Рішення

від 23.04.2018 по справі 635/224/18

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/224/18

Провадження № 2/635/1184/2018

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 квітня 2018 року смт. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Ільїної Г.І.,

секретар судових засідань - ОСОБА_1

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

представник позивача - ОСОБА_3,

відповідач - Приватне підприємство Аверс-А ,

третя особа на стороні відповідача,

що не заявляє самостійних вимог - Приватне підприємство Лессор ,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до Приватного підприємства Аверс-А , третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог: Приватне підприємство Лессор , про захист справ споживача та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, -

в с т а н о в и в :

12 січня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив застосувати наслідки недійсності нікчемних правочинів та стягнути на його користь грошові кошти в розмірі 80000 грн., 10000 грн. в якості відшкодування завданої моральної шкоди та 6500 грн. в якості відшкодування витрат, здійснених на отримання правової допомоги.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначив, що з метою купівлі двох автомобілів марки Mazda CX-5 вартістю 204600 грн. кожен, 16.11.2017 р. між ним та відповідачем були укладені чотири договори про надання брокерських послуг - № 0225, № 0226, № 0227 та № 0228. Згідно п. 1.1. вказаних договорів, предметом даних договорів були послуги, спрямовані на укладення договору з банківською установою з метою отримання кредиту або договору з позикодавцем з метою отримання рішення про надання безвідсоткової позики на цілі вказані клієнтом. У результаті наданих ПП АВЕРС-А послуг, 16.11.2017 р., між відповідачем та ПП Лессор (третя особа) були укладені чотири договори - № 100225, № 100226, № 100227 та № 100228, предметом яких було надання безвідсоткової позики відповідачу. На виконання договорів брокерських послуг, позивачем було сплачено аванси у розмірі 20000 грн. за кожен автомобіль, тобто 80000 грн. в цілому. Того ж дня позивач приїхав до офісу у м. Дніпро, з метою купівлі вищевказаних двох автомобілів, але менеджер ПП Аверс-А , ОСОБА_4, шляхом обману, переконав ОСОБА_2, що він підписує договори на відвантаження та перевезення автомобілів Mazda CX-5 для подальшої купівлі даних авто. Як виявилось згодом, замість договору про відвантаження, перевезення та купівлі-продажу автомобілів, позивач підписав договори про надання брокерських послуг спрямованих на отримання безвідсоткової позики (№ 0225, № 0226, № 0227, № 0228 від 16.11.2017р.) та договори про отримання права на безвідсоткову позику (№ 100225, № 100226, № 100227, № 100228). Крім того, позивачем було сплачено не аванс у розмірі 20% від вартості автомобіля, як було вказано менеджером ПП Аверс-А ОСОБА_4, а вартість брокерських послуг за чотирма договорами. Але жодних намірів та необхідності на отримання брокерських послуг та безвідсоткового кредиту, позивач не мав, тому позивач просить суд застосувати наслідки недійсності нікчемних правочинів відносно договорів про надання брокерських послуг - № 0225, № 0226, № 0227 та № 0228 від 16.11.2017 р.

Заперечення на позовну заяву від відповідача у встановлений законом строк і порядок до суду не надходило.

Разом із позовною заявою 12.01.2018 р. представником позивача до суду було подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 15.01.2018 р. у задоволенні заяви про забезпечення позову по вказаній цивільній справі було відмовлено.

Сторони по справі інших заяв та клопотань до суду не подавали.

17 січня 2018 року по вказаній цивільній справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Позивач у судове засідання не з'явився, його представник, - ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності, надала суду заяву, якою просить задовольнити позовні вимоги, розглянути справу у її відсутність та у разі неявки відповідача просила суд ухвалити заочне рішення по справі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Третя особа у судове засідання не з'явилась, про день та час слухання справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Виходячи з наведеного, та з того, що в матеріалах справи є достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити рішення в справі.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд за згодою позивача вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Враховуючи те, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши докази в справі у їх сукупності, вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

16.11.2017 р. з метою купівлі двох автомобілів марки Mazda CX-5 вартістю 204600 грн. кожен, між ОСОБА_2 та відповідачем були укладені чотири договори про надання брокерських послуг - № 0225, № 0226, № 0227 та № 0228. Згідно п. 1.1. вказаних договорів, предметом даних договорів були послуги, спрямовані на укладення договору з банківською установою з метою отримання кредиту або договору з позикодавцем з метою отримання рішення про надання безвідсоткової позики на цілі вказані клієнтом.

У результаті наданих ПП Аверс-А послуг, 16.11.2017 р., між відповідачем та ПП Лессор (третя особа) були укладені чотири договори - № 100225, № 100226, № 100227 та № 100228, предметом яких було надання безвідсоткової позики відповідачу.

На виконання договорів брокерських послуг, позивачем було сплачено аванси у розмірі 20000 грн. за кожен автомобіль, що у сумі становить 80000 грн. в цілому, що підтверджується копіями квитанцій № 0.0.894438535.1 від 16.11.2017 року, № 0.0.894439166.1 від 16.11.2017 року, № 0.0.894442851.1 від 16.11.2017 року та № 0.0.894443880.1 від 16.11.2017 року (а.с. 45 - 48).

Як вбачається із копій договорів про надання брокерських послуг № 0225, № 0226, № 0227 та № 0228 від 16.11.2017 р. між ОСОБА_2 та ПП Аверс-А 16.11.2017 р. були укладені договори про надання брокерських послуг, предметом яких є отримання кредиту або укладення договору з позикодавцем з метою отримання рішення про надання безвідсоткової позики на цілі вказані клієнтом (а.с. 11 - 26).

Як вбачається із копій претензій - вимог про повернення незаконно отриманих коштів від 27.11.2017 р., позивачем були вжиті заходи досудового врегулювання спору (а.с. 49 - 60), що підтверджується описами вкладення у цінний лист та копіями квитанцій за сплачені поштові послуги (а.с. 61 - 64).

Крім того, відповідачем вказані претензії були отримані 05.12.2017 р., про що свідчать копії повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с. 65 - 68).

Як вбачається зі змісту вказаних договорів та договорів про отримання права на безвідсоткову позику - № 100225, № 100226, № 100227 та № 100228) при їх укладенні позивача було введено в оману щодо істотних умов договору, а саме:

- предмет договору - позивач мав намір придбати автомобіль, а в підписаному договорі предметом є брокерські послуги спрямовані на отримання безвідсоткової позики;

- права та обов'язки сторін - позивач мав намір отримати у власність автомобілі Mazda CX-5, сплативши заявлену вартість у розмірі 204600 грн. за кожен, натомість отримав непотрібні йому брокерські послуги за які сплатив 80000 грн., а в результаті надання цих послуг уклав договір про отримання права на безвідсоткову позику, за умовами якого повинен сплачувати регулярні внески.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Проаналізувавши договори № 100225, № 100226, № 100227, № 100228 від 16.11.2017 року, які були укладені між ОСОБА_2 та ПП Аверс-А , вбачаються ознаки пірамідальної схеми, про що свідчать наступні положення вказаних договорів:

- п. 2.1. Позичальник доручає, а Позикодавець зобов'язується вчинити від його імені певні дії спрямовані на надання безвідсоткової позики, у тому числі: п. 2.1.1. організовувати та проводити розподіл активів Позичальників, здійснити надання безвідсоткової позики на користь Позичальника за рахунок активів позичальників.

- п. 2.5. Умовами даного договору передбачено лише надання Позичальникам безвідсоткової позики за рахунок активів позичальників.

- п. 2.7.1. Позичальник зобов'язується своєчасно, до 15 числа включно кожного місяця, сплачувати щомісячний платіж, за рахунок якого позикодавець формує активи позичальників, з яких позикодавець надає відповідні суми у безвідсоткову позику.

- п. 2.9.1. позикодавець має право, з метою збереження активів позичальників та захисту їх інтересів залучати нових позичальників.

- абз. 8, 10, 11 преамбули Додатків № 2 до вищевказаних договорів: рішення про надання безвідсоткової позики - право на отримання позичальником відповідної суми у безвідсоткову позику за рахунок активів позичальників. Актив позичальників - це сума чистих платежів, сплачених позичальниками, за рахунок яких позикодавець здійснює надання безвідсоткової позики. Гарантійний фонд - це сума гарантійних платежів, сплачених позичальниками за рахунок яких позикодавець: повертає чисті платежі позичальникам, договори з якими розірвані; долучає до активів позичальників, якщо активів позичальників не вистачає для видачі хоча б однієї позики; витрачає на покриття обов'язкових господарських витрат позикодавця.

- п. п. а) п. 5.7. Додатків № 2 до договорів: перевагу має той позичальник, що має найбільшу кількість щомісячних платежів.

- п. 6.2. для отримання безвідсоткової позики позичальник зобов'язується: а) сплатити запропоновані щомісячні платежі в строк не пізніше 5 банківських днів, у випадку невиконання цього платіжного зобов'язання у встановлений строк, Рішення про надання безвідсоткової позики анулюється і позичальник позбавляється права на участь у наступному розподілі; б) підписати Додаток №3 та Договір безвідсоткової позики на умовах визначених позикодавцем;

- п. 6.4. Додатків № 2 до договорів - якщо позичальник не виконав вимоги п. 6.2. даної статті даного додатку або не скористався правом, передбаченим п. п. а) п. п. 6.3. даного додатку протягом 30 днів з моменту отримання рішення про надання безвідсоткової позики, його рішення про надання безвідсоткової позики анулюється, внаслідок чого Позичальник позбавляється права на отримання безвідсоткової позики, позбавляється права на участь у наступному найближчому розподілі (а.с. 27 - 42).

Таким чином, можна зробити висновок, що відповідач за рахунок внесків позичальників формує активи позичальників та так званий гарантійний фонд, в результаті чого, учасники, які зробили найбільшу кількість внесків, отримують першочергово рішення про надання безвідсоткової позики, яке надає їм лише право отримати безвідсоткову позику, за умов виконання ряду додаткових вимог (п. 6.2. Додатку 2 до договорів). У разі невиконання даних вимог або якщо позичальник не скористається таким правом, він позбавляється права на отримання безвідсоткової позики. Тобто, позичальники здійснюють сплату платежів, а в результаті отримують не товари чи послуги, а тільки право на отримання в майбутньому безвідсоткової позики з додатковими умовами. Розподіл активів проходить за пірамідальною схемою, оскільки одержання права на отримання безвідсоткової позики до повної оплати платежів, можна назвати компенсацією за рахунок коштів інших позичальників. Крім того, оскільки ПП Лессор не вкладає власних коштів при формуванні фонду для надання безвідсоткових позик, а використовує кошти позичальників, то це також є компенсацією за рахунок коштів інших позичальників. Також, договори не містять строків отримання учасником права на отримання безвідсоткової позики, не передбачають будь-якої відповідальності позикодавця за невиконання умов; разом із тим договорами передбачена відповідальність позичальника у разі несвоєчасного виконання умов договору або відмови від виконання.

Крім того, безвідсоткова позика, право на яку ПП Лессор пропонує отримати позичальникам, не відповідає правовій природі договору безвідсоткової позики. Адже, відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Але, згідно додатку №1 до вказаних договорів сума позики становить 200000 грн. за кожним, а сума щомісячних платежів становить 5933,33 грн., кількість платежів - 60 по кожному договору. Тобто, позичальник повинен сплатити суму в розмірі - 355999,80 грн. за кожним договором, а отримати за договором про безвідсоткову позику зможе лише по 200000 грн.

Таким чином, аналіз п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів дає підстави для висновку, що поняття "пірамідальна схема" у розумінні цієї норми має такі обов'язкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару. Договори № 100225, № 100226, № 100227, № 100228 від 16.11.2017 р. повністю відповідають вказаній в законі пірамідальній схемі.

Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду України від 15 лютого 2017 року по справі № 195/202/16-ц, від 11 вересня 2013 року по справі № 6-40цс13, від 27 березня 2013 року по справі № 6-22цс13, та від 16 січня 2013 року по справі № 6-161цс12.

Враховуючи те, що завдяки брокерським послугам наданим відповідачем позивачеві, було укладено договори № 100225, № 100226, № 100227, № 100228 від 16.11.2017 р., то можна дійти висновку про те, що ПП АВЕРС-А здійснює діяльність, яка сприяє розвитку пірамідальних схем, тобто договори про надання брокерських послуг № 0225, № 0226, № 0227, № 0228 від 16.11.2017 р. спрямовані на сприяння розвитку пірамідальних схем.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів , якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно: наявності ліцензії.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. За п. 7 ч. 1 ст. 1 цього Закону учасниками ринку фінансових послуг є особи, які провадять діяльність з надання посередницьких послуг на ринках фінансових послуг. Посередницькі послуги на ринках фінансових послуг - діяльність юридичних осіб чи фізичних осіб - підприємців, якщо інше не передбачено законом, що включає консультування, експертно-інформаційні послуги, роботу з підготовки, укладення та виконання (супроводження) договорів про надання фінансових послуг, інші послуги, визначені законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг (п. 29 ч. 1 ст. 1 Закону).

Крім того, відповідно до ст. 34 даного Закону національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами: діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб. Здійснення діяльності, зазначеної у частині першій цієї статті, дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії.

З аналізу вказаних положень закону випливає, що ПП АВЕРС-А та ПП Лессор повинні були отримати відповідні ліцензії. Але в Єдиному ліцензійному реєстрі відомості, щодо наявності у даних підприємств будь-яких ліцензій, відсутні (а.с. 82 - 89).

Таким чином, відповідач своїми діями порушив права ОСОБА_2, як споживача, а саме, шляхом нечесної підприємницької практики ввів останнього в оману щодо правової природи укладених договорів, щодо наявності ліцензії, а також своїми діями сприяв розвитку пірамідальних схем, які заборонені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч. 6 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, договори про надання брокерських послуг № 0225, № 0226, № 0227 та № 0228 від 16 листопада 2017 року є нікчемними, оскільки укладені в результаті здійснення ПП Аверс-А нечесної підприємницької практики.

Тому, позовна вимога про застосування наслідків недійсності правочинів та стягнення з ПП Аверс-А на користь ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 80000 грн. відлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з ч. 2 ст. 216 ЦК України, якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 р. (далі - Постанова) спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону Про захист прав споживачів . У абзаці 2 пункту 5 Постанови зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У якості обґрунтування грошового еквіваленту спричиненої діями відповідача моральної шкоди ОСОБА_2, останній зазначає, що вона полягає в суттєвих емоційних стражданнях, пов'язаних з оплатою непотрібних йому послуг замість отримання у власність автомобілів, з вини відповідача суттєво погіршились стосунки в сім'ї, так як дружина поклала провину за значні матеріальні втрати з сімейного бюджету на свого чоловіка (Позивача), адже ці кошти можна було витратити на потреби їхньої сім'ї та їх маленької дитини.

Відповідно до ст. 22 ЗУ Про захист прав споживачів при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Положення ч. 2 ст. 22 ЗУ Про захист прав споживачів мають застосовуватися в сукупності з положеннями п. 5 ч. 1 ст. 4 цього закону, відповідно до яких споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту продукції), відповідно до закону.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що у спорах про захист прав споживачів чинне цивільне законодавство передбачає відшкодування моральної шкоди у тих випадках, коли така шкода завдана майну споживача або шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, тому, оцінюючи докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні.

Щодо позовних вимог про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 6500 грн., вказані обставини не знайшли повного підтвердження належними доказами, адже, як вбачається із копії витягу по рахунку, який належить ТОВ УТР Право та консалтинг , у період з 10.11.2017 р. по 10.01.2018 р. ОСОБА_2 було проведено оплату за правничу допомогу адвоката на загальну суму 5500 грн. (а.с. 76), інших розрахунків суду надано не було.

Тому, вимога щодо стягнення з ПП Аверс-А відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 5500 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України , а саме, враховуючи те, що позивач при зверненні до суду звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів , сума судового збору пропорційно задоволеним вимогам підлягає стягненню з відповідача у дохід держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12 , 13 , 49, 81, 141, 247, 263 , 265, 280 - 285 ЦПК України , суд, -

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Застосувати наслідки недійсності правочину шляхом зобов'язання Приватного підприємства Аверс-А сплатити на користь ОСОБА_2 грошові кошти, отримані внаслідок укладення договору № 0225 від 16.11.2017 р., № 0226 від 16.11.2017 р., № 0227 від 16.11.2017 р., № 0228 від 16.11.2017 р., на загальну суму, що становить 80000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Приватного підприємства Аверс-А на користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката у сумі 5500 (п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.

Стягнути з Приватного підприємства Аверс-А на користь держави судовій збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

В частині стягнення з Приватного підприємства Аверс-А на користь ОСОБА_2 моральної шкоди - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Харківський районний суд Харківської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не було подано заяву про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, р/р 29244825509100 в ПАТ КБ Приватбанк , МФО 305299, код банку 14360570, місце проживання - Харківська область, Харківський район, с. Докучаєвське, Учбове містечко ХНАУАДРЕСА_1, паспорт серії МТ 230677, виданий Липецьким відділом ГУМВС України в Харківській області від 21.06.2012 р.

Представник позивача - ОСОБА_3, юридична адреса - Вінницька область, м. Бар, довіреність НМХ513408 від 20.12.2017 р.

Відповідач - Приватне підприємство Аверс-А , код ЄДРПОУ 41398231, п/р 26001055334488 в ПАТ КБ Приватбанк , юридична адреса - м. Хмельницький, пров. Київський, буд. 4, оф. 208.

Третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог - Приватне підприємство Лессор , юридична адреса - м. Житомир, Богунський район, вул. Героїв Пожежних, буд. 122.

Повний текст рішення складений 23 квітня 2018 року.

Суддя Г.І. Ільїна