

ОСОБА_1 07 червня 2016 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2 /а.с. 60/.

Однак, при подачі до Третьої Харківської державної нотаріальної контори заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на частки земельних ділянок, які знаходяться за адресою с. Ударне Харківського району Харківської області, вул. Ударна, 22, після померлого 28 лютого 2013 року ОСОБА_1 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частки зазначених земельних ділянок в зв'язку з неможливістю встановити розмір часток земельних ділянок, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04 квітня 2017 року /а.с. 5/.

Згідно ч. 1 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Частиною 2 ст. 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними.

Відповідно до положень ст. 368 ЦК України, - спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно із ч. 4 ст. 86 ЗК України, - співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки.

Відповідно до положень ст. 89 ЗК України , - земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

У разі наявності спору між співвласниками щодо порядку користування земельною ділянкою, який раніше ними не визначався, визначення такого порядку чи поділ земельної ділянки здійснюється в залежності від розміру ідеальних часток на час виникнення спільної часткової власності.

Згідно із п. г ч. 1 ст. 87 ЗК України, право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1226 ЦК України частка, у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зі ст.ст. 1216-1218 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Позивачем у зазначених спорах у порядку правонаступництва може виступати спадкоємець, який прийняв спадщину відповідно до вимог статей 1268-1270 ЦК України.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі земельну ділянку, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року встановлено, що відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Судом встановлено, що частки у спільній сумісній власності на земельні ділянки померлого спадкодавця ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були рівними та дорівнювали по 1/2 частині за кожним.

З огляду на наведене, а також враховуючи те, що ОСОБА_1 спадщину після смерті батька ОСОБА_1 прийняв, інших спадкоємців, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_1 судом не встановлено, суд вважає за можливе визнати за ним право власності на спадкове майно - на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,1500 га, кадастровий номер земельної ділянки 6325157609:00:001:0028, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0829 га, кадастровий номер земельної ділянки 6325157609:00:001:0029, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за адресою: Харківська область, Харківський район, сел. Ударне, вул. Ударна, 22.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_3 про визначення розміру часток земельних ділянок та визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,1500 га, кадастровий номер земельної ділянки 6325157609:00:001:0028, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, сел. Ударне, вул. Ударна, 22 та на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0829 га, кадастровий номер земельної ділянки 6325157609:00:001:0029, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, сел. Ударне, вул. Ударна, 22, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5, який помер 28 лютого 2013 року.

Судові витрати з судового збору залишити за рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України серії ММ 381052 виданий Московським РВ ХМУУМВС України в Харківській області 26 листопада 1999 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання (перебування): АДРЕСА_3.

Відповідач - ОСОБА_2 селищна рада Харківського району Харківської області, Код ЄДРПОУ 04396710, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, с. Манченки, вул. Пушкіна, буд. 6/11.

Відповідач - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт громадянина України серії МН 067368, зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_3.

Повне судове рішення складено 23 квітня 2018 року.

Суддя - А.Ю. Полєхін