Рішення

від 19.04.2018 по справі 451/376/18

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

19 квітня 2018 рокуСправа №451/376/18 Провадження № 2/451/425/18

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Мулявка О.В.

з участю: секретаря судового засідання Кормилюк Т.С.

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Радехові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Поздимирської сільської ради Радехівського району Львівської області, третя особа ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

21 березня 2018 року до Радехівського районного суду Львівської області з заявою про встановлення факту спільного проживання спадкоємця із спадкодавцем, діючи в інтересах ОСОБА_4, звернувся ОСОБА_1.

Вимоги позову мотивував тим, що 12 квітня 2005 року померла ОСОБА_5, яка є мамою його довірителя.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина та спадкоємцем за законом є ОСОБА_4.

Зазначає, що його довіритель на час відкриття спадщини постійно проживав із ОСОБА_5, а тому вважав, що прийняв спадкову масу.

Від так, ОСОБА_4, як спадкоємець за законом, звернувся із відповідною заявою до нотаріуса, однак йому було відмовлено у прийнятті такої, так як він - спадкоємець не був зареєстрований за адресою, де проживав разом із спадкодавцем - ОСОБА_5.

Заявник та його представник у судовому засіданні вимоги підтримали в повній мірі та виклали суду свої покази аналогічно, зазначеним у заяві (а.с.2-3). Позов просять задоволити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце слухання справи повідомлявся судом належним чином. Надавши суду заяву із визнанням вимог, просив розгляд справи здійснити за його відсутності (а.с.23).

Вислухавши пояснення позивача та його представника, а також покази свідків, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також і інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , якщо постійне проживання особи із спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформлені спадщини, спадокємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

У контексті вимог статті 315 ЦПК України та рекомендацій, викладених у п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , розгляд справи №451/376/18 про встановлення факту, що має юридичне значення проведено у позовному провадження.

Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно фабули позовної заяви, встановлення факту позивачу необхідне для оформлення спадкових прав (а.с.2-3).

Судом встановлено, що 12 квітня 2005 року померла ОСОБА_5 (а.с.7), яка є мамою позивача (а.с.2,24), в результаті чого відкрилася спадщина (а.с.8).

Із довідки Поздимирської сільської ради Радехівського району №99 від 13.03.2018 року вбачається, що ОСОБА_2 проживав разом із своєю мамою ОСОБА_5, яка померла 12 квітня 2005 року у с.Поздимир по вулиці Стара Дорога,2 Радехівського району (а.с.9).

Окрім цього, факт проживання ОСОБА_4 із ОСОБА_5 до дня її смерті у будинку №2 по вулиці Стара Дорога у с.Поздимир Радехівського району, ствердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, недовіряти показам яких у суду підстав не має.

Також, суд зауважує, що представник відповідача визнав повністю заявлений стороною позивача позов, шляхом подання суду у письмовій формі відповідної заяви (а.с.23).

В силу вимог ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке ж право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За таких обставин, на переконання суду, визнання позову представником відповідача є його процесуальним правом, передбаченим процесуальним законодавством у статтях 49 та 206 ЦПК України і таким правом щодо предмета спору такий розпоряджається на власний розсуд.

Судом встановлено, що представник відповідача, який підписав заяву про визнання позову, не обмежений у повноваженнях на вчинення такої процесуальної дії.

Судом також встановлено, що визнання представником відповідача позову жодним чином не суперечить закону, а також жодним чином не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин суд не вбачає правових підстав для постановлення ухвали про відмову у прийнятті визнання представником відповідача позову і продовження судового розгляду.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо встановлення факту є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

У розумінні вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне із відповідача на користь позивача стягнути понесені ним судові витрати.

Керуючись ст.ст.10,12,13,81,89,141,258-259,263-265,315 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Встановити факт, що ОСОБА_2 постійно проживав разом із ОСОБА_5 до дня її смерті, тобто до 12 квітня 2005 року.

Стягнути з Поздимирської сільської ради Радехівського району Львівської області (с.Поздимир, вул.Потічна,5 Радехівського району Львівської області, ЄДРПОУ 36133053) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 704 гривень 80 копійок понесених ним судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийОСОБА_8